Дозволеність зберігання грошей для потреби не скасовує обов’язковості закяту

Відповіді Аміра
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!

Декілька років назад мало місце зберігання золота, з якого не виплачувався закят. Чи необхідно виплачувати закят за кожен рік окремо, або досить виплатити разом? Чи дозволено виплачувати закят еквівалентом?

Відповідь:

Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.

1 — Перш ніж відповісти на поставлене питання, хотілось би звернути увагу на те, що зберігання золота, срібла і грошей без потреби вважається харамом. Всевишній Аллах говорить:

وَٱلَّذِينَ يَكۡنِزُونَ ٱلذَّهَبَ وَٱلۡفِضَّةَ وَلَا يُنفِقُونَهَا فِي سَبِيلِ ٱللَّهِ فَبَشِّرۡهُم بِعَذَابٍ أَلِيمٖ ٣٤ يَوۡمَ يُحۡمَىٰ عَلَيۡهَا فِي نَارِ جَهَنَّمَ فَتُكۡوَىٰ بِهَا جِبَاهُهُمۡ وَجُنُوبُهُمۡ وَظُهُورُهُمۡۖ هَٰذَا مَا كَنَزۡتُمۡ لِأَنفُسِكُمۡ فَذُوقُواْ مَا كُنتُمۡ تَكۡنِزُونَ

«Обрадуй же тих, які накопичують золото і срібло і не витрачають їх на шляху Аллаха, тяжкими стражданнями. У той день вони (накопичені ними скарби) будуть розпечені у вогні Пекла, і ними будуть затавровані їх лоби, боки і спини. Їм буде сказано: «Ось те, що ви накопичували для себе. Вкусіть же те, що ви накопичували!» (9:34,35).

Вивів Ахмад з сахіх існадом, що Абу Умама сказав:

تُوُفِّيَ رَجُلٌ مِنْ أْهْلِ الصُّفَّةِ، فَوُجِدَ فِي مِئْزَرِهِ دِينَارٌ، فَقَالَ رَسُولُ اللهِ (صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ) كَيَّةٌ، قَالَ: ثُمَّ تُوُفِّيَ آخَرُ فَوُجِدَ فِي مِئْزَرِهِ دِينَارَانِ فَقَالَ رَسُولُ اللهِ (صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ) كَيَّتَانِ

«Одного разу помер чоловік із ахлю ас-суффа (бідні сподвижники Пророка Мухаммада (с.а.с.), як не мали у Медині притулку і жили під навісом мединської мечеті), і в його одязі знайшли динар. На це Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав: «Одне тавро». Потім помер інший, а у нього знайшли два динара, на що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав: «Два тавра».

Подібне повідомлення вивів Табарі від Абу Умами аль-Бахілі. Це означає абсолютну заборону накопичення золота і срібла, навіть якщо це — один чи два динара, якщо це насправді відбулось внаслідок зберігання грошей без наміру витратити їх на якусь потребу. Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав це у відношенні двох людей, які жили за рахунок милостині, але у них зберігалось золото. Он (с.а.с.) сказав «одне тавро» і «два тавра », вказуючи на слова Всевишнього Аллаха «У той день вони (накопичені ними скарби) будуть розпечені у вогні Пекла, і ними будуть затавровані їх лоби, боки і спини». Це служить доказом безумовної заборони на накопичення золота і срібла, незважаючи на те, чи досяг їх обсяг нісабу закяту чи ні, чи виплачений з них закят чи ні. Будь-яке безцільне накопичення є забороненим.

Що стосується накопичення для потреби, то це дозволено. У відношенні такого накопичення не застосовуються вищенаведені докази. Заборонене накопичення називається «кянз», а дозволене — «іддіхар». Різниця між ними полягає у тому, що кянз представляє собою накопичення грошей без усілякої необхідності, тобто утримання грошей від ринку, а іддіхар — це зберігання грошей для якої-небудь необхідності, як, наприклад, зберігання грошей для будівництва дому, або одруження, або купівлі підприємства, або запуск бізнесу і т.д.

2 — Той, хто накопичує засоби без необхідності у цьому, вважається грішником. Разом з цим він повинен виплачувати закят з тих засобів, які він копив безцільно, тому що заборонене накопичення (кянз) не знімає обов’язковості закяту. Те ж саме правило застосовується у відношенні дозволенного накопичення (іддіхар). Хоча накопичення для потреби і вважається дозволеним, проте володарю необхідно виплачувати закят з цих засобів, якщо розмір заощаджень досяг нісабу закяту і таким чином зберігався рік по Місячному календарю, оскільки дозволеність іддіхара не знімає обов’язковості закяту.

3 — Закят необхідно виплачувати по спливанню року по Місячному календарю. Якщо розмір заощаджень (наприклад, золото) досяг нісабу і зберігався рік, то з них необхідно виплатити закят у розмірі 2,5% від загальної суми. Виплативши закят по спливанню року, мусульманин виконує свій обов’язок. Якщо ж він відкладає виплату закяту по спливанню належного строку, то це залишається його боргом. Кожен рік треба робити перерахунок засобів і суми, необхідної для виплати закяту, оскілки закят — це щорічний обов’язок.

Якщо хтось зберігав золото, яке досягло нісабу, п’ять років по Місячному календарю, і увесь цей час не виплачував з нього закят, то по спливанню п’ятого року йому необхідно виплатити закят за кожен із п’яти років. Причина цього полягає у тому, що кожен рік записувався йому в борг. Тому необхідно виплатити закят п’ять разів, і кожен раз виводити із решти суми 2,5%. Таким чином, наприклад, у другий рік він повинен заплатити 2,5% від суми, яка залишилась після виплати за перший рік. Так само необхідно вчиняти з кожним наступним роком.

4 — Що стосується виплати закяту в еквіваленті, то це дозволено. Наприклад, виплачуючи закят с золота, володар може давати срібло або гроші на ту ж суму. У книзі «Майно у Державі Халіфат» пишеться:

«У Сунні приводиться, що Посланець Аллаха (с.а.с.) та його сподвижники переводили виплати в еквівалент, що полегшити платнику. Одним із таких випадків є лист Пророка (с.а.с.) щодо джиз’ї, який він відправив Муазу в Ємені:

أَنَّ عَلَى كُلِّ حَالِمٍ دِينَارًا أَوْ عِدْلَهُ مِنَ الْمَعَافِرِ

«З кожної зрілої людини — динар або рівний йому еквівалент в одязі» (Абу Дауд).

Відомо, що Посланець Аллаха (с.а.с.) стягував торговий товар замість предмету, який обкладався податком. Наприклад, замість золота він взяв одяг. Про це говориться у його листі жителям Наджрану:

أَنَّ عَلَيْهِمْ أَلْفَيْ حُلَّةٍ فِي كُلِّ عَامٍ، أَوْ عَدْلَهَا مِنَ الأَوَاقِيِّ

«Щорічно вони повинні виплачувати дві тисячі предметів одягу або рівний цьому еквівалент в окіях (міра ваги, яка дорівнює 12 дирхамам або 37,44 грамів)» (Абу Убайд).

Видатний мусульманський факіх Ібн Кудама у своїй книзі «Аль-Мугні» приводить: «У якості джиз’ї замість золота і срібла Умар Ібн аль-Хаттаб (р.а.) брав верблюдів, а Алі ібн Абу Таліб — голки, спиці, нитки і мотузки».

У тій же книзі пишеться:

«Закят за золото можні виплатити у золоті, у забезпеченій та частково забезпеченій валюті. Закят за срібло можна виплатити у сріблі, у забезпеченій та частково забезпеченій валюті. Так само ж закят за золото можна виплатити у сріблі та у фідуціарній валюті, як і закят за срібло можна заплатити у золоті та у фідуціарній валюті, оскільки усі вони є валютами і засобами розрахунку. Отож, одні валюти можуть заміняти інші при виплаті закяту через те, що мета досягається у будь-якому випадку. У розділі «Закят з зернових і плодових культур» були згадані докази, які дозволяють стягувати закят у відмінному виді майна або грошей замість того виду майна, за яке відбувається виплата закяту».

Із вищенаведеного ясно, що закят за золото можні виплатити у тій же сумі сріблом або грошима згідно ринковій вартості під час виплати.


Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
1 Рамадану 1440 р.х.
06.05.2019 р.