Найважливіша область у міжнародній політиці

Відповіді Аміра
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: Крупні держави та решта діючих держав визначають зону своєї діяльності, якій вони віддають пріоритет у реалізації своїх інтересів, і називають це «найважливішою областю».

Таким же чином партія визначає свою сферу діяльності у якій-небудь країні чи декількох країнах, в яких буде сконцентрована діяльність і встановлена Ісламська держава.

Чи буде халіф визначати найважливішу область Ісламської Держави, надаючи їй другорядного значення у поширенні Ісламу шляхом заклику і джихаду?

Відповідь:

Те, що Ви назвали «найважливішою областю», є дуже важливим для будь-якої держави, яка діє на міжнародній арені. Халіфат — це ідеологічна глобальна держава, яка заснована на універсальній доктрині та системі. Всевишній Аллах говорить:

وَمَا أَرْسَلْنَاكَ إِلَّا كَافَّةً لِلنَّاسِ بَشِيراً وَنَذِيراً

«Ми відправили тебе до усіх людей добрим вісником та застерігаючим увещевателем» (24:28).

Приводить Бухарі від Джабіра ібн Абдуллаха, що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

أُعْطِيتُ خَمْساً لَمْ يُعْطَهُنَّ أَحَدٌ مِنْ الْأَنْبِيَاءِ قَبْلِي نُصِرْتُ بِالرُّعْبِ مَسِيرَةَ شَهْرٍ وَجُعِلَتْ لِي الْأَرْضُ مَسْجِداً وَطَهُوراً وَأَيُّمَا رَجُلٍ مِنْ أُمَّتِي أَدْرَكَتْهُ الصَّلَاةُ فَلْيُصَلِّ وَأُحِلَّتْ لِي الْغَنَائِمُ وَكَانَ النَّبِيُّ يُبْعَثُ إِلَى قَوْمِهِ خَاصَّةً وَبُعِثْتُ إِلَى النَّاسِ كَافَّةً وَأُعْطِيتُ الشَّفَاعَةَ

«Мені були даровані п’ять речей, які не були даровані  нікому із пророків до мене: мені була надана допомога страхом, який охопив серця моїх ворогів, які живуть від мене на відстані місяця шляху; уся земля була зроблена для мене місцем здійснення молитов і засобом очищення, в тому, де б не застав людину, яка належить до моєї общини, час молитви, нехай робить молитву на цьому місці; військова здобич, яку не дозволялось брати нікому із пророків до мене, була дозволена мені; раніше кожен пророк направлявся лише до свого народу, я ж був направлений до усіх людей; і,окрім усього цього, мені було даровано право заступництва».

Халіфат дивиться на увесь світ і вважає увесь світ місцем для своєї політики і дій. Ібн Маджа приводить у книзі «Сунан» від Савбана, слуги Пророка (с.а.с.), що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

زُوِيَتْ لِي الْأَرْضُ حَتَّى رَأَيْتُ مَشَارِقَهَا وَمَغَارِبَهَا وَأُعْطِيتُ الْكَنْزَيْنِ الْأَصْفَرَ أَوْ الْأَحْمَرَ وَالْأَبْيَضَ يَعْنِي الذَّهَبَ وَالْفِضَّةَ وَقِيلَ لِي إِنَّ مُلْكَكَ إِلَى حَيْثُ زُوِيَ لَكَ

«Була показана мені земля, і я бачив схід і захід. І мені було даровано два скарби, жовтий і білий, тобто золото і срібло. І мені було  сказано, що моя влада буде над усім,що я бачу…».

Проте це не означає, що плани Халіфату у зовнішній політиці будуть однакові у відношенні усіх держав, а також не означає, що усім країнам і регіонам світу буде приділятись однакова кількість уваги з боку Халіфату. Навпаки, Халіфат визначить для себе найважливіші області згідно з інтересами заклику та існуючої політичною, економічною та військовою обстановкою. Ісламська Держава буде прагнути проводити свою політику більш централізовано у тій найважливішій області, яку вона для себе визначить. Ця найважливіша область змінюється в залежності від досягнення цілей, змінення реальності, інтересів заклику і т.д.

Посланець Аллаха (с.а.с.) визначив Аравійський півострів найважливішою областю для діяльності держави, яку він встановив у Медині. Після багатьох перемог на півострові незабаром він розширив найважливішу область держави, включивши у неї території Шаму та Іраку. Потім сподвижники, відкривши Шам та Ірак, розширили найважливішу область, включивши у неї землі Персії, Єгипту та усієї Північної Африки. Таким чином, найважливіша область Халіфату змінювалась і розширювалась згідно з перемогами, досягнутими державою, і обставинами, які змінювались.

Коли встановиться Другий Праведний Халіфат, то він встане на шлях Першого Халіфату, розробляючи плани, стратегії і займаючи найважливішу для себе область, виходячи із інтересів заклику і реальності. Він буде використовувати необхідні засоби і способи для поширення Ісламу у світі з урахуванням найважливішої області, яку він для себе визначив. Він буде переглядати цю область згідно з інтересами заклику, зміненнями обставин і сил. У книзі «Ісламська держава» у темі «Зовнішня політика» пишеться:

«Таким чином, політичною ідеєю, на якій ґрунтуються взаємовідносини Ісламської Держави з іншими державами і народами, є поширення Ісламу серед них, а методом цього є джихад. Проте ж, держава виробляє плани і способи і необхідні для їх виконання засоби. Наприклад, з деякими ворогами укладаються мирні угоди на певний строк часу, іншим проголошується війна подібно тому, як це робив Пророк (с.а.с.) по прибутті у Медину. Або ж одночасно проголошується війна усім ворогам подібно тому, як Абу Бакр Сиддік (р.а.) одночасно вів бойові дії проти Шаму та Іраку. Або ж з усіма ворогами укладається мирна угода на певний строк з метою поширення давату подібно мирній угоді, укладеній Пророком (с.а.с.) з курайшитами у Худайбії. Іноді ж можуть вестись локальні війни з метою налякати ворога подібно тому, як Пророк (с.а.с.) відправляв озброєні загони перед битвою у Бадра, або як Омейяди направляли навесні та взимку такі загони до кордонів Риму. Також з метою поширення давату держава може укладати економічні угоди з одними державами і не встановлювати з другими. Вона може використовувати способи пропаганди і давату у відношенні одних держав і способи розкриття планів і холодної війни — у відношенні інших держав. Таким чином, держава виробляє плани і виконує способи згідно тому, що визначається видом діяльності і що вимагається інтересами давату. Ці плани і способи полегшують поширення Ісламу подібно тому,як полегшують джихад. Тому прийняття певних планів і способів є необхідною умовою у зовнішньополітичної діяльності. Також необхідно створити у світі громадську думку про Іслам та Ісламську Державу. Але усе це повинно робитись для поширення Ісламу шляхом методу його поширення, яким є джихад на шляху Аллаха».

Визначення найважливішої області для діяльності держави теж входить у число способів і засобів поширення ісламського заклику.


Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
25 Зуль-хіджа 1440 р.х.
26.08.2019р.