Візит Байдена на Близький Схід і ядерна програма Ірану

«Президент США Джо Байден сказав, що на наступному тижні вирушить на Близький Схід, щоб почати там нову і більш багатообіцяючу главу участі Америки» («Youm7» 10.07.2022). Представник Держдепартаменту США Нед Прайс заявив, що в останні тижні і місяці Іран неодноразово висував вимоги,які виходять за межі ядерної угоди 2015 року, і сказав, що в справжній час не планується ніяких подальших переговорів з Іраном, повідомляє «Reuters» («Asharq Al-Awsat», 05.07.2022). Виникає питання: чи означає це, що Америка відмовилась від ядерної угоди? Якою є мета візиту Байдена саме в цей час? Чи пов’язаний цей візит з ядерною угодою, або він пов’язаний з чимось іншим? Чи може Іран стати ядерною державою?

Відповідь: Питання складається із двох частин. Перша — ядерна угода з Іраном. Друга — візит Байдена на Близький Схід. Приступимо до відповіді:

I. Ядерна угода з Іраном

1 — Іранська ядерна проблема з її місцевими, регіональними і міжнародними наслідками є важливою частиною американської політики у відношенні Ірану і навіть перетинається з іншими питаннями, що і зв’язує її з американською регіональною і міжнародною стратегією. Тому Америка, після підписання угоди в 2015 році, відмови від угоди в 2018 році і переговорів про повернення до неї сьогодні, рухається то вліво, то вправо згідно зі зміненнями в її політиці. Уважно вивчивши стратегічний погляд Сполучених Штатів на іранську ядерну програму, ми виявимо, що Америка, швидше, управляє цією проблемою, а не намагається її вирішити. Її погляд на іранську ядерну проблему тісно зв’язаний з американською стратегією в ісламському регіоні і на міжнародному рівні.

2 — Необхідно визнати те, що Іран в більшій частині своєї зовнішньої політики за лаштунками координує дії з Америкою і не відхиляється від американського порядку денного. Можливо, окупація Іраку в 2003 році в значній мірі виявила цю приховану координацію, оскільки американський і іранський вплив в Іраку йшли рука об руку. Більше того, міжнародна коаліція, очолювана Америкою проти «ІДІЛ», вторгаючись в Сирію, не нанесла удару ані по жодній із іранських цілей в Сирії або по цілям іранських ополченців. Америка просто залишила їх битись з революцією в Шамі. У той же час американські літаки наносили удари по позиціям повстанців, виправдовуючи це війною проти «тероризму». Уся така узгодженість може бути здійснювана тільки між країнами, які домовились і розподілили ролі. Мета Америки і Ірану полягала в тому, щоб зберегти американського агента Башара Асада. Так само ж окупація американцями Афганістану виявила американсько-іранську координацію. Деякі іранські заяви показали, що Іран віддавав перевагу Америці в окупації Афганістану.

3 — Після завершення ірансько-іракської війни у 1988 році і становлення Іраку крупною військовою державою Іран в 1989 році прийняв ракетно-ядерну програму, щоб відшкодувати те, що виглядало як поразка у війні. Америка з 1950-х років офіційно допомагала Ірану в ядерних дослідженнях. Ці дослідження припинились тільки після революції Хомейні, але вже у 1989 році знов відновились. Зі знищенням іракської сили американською армією в 1990–1991 роках і вигнанням Іраку із Кувейту, а також введенням санкцій і усіляких інспекцій у відношенні Іраку арена в регіональному масштабі спорожніла. Іран отримав шанс проявити свою силу. Америка після «Холодної війни» шукала уявного ворога, щоб виправдати присутність військових баз по усьому світу після нападу Радянського Союзу. Іран хорошо підходив на цю роль. Америка почала виправдовувати свою політику іранською загрозою. Навіть Росія була дуже здивована, коли Америка вирішила встановити свій протиракетний щит в Польщі і Румунії, виправдовуючи це іранською ракетною загрозою.

4 — Таким чином, іранська ядерна програма і прагнення Ірану набути тисячі установок по збагаченню урану викликали тривогу в крупних європейських країнах, а також в країнах Перської затоки. Усе це було необхідним для американської політики з двох сторін:

а) Створення іранської загрози для країн Перської затоки, де знаходяться джерела нафти, щоб Америка могла запропонувати захист їх правителям. Президент Трамп хизувався, що Америка забезпечує захист Саудівській Аравії, і почав вимагати від неї грошей в манері шантажиста і мафії, говорячи, що без американського захисту КСА не протримається і двох тижнів.

б) На міжнародному рівні Америка підсилює стратегічну осаду Росії і встановлює протиракетний щит біля її кордонів. Усе це відбувається під приводом захисту європейських країн від іранських ракет.

5 — На тлі зростаючих побоювань Європи міжнародні держави з 2006 року почали переговори з Іраном в надії на те, що він буде розвивати свою ядерну програму в мирних, а не військових цілях. Для цього була створена група «5+1», тобто п’ять ядерних держав + Німеччина. Хоча Америка входить в число цих п’яти держав, але переговори по ядерній програмі з Іраном велись без її прямої участі. Тобто переговори, які тривали 9 років (до 2015 року), не сприймались серйозно американською стороною як інструмент стримування іранської ядерної програми. Європейські країни разом з Росією і Китаєм проводили зустріч за зустріччю в порочному коли переговорів. Ці переговори також допомогли притягти увагу до іранської загрози.

6 — Внутрішній розкол в Америці сильно вплинув на питання іранської ядерної програми. В період правління Трампа внутрішній розкол досяг вищої межі. Президент Трамп розкритикував політику свого попередника Обами у відношенні ядерної програми Ірану. Окрім виходу із ядерної угоди в 2018 році, він об’явив про максимальні санкції проти Ірану і відкрив єврейському утворенню можливість подальшої підривної діяльності проти Ірану. Трамп повів себе по-ковбойськи і принизив Іран, коли на початку січня 2020 року був вбитий командуючий загоном КСІР «Аль-Кудс» Касем Сулеймані. Адміністрація Трампа знаходилась в повній гармонії з єврейським утворенням на чолі з Нетаньяху, на відміну від адміністрації демократа Обами. При Трампі єврейське утворення зайшло занадто далеко в ударах по іранським цілям, будь то прямі удари, такі як удар по ядерному об’єкту в Натанзе, або косвенні, такі як крадіжка секретних ядерних документів із Ірану на додаток до численних вбивств іранських вчених-ядерщиків.

7 — На тлі цих подій демократи в Америці, перебуваючи поза урядом, зв’язались з представниками іранського режиму, зокрема — з тодішнім міністром закордонних справ Джавадом Заріфомі, втішаючи їх тим, що перемога Демократичної партії на президентських виборах 2020 року означала б повернення до ядерної угоди. Це стало публічною обіцянкою кандидата від Демократичної партії Байдена. Таким чином, Байден взяв на себе зобов’язання повернутись до ядерної угоди з Іраном по причинам, пов’язаним з внутрішнім розколом в Америці. Дійсно, Америка повернулась до ядерних переговорів з Іраном незабаром після того, як президент Байден став до виконання своїх обов’язків на початку 2021 року. Проте з тих пір нічого не зсунулись з місця, і це пов’язано з тим, що повернення Америки до ядерної угоди з Іраном більше не стоїть на порядку денному американської стратегії; швидше на порядку денному стоїть лише повторне роздування іранської загрози. Окрім того, представники республіканців почали вимагати, щоб нова угода з Іраном була винесена на голосування в Конгресі, і пригрозили знов відмовитись від неї, коли у них буде більшість. Така обстановка ускладнила переговорний процес, і ось вже півтора року адміністрація Байдена не може повернутись до ядерної угоди з Іраном.

8 — Війна в Україні теж кинула тінь на питання ядерної угоди з Іраном. Адміністрація Байдена взяла на себе зобов’язання гарантувати поставки нафти в Європу в обмін російської. Америка повинна вирішити це питання як лідер Заходу, особливо — в межах альянсу НАТО. Адміністрація Байдена зробила ставку на зняття санкцій з Ірану і виведення його нафти на міжнародний ринок, так само як і на виведення нафти Венесуели і Саудівської Аравії. Було видно, як Америка у березні 2022 року, тобто незабаром після російського вторгнення в Україну, квапиться укласти ядерну угоду з Іраном. Адміністрація Байдена була навіть готова відреагувати на вимогу Ірану виключити Корпус стражів ісламської революції із списку терористичних організацій, в який його вніс колишній президент Трамп. Повернення Америки до ядерної угоди було не за горами, оскільки це стало новою вимогою американської політики на тлі війни в Україні. Але коли Росія, яка входила в групу «5+1», поставила умову, а саме — щоб її торгові відносини з Іраном були звільнені від західних санкцій, введених у відношенні Росії, Америка відмовилась від підписання угоди. Очікується, що якщо Росія залишиться на своїх умовах, то питання ядерної угоди продовжить затягуватись в найближчі місяці аж до завершення проміжних виборів в Конгрес США в листопаді 2022 року. Помітно, що Байден зараз на питанні проміжних виборів зосереджений більше, аніж на ядерній угоді з Іраном.

II. Візит Байдена на Близький Схід

1 — Візит Байдена в регіон пов’язаний з проміжними виборами в США. Мета полягає в тому, щоб допомогти своїй партії на цих виборах, навіть якщо Байден спробує приховати це іншими цілями. Байден знаходиться в стані кризи через тиск Республіканської партії, особливо по двом питанням: во-перше, Республіканська партія демонструє зрослий інтерес Байдена до ядерної угоди з Іраном без тиску і додаткових санкцій, як це робив Трамп; по-друге, Республіканська партія піднімає питання відсутності зацікавленості Байдена в розширенні і зміцненні відносин з єврейським утворенням, як це робив Трамп. Оскільки ці два питання вплинуть на проміжні вибори, Байден намагається вирішити проблему в решту часу до виборів в листопаді 2022 року, Для цього він використав два прийоми:

— Рішення першої проблеми полягало в тому, що Байден обговорив цей візит вустами офіційного представника Держдепартаменту США Неда Прайса, який заявив: «В справжній час не планується ніяких подальших переговорів з Іраном («Asharq Al-Awsat», 05.07.2022). Це на додаток до заяв самого Байдена, які ведуть до припиненню раундів ядерних переговорів, або, як мінімум, до призупиненню їх до проміжних виборів, щоб не дати Республіканській партії використати це питання проти Байдена і його партії.

— Рішення другого питання полягало в тому, що Байден заявив про безпрецедентну підтримку єврейського утворення, передавши найбільший в історії пакет підтримки Тель-Авіву, оцінюваний більше аніж в 4 мільярди доларів. Це відбулось на додаток до прискоренню нормалізації відносин країн регіону з єврейським утворенням. Усе це робиться для того, щоб перетягнути на свою сторону голоси єврейського лоббі в Конгресі у противагу Трампу і його партії, які так само підтримують єврейське утворення. Таким чином, час, вибраний Байденом для візиту в регіон, особливо для відвідання єврейського утворення у липні 2022 року і вираження підтримки євреям, дає Демократичній партії деякі переваги напередодні проміжних виборів. Окрім того, цей візит позитивно впливає на популярність Байдена, оскільки демонструє те, що американські агенти і васали в регіоні підтримують його. Особливо це помітно у питанні енергоносіїв Саудівської Аравії і країн Перської затоки, що звичайно ж, вважається досягненням напередодні проміжних виборів. Це підтверджується наступними новинами:

а) Білий дім заявив, що президент США Джо Байден хоче використати свій візит на Близький Схід, який починається у середу, для підсилення ролі США в регіоні, що набуває усе більше стратегічне значення. Радник президента США по національній безпеці Джейк Салліван на прес-конференції в Білому домі в понеділок представив цілі цього візиту. Це перше подібне турне Байдена за час його президентства. В ході цієї подорожі він планує відвідати «Ізраїль», Палестину, а потім — Саудівську Аравію, де він зустрінеться з лідерами Ради співпраці країн Перської затоки, а також Єгипту, Йорданії і Іраку. Що стосується питання про нормалізацію відносин, Салліван згадав про бажання адміністрації США зміцнити те, що він назвав «курсом покращення відносин між «Ізраїлем» і арабськими країнами», заявивши, що будь-яка «нормалізація позитивна».

Байден закликав країни Перської затоки збільшити добування нафти на тлі високих цін, які перевищують позначку в 100 доларів за барель,що сприяло прискоренню темпів інфляції особливо на тлі глобальної заклопотаності щодо енергетичної і продовольчої безпеки, а також продовження війни Росії проти України («Al Jazeera», 11.07.2022).

б) Президент США Джо Байден сказав, що на наступному тижні вирушить на Близький Схід, щоб почати там нову і багатообіцяючу главу участі Америки. Як зазначається в статті журналу «The Washington Post», «президент США заявив, що зустріч лідерів регіону в Джидді, Саудівська Аравія, стане показником того, що більш стабільний Близький Схід можливий». Байден зазначив, що він стане першим американським президентом, який вирушить із «Ізраїля» в Джидду. Що стосується відносин з «Ізраїлем», то Байден заявив про безпрецедентну підтримку єврейського утворення, передавши найбільший пакет підтримки Тель-Авіву в історії, оцінюваної більше аніж в 4 мільярди доларів («Al Jazeera», 10.07.2022).
в) Офіційний представник Держдепартаменту США Нед Прайс заявив сьогодні, у вівторок, що Іран в останні тижні і місяці неодноразово висував вимоги, які виходять за межі ядерної угоди 2015 року, додавши, що нові вимоги вказують на відсутність серйозності з боку Тегерана. На минулому тижні в Досі непрямі переговори між Тегераном і Вашингтоном, направлені на вихід із тупика у питанні в тому, як врятувати ядерну угоду, закінчились без очікуваного прогресу. Прайс заявив, що у справжній час не планується ніяких подальших переговорів з Іраном, повідомляє «Reuters» («Asharq Al-Awsat», 05.07.2022).

д) Президент США Джо Байден і Демократична партія по мірі наближення проміжних виборів в Конгрес стикнулись з декількома викликами, які виникли після послідовних криз, що уразили американську адміністрацію. Вона майже 3 місці не могла переконати Росію в необхідності зупинити війну на території України, незважаючи на низку послідовних економічних санкцій, введених нею проти Москви. Це супроводжувалось глобальним ростом показників інфляції і перебоями в поставках енергоносіїв, що спонукало Федеральну резервну систему США підвищити відсоткову ставку на 0,5%, що стало найбільшим збільшенням за останні 22 роки. На думку аналітиків і американських ЗМІ, проміжні вибори — це референдум, який визначить успіх або поразку президентства Байдена у перші два роки його правління («Youm7», 05.05.2022).

Як ми сказали вище, візит Байдена в регіон саме в цей час пов’язаний з проміжними виборами в США. Мета полягає в тому, щоб допомогти своїй партії на цих виборах, навіть якщо Байден намагається приховати це за іншими цілями.

III. Висновок

1 — Так звані «великі держави» мають проблеми, які інколи призводять до гострих конфліктів між їх партіями та іншими компонентами. Але, як це відбувається (і доволі часто), вони знаходять рішення в наших країнах і за наш рахунок. Байден відвідує Близький Схід, починаючи свій візит з ворога мусульман — єврейського утворення, яке окупувало землі Палестини, а потім вирушає в Саудівську Аравію, де його привітно приймають наші правителі. Байден пишається, заявляючи, що «він стане першим американським президентом, який вирушить із «Ізраїля» в Джидду, анонсуючи безпрецедентну підтримку єврейського утворення». Втім, правителям Саудівської Аравії зовсім не соромно. Потім Байден зустрічається з правителями країн Перської затоки, щоб обговорити збільшення виробництва енергії для зниження інфляції Америці. Потім він зустрічається з правителями Єгипту, Іраку і Йорданії, що обговорити нормалізацію відносин з єврейським утворенням, заявляючи, що будь-яка «нормалізація позитивна». Байден хоче, щоб вони замість проголошення джихаду окупанту вступили в нормалізацію відносин з ним. І після усього цього правителі мусульман стоячи аплодують Байдену, аніскільки не боячись Аллаха, Його Посланця ﷺ і мусульман, замість того, щоб ставитись до єврейському утворенню і Америки так, як того вимагає Коран:

هُمُ ٱلۡعَدُوُّ فَٱحۡذَرۡهُمۡۚ قَٰتَلَهُمُ ٱللَّهُۖ أَنَّىٰ يُؤۡفَكُونَ ٤

«Вони є ворогами — стережись же їх. Нехай погубить їх Аллах! До чого ж вони відвернуті від істини!» (63:4).

Замість цього правителі мусульман підкоряються їм і вступають в нормалізацію.

2 — Що стосується останньої частини питання: чи може Іран стати ядерною державою? Відповідь буде такою: так, може, якщо не буде координувати свою зовнішню політику зі Сполученими Штатами. І взагалі, Іран може стати сильною державою. Проте те, що він обертається в орбіті американської політики, не дозволяє йому стати повністю незалежною силою. Іран продовжує це робити, тому що правляча еліта як і раніше прив’язана до американської політики і ніяк не відокремлювана від неї. Замість того, щоб самому контролювати ядерну угоду, Іран ув’язав її з переговорами у Відні, тобто знаходиться в очікуванні схвалення Америки. Прес-секретар міністра закордонних справ Ірану Саід Хатібзаде заявив на прес-конференції: «Якщо завтра у Відні буде укладена угода, то усі дії Ірану можуть бути технічно оборотні» («independentarabia», 13.06.2022). Тому корінні змінення в Ірані малоймовірні, якщо тільки внутрішні і зовнішні справи не будуть управлятись Ісламом, після чого Іран повністю і незворотно розірве свої відносини з Америкою. Ми виключаємо те, що нинішні правителі можуть зробити це, але у той же час цитуємо аят:

قَالُواْ مَعۡذِرَةً إِلَىٰ رَبِّكُمۡ وَلَعَلَّهُمۡ يَتَّقُونَ

«Вони сказали: «Щоб виправдатись перед вашим Господом. Можливо, вони устрашаться» (7:164).

15 Зуль-хіджа 1443 р.х.
14.07.2022 р.