Чи дозволено їсти м’ясо тварин, заколотих іудеями і християнами, і одружуватись на їх жінках

Відповіді Аміра
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Вопрос: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху, наш дорогий шейх! Нехай захистить Вас Аллах.

Мої питання стосуються людей Писання (ахлюль-кітаб):

1. Хто входить у категорію «людей Писання»?

2. Коран говорить, що нам дозволено одружуватись на їх жінках і їсти м’ясо тварини, заколотої ними. Чи існує ця категорія людей сьогодні?

3. Чи є різниця між колишніми і сучасними іудеями і християнами?

Я буду дуже радий, якщо Ви дасте відповідь на мої питання.

(KasoziRamadhan, Уганда).

Відповідь:

Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.

Наскільки я розумію, Ваше питання стосується наступних слів Всевишнього Аллаха:

ٱلۡيَوۡمَ أُحِلَّ لَكُمُ ٱلطَّيِّبَٰتُۖ وَطَعَامُ ٱلَّذِينَ أُوتُواْ ٱلۡكِتَٰبَ حِلّٞ لَّكُمۡ وَطَعَامُكُمۡ حِلّٞ لَّهُمۡۖ وَٱلۡمُحۡصَنَٰتُ مِنَ ٱلۡمُؤۡمِنَٰتِ وَٱلۡمُحۡصَنَٰتُ مِنَ ٱلَّذِينَ أُوتُواْ ٱلۡكِتَٰبَ مِن قَبۡلِكُمۡ إِذَآ ءَاتَيۡتُمُوهُنَّ أُجُورَهُنَّ مُحۡصِنِينَ غَيۡرَ مُسَٰفِحِينَ وَلَا مُتَّخِذِيٓ أَخۡدَانٖۗ وَمَن يَكۡفُرۡ بِٱلۡإِيمَٰنِ فَقَدۡ حَبِطَ عَمَلُهُۥ وَهُوَ فِي ٱلۡأٓخِرَةِ مِنَ ٱلۡخَٰسِرِينَ

«Сьогодні вам дозволена блага їжа. Їжа людей Писання також дозволена вам, а ваша їжа дозволена їм, а також вам дозволені цнотливі жінки із числа тих, хто увірував, і цнотливі жінки із числа тих, кому Писання було даровано до вас, якщо ви вплатите їм винагороду (шлюбний дар), бажаючи зберегти цноту, не розпутствуючи і не беручи їх собі у подруги» (5:5).

Цей аят дозволяє м’ясо тварин, заколотих людьми Писання, і дозволяє одружуватись на їх жінках.

Люди Писання, як говориться у цьому атяі, — це іудеї і християни. Такої думки дотримувались усі факіхи, як про це пишеться у Кувейтській енциклопедії ісламської юриспруденції. Таким чином, дозволено їсти м’ясо тварини, заколотої іудеями і християнами, і одружуватись на їх жінках, як на це вказують шаріатські тексти. На цей закон (хукм) не впливає те, що перебуваючи у своїй релігії, вони живуть у невір’ї і долучають до Аллаха співтоваришів (ширк).

В епоху Посланця Аллаха (с.а.с.) іудеї і християни також були невірними, заблудшими і долучали до Аллаха співтоваришів, але, незважаючи на це, вони вважались людьми Писання. Це було підтверджено самим Посланцем Аллаха (с.а.с.). У ті часи, як і сьогодні, християни коїли ширк, звеличуючи Ісу (а.с.) до статусу Бога, а іудеї — Узейра (а.с.). У Корані говориться:

وَقَالَتِ ٱلۡيَهُودُ عُزَيۡرٌ ٱبۡنُ ٱللَّهِ وَقَالَتِ ٱلنَّصَٰرَى ٱلۡمَسِيحُ ٱبۡنُ ٱللَّهِۖ

«Іудеї сказали: «Узейр — син Аллаха». Християни сказали: «Месія — син Аллаха» (9:30).

Незважаючи на це, Посланець Аллаха (с.а.с.) обходився з ними, як з людьми Писання дозволяючи від них м’ясо і жінок.

Що стосується інших вірувань, як вогнепоклонство (маджус), то Пророк (с.а.с.) не дозволяв від них м’ясо та жінок:

Приводить Ібн Абу Шайба у книзі «Мусаннаф» від аль-Хасана ібн Мухаммада:

كَتَبَ رَسُولُ اللهِصَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ إِلَى مَجُوسِ أَهْلِ هَجَرَ يُعَرِّضُ عَلَيْهِمُ الْإِسْلَامَ، فَمَنْ أَسْلَمَ قُبِلَ مِنْهُ، وَمَنْ لَمْ يُسْلِمْ ضُرِبَ عَلَيْهِ الْجِزْيَةُ غَيْرَ نَاكِحِي نِسَائِهِمْ وَلَا آكِلِي ذَبَائِحِهِمْ

«Посланець Аллаха (с.а.с.), пропонуючи Іслам маджусам місцевості Хаджар, написав їм, що від тих, хто увійде в Іслам, буде прийнято, а з решти буде стягуватись джизья, не будуть брати заміж їх жінок і не буде вживатись у їжу м’ясо тварин, заколотих ними».

Подібний хадіс записав аль-Хайсамі у своїй книзі «Бугьятуль-бахіс ан заваідмуснад аль-Харіс», передавши розповідь Абдульазіза ібн Абана від Суфьяна, від Кайса ібн Мусліма, від аль-Хасана ібн Мухаммада ібн Алі ібн Абу Таліба:

كَتَبَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ إِلَى مَجُوسِ هَجَرَ يَسْأَلُهُمْ الْإِسْلَامَ فَمَنْ أَسْلَمَ قُبِلَ مِنْهُ إِسْلَامُهُ وَمَنْ أَبَى أُخِذَتْ مِنْهُ الْجِزْيَةُ غَيْرَ نَاكِحِي نِسَائِهِمْ وَلَا آكِلِي ذَبَائِحِهِمْ

«Посланець Аллаха (с.а.с.) написав маджусам Хаджара, запропонувавши їм Іслам (і сказавши), що від тих, хто увійде в Іслам, буде прийнято, а хто відмовиться, з тих буде стягуватись джизья, не будуть одружуватись на їх жінках і не буде вживатись м’ясо заколотих ними тварин».

Виходячи з цього, в аяті мова йде про іудеїв і християн, які існують і сьогодні. Ці аяти не стосуються кого-небудь, окрім цих двох категорій людей, на жінках яких можна одружуватись,і м’ясо від яких можна вживати.

Проте необхідно вказати деякі тонкощі у відношенні м’яса від людей Писання і одруження на їх жінках:

1 — М’ясо тварин, заколотих людьми Писання, можна вживати у їжу, тільки якщо сама тварина згідно нормам Шаріату не заборонена до вживання і заколота дозволеним способом:

а) Не дозволено вживати м’ясо від людей Писання, якщо тварини входять у число заборонених по Ісламу, як свиня. М’ясо такої тварини заборонено вживати, хто б не заколов його, мусульманин, чи християнин, чи іудей. Таким чином, дозволеність їсти вид них м’ясо обмежується тваринами і птахами, які з самого початку є дозволеними по Шаріату.

б) Також заборонено вживати м’ясо тварини, заколотої неправильним способом. Іншими словами, заборонено вживати м’ясо тварин, яких люди Писання закололи недозволеним по Шаріату способом. Наприклад, якщо тварина чи птах були задушені, чи вбиті ударом по голові, чи вбиті током, як це роблять у деяких західних країнах. Таке м’ясо не дозволено вживати тому, що це вважається мертвечиною. І тут немає різниці, чи була тварина вбита мусульманами чи людьми Писання.

2 — В аяті міститься умова для одруження з жінкою Писання, а саме — щоб вона була цнотливою.

ٱلۡيَوۡمَ أُحِلَّ لَكُمُ ٱلطَّيِّبَٰتُۖ وَطَعَامُ ٱلَّذِينَ أُوتُواْ ٱلۡكِتَٰبَ حِلّٞ لَّكُمۡ وَطَعَامُكُمۡ حِلّٞ لَّهُمۡۖ وَٱلۡمُحۡصَنَٰتُ مِنَ ٱلۡمُؤۡمِنَٰتِ وَٱلۡمُحۡصَنَٰتُ مِنَ ٱلَّذِينَ أُوتُواْ ٱلۡكِتَٰبَ مِن قَبۡلِكُمۡ

«Сьогодні вам дозволена блага їжа. Їжа людей Писання також дозволена вам, а ваша їжа дозволена їм, а також вам дозволені цнотливі жінки із числа тих, хто увірував, і цнотливі жінки із числа тих, кому Писання було даровано до вас» (5:5).

Слово «мухсанат», яка згадується в аяті, означає «цнотливі жінки», які не займаються  перелюбством. Цнотливість мусульманок відома, але серед сучасних іудеїв і християн, особливо на Заході,, перелюбство (зіна) поширено у якості звичайного дозволеного явища, як з боку чоловіків, так і жінок. Дуже мало дівчат із їх числа, досягаючи повноліття, залишаються цнотливими. Тому, перш ніж одружуватись на жінках людей Писання, необхідно переконатись у їх цнотливості і дізнатись, чи не відомо щодо неї випадків перелюбства.

Отож, одружуватись на жінках людей Писання дозволено, якщо вона цнотлива і про неї відомо, що вона не займається  перелюбством. Поруч з дозволеністю одружуватись на жінках Писання, усе ж таки одружуватися на мусульманці бажаніше. Достовірно відомо, що Умар (р.а.) закликав сподвижників одружуватись не на жінках Писання, а на мусульманках, щоб вони не залишались самотні.

Сподіваюсь, моєї відповіді буде досить.


Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
21 Шавваля 1440 р.х.
24.06.2019 р.