Питання: У книзі «Економічна система» говориться: «А що стосується таких хадісів, як хадіс, передаваємий Муслімом від Мамара ібн Абдуллаха, де Посланець Аллаха ﷺ сказав:
اَلطَّعَامُ بِالطَّعَامِ مِثْلاً بِمِثْلٍ
«Обмінюйте їжу на їжу у рівній пропорції».
… Усі ці хадіси не вказують на те, що мотивом (іллятом) заборони є харчовий продукт. Це лише вказує на те, що ріба має місце у їжі і охоплює усі види харчових продуктів, що робить це загальним (амм) законом. Проте хадіс Посланця Аллаха ﷺ, переданий Убадой ібн ас-Самітом, обмежив ріба лише у певних видах харчових продуктів: пшениця, фінік, ячмінь і сіль. Тому від наведеного у хадісах слова «їжа», яке є загальним (амм) значенням, мається на увазі приватне (хасс) значення: пшениця, фінік, ячмінь і сіль» (кінець цитати).
Звідси у мене виникли два питання:
1) Чому ми говоримо, що хадіс Убади ібн ас-Саміта конкретизував хадіс «Обмінюйте на їжу у рівній кількості», хоча тут немає ніякого протиріччя між загальним (амм) і конкретизуючим (хасс) значеннями, щоб можна було говорити про необхідність конкретизувати загальний (амм) текст? Зазвичай, так роблять, коли є необхідність усунути протиріччя.
2) Чому слово «їжа» не є іллятом, хоча воно — похідне (муштакк) слово, а отож, є роз’яснювальним описом (васфоммуфхімом)?
Відповідь:
1) Що стосується хадісу Мамара ібн Абдуллаха: «Я чув, як Посланець Аллаха ﷺ говорив:
اَلطَّعَامُ بِالطَّعَامِ مِثْلًا بِمِثْلٍ
«Обмінюйте їжу на їжу у рівній пропорції».
(Мамар додав:) у той час нашою їжею був ячмінь» (Муслім).
Хоча Мамар ібн Абдуллах і згадав один із видів їжі (ячмінь) на той період, але сам текст хадісу охоплює не тільки ячмінь, оскільки слово «їжа» є загальним (амм), а звідси розуміється, що у відношенні кожної їжі може трапитись ріба.
Що стосується хадісу Убади ібн ас-Саміта:
إِنِّي سَمِعْتُ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهِ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يَنْهَى عَنْ بَيْعِ الذَّهَبِ بِالذَّهَبِ وَالْفِضَّةِ بِالْفِضَّةِ وَالْبُرِّ بِالْبُرِّ وَالشَّعِيرِ بِالشَّعِيرِ وَالتَّمْرِ بِالتَّمْرِ وَالْمِلْحِ بِالْمِلْحِ إِلَّا سَوَاءً بِسَوَاءٍ عَيْنًا بِعَيْنٍ فَمَنْ زَادَ أَوِ ازْدَادَ فَقَدْ أَرْبَى
«Я чув, як Посланець Аллаха ﷺ заборонив обмінювати золото на золото, срібло на срібло, пшеницю на пшеницю, ячмінь на ячмінь фініки на фініки, сіль на сіль, якщо тільки їх обмін не буде відбуватись у рівній кількості з розрахунком на місці. Ну а хто додасть сам чи візьме понад цього, той скоїть ріба» (Муслім), —
Із нього розуміється, що ріба обмежено чотирма видами їжі, і тільки. Причина цього полягає у тому. Що саме формулювання вказує на конкретизацію (тахсіс), оскільки у хадісі використовуються слова категорії «ісмджамід» (іменник, до якого не можна застосувати словотворення і словозміну), плюс хукм для кожного виду їжі ставиться в залежність від сів «у рівній кількості з розрахунком на місці». Це формулювання обмежує хукм тільки чотирма видами продуктів із усього списку: золото, срібло, пшениця, ячмінь, фініки, сіль.
Тому Ваші слова про відсутність протиріччя між «Обмінюйте їжу на їжу …» і «… обмінювати золото на золото …» пов’язані з тим, що Ви порахували хадіс про золото як хадіс, який наводиться у якості обмеження. Якщо б Ви знали про те, що ми згадали раніше, то Ви б сказали, що протиріччя має місце і що неможливо діяти на основі обох хадісів, якщо не вдатися до конкретизації (тахсіс). Адже перший хадіс гласить про те, що ріба може бути присутній у будь-якій їжі, а другий гласить про те, що ріба може трапитись у чотирьох речах. Отож, об’єднати обидва хадіси можна лише з допомогою конкретизації загального.
2) Що стосується питання: чому слово «їжа» не є іллятом, хоча воно — похідне (муштакк) слово, а отож, є роз’яснювальним описом (васфоммуфхімом)?
Відповідь полягає у тому, що похідне слово «їжа» переросло у слова «пшениця», «фініки», «сіль» і т.д. А усі ці назви є словами категорії «ісмджамід». А як відомо, роз’яснювальний опис (васфоммуфхімом) може бути лише у похідних слів, а не у слів категорії «ісмджамід». Таким чином, якщо б існував тільки хадіс «Обмінюйте їжу на їжу …», то можна було б сказати, що існує іллят. Проте через існування хадісу «… золото на золото, срібло на срібло …» слово «їжа» переростає у слова категорії «ісмджамід». А як ми знаємо, конкретизуючий (хасс) текст переважає над загальним (амм), а отож, у діях відштовхуються від цього.
Саме з цієї причини ми сказали, що слово «їжа» не може бути іллятом для тих видів їжі, які згадані у хадісі Убади ібн ас-Саміта.
26 Зуль-када 1433 р.х.
12.09.2012 р.