Дефіцит бюджету США

Відповіді Аміра
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахи ва баракятуху!

Ми знаємо, що дефіцит бюджету Америки складає біля 20 трильйонів доларів. У зв’язку з чим виникає два питання:

1) А чи насправді це є боргом? І кому?

2) Якщо так, тоді у чому проблема повернення, коли Америка сама друкує валюту і нав’язує її усьому світу, навіть не підкріплюючи золотом та сріблом? Що заважає їй надрукувати долари, які покриють дефіцит?

Відповідь:

Ва алейкумассалям ва рахматуллахи ва баракятуху.

Раніше ми вже відповідали на подібне питання від 22 Джумада аль-уля 1430 р.х. (16.05.2018 р.):

Питання: Економічна криза продовжує втягувати у проблеми увесь світ. Чи може Америка додатково надрукувати долари і покрити свої борги перед Китаєм, або ж норми МВФ забороняють це?

Відповідь: Америка у змозі надрукувати паперову валюту зі згоди МВФ, або приховано від нього, «якщо навіть і відкрито» і без його згоди. Тому що саме вона має фактичний вплив на МВФ. Вона може показати перед МВФ надумані причини і приховати справжній стан справ, а МВФ усього лише підтримає її у цьому! Проте видання паперової валюти таким чином потягне до зниження цінності долару і, отож, до інфляції. Тому Америка не іде на такий крок, якщо тільки у цьому вона не угледить для себе більш вигідний інтерес.

Наприклад, ЗМІ передавали, що Америка надрукувала «від 2 до 4 трильйонів» доларів у період спекуляції на нафті, яка стала причиною росту цін. На той період ціна зросла приблизно до 150 доларів за барель, і «Америка не далеко знаходилось від цих спекуляцій». Після чого вона надрукувала ці гроші, щоб мати можливість придбати найбільшу кількість нафти напряму, або через посередників,для того, щоб поповнити свої сховиська. Америка у цьому угледіла для себе великий інтерес, аніж ріст цін на ринку і зниження цінності долару. Проте вона припинила цю програму з початком загострення світової економічної кризи, тому що американські ринки не витримали б інфляції, на додаток до виниклого з причини банкрутства багатьох компаній, росту заборгованостей, занепаду виробництва та споживання.

Америка не може у справжній час почати додатково друкувати паперову валюту без того, щоб мати зустрічний більш вигідний економічний інтерес; так далі буде тривати і у найближчому майбутньому.

Проте як тільки Америка у будь-який для себе слушний час виявить більш вигідний інтерес надрукувати валюту, вона це зробить. Америка — єдина держава, валюта якої займає величезну частку фінансових резервів інших країн на додаток до її фактичного впливу в МВФ.

Ґрунтуючись на вищесказаному, Америка у нинішніх умовах якщо і візьметься надрукувати валюту для того, щоб покрити свій борг, то це не принесе суттєвої користі по двом причинам.

Перша полягає у тому, що її валюта впаде у ціні. Кожного разу, як буде збільшуватись кількість викинутих на ринок грошей, буде зменшуватись їх цінність. Отож, народиться нова економічна проблема між боржником та кредитором. А якщо кредитор до того ж представляє собою велику державу, таку як Китай, наприклад, тоді це відіб’ється на економічних відносинах між двома країнами і іще більше усугубить наслідки економічної кризи в Америці,зокрема, враховуючи те, що Америка та Європа хочуть від Китаю вкладень у питані виходу із кризи, а не того, щоб Китай залишався осторонь.

Друга: збільшення викинутої на ринок паперової валюти без зустрічного економічно вигідного інтересу призведе росту цін на товари всередині американського ринку, чого, у свою чергу, не витримають американські фінансові ринки.

Враховуючи усе це, не очікується, щоб Америка візьметься друкувати додаткову кількість паперової валюти без зустрічного економічно більш вигідного інтересу, по що як мінімум можна було б говорити у найближчому майбутньому.

Проте, як ми вже про це сказали, ймовірність цього продовжує мати місце. Якщо Америка виявить більш вигідний інтерес, політичний чи економічний, то вона зробить це, мотивуючи поширенням її долару у фінансових резервах багатьох країн світу, а також свого дійового впливу на МВФ.


22 Джумада аль-уля 1430 р.х.
16.05.2009 р.

Сподіваюсь цього досить.

Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
4 Рабіъ уль-авваль 1440 р.х.
12.11.2018 р.