Питання: У багатьох наших книгах і публікаціях говориться, що грошовий оберт будуватиметься безпосередньо на основі нове золота і срібла чи грошових купюр, підкріплених даними металами.
У книзі «Майно у Державі Халіфат» шейх Абдулькадім Заллюм відносно цієї теми пише, що держава окрім золота і срібла може використовувати будь-які інші метали при тому, що основною грошовою одиницею залишиться золото.
Звідси виникає наступне питання: чи може держава використовувати поруч з золотом і сріблом яку-небудь грошову одиницю, підкріплену іншими дорогоцінними металами чи камінням, такими як платина, алмази і т.п?
Відповідь:
Гроші в Ісламі — це золото і срібло. Допускається також використання інших варіантів застосування грошей, як, наприклад, паперові гроші, але при цьому вони повинні бути підкріплені у Байт уль-Маль золотом і сріблом.
Можливо також застосування недорогих металів, як, наприклад, міді для придбання недорогих речей, як це зазначено у книзі «Майно у Державі Халіфат», тому що чеканка золотих і срібних монет для придбання незначних речей не буде доцільною з причини їх малих розмірів. У зв’язку з цим планується чеканка монет із менш дорогих металів, таких як мідь, чи із їх сплавив з малими частками золота чи срібла, що надасть можливість використовувати їх під час купівлі речей малої вартості.
У книзі «Майно у державі Халіфат» говориться: «Держава також може чеканити монети і з меншим номіналом срібла, щоб полегшити придбання дрібних недорогих товарів. У силу того, що монети із чистого срібла з незначною вагою є складними в експлуатації, до срібла можуть бути додані інші недорогоцінні метали. Проте повинен бути чітко встановлений і ясний срібний номінал даних монет, щоб виключити яку-небудь плутанину з цього приводу».
Трохи вище цього абзацу у книзі говориться: «Таким чином, мусульмани використовували біметалічний грошовий стандарт. В останній час правління Аббасідів і на протязі правління атабеків (мамлюків) в Єгипті мусульмани чеканили окрім золотих і срібних монет іще і мідні монети, які використовувались в оберті для придбання дрібних недорогих речей, бо власна вартість міді дуже низька. Ці мідні монети не були забезпечені ані золотом, ані сріблом, а представляли власну вартість міді».
Таким чином, метали, окрім золота і срібла, які зазвичай використовують для чеканки монет, є недорогими металами. Адже сенс цих монет — у придбанні дрібних недорогих речей, які вимагають відповідного еквіваленту. Отож, не використовуються більш дорогі дорогоцінні метали, такі як золото і срібло. Більше того, при чеканці золотих чи срібних монет малого номіналу їх розміри будуть жалюгідно малі, а це ускладнить їх використання.
Що стосується використання у якості грошей більш дорогоцінних металів чи каміння, аніж золото і срібло, таких як платина чи алмази, то це заборонено. Причина цього полягає у тому, що шаріатські докази гласять лише про дозволеність використання золота і срібла. У зв’язку з чим не дозволяється використання яких-небудь дорогоцінних металів чи каміння (замість золота і срібла) у якості грошової одиниці, навіть при їх більш високій вартості. Адже грошовими одиницями згідно з шаріатськими хукмами є лише золото і срібло. Решта металів залишаються у якості товарної одиниці, вони продовжують залишатись товаром, і не більше.
19 Шавваля 1431 р.х.
28.09.2010 р.