Підняття стелі держборгу США

Боротьба між ними розгорнулась з питання бюджету та підвищення стелі держборгу, на чому наполягає адміністрація Обами. Криза досягла свого апогею через неприйняття бюджету,у результаті чого сотні тисяч федеральних державних службовців залишились без роботи та були відправлені у так звані вимушені неоплачувані відпустки.

Питання: Як таке може відбуватись в Америці, яка є лідером капіталістичних демократичних країн? Що це за демократія, яка, як вони стверджують, справедливо відноситься до людей, а фактично припиняє виплачувати цим людям зарплатню без їх провини або упущень у роботі? Чому уряд наполягає на підвищенні стелі боргу, замість того щоб скорочувати його і не збільшувати?

Сподіваємось почути роз’яснення у доступній для розуміння формі. Нехай воздасть вам Аллах благом.

Відповідь:

Відповіді на ваші питання можна ясно та легко зрозуміти при розгляданні наступних справ:

1. Американський бюджет:

Прийняття бюджету США  вимагає схвалення обох палат Конгресу: «Сенат», у якому більшість контролюється демократами та «Палата представників», де більшість складають республіканці. Між Палатою представників та Сенатом до вечора понеділка  30/09/2013 тривали інтенсивні переговори, обмін текстами та пропозиціями, але, незважаючи на це, американський Конгрес не зміг утвердити тимчасовий бюджет до 01/ 10/2013, дати початку нового фінансового року.

2. Питання стелі держборгу:

Державним боргом США є увесь сукупний борг федерального уряду. Це боргові зобов’язання, якими володіють боки за межами Сполучених Штатів,а також боргові зобов’язання, які випускаються міністерством фінансів США та належать бокам у межах Сполучених Штатів.

Конгрес США встановлює стелю держборгу, яку федеральний уряд не можу перевищити. У справжній час сума цього боргу складає  16,7  трильйонів доларів, і як очікується, уряд США перевищить цю суму  17/10/2013. Тому федеральний уряд, затамувавши подих, чекає цю дату, коли Конгрес прийме рішення.

3. Криза та її причини:

1. Обама надав проект соціальної реформи, який називається його іменем «Обамакер» і може бути переведений як «турбота Обами». Цей проект означає надання соціального та медичного   страхування для 46 мільйонів американців з низьким рівнем прибутків.  Згідно до цього проекту ті, хто не може скористатися медичними страховими послугами, зможуть отримати медичну страховку. Але для того, щоб цей проект почав реалізовуватись , треба затвердити необхідні асигнування у бюджеті на 2013-2014 фінансовий рік, який стартує 01/10/2013. Республіканці зрозуміли, що задум проекту полягає у «передвиборчій популярності» та формуванні громадської думки на користь Демократичної партії і, зокрема, той факт, що даний проект Обами  повинен буде, як очікується, стати предметом обговорень на запланованих у листопаді 2014 проміжних виборів до Конгресу. Тому республіканці відмовились затверджувати бюджетні асигнування для проекту Обами та висунули вимогу щодо того, щоб відкласти його, якщо тільки по ньому не будуть проведені переговори та внесені поправки. А робиться це для того, щоб проект був випущений від імені двох партій, тобто після внесення до проекту бачення республіканців, а не тільки бачення Обами, і щоб Обама не зміг отримати які-небудь виборчі очки на користь демократичної партії. При цьому зрозуміло, що республіканці, маючи більшість у Палаті представників, можуть блокувати появу закону.

Проблема обох партій полягає не в слугуванні народу. Між ними відбувається політична гризанина заради придбання голосів виборців. Кожна із обох партій наполягала на своїй позиції, навіть, якщо у цьому існує збиток для народу, що і проявилось пізніше. Обама хоче затвердити законопроект, а республіканці хочуть його відкласти, щоб провести по ньому переговори та випустити його зі своїми внесеними до нього поправками, щоб він не мав тільки «обамівський окрас». Так, криза загострилась  з безуспішністю Конгресу ухвалити тимчасовий бюджет до 1 жовтня, строку, встановленого для його затвердження. Суперечки між двома партіями тривали до цієї дати.

2. Це призвело до запуску «механізму розпуску установ федерального уряду» через відмову Республіканської партії проголосувати  30/09/2013 по закону щодо бюджету на 2014рік. До неоплачуваної відпустки було відправлено більше 800.000 тисяч держслужбовців, як і очікувались масові звільнення службовців усіма державними закладами. Раніше таке вже відбувалось у США при правлінні президента Клінтона, коли протягом 21 дня з грудня 1996 року по січень 1997 року паралізувалась діяльність урядових закладів. У той час збитки держави були оцінені приблизно у два мільярди доларів.
 
3. Це тільки частина кризи, а вірніше, початок очікуваної кризи, яка проявиться з проханням уряду підняти стелю боргу, розгляд якої призначено через тиждень на 17/10/2013. Справа в тому, що уряд у своїх запозичаннях перетнув допустиму межу 16,7 трильйонів доларів. Ця стеля була встановлена Конгресом, який зобов’язав  уряд не перевищувати її, проте   17/10/2013 фінансовий стан уряду буде на грані банкрутства, тому що у його казні по оцінкам залишиться тільки 30 мільярдів доларів. Після чого держава буде не у змозі виконати свої фінансові зобов’язання.   

4. Обидві партії стали звинувачувати одну, особливо, коли через їх суперечки виникли проблеми для людей. Кожна зі сторін почала намагатись покласти відповідальність на іншу. Так, Обама вважає, що причиною кризи, що трапилась, є Республіканська партія та звинувачує її у тому, що вона робить країну заручницею своїх партійних інтересів. На прес-конференції, яка відбулась о вівторка   08/10/20 у Білому домі, він сказав: «Члени Конгресу та республіканці у палаті представників, зокрема, не можуть вимагати викуп за свою роботу. Як ратифікація бюджету, так і гарантія оплати рахунків США, обидві ці положення відносяться до їх місії».

Республіканець, спікер палати представників, говорить, що «не дозволить Конгресу підняти стелю боргу, якщо Обама не запропонує поступки по програмі охорони здоров’я, відомої як «Обамакер»,і не погодиться вести переговори. Ми не можемо підняти стелю боргу без обговорення тих чинників, які примушують нас позичати додаткові фінанси».  

5. Із боротьби між двома партіями розуміється, що обидва боки хочуть підняти стелю боргу. При цьому республіканська партія пов’язує підняття стелі боргу з внесенням поправок до закону про охорону здоров’я, щоб внести у нього свій слід. Варто відзначити, що зазвичай, при нормальних умовах фінансово – економічний стан країн регулюється для скорочення боргів, а не для їх підвищення. Але Америка є єдиною країною, яка не звертає уваги на те, що по вуха занурюється у борги. Вона, як їй завгодно, випускає цінні папери та погашає їх у зручних для неї обставинах. Навіть, якщо у силу свого фінансового стану вона не зможе погасити їх, вона може, при баченні інтересу, друкувати додаткову кількість доларів, не обмежуючись твердими валютами у своїй казні, як це роблять інші країни особливо, враховуючи той факт, що її гроші  складають великий відсоток державних резервів країні світу. Вона може приховано друкувати додаткові гроші зі згоди МВФ або навіть відкрито без його згоди, оскільки має реальний вплив у ньому.   Вона може представляти брехливі причини та приховувати суть справи, а МВФ надає їй у цьому підтримку. Навіть, якщо внаслідок цих додатково надрукованих грошей відбувається зниження курсу долару або інфляція, Америка все одно робить це, доти, доки бачить у цьому свій інтерес. Наприклад, у ЗМІ повідомлялось, що під час нафтових спекуляцій 2008 року Америка надрукувала від 2 до 4 трильйонів доларів, що викликало тоді ріст цін на нафту майже до 150 доларів за барель, і Америка, як відомо, не знаходилась осторонь від цих спекуляцій. Ці гроші були надруковані нею з метою безпосереднього або опосередкованого придбання найбільшого об’єму нафти, щоб додати їх до своїх запасів.  У цьому вона побачила свій інтерес, який перевищує ріст цін та зниження вартості долару.

Таким чином, стеля боргу федерального уряду США невпинно зростає Наприклад, державний борг (центральної адміністрації та місцевих адміністрацій) зріс з 4,3 трлн. доларів у 1990 році до 8,4 трлн. доларів у 2003 році, і до 8,9 трлн. доларів у 2007 році. На початку правління Обами у 2009 році борг складав 10,3 трлн. доларів, а в 2011 році він перевищив бар’єр 14 трлн. доларів. У справжній час об'єм боргу федерального уряду США перевищив 16,7 трлн. доларів. Якщо б борг будь-якої іншої держави у світі був навіть набагато менше цього, то ця країна зі своєю економікою просто би рухнула б. Але для Америки це не дуже важливо, оскільки питання боргу є для неї внутрішньою проблемою. Конгрес періодично підвищує стелю цього боргу і американська економіка продовжує функціонувати. Америка погашає борги, завдяки силі своєї економіки, якщо це вдається, а в іншому випадку випускає додаткові гроші без будь-яких обмежень на відміну від інших країн. Крах американської економіки може статися з появою держави, яка не буде надавати значення американському долару, буде співпрацювати з Америкою на основі бартерної торгівлі (обмін товару на товар) або через повернення до золото срібного стандарту у грошовому обміні.
 
 6. Таким чином, Америка як лідер капіталістичного табору доводить провал капіталістичної системи, показуючи, що ця система – не більше ніж панування правлячого капіталістичного класу над людьми, особливо, над середнім класом, і, зокрема, над широкою громадськістю. Так, Обама визначив своєю проблемою проект «Обамакер» під приводом підтримки мільйонів людей у плані медичного страхування, але, з іншого боку, він зупинив роботу сотень тисяч службовців, відправивши їх у неоплачувані відпустки. Це означає, що Демократична партія, просуваючи цей закон, не виходила із міркувань слугувати людям і робила це для майбутніх виборчих цілей. Інакше, яким чином слугування людям може призводити до позбавлення людей їх роботи без їх провини?  Для Республіканської партії також проблема не полягає  у наявності або відсутності медичного страхування. Для них важливо, щоб цей проект не належав їх супернику без їх участі у ньому. Ані одну, ані іншу партію питання охорони здоров’я не турбує і проект затверджується після переговорів по ньому з віднесенням його авторства до обох партій. Таким чином, суть справи не у змісті цього проекту, а у ступені його виборчої корисності, навіть, якщо через це для людей відбуваються страждання та проблеми. Окрім того, у проекті містилась стаття, яка зобов’язує крупні кампанії проводити медичне страхування своїх співробітників. Сам автор проекту, Обама, заявляв у липні цього року про своє бажання перенести цю статтю на рік з метою догодити цим кампаніям та Республіканській партії, яка підтримує їх. Цим самим, він вважав, що республіканці схвалять його проект. Із цього розуміється, що у обох партій нема правильної турботи про справи людей, скільки є турбота про придбання «виборчої популярності». Із усього цього видно, що їх капіталізм – це експлуатація капіталістом громадськості для збільшення свого капіталу. Їх демократія не слугує народу, а навпаки, народ слугує демократії і навіть безкоштовно.

7. На завершення, хочемо подякувати Аллаху за те, що ми є мусульманами, і що Він показав нам шлях до системи від Мудрого, Знаючого. Це система, де халіф голодний, якщо голодні люди, і ситий, якщо вони ситі, перебуває у безпеці, якщо вони перебувають у безпеці. Ця система гарантує вдоволення усіх основних потреб (житло, одяг, робота) для усіх членів суспільства. Той, хто здатен працювати, забезпечується роботою. А хто не здатен і у нього нема близького годувальника, тому халіф слугує покровителем, беручи на себе відповідальність за його утримання. Ця система, у якій громадська власність розподіляється між людьми для збереження її життя та добробуту. Їх долі із цього майна розподіляються їм з народження.  Ця система забезпечує справедливе економічне життя на благо людям, адже їх Творець краще за усіх знає про те, що є благом для них. «Невже цього не буде знати Той, Хто створив, якщо Він Проникливий, Відаючий?» (67:14).

Ми просимо Всевишнього Аллаха про допомогу та успіх у відродженні праведного Халіфату, щоб могло поширитися благо, і не тільки на територіях Ісламу, але і торкнулось усіх розумних людей, які люблять мир та безпеку. Хвала Аллаху, Господу світів.

06 Зуль-хиджа 1434
11/10/2013