Промова аміра Хізб ут-Тахрір, з приводу приходу місяця Зуль-хіджа 1438 р.х.

Звернення
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Промова вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, з приводу приходу місяця Зуль-хіджа 1438 р.х., під назвою:

وَالْفَجْرِ وَلَيَالٍ عَشْرٍ

«Клянусь зорею! Клянусь десятьма ночами!» (89:1,2)

До носіїв ісламського заклику, богобоязливих, чистих, кращих та невинних, хоча ми і не виправдовуємо нікого перед Аллахом.

До тих, хто читає мою сторінку,бажаючи правди та борючись з її допомогою проти брехні, а також бажаючих отримати від неї благо,яке у ній є,з дозволу Аллаха.

До мусульман, які люблять Аллаха Всевишнього та Його Посланця (с.а.с.).

Усіх їх я вітаю, як прийнято в Ісламі: мир вам, милість Аллаха і Його благословення!

Як ви знаєте, згідно традиції, ми звикли вітати вас з цим святом одразу ж вранці першого дня, після того, як імам прочитає на передранковому намазі аяти:

وَالْفَجْرِ وَلَيَالٍ عَشْرٍ

«Клянусь зорею! Клянусь десятьма ночами!» (89:1,2).

Я хочу звернутись до вас у перший день із цих десяти днів, якими поклявся Аллах та його Посланець (с.а.с.), що праведні справи у ці дні більш улюблені Аллахом, аніж в інші. Вивів Ахмад у своєму «Муснаді» від Саіда ібн Джубейра, від Ібн Аббаса, який сказав: «Сказав Посланець Аллаха (с.а.с.):

مَا مِنْ أَيَّامٍ الْعَمَلُ الصَّالِحُ فِيهَا أَحَبُّ إِلَى اللَّهِ عَزَّ وَجَلَّ مِنْ هَذِهِ الْأَيَّامِ يَعْنِي أَيَّامَ الْعَشْرِ قَالَ قَالُوا يَا رَسُولَ اللَّهِ وَلَا الْجِهَادُ فِي سَبِيلِ اللَّهِ قَالَ وَلَا الْجِهَادُ فِي سَبِيلِ اللَّهِ إِلَّا رَجُلًا خَرَجَ بِنَفْسِهِ وَمَالِهِ ثُمَّ لَمْ يَرْجِعْ مِنْ ذَلِكَ بِشَيْء

«Для Аллаха Всемогутнього нема більш улюблених днів для благих справ, аніж ці дні, тобто десять днів». Люди сказали: «О Посланець Аллаха! Навіть джихад на шляху Аллаха?». Він відповів: «Навіть джихад на шляху Аллаха, окрім як якщо чоловік вийшов (битися) особисто разом зі своїм майном та повернувся після цього ні з чим».

Ці великі дні починаються з початком забороненого місяця Зуль-хіджа та закінчуються з днем жертвоприношення, днем Ід аль-Адха, і я прошу Аллаха, щоб ці дні стали благом та благословенням для Ісламу та усіх мусульман, щоб Аллах прийняв від нас нашу покору, щоб ці десять ночей стали благосними для тих, хто в них не спить і віддає їм їх право, тому що це — дні правди, щирості та наближення до Аллаху благими справами та молитвами, на які Аллах відповідає, кому побажає.

Дорогі брати!

Деякі люди говорять, що тиск над нами підсилюється на державному, регіональному та місцевих рівнях... Так, це правда, але це не означає, що ми повинні впадати у паніку та відчай, тому що такі події слугують як раз-таки ознакою швидкої розв’язки. Підсилення кризи — це передвісник її завершення так само ж, як підсилення темряви наприкінці ночі це — ознака приходу світанку... Той, хто уважно вивчає біографію Посланця Аллаха (с.а.с.), побачить аналогічну ситуацію. Невірні курайшити боролись проти заклику Посланця Аллаха (с.а.с.), прямо перешкоджаючи його шляху. Перешкоди, які вони чинили йому, усе підсилювались та підсилювались до такого ступеня, що Пророку (с.а.с.) та його сподвижникам об’явили бойкот і почали їх піддавати тортурам, та так, що ноги Пророка (с.а.с.) стікали кров’ю... Також вони звинувачували його у чаклунстві, божевіллі та брехні...

كَبُرَتْ كَلِمَةً تَخْرُجُ مِنْ أَفْوَاهِهِمْ ۚ إِن يَقُولُونَ إِلَّا كَذِبًا

«Тяжкі слова,які виходять з їх ротів , і говорять вони одну лише брехню» (18:5).

Після цього тиск на Пророка (с.а.с.) підсилився іще більше і курайшити змовились вбити його, а потім переслідували його у печері Сур, коли він ховався у ній разом зі своїм другом Абу Бакром ас-Сіддіком (р.а.). Курайшити встали перед входом у печеру, і між ними та Пророком (с.а.с.) була дистанція в один лікоть або того менше... і усе це відбувалось незадовго до того, як він (с.а.с.) встановив цілу державу у Медині, яка у майбутньому осяяла світ та поширила істину.

إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَذِكْرَىٰ لِأُولِي الْأَلْبَابِ

«Воістину, в усьому цьому — нагадування для володарів розумом» (39:21).

Таким є заклик, який ми несемо згідно з методом Посланця Аллаха (с.а.с.). Тому Хізб ут-Тахрір, рядові члени та керівництво якого відчули на своєму шляху різні види утискань, тортур, які довели деяких до смерті, змови та стежка, потрапили врешті решт під заборону у мусульманських країнах і навіть тих із них, які офіційно відкриті для усіх партій, як, наприклад, Індонезія, де з нещодавнього часу Хиіб ут-Тахрір під забороною. Те ж саме стосується держав, які відкрили двері для різноманітних партій, аж до того, що вони пускають їх в уряд, як, наприклад, Туніс, де Хізб ут-Тахрір також став заборонений... Чому? Тому що він говорить правду і бореться за допомогою неї.

Що стосується самих членів Хізба, то деякі із них перебувають у в’язницях тиранів, і вже само їх положення говорить за себе. Вони або страждають у тісних камерах, або переслідуються у широких... Усі ми — від Аллаха, і до Нього наше повернення.

Що стосується керівників Хізба, то перший його амір переслідувався ненависниками та наражався на стеження,про нього вигадували небилиці, говорили і говорили... З другим аміром вони вже не обмежились колишніми діями і стали відверто боротися проти його ідеї та методу... З третім аміром, рабом Аллаха, їм здалося недосить просто переслідувати та боротися, від чого вони побажали його смерті, вважаючи, що цим досягнуть бажаного! Насправді, вони — дурні, бо не думають, тому що у протилежному випадку вони б зрозуміли що зі смертю аміра Хізба сам Хізб не помре, а знайдеться іще більш здатна та сильна людина, яка відповість їм словами Всевишнього:

وَإِذَا خَلَوْا عَضُّوا عَلَيْكُمُ الْأَنَامِلَ مِنَ الْغَيْظِ ۚ قُلْ مُوتُوا بِغَيْظِكُمْ ۗ إِنَّ اللَّـهَ عَلِيمٌ بِذَاتِ الصُّدُورِ

«Коли ж вони залишаються одні, то кусають кінчики пальців від злоби до вас. Скажи: «Умріть від своєї злоби! Аллаху відомо про те,що у грудях» (3:119).

Цей заклик належить Аллаху, а отож, йому не нашкодять ані підступи, ані стеження, ані ненависть ворогів та наклеп лицемірів. Він буде досягати усе нових та нових висот, а його світло, з дозволу Аллаха, досягне небес, і обіцянка Аллаха Всевишнього і радісна звістка Його Посланця (с.а.с.) виконаються та виразяться у трьох подіях:

1. Зникне деспотичне правління, а на його місці з’явиться Праведний Халіфат за метолом пророцтва, як і сказав Посланець Аллаха (с.а.с.):

ثُمَّ تَكُونُ مُلْكًا جَبْرِيَّةً، فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ خِلاَفَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةٍ ثُمَّ سَكَتَ

«...Потім наступить деспотичне правління, яке проіснує стільки, скільки захоче Аллах, потім Аллах убере йог,коли побажає. Потім наступить Праведний Халіфат за методом пророцтва». Потім він замовчав» (передав Імам Ахмад від Хузейфи ібн Ямана).

У той день освітиться світ, Аллах явить Своє слово і плани невірних будуть зруйновані.

2. Ми вирвемо з коріннями єврейське утворення. Передає Муслім у своєму «Сахіху» від Абу Хурайри, що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

لَا تَقُومُ السَّاعَةُ حَتَّى يُقَاتِلَ الْمُسْلِمُونَ الْيَهُودَ، فَيَقْتُلُهُمُ الْمُسْلِمُونَ

«Не наступить Час доти,доки мусульмани не проведуть битву з іудеями, після чого мусульмани уб’ють їх».

Також Пророк (с.а.с.) сказав:

تُقَاتِلُكُمُ يَهُودُ، فَتُسَلَّطُونَ عَلَيْهِمْ

«Ви битиметесь з іудеями, після чого отримаєте над ними владу».

Ми увійдемо на благословенні землі Палестини визволителями та проведемо намаз у мечеті аль-Акса, а муедзином буде один наш друг із Іраку, який відправив листа, в якому він просить стати першим муедзином в аль-Аксі після її звільнення.

3. Ми завоюємо Рим, з дозволу Аллаха. Передають Ахмад у його «Муснаді» та Хакім хадіс від Кабіля, який імам Захабі визнав достовірним:

كُنَّا عِنْدَ عَبْدِ اللهِ بْنِ عَمْرِو بْنِ الْعَاصِ، وَسُئِلَ: أَيُّ الْمَدِينَتَيْنِ تُفْتَحُ أَوَّلًا: الْقُسْطَنْطِينِيَّةُ أَوْ رُومِيَّةُ؟ قَالَ: فَقَالَ عَبْدُ اللهِ: بَيْنَمَا نَحْنُ حَوْلَ رَسُولِ اللهِ نَكْتُبُ، إِذْ سُئِلَ رَسُولُ اللهِ : أَيُّ الْمَدِينَتَيْنِ تُفْتَحُ أَوَّلًا: قُسْطَنْطِينِيَّةُ أَوْ رُومِيَّةُ؟ فَقَالَ رَسُولُ اللهِ r : مَدِينَةُ هِرَقْلَ تُفْتَحُ أَوَّلًا، يَعْنِي قُسْطَنْطِينِيَّةَ

«Ми були у Абдуллаха ібн Амра ібн аль-Аса і спитали його: «Яке із двох міст буде завойоване першим: Константинополь чи Рим?»... Абдуллах сказав: «Коли ми знаходились навколо Посланця Аллаха (с.а.с.) і записували, його спитали: «Яке із двох міст буде завойоване першим: Константинополь чи Рим?». Посланець Аллаха (с.а.с.) відповів : «Місто Іраклія буде завойоване першим», — тобто Константинополь».

Константинополь вже був завойовний, а отож,буде завойований і Рим, з дозволу Аллаха, після чого буде виконано бажання нашого друга із Палестини, нащадка Таміма ад-Дірій, який просив, щоб йому у Римі була відведена ділянка землі.

Після цього вже не залишиться ані осілого дому, ані кочового, в якому б Аллах не ввів Іслам сильною величчю або сильним приниженням. Величчю Аллах звеличить Іслам та його носіїв, а приниженням принизить невір’я та його носіїв. Сказав Посланець Аллаха (с.а.с.) у хадісі, переданому від Ахмада у його «Муснаді» від Таміма ад-Дарій, від Посланця Аллаха (с.а.с.), який сказав:

لَيَبْلُغَنَّ هَذَا الْأَمْرُ مَا بَلَغَ اللَّيْلُ وَالنَّهَارُ وَلَا يَتْرُكُ اللَّهُ بَيْتَ مَدَرٍ وَلَا وَبَرٍ إِلَّا أَدْخَلَهُ اللَّهُ هَذَا الدِّينَ بِعِزِّ عَزِيزٍ أَوْ بِذُلِّ ذَلِيلٍ عِزًّا يُعِزُّ اللَّهُ بِهِ الْإِسْلَامَ وَذُلًّا يُذِلُّ اللَّهُ بِهِ الْكُفْرَ

«Ця справа неодмінно досягне того, чого досягає ніч та день. Аллах не залишить ані осілого дому, ані кочового, не ввівши у нього цю релігію сильною величчю або сильним приниженням. Величчю Аллах звеличить Іслам, а приниженням Аллах принизить невір’я».

Хадіс з подібним змістом передали також Байхаки у його «Сунан аль-Кубра» та Хакім у його «Мустадраку».

Наші ненависники, наклепники та ті, у чиїх серцях хвороба або порочність поверх хвороби, говорять, що ми — мрійники та літаємо у хмарах... Ним подібні говорили теж саме раніше про Посланця Аллаха (с.а.с.) та його сподвижниках, глузували над ними через те, що ті не могли спокійно сповідувати свою релігію, а говорили про завоювання скарбниць імператорів Персії та Візантії. Але потім збулась обіцянка Аллаха, а ті, хто глузував, виявились зганьбленими. Імператори Персії та Візантії згинули, а Ісламська держава та її прапор піднялись. Так буде знов, іншаАллах. Ненависники помруть у своєму гніві, а за ними — і усі, хто вистежував нас, утискав та плів підступи. Будь-яка брехня зникає.

وَسَيَعْلَمُ الَّذِينَ ظَلَمُوا أَيَّ مُنقَلَبٍ يَنقَلِبُونَ

«А ті, які вчиняють несправедливо, скоро дізнаються, куди вони повернуться» (26:227).

Дорогі брати!

Ми не літаємо у хмарах, а ведемо роботу з повною упевненістю в обіцяній перемозі від Аллаха. Ця перемога стосується не тільки пророків і не тільки наступного життя, але й стосується звичайних віруючих як у цьому світі, так і у наступному.

إِنَّا لَنَنصُرُ رُسُلَنَا وَالَّذِينَ آمَنُوا فِي الْحَيَاةِ الدُّنْيَا وَيَوْمَ يَقُومُ الأَشْهَادُ

«Воістину, Ми надамо допомогу Нашим посланцям та віруючим у мирському житті і того дня, коли предстануть свідки» (40:51).

Я упевняю вас,брати, що Хізб ут-Тахрір як і колись іде до своєї мети та повторює спроб добитися бажаного знов і знов по сей день, але для кожного строку є припис, а мудрість Аллаха величезна... Якщо Великий Творець прийме рішення, то Його обіцянка наступить скоро.

إِنَّ اللَّهَ بَالِغُ أَمْرِهِ قَدْ جَعَلَ اللَّهُ لِكُلِّ شَيْءٍ قَدْرًا

«Аллах доводить до кінця Свою справу. Аллах встановив міру для кожної речі» (65:3).

На завершення хочу повторити сказане на початку та звернутись до вас у перший день із цих десяти днів, якими поклявся Аллах, а Його Посланець (с.а.с.) сказав, що праведні справи у ці дні більш улюбленіші для Аллаха,аніж в інші. Вивів Ахмад у своєму «Муснаді» від Саіда ібн Джубейра, від Ібн Аббаса, який сказав: «Сказав Посланець Аллаха (с.а.с.):

مَا مِنْ أَيَّامٍ الْعَمَلُ الصَّالِحُ فِيهَا أَحَبُّ إِلَى اللَّهِ عَزَّ وَجَلَّ مِنْ هَذِهِ الْأَيَّامِ يَعْنِي أَيَّامَ الْعَشْرِ قَالَ قَالُوا يَا رَسُولَ اللَّهِ وَلَا الْجِهَادُ فِي سَبِيلِ اللَّهِ قَالَ وَلَا الْجِهَادُ فِي سَبِيلِ اللَّهِ إِلَّا رَجُلًا خَرَجَ بِنَفْسِهِ وَمَالِهِ ثُمَّ لَمْ يَرْجِعْ مِنْ ذَلِكَ بِشَيْء

«Для Аллаха Всемогутнього нема більш улюблених днів для благих справ, аніж ці дні, тобто десять днів». Люди сказали: «О Посланець Аллаха! Навіть джихад на шляху Аллаха?». Він відповів: «Навіть джихад на шляху Аллаха, окрім як якщо чоловік вийшов (битися) особисто разом зі своїм майном та повернувся після цього ні з чим».

Ці великі дні починаються з початком забороненого місяця Зуль-хіджа та закінчуються з днем жертвоприношення, днем Ід аль-Адха, і я прошу Аллаха, щоб ці дні стали благом та благословенням для Ісламу та усіх мусульман, щоб Аллах прийняв від нас нашу покору, щоб ці десять ночей стали благосними для тих, хто в них не спить та віддає їм їх право, тому що це — дні правди, щирості та наближення до Аллаха благими справами та молитвами, на які Аллах відповідає, кому побажає... Я прошу Аллаха Всевишнього, щоб у наступному році у ці дні над нами вже майорів прапор Ісламу, а ми з чистим наміром понесли благо своїми руками, говорили його своїми язиками та були спокійні у своїх серцях х.

وَيَوْمَئِذٍ يَفْرَحُ الْمُؤْمِنُونَ*بِنَصْرِ اللَّهِ يَنصُرُ مَن يَشَاء وَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ

«У той день віруючі зрадіють допомозі Аллаха. Він допомагає, кому побажає. Він — Могутній, Милосердний» (30:4,5).

Я іще раз хочу повторити, що цей заклик належить Аллаху, і йому не нашкодять ні підступи, стеження гнобителів, ненависть та наклеп. Цей заклик піднесеться, він освітить очі правдивих людей та погасить серця лицемірів.

وَلَتَعْلَمُنَّ نَبَأَهُ بَعْدَ حِينٍ

«А ви неодмінно дізнаєтесь звістку про нього через деякий час» (38:88).

Мир вам, милість Аллаха та Його благословення!


Ваш брат, Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
Початок забороненого місяця Зуль-хіджа 1438 р.х.
23.08.2017 р.