Політичні зміни на Сирійській та Лівійській аренах

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: Простежуючи процеси навколо останнього перемир'я в Сирії і по сьогоднішній день, здається, що Америка на цей раз серйозно ставиться до перемир'я і проведення переговорів зі створення світського уряду в Сирії, що складається з опозиції і режиму, - чи правильно це? Чи означає це, що Америка відмовилася від ідеї пошуку альтернативи сьогоднішній маріонетці Башару, і що вона вирішила залишити його при владі?

І ще одне запитання, якщо дозволите: Кожен раз, коли ситуація в Лівії наближається до вирішення, вона знову ускладнюється. Сторони домовилися в Схіраті, і погодилися з проектом парламенту Тобрук, що означало успіх для нього...але разом з цим він зволікає у наданні довіри уряду, при тому, що Аль-Сирадж погодився зі скороченням числа міністрів від 32 до 18. Як зрозуміти дане зволікання?

Відповідь: Ми вже видавали «Відповідь на питання" 19.01.2016 під заголовком: «Останні зміни навколо лівійської кризи» (https://hizb.org.ua/ru/directing/directing-publication/qa-hizb-ut-tahrir/2580- libya.html), в якому виклали предмет лівійської проблеми. Також ми видавали прокламацію про Сирію 11.12.2015 під заголовком: «Два невідворотних зла - «перемир'я» всередині Сирії і переговори в Саудівській Аравії» (https://hizb.org.ua /ru/directing/directing-publication/proclamation/2535-ht.html) про конференцію в Ер-Ріяді і формуванні делегації для участі в переговорах, як і видавали 24.02.2016 прокламацію під заголовком: «Перемир'я з режимом, імітоване Америкою в Мюнхені...»(https://hizb.org.ua/ru/directing/directing-publication/proclamation/2638-armistice.html), в якій роз'яснили предмет поточного перемир'я і переговорів. Всі ці видання були досить детальними, і з них можна зрозуміти відповідь на поставлені питання, тому що карта подій залишається в загальних рамках, роз'яснених нами в минулих виданнях. Проте, ми викладемо додаткові роз'яснення до цих питань. Однак перед цим необхідно пояснити різницю між конфліктом в Сирії і Лівійською кризою:

Лівійське питання відрізняється від сирійського, тому що в Сирії конфлікт між Америкою, її союзниками і оточенням та між сирійським народом, а не між Америкою та іншими великими країнами. Це тому, що Росія реалізує плани Америки згідно з брудною угодою, в якій Путін сподівається, що, допомагаючи Америці в Сирії, заспокояться його проблеми на південних кордонах з Україною... Говорячи ж про Європу, то вона обертається навколо Америки, повторюючи те, що та говорить, щоб здобути від неї що-небудь або хоча б якусь частину! Росія і Європа розуміють, що вплив у Сирії належить Америці, а тому й не прагнуть витіснити її з цієї країни. Іншими словами, конфлікт у Сирії - це конфлікт між Америкою та народом Сирії і кожним правдивим мусульманином.

Однак у Лівії конфлікт триває за вплив між Сполученими Штатами і Європою, особливо Англією і Францією в деякій мірі, а також Італією... Тому Америка до певної міри приголомшена непохитністю народу Сирії перед її планами вже протягом п'яти років сирійської революції. Але в Лівії вона впевнена в своїх силах у порівнянні з Європою, а тому бореться з нею з деяким спокоєм, спираючись на ці сили на противагу Європі.
І після пояснення цієї різниці ми приведемо додаткові роз’яснення до того, про що йде мова у питанні:

По-перше: Сирійське питання:

Той факт, що Америка серйозно ставиться до перемир'я і переговорів, це дійсно вірно. Однак висловлювання про те, що вона перестала шукати майбутню альтернативу своїй маріонетці Башару, не відповідають дійсності, тому що як тільки вона знайде альтернативу, то в той же момент завершить роль Башара, як вона це зробила зі своїми маріонетками раніше. І пояснення цього в наступному:

Америка доклала всі свої зусилля, щоб зупинити революцію і знищити її під гаслом перемир'я, припинення вогню, припинення військових і бойових дій... вона провела конференції в Женеві, Відні та Ер-Ріяді, і прийняла ряд рішень у Раді Безпеки... Це не кажучи вже про докладені нею зусиль зі зриву революції за допомогою військових дій з боку своїх маріонеток Башара, Ірану і його партії в Лівані, і Росії, разом з безпосереднім втручанням Америки та інших країн з нею, як міжнародної коаліції, під приводом боротьби з тероризмом та ІДІЛ... І, нарешті, вона знайшла вихід для себе, організувавши зустріч 12.02.2016 в Мюнхені у спробі зупинити революцію протягом тижня шляхом припинення вогню. Коли ж цього не сталося, її держсекретар Керрі зустрівся зі своїм російським колегою Лавровим 22.02.2016, і було оголошено у спільній заяві, що припинення бойових дій набуде чинності опівночі з п'ятниці на суботу 27.02.2016. і все це - лише підготовка для затвердження її світського проекту в переговорах у Женеві в найближчі дні, до яких вона готується дуже серйозно. Доказ того, що Америка серйозно ставиться до цих переговорів - вживані нею заходи в цьому напрямку, починаючи з 9-10.12.2015, коли проходила конференція в Ер-Ріяді для підготовки формування опозиційної делегації для переговорів з режимом. Серед цих заходів:

1. Підготування Америкою сприятливого підґрунтя всередині Сирії за допомогою своїх послідовників Туреччини та Саудівської Аравії шляхом створення позитивної атмосфери для переговорів без заперечень. Показниками цього є наступне:

- Вона поклала на Саудівську Аравію зібрати своїх послідовників та інші групи в Ер-Ріяді, і, особливо, представників збройних угруповань, і сформувати делегацію для переговорів, застосовуючи «батіг і пряник», гроші і зброю... І Саудівська Аравія досягла успіху в цьому, сформувавши з тих, хто продав своє наступне життя за мирське життя інших... Таким чином, Америка змогла вперше з моменту початку сирійської революції ввести у переговорні комітети збройні угруповання, які взяли проведення переговорів з метою створення єдиного правління спільно з режимом. «На прес-конференції, що відбулася в четвер увечері, голова Науково-дослідного центру Перської затоки «Gulf Research Center» Абдулазіз Сакр сказав, що делегація від опозиції зустрінеться з делегацією від сирійського режиму у перші десять днів січня... Угода передбачає формування вищого органу з 32 членів, серед них 10 з фракцій, 9 з коаліції, 5 з координуючого органу і 8 незалежних кандидатів», - передає www.aljazeera.net/ від 11.12.2015. Раніше переговорники були з числа тих, хто проживає за межами Сирії, що залишилися без даху над головою у своїй власній країні... Таким чином, фракції, що увійшли до складу делегації для переговорів, виявилися зрадниками для людей, а особливо для тих, хто підтримував їх, тому що вони вірили, що ці фракції піднялися з метою позбавлення від цього тирана!

- Візит Ердогана в Саудівську Аравію і торги в питанні перемир'я і переговорів по реалізації американського проекту в Сирії, а також бажання переконати фракції в Сирії погодитися на перемир'я і формування опозиційної делегації для участі на переговорах: «Президент Туреччини Ердоган прибув у вівторок до Саудівської Аравії з візитом для проведення переговорів з офіційними особами регіону, особливо Сирії та Ємену. Незабаром після його прибуття в міжнародний аеропорт імені короля Халеда в Ер-Ріяді, Ердоган вирушив до палацу Аль-Ямама, де його прийняв король Саудівської Аравії Салман бін Абдул Азіз», - згідно з повідомленнями офіційного інформаційного агентства Саудівської Аравії http: //www.spa .gov.sa / (передає газета www.alquds.com/ від 29.12.2015).

- Америка провела попередні зустрічі для того, щоб приборкати опозиційні фракції і схилити їх до рішень, які вона приймає, щоб - коли вона буде бачити, що справи йдуть так, як вона запланувала - завершити кільце шляхом якнайшвидшого зближення без координації між Туреччиною і Іраном. Тому і був візит Давутоглу в Іран, незважаючи на гарячу риторику між ними, - це для координації між ними, щоб використовувати їх вплив на фракції і своїх послідовників в Сирії для реалізації американського проекту... «Прем'єр-міністр Туреччини Ахмет Давутоглу прибув у п'ятницю ввечері 4 березня до столиці Ірану Тегеран на чолі делегації, що включає кілька міністрів, - це був перший візит турецького прем'єра в Іран за останні два роки. Іранське агентство http://ar.farsnews.com/ згадало, що прем'єр-міністр Туреччини зустрінеться з високопоставленими офіційними особами Ірану, щоб обговорити шляхи розвитку і зміцнення торгово-економічного співробітництва між двома країнами...", - передає «Россия Сегодня» 04.03. 2016. Здається, що вони покрили даний візит дотепним жартом, що не переконує навіть простих людей, і показали, що зустріч ставила ділові цілі!

2. За допомогою брудних політичних дій з боку американських маріонеток - з метою створення регіональної і внутрішньої атмосфери для переговорів, - які чинили тиск для реалізації американського проекту через різного роду дії. Серед таких дій і фальсифікації фактів, щоб показати, що досягнуте шляхом переговорів рішення, пропоноване Америкою, є найкращим рішенням для Сирії... і аж до військових дій з боку Америки, або з боку Росії, яка рухається разом з нею в брудній угоді; або з боку її регіональних і місцевих послідовників та інструментів... Прикладом цього є таке:

- Америка постаралася сфокусувати ідею про те, що народ Сирії знаходиться між двома варіантами: або затвердити світський американський проект в Сирії шляхом переговорів, або поділ Сирії. Америка розуміє, що народ Сирії не бажає погоджуватися з поділом, а тому подумала, що вони погодяться вести переговори про прийняття світського проекту, щоб сформувати спільне правління між режимом і опозицією. І щоб викликати довіру сирійців до цієї ідеї, Америка і Росія розпочали заяви про поділ, щоб примусити до переговорів, лякаючи переговорні делегації і створюючи дуже спекотну атмосферу над народом Сирії в тому, що, в разі неприйняття ними американського проекту зі створення світської держави з режиму і опозиції, Сирія не залишиться єдиною, а буде розділена. Тому, Керрі заявив: «можливо, буде занадто пізно зберігати Сирію єдиною, якщо ми станемо чекати довго», - Рейтер 23.02.2016. Росія вже заявляла про федералізацію Сирії; заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков сказав: «Москва сподівається, що сирійські переговорники прийдуть до ідеї створення федеративної республіки, затребуваної курдами», - канал «Аль-Хадас» (http://www.alhadath.net/) 29.02.2016. Все це з метою чинення тиску на учасників переговорів від опозиції прийняти політичну систему, нав'язану Америкою, а інакше - поділ. Однак Америка і її союзники забули, або роблять вигляд, що народ Сирії як відкидає поділ, так само відкидає і світський проект Америки, тому що вони вважають обидва ці проекти злом, що просуваються Америкою. Але жоден з цих проектів не пройде, крім як для зрадників Умми, і вони вже близькі до зникнення, з волі Аллаха.

- Посилення російських нальотів у ході переговорів як послання, спрямоване учасникам переговорів, щоб вони прийняли переговори за твердженням американського проекту, а інакше нальоти посиляться. Саме тому російські нальоти помітно активізувалися протягом переговорів Женева 3, які почалися в лютому 2016, і були особливо сильними в осадженні Алеппо, як важіль тиску на учасників переговорів.

- Натяки на приховану загрозу, або навіть відкриту, кожному, хто відкидає переговори. І в цьому контексті 24.02.2016 Керрі заявив: «Зараз відбуваються важливі дебати щодо альтернативного плану, якщо ми не досягнемо успіху за столом переговорів», - Рейтер 24.02.2016. Джубейр повторив репліку свого наставника, сказавши: «...Якщо ми не продовжимо перемир'я, є й інші варіанти, як заявив глава держдепартаменту США. Існує план Б, якщо з'ясується, що немає серйозності з боку сирійського режиму, або з боку союзників... Є інший варіант, і акцент ставитиметься на нього», - CNN (arabic.cnn.com) 28.02.2016.

Як показано вище, Америка серйозно ставиться до перемир’я і переговорів для досягнення виконання свого світського проекту в Сирії.

Здається, що ці методи послужили гарним приводом і виправданням для делегації переговірників від опозиції, щоб продовжити проведення переговорів з режимом. Так, «Спеціальний посланник ООН в Сирії Стаффан де Містура заявив учора, що новий раунд переговорів з припинення конфлікту в Сирії відбудеться в Женеві з 14 по 24 березня під егідою Міжнародної організації ...», - газета Ер-Ріяд (www.alriyadh. com /), четвер 10 березня 2016. Потім, делегація переговірників від опозиції почала створювати атмосферу для затвердження переговорів: «Вищий комітет з переговорів, який представляє опозиційні фракції Сирії, в середу 9 березня 2016 року заявив, що він вважає порядок денний, запропонований Організацією Об'єднаних Націй для мирних переговорів, позитивним, і що комітет відзначив зниження числа порушень з боку урядових сил напередодні перемир'я. Представник сирійського опозиційного Вищого комітету щодо переговорів Салім аль-Муслат сказав, що найближчим часом комітет прийме остаточне рішення про участь у запланованих переговорах в Женеві », - www.afp.com/ar/ 09.03.2016. Потім, сайт «Россия Сегодня» (https://arabic.rt.com/) 11.03.2016 повідомив, що «Вищий опозиційний комітет з переговорів оголосив, що братиме участь в майбутньому раунді переговорів у Женеві наступного понеділка».

1. Що ж стосується того, що Америка відмовилася від пошуку альтернативної маріонетки, то це не так... Це тому, що Башар втратив здатність забезпечувати стабільний уряд в Сирії, за допомогою якого він міг би просувати інтереси Америки. Навпаки, Америка бажає залишити його на перехідному етапі, протягом якого буде шукати нового агента з менш чорним обличчям, ніж Башар, який зміг би обманювати людей: посміхатися їм і просувати її інтереси! Америка зацікавлена в утворенні світської маріонеткової влади в Сирії, яка буде служити її інтересам, як це робив Башар і раніше його батько. І навіть запах гнилого поділу, який вона пустила, навряд чи буде прийнятий в Сирії, тільки якщо вона зазнає невдачі у встановленні альтернативи Башару... А тому те, що турбує сьогодні Америку - це угода про припинення вогню, щоб спокійно працювати в реалізації проектів шляхом створення світського правління з режиму і опозиції, з тим, щоб знайти альтернативу, яка замінить Башара. США розглядають, що це припинення вогню і зобов'язання з боку опозиції дотримуватися його, і, зокрема, що США вдалося залучити деякі «ісламські» угруповання до прийняття перемир'я і переговорів, - розглядають це як найбільший успіх за останні п'ять років у протистоянні революції проти її впливу і її маріонеток в Шамі. Також і Росія вважала це величезним успіхом і можливістю зміцнити режим. Саме тому представник Росії при ООН Віталій Чуркін повідомив газеті «Комерсант», коментуючи Мюнхенську угоду: «Сподіваюся, що Дамаск розуміє значимість цієї унікальної можливості для Сирії після п'яти років безперервного руйнування», - AFP (www.afp.com/) 19.02.2016 . Після цього Башар Асад оголосив про свою готовність погодитися на припинення вогню.

2. Такі розрахунки Америки, Росії, їх послідовників і союзників... Однак розрахунки щирого сирійського народу - то це зовсім інша справа. Народ розіб'є в тріски плани невірних колонізаторів, їх маріонеток і союзників, і, з волі Аллаха, огорне їх же підступність проти них самих:

وَمَا كَيْدُ الْكَافِرِينَ إِلا فِي ضَلالٍ ٢٥

«Але підступи невіруючих марні» (40:25).

Адже це не мужі Шама підписали угоду «Інтерконтиненталь» в Ер-Ріяді навколо грошей та омани, а потім сформували комітет з ведення переговорів. Це не вони зрадники Умми, які бувають всюди, де є брудні гроші. Це не вони аферисти, які стверджують про проведення переговорів з режимом і в той же час говорять, що немає місця для глави режиму - адже той, хто не погоджується з жодним положенням, не проводить переговорів! Це не їм диктують умови громадянської світської держави, а ті схиляють свої голови у згоді, при цьому уявляючи про себе, що є ісламістами! Це не вони кажуть  про демократію, як про  таку, що дозволяє і забороняє за рішенням людей замість того, щоб керуватися рішеннями Господа людей! Найкращий з мудреців Аллах говорить:

إِنِ الْحُكْمُ إِلا لِلَّهِ

«Рішення приймає лише Аллах» (6:57).

Вони не ті… Навпаки, вони – леви Шаму, яких впізнає Умма за їх відданістю і щирістю, а вони знають, що благо не зникне в Уммі до Судного дню. Це вони заявили з глибин серця і на весь голос: «Вона (революція) заради Аллаха! Вона – заради Аллаха». Вони бажають Шаму того, що любить Аллаха і Його Посланник (с.а.с.): «Серце дому Ісламу в Шамі», - вивів Табарані в «Аль-Кабір» від Саляма ібн Нуфайль… Це саме вони відкидають силовий поділ Сирії, як і відкидають світські американські проекти і будь-які інші проекти невірних та лицемірів ... Вони - щирі, правдиві мужі Шама, стійкі в істині і в своїй позиції. Вони усвідомлюють, що брехня процвітає іноді, але істина завжди сильніша, а тому не торгуються своєю релігією та Уммою... Вони своїми очима бачать, що їх революція насправді викриває: вона викрила змовників і лицемірів, після чого всі вони залишилися в рівній мірі зганьбленими, а тому ніхто вже не обманюється на їх хитрощі, крім розтяп і невігласів... Вони впевнені в тому, що плани невірних зазнають краху там, де їх господарі цього навіть не очікують:

وَسَيَعْلَمُ الَّذِينَ ظَلَمُوا أَيَّ مُنْقَلَبٍ يَنْقَلِبُونَ ٢٢٧

«А ті, які чинять несправедливо, скоро дізнаються, чим обернуться їх справи» (26:227).

По друге, тема Лівії:

Як уже згадувалося вище, питання Лівії відрізняється від сирійського питання, тому що конфлікт в Сирії між Америкою, її союзниками і послідовниками з одного боку, і сирійським народом - з іншого, а не між Америкою та іншими великими державами, як це відбувається сьогодні в Лівії, де боротьба йде між Америкою і Європою, зокрема Британією і Францією в деякій мірі, потім в меншій мірі Італією. Таким чином, це міжнародний конфлікт, навіть якщо і використовуються в ньому місцеві інструменти.

І після роз’яснення цієї різниці, ми приведемо ще більше пояснень відносно питання про Лівію:

1. Помітно по Америці, що вона не зосереджується на успіху політичного рішення в Лівії, попри те, що робить в Сирії. Навпаки, вона натякає на військову інтервенцію і вимагає цього від Ради Безпеки, як і працює з метою затримати досягнення політичного рішення, і навіть почала запускати поодинокі нальоти з листопада минулого року, заявивши, що вона вбила одного з розшукуваних нею людей. Потім близько 20 її солдатів увійшли на лівійську базу, а потім вийшли з неї. Тепер вона направила свою операцію, в якій літаки США 19.02.2016 вбили 49 осіб, стверджуючи, що вони належали організації ІДІЛ, здебільшого, з Тунісу. І це найбільша операція, в якій було вбито найбільше число людей... І, здається, вона продовжить здійснювати подібні удари: «У четвер 28.01.2016 Обама головував на засіданні Ради національної безпеки присвяченому ситуації в Лівії, де великі західні країни висловили побоювання в тому, що конституційний вакуум в Лівії може стати сприятливим ґрунтом для зростання терористичної організації... Білий дім сказав у своїй заяві: «Президент видав директиви команді національної безпеки продовжувати зусилля щодо зміцнення уряду і підтримки поточних зусиль по боротьбі з тероризмом в Лівії та інших країнах...», - www.middle-east-online.com/ 29.01.2016. Таким чином, Америка вирішила почати військові удари або військове втручання без резолюції ООН під приводом ІДІЛ і тероризму...

2. Це рішення показує, наскільки небезпечна ситуація для Америки в Лівії. І це не загроза ІДІЛ, як вона її зображує, а привід для втручання, тому що в Лівії присутні інші великі країни, щоб запобігти розширенню американського впливу в Лівії. Саме тому ми бачимо, що Америка не дуже здивована остаточною угодою, підписаною в Схіраті, Марокко 17.12.2016, як і не зосереджена на його виконанні. Навпаки, все її розмови тут навколо військової інтервенції в Лівії проти так званого тероризму. І якби ця угода була в її інтересах, то вона прагнула б щосили до її втілення... І все це відбулося після того, як з 2014 року їй не вдалося за допомогою свого агента Хафтара контролювати і розширити свій вплив у Лівії, і утворити підконтрольний їй режим. Тому вона стала безпосередньо втручатися без отримання міжнародної резолюції Ради Безпеки, в якому Великобританія стримує резолюцію, що дозволяє військове втручання в Лівію. Таким чином, застосування політичного рішення буде як і раніше ускладнене.

3. Сполучені Штати роблять вигляд, ніби взяли політичну угоду в Схіраті, але в той же час працюють для стримування його реалізації. І ми можемо підтвердити це заявою директора ЦРУ Джона Бреннана 25.02.2016, коли він сказав: «Сполучені Штати насправді проводять дві політичні осі в Лівії: в одній роблять дипломатичні кроки по об'єднанню двох конкуруючих урядів, в інший проводять операції по боротьбі з тероризмом проти ІДІЛ, небезпека якого зростає», - AFP http://www.afp.com/ar/ 25.02.2016. І сказав глава держдепартаменту Джон Керрі: «Ми дуже багато працювали в останні місяці, зокрема, для того, щоб сформувати уряд у Тріполі. І якщо вони не зможуть дійти згоди, то Лівія стане недієздатною державою», - Рейтер 24.02.2016. Він стверджує, що наполегливо працював, щоб сформувати уряд! - Тобто, за американськими стандартами, а інакше він провалиться. А тому уряд в Схіраті не був таким, Америка працювала, щоб перешкодити його формуванню під надуманим приводом за допомогою своїх агентів у парламенті Тобрук, коли вони сказали, що відхиляють формування уряду з 32 міністрів. Прем'єр-міністр Фаєз Аль-Саррадж вирушив у Єгипет 22.01.2016 і зустрівся з президентом Абдель Фаттахом аль-Сісі під час свого візиту, який тривав шість днів. За цей період він намагався домогтися прихильності американських агентів, і оголосив в кінці свого візиту про готовність скоротити число міністрів. А після того, як Аль-Сірадж залишив Каїр, туди вирушив Хафтар для огляду результатів, отримання інструкцій подальших дій і забезпечення ширшої матеріальної підтримки. Це означає, що Сполучені Штати не задоволені формуванням уряду, оскільки його формування не відбулося згідно її бажанням. Аль-Сірадж взявся за обмеження числа членів уряду, яке склало 18 міністрів, а потім представив його парламенту Тобруку 23.02.2016, який також відкинув його. І навіть озброєна банда - сказали, що вона невідома - напала на членів парламенту, які приходять на голосування, і постаралася перешкодити їм увійти. Таким чином, кворум не відбувся, тому що на засіданні взяло участь всього 89 депутатів з 200 членів повного парламенту, а тому спікер парламенту відхилив засідання. Іншими словами, Америка за допомогою своїх банд і депутатів постаралася перешкодити діяльності уряду.

4. Причина цього перешкоджання в тому, що більшість політичного центру в Лівії є залишками режиму Каддафі, тобто проєвропейськими...і будь-який міністерський склад буде таким, як це сталося в новому міністерстві. Америка спирається на Хафтара і групи військових осіб навколо нього, і сподівалася, що утворює з ним базу з новим політичним центром, в якому їй буде належати більша частка правління, і вона зможе домінувати. Однак Хафтару це до сих пір не вдалося, і не всі його військові дії є успішними, а, навпаки, тривожними. А тому Америка максимально ускладнює політичне рішення, і наполягає на своєму військовому втручанні, Хафтара і своїх послідовників, щоб бути в змозі забезпечити собі левову частку в правлінні... Військове втручання є способом зосередити свій політичний вплив в Лівії, і здається, що вона не зупиниться, поки не досягне того, чого хоче.

5. Це на відміну від Європи, тому що вона працює на успіх угоди (в Схіраті), формування уряду і його визнання, тому що все ще домінує в політичному центрі, і ознак цього багато: президент Олланд зустрівся з англійською маріонеткою королем Марокко Мохаммедом VI у Франції 17.02.2016 і провів з ним бесіду про ситуацію в Лівії. Після цього вони оголосили, що спонукають лівійський парламент висловити довіру уряду національної єдності на чолі з Аль-Сіраджем. І міністр закордонних справ Великобританії Філіп Хеммонд відвідав Алжир, щоб зустрітися з міністром закордонних справ Рамтаном Ламамра 19.02.2016, де він сказав, що «військове втручання в Лівію не є найбільш підходящим рішенням для розв'язання кризи в країні і закликав до політичного рішення». Алжирський міністр схвалив слова свого британського колеги і сказав: «Ми не вважаємо, що військове втручання є рішенням для врегулювання кризи в Лівії. Усі докладені зусилля були спрямовані на те, щоб дозволити Лівії встановити уряд національної єдності, який буде ефективним у боротьбі з тероризмом...», - алжирська газета Хабар (http://www.elkhabar.com) 19.02.2016. Таким чином, Англія і Франція, за підтримки регіональних сил також використовували успіх політичного процесу і перешкоджали військовій інтервенції, яку просувають Сполучені Штати.

Що ж стосується заяв про військові дії деяких європейських країн, то це запобіжний засіб, щоб лівійська арена не звільнилася для Америки в разі, якщо не залишиться іншого виходу, крім інтервенції. ЗМІ повідомили, що Великобританія послала військові сили до Лівії. Сайт http://www.afrigatenews.net/ передав 12.01.2016 з посиланням на «британський сайт» http://socialistworker.org/, що «уряд консерваторів змогу відправити 1000 британських військовослужбовців до Лівії, щоб захистити нафтові родовища, які знаходяться під загрозою з просуванням сил ІДІЛ. Також британський Королівський флот направив есмінець до берегів Північної Африки. Як і запросив у ВПС бути в готовності здійснювати удари з повітря по об'єктах у Лівії». Французька газета Монд (http://www.lemonde.fr/) опублікувала 24.02.2016, що «підрозділи особливих сил беруть участь у прихованій війні проти бойовиків Ісламської держави в Лівії», - це означає, що Франція готується до втручання, коли це буде потрібно, але таємно, і послала свій спецназ з Англією, щоб запобігти одноосібній присутності там американських військових. Франція не бажала розкривати цього, а хотіла провести це потай, тому що не бажає робити військове вторгнення в Лівії зараз справою природною і законною. На даний момент вона працює з Великобританією над реалізацією політичної угоди і здійсненням формування уряду і його підтримкою... І навіть коли Америка намагається збентежити Європу військовою інтервенцією і заявляє про втручання з боку Європи тут і там, все ж Європа прагне заперечувати ці заяви. «Прем'єр міністр Італії Маттео Ренці відкинув у неділю намір Італії послати близько п'яти тисяч військовослужбовців до Лівії, заявивши, що умови не є сприятливими для військового втручання в колишній італійській колонії. Ренці сказав під час теледиспуту: «До тих пір, поки я є прем'єр-міністром, Італія не поїде до Лівії для вторгнення п'ятьма тисячами осіб». І додав: «Якщо буде необхідність втручання - Італія не відступить. Але сьогодні не та ситуація. Ідея відправки п'яти тисяч військовослужбовців не стоїть на порядку денному». Ренці спростував висловлювання посла США в Італії, Джона Філіпа, який розповів газеті «Корр'єре делла Сера» («Вечірній кур'єр») в п'ятницю, що Рим може відправити до п'яти тисяч військовослужбовців», - "Россия Сегодня" (https: //arabic.rt. com /) 07.03.2016. «Італія сказала, що перед відправкою цих солдатів необхідно отримати офіційний запит від лівійського уряду, а після отримати довіру парламенту», - https://www.alarabiya.net/ 08.03.2016. І вона натякає Америці на її інтервенцію, не дочекавшись ані рішення Ради Безпеки, ані звернення до неї законного уряду в Лівії.

Це означає, що ситуація в Лівії не заспокоїться найближчим часом, як і не очікується поява значимого уряду, який зможе гарантувати безпеку або стабільність в країні. А тому, все що може бути - це третій уряд, який буде безпорадним, особливо, коли Америка применшує положення будь-якого нового уряду: «...експерти попереджають, що підписання членами парламентів Тріполі і Тобруку угоди про формування уряду національної єдності, не тільки призведе до третьої влади в країні, яка посилить роздробленість і хаос...у доповіді американського науково-дослідного центру The Soufan group (http://soufangroup.com/), що базується в Нью-Йорку, говориться: «Якщо завершиться формування уряду національної єдності, то, ймовірно , воно зіткнеться з неприйняттям його легітимності з боку протиборчих угруповань, прихильних цим двом урядам. Доповідь попереджає, що «новоутворений уряд швидше за все опиниться в битві перш ніж встигне висохнути чорнило» підписали угоду про його формування, - згідно з даними британської газети «The Guardian». Таким чином, навіть якщо воно буде сформовано, то воно буде не більше ніж військовим перепочинком, а потім звучить знову. І, здається, що на цей раз Америка не зупиниться, поки не стане грати головну роль в Лівії, тому що це вперше, коли вона набирає собі агентів саме таким чином, тому що у неї з'явилася можливість втрутитися під приводом боротьби з ІДІЛ.

Таким чином, не буде ніякої стабільності в Лівії, поки не будуть зупинені від втручання руки колоніальних держав. І найголовніше - це скинути їх дешеві регіональні інструменти, які знаходяться у правлінні в тій чи іншій країні; вони купуються і продаються, і готують ґрунт для втручання іноземних сил, і навіть служать їм і борються від їх імені! А тому щирим свідомим мужам необхідно серйозно взятися за роботу зі зриву всіх видів іноземного втручання, і вигнати колонізаторів з країни, якби вони були європейцями або американцями. Необхідно відкинути всі рішення і проекти та повалити їх агентів, а також докладати зусилля по прийняттю лідерства та встановлення правління Аллаха на землі... Ми бачимо багато блага в жителях Лівії - країні хафізів Благородного Корану, в ній багато щирих правдивих чоловіків, які здатні, з волі Аллаха, зірвати плани цих ненависників Ісламу і їх послідовників. Адже Всевишній Аллах - Могутній, Великий, Він допомагає тому, хто допомагає Йому:

يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا إِنْ تَنْصُرُوا اللَّهَ يَنْصُرْكُمْ وَيُثَبِّتْ أَقْدَامَكُمْ ٧ وَالَّذِينَ كَفَرُوا فَتَعْسًا لَهُمْ وَأَضَلَّ أَعْمَالَهُمْ ٨

«О ті, які увірували! Якщо ви допоможете Аллаху, той Він допоможе вам і зміцнить ваші стопи. Загибель тим, які не увірували! Він зробить марними їх діяння». (47:7)


3 Джумада ас-сані 1437х.
12.03.2016