Наближення строку виплати в обмін на скорочення суми

Відповіді Аміра
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: Ассаляму алейкум, дорогий шейх!

Я працюю у приватній організації, яка утримує частину моїх грошей на страхування і пенсійний фонд. Коли я захотів забрати частину утримуваної суми, організацій поставила умову, що візьме собі певний відсоток із моїх грошей. Чи дозволено це по Шаріату?

Нехай винагородить Вас Аллах.

Відповідь:

Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.

Наскільки я зрозумів із питання, Ви бажаєте наблизити строк виплати пенсійної грошової допомоги. Іншими словами, отримати його раніше часу, вказаного у трудовому договорі.

Здається, питання стосується наближення строку виплати боргу. Наприклад, чоловік повинен виплатити борг іншому через два року, будь то частковими виплатами на протязі двох років чи разовою виплатою через два роки. Але позичальник говорить боржнику: «Поверни мені борг раніше оговореного часу — а я скорочу суму». Ви стикнулись з подібним випадком. Організація, у якій Ви працюєте, володіє деякою сумою ваших грошей, яку вона поверне, коли Вам виповниться, наприклад, 60 років. Зараз Вам, наприклад, 40 років, і Ви захотіли взяти частину цієї суми, хоча до оговореного часу уплати боргу іще залишилось 20 років.

Таким чином, питання стосується наближення строку виплати боргу в обмін на зменшення суми. Наприклад, позичальник замість того, що  взяти назад через рік 1000 у.е., побажав забрати свій борг зараз, зменшивши суму до 900 у.е. Серед факіхів є суперечки з цього приводу. Ми вже відповідали на подібне питання 14 Сафара 1434 року по хіджрі (27.12.2012 р.). Я приведу із тієї відповіді частину, яка стосується Вашого питання:

Серед ісламських вчених це питання розглядається у розділі «скороти і поквап», тобто скороти суму боргу і поквап повернути раніше оговореного часу. Щодо цього питання є декілька думок:

1 — Деякі вчені говорять про заборонність такої угоди, опираючись на наступні докази:

• Приводить аль-Байхаки у книзі «Сунан аль-Кубра», що одного разу Мікдад ібн аль-Асвад  попросив якогось чоловіка повернути борг у сто динарів раніше оговореного часу, але потім Мікдад не стримався і під час одного із походів сказав боржнику: «Поверни мені (раніше оговореного часу) дев’яносто динарів, і я прощу тобі решту десять». Той чоловік погодився. Потім про це розповіли Посланцю Аллаха (с.а.с.), який сказав:

أَكَلْتَ رِباً يَا مِقْدَادُ، وَأَطْعَمْتَهُ

«Ти з’їв ріба, у, Мікдад, і нагодував ним іншого».

Варто сказати, що імам Ібн Каййім у книзі «Ігаса аль-ляхфан» пише, що в існаді хадісу, приведеного у аль-Байхаки, є недоліки (даіф).

• Ці вчені говорять, що у часи джахілії люди давали гроші у борг з відстрочкою, обумовлюючи це збільшенням суми повернення. Іншими словами, збільшення суми відбувалось в обмін на відстрочку. Проте Всевишній Аллах заборонив такі угоди, сказавши:

وَإِن تُبۡتُمۡ فَلَكُمۡ رُءُوسُ أَمۡوَٰلِكُمۡ

«А якщо ви розкаєтесь, то вас залишиться ваш початковий капітал» (2:279).

Вони сказали, що зменшення суми повернення в обмін на наближення строку виплати також є забороненим видом угоди, оскільки відбувається компенсація зобов’язання часом, будь то збільшення чи зменшення.

Про заборонність угоди «скороти і поквап» сказала більшість ханафітів, малікітів, шафіїтів і ханбалітів, а також про небажаність сказали Зайд ібн Сабіт, Ібн Умар і частина табіїнів.

2 — Інші вчені говорять про дозволеність такої угоди, опираючись на наступні докази:

• Повідомляється від Ібн Аббаса (р.а.), що коли Посланець Аллаха (с.а.с.) прийняв рішення виселити плем’я Надир, вони сказали: «Ти наказав виселити нас, але деякі люди заборгували нам грошей». Він (с.а.с.) сказав:

ضَعُوا وَتَعَجَّلُوا

«Скоротіть і поквапте»(вивів аль-Хакім у книзі «Мустадракаля ас-сахіхайн», додавши, що існад хадісу сахіх, але Бухарі і Муслім не привели його).

Варто відзначити, що аз-Захабі у книзі «Тахліс» пише, що аз-Занджі — слабкий (даіф), і Абдульазіз не заслуговує довіри. Ібн Каййім пише у книзі «Ахкямахлізімма»: «Існад хадісу хасан, а хадіс Мусліма ібн Халіда аз-Занджі не опускається нижче ступеня хасан».

• Абдуллах ібн Аббас (р.а.) сказав: «Ріба — це коли просять відстрочку в обмін на прибавку, а не коли кваплять в обмін на скорочення».

Повідомляється, що про дозволеність такої угоди сказали Ібн Аббас, ан-Нахаі, аль-Хасан, Ібн Сірін, Ахмад, частина шафіїтів, Ібн Таймія, його учень Ібн Каййім, із числа ханафітів — Ібн Абідін у книзі «Хашіяаля ад-Дурр аль-Мухтар».

Ми не приймали табанні у цьому питанні, тому Ви можете слідувати тій думці факіхів, яка Вас переконує.

Це частина відповіді від 14 Сафара 1434 року по хіджрі (27.12.2012 г.)…

Як Ви бачите, ми не прийняли табанні у цьому питання, тому Ви можете слідувати тій думці, яка Вас переконує. Перша думка гласить, що квапити у поверненні боргу в обмін на скорочення суми є забороненою угодою, оскільки входить у категорію ріба. Друга думка гласить про дозволеність такої угоди.

Просимо Аллаха направити Вас до того, у чому буде благо для Вас в обох світах.


Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
8 Зуль-каъда 1440 р.х.
11.07.2019 р.