1. Взаємодія з компаніями держав, які ведуть війну з мусульманами фактично (філян).
2. Застосування хукмів Шаріату у відношенні ахлюзімма.
3. Кредитна карта
1) Заборонено взаємодіяти з компаніями тих держав, які ведуть фактичну війну проти мусульман (філян). Що стосується Китаю, то він відноситься до держав, які не воюють проти нас відкрито, але потенційно знаходяться у цьому положенні (хукман).
Тому працювати вчителем англійської мови у Британській Раді (BritishCouncil) заборонено у силу того, що даний заклад має пряме відношення до британського уряду , а він відноситься до держав, які ведуть фактичну (філян) війну проти мусульман. Що стосується отриманої Вами зарплатні у Британській Раді (BritishCouncil) (до ознайомлення з нашою відповіддю), то Ви можете нею користуватись. Причина цього полягає у тому, що Ви були необізнані щодо хукму Шаріату (і дізнатись його Ви не могли) — а таке положення речей не впливає на правильність самої угоди. Тому усі гроші, отримані Вами у якості заробітної плати (до ознайомлення з нашою відповіддю), будуть дозволеними засобами (халяль), і ними Ви можете скористатись.
Проте після отримання нашої відповіді Ви не можете продовжувати працювати у Британській Раді (BritishCouncil).
Також Ви не можете бути представником філіалу англійської академії Святого Джеймса: причина цього полягає у тому, що академія відноситься до держави, яка відкрито веде війну проти мусульман. Більше того, символікою цієї академії є хрест
2) До усіх ахлюзімма застосовуються закони Ісламу, якщо тільки немає шаріатського тексту, який виключає які-небудь аспекти, тому що умовою для ахлюзімма є підкорення законам Шаріату:
حَتَّىٰ يُعۡطُواْ ٱلۡجِزۡيَةَ عَن يَدٖ وَهُمۡ صَٰغِرُونَ
«поки вони не стануть власноруч платити джизью, залишаючись приниженими» (9:29).
Тобто, вони повинні залишатись у підкоренні законам Ісламу.
Будь-який закон Шаріату (економічний, соціальний і т.д.), який скерований на адресу мусульман, також застосовується над кожним, хто має громадянство Ісламської Держави. І тут неважливо, чи є громадянин мусульманином чи ні. Проте, як ми вже згадали вище: «Якщо тільки немає тексту,який виключає які-небудь аспекти».
Таким чином , аят:
وَلۡيَضۡرِبۡنَ بِخُمُرِهِنَّ عَلَىٰ جُيُوبِهِنَّ
«і нехай прикривають своїми покривалами (платками) виріз на грудях» (24:31), —
і аят:
يُدۡنِينَ عَلَيۡهِنَّ مِن جَلَٰبِيبِهِنَّ
«надягати на себе покривала» (33:59), —
хоча і ниспослані у відношенні мусульманок, тим не менш, ці норми застосовуються і над немусульманками, які проживають на території Дар уль-Іслям. Причина цього полягає у тому, що немає шаріатського тексту, який говорить про відмінність в одязі між мусульманкою і немусульманкою.
Що стосується світогляду ахлюзімма, то є шаріатський текст, який забороняє примушувати їх до прийняття Ісламу:
لَآ إِكۡرَاهَ فِي ٱلدِّينِ
«Немає примушення у релігії» (2:256).
Також є шаріатський текст відносно їх їжі. Наприклад, в Ісламі свинина є забороненою , проте для ахлюзімма є виключення, тому свинина вважається їх законним майном.
Таким чином, усі закони Ісламу, які стосуються мусульман, відносяться до ахлюзімма, якщо тільки вони не були виключені окремим шаріатським текстом. Тому кожна жінка (мусульманка і немусульманка), яка має громадянство Халіфату, повинна носити шаріатське вбрання. І це застосовується не лише по відношенню до ахлюзімма, але й у відношенні тих, хто приїжджає у Халіфат. Таким чином, над приїжджими застосовуються усі закони Шаріату , зокрема — закони про покарання , але бувають тексти , які виключають низку категорій , як, наприклад, наявність статусу недоторканості у посланців інших країн.
3) Використовувати найманому робітнику кредитну карту роботодавця у справах, пов’язаних з його роботою, буде дозволеною справою. Наприклад, коли робітник буде використовувати кредитну карту для оплати проїзду до місця роботи. Причина цього полягає у тому, що отримувані робітником від роботодавця гроші відносяться до оплати за роботу і витратам, пов’язаним з нею. Тому те, як використовує робітник кредитну карту роботодавця , для нього буде дозволеним, навіть якщо хазяїн кредитної карти оформив її через лихварську угоду. У даному випадку гріх лягає на того, хто при оформленні карти заліз у лихварство (роботодавець), а що стосується робочого, то для нього отримати оплату із засобів такого роботодавця буде халяль.
Отож, те, що витрачає робітник на справи, пов’язані з роботою, користуючись при цьому кредитною картою роботодавця, буде дозволеним. А гріх за оформлення кредитної карти лежить на її володарі.
Що стосується питання , коли людина використовує кредитну карту друга або близьких з метою оплатити свою покупку, то це вже буде відноситись до питання фінансової гарантії (ад-диман аль-малій). Тобто як нібито хазяїн карти виступає гарантом за свого друга перед продавцем, що покриє ціну товару із засобів нас своїй карті.
Щоб дана дія була правильною, необхідно дотримати наступне:
а) той, кому дають гарантію (торговець) повинен бути відомий володарю карти, тобто той, хто використовує карту ,повинен освідомити її володаря про те, що він бажає купити у такого-то торговця ту або іншу річ.
б) наявність боргу у покупця, або коли цього боргу немає. Під фразою «наявність боргу у покупця» мається на увазі положення, коли людина взяла товар у борг, а тепер бажає оплатити борг засобами на карті друга. Під фразою ж «коли такого боргу немає» мається на увазі ситуація, коли людина бере кредитну карту друга і іде за покупкою. У цьому випадку , як і у першому, володар кредитної карти буде виступати гарантом.
Що стосується використання кредитної карти для покупки коди завгодно, де завгодно, як завгодно — то подібне положення буде неправильним, бо невідомий той, кому дають гарантію (продавець). Це ж положення (невідомість продавця і товару) не повинна бути у ситуаціях, коли є борг у покупця, або коли цього боргу немає (про це ми роз’яснювали вище).
Проте є умова, дотримання якої вкрай необхідне : володар кредитної карти не повинен вимагати від свого друга яких-небудь оплат, надбавок, комісій і т.п. речей за свою гарантію. Причина цього полягає у тому, що за надання гарантії плата не береться, не говорячи вже про взяття яких-небудь оплат за покриття боргу , тому що це буде вже із категорії лихварства.