Чи дозволяється купувати дім до того, як його побудували, з урахуванням, що це відноситься або до розділу у торгівлі під назвою «ас-Салям», або до розділу під назвою «аль-Істісна»?

Відповіді Аміра
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

від YuceUlfa, HafidMunasir, FarazMuhammadFateh

Питання YuceUlfa:

Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!

Наш дорогий шейх, нехай Аллах збереже Вас і надасть Вам Свою допомогу!

У мене виникло питання відносно дозволеності купівлі-продажу дому за допомогою договору на основі «аль-Істісна» (роботи на замовлення). Наприклад, один чоловік володіє ділянкою землі і хоче побудувати на ній дім на замовлення з метою продажу. Даний дім має точний опис: площу, кількість кімнат, будматеріали і т.д. Передача дому у руки замовника відбудеться через певний строк, про який домовляться забудовник і замовник. Що стосується грошей, то вони будуть передані під час договору або одразу, або частково з подальшою доплатою. Чи дозволено подібне по Шаріату?

Заздалегідь виражаю Вам вдячність і прошу Аллаха воздати Вам благом.

Питання HafidMunasir:

Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!

Наш шановний шейх! Прошу Вас роз’яснити відносно розділу «аль-Істісна» (роботи на замовлення). «Аль-Істісна» — це один із видів торгівлі? Чи дозволено нам замовити будування дому на землі, якою володіє сам забудовник, але оговорюється, що ми також купимо саму землю?

Нехай Аллах воздасть Вам благом!

Питання FarazMuhammadFateh:

Ассаляму алейкум, дорогий амір!

Сподіваюсь, що Ви перебуваєте у здравії. Я б хотів задати Вам питання, яке пов’язане з Вашою відповіддю «Покупка станка без його взяття». Ось посилання на нього:

https://hizb.org.ua/uk/directing/4634-amir/qa-amir/111470-pokupka-stanka-bez-jogo-vzyattya.html

Моє питання полягає у наступному: якщо хтось укладе договір про покупку автомобіля або землі у розстрочку, то у який час відбувається передача цих речей у власність покупця? Вони переходять до нього у власність після підписання договору про розстрочку, або після усієї виплати суми розстрочки?

Враховуючи вищесказане, чи можна перепродати автомобіль або землю, коли оплачена лише деяка частина розстрочки, при умові, що третя особа (другий покупець) погасить борг першому продавцю (першій особі)?

Нехай Аллах воздасть Вам благом!

Відповідь:

Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху!

Ваші питання схожі одне з одним. В одних питаннях покупку домів до їх возведення віднесли до «ас-Салям», в інших — до «аль-Істісна».

Ми вже відповідали на цю тему і писали, що покупка домів до їх возведення, навіть якщо будуть оговорені усі характеристики і деталі, не відносяться ані до розділу «ас-Салям», ані до розділу «аль-Істісна». Ось роз’яснення цьому:

Передається від Хакіма ібн Хазіма: «Одного разу я прийшов до Посланця Аллаха (с.а.с.) і сказав: «До мене приходить чоловік і просить продати йому те, чого у мене немає в наявності. Далі я купую це для нього з ринку, і продаю йому», — на що він (с.а.с.) сказав:

لَا تَبِعْ مَا لَيْسَ عِنْدَكَ

«Не продавай те, чого у тебе немає в наявності» (ат-Тірмізі).

Передається від Абдуллаха ібн Амра, що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

لَا يَحِلُّ سَلَفٌ وَبَيْعٌ وَلَا شَرْطَانِ فِي بَيْعٍ وَلَا رِبْحُ مَا لَمْ يُضْمَنْ وَلَا بَيْعُ مَا لَيْسَ عِنْدَكَ

«Неможна видавати позику і продавати в один і той же час. Не дозволяється дві умови в одній угоді  і прибуток від того, за що людина не несе відповідальності. Не дозволено продавати те, чого немає у тебе» (ат-Тірмізі).

Отож, неможна продавати непобудовані будинок чи квартиру, бо вони не є чимось майном, більше того, вони не існують взагалі. Продаж непобудованих квартир заборонений, адже товар у виді квартири не існує. Тому, для початку, квартира повинна з’явитись у виді будівлі із фундаменту, опор, стін, стель і т.д., тобто повинні бути ті речі, що в нормі вказує на придатність квартири для здачі.

Проте є виняток, згаданий у шаріатських текстах. Виключення стосується продажу того, чим не володієш, але це лише у двох випадках:

1) під час укладання угоди «ас-Салям»,

2) під час укладання угоди «аль-Істісна».

Торгова угода «ас-Салям»:

1) Угода «ас-Салям» — «це оплата ціні товару заздалегідь. Товару, який буде доставлений через деякий час на протязі оговореного строку. «Ас-Салям» — це один із видів торгові угоди, яка укладається, і для неї необхідна наявність тих же умов, що і для звичайної торгової угоди». Подібна угода є дозволеною по Шаріату, проте вона застосовується у відношенні речей, які вимірюються мірою (сосудом, кіпою і т.п.), вагою і поштучно (речі, які обчислюються). Це роз’яснюється у книзі «Ісламська особистість», II том: «Дозволенність «ас-Салям» підтверджується Сунною. Передається від Ібн Аббаса:

قَدِمَ النَّبِيُّ، صَلَّى اللّه عَلَيْهِ وسَلَّمَ، الْمَدِينَةَ وَهُمْ يُسْلِفُونَ فِي الثِّمَارِ السَّنَةَ وَالسَّنَتَيْنِ، فَقَالَ: مَنْ أسلَفَ في تَمْرٍ فَلْيُسْلِفْ فِي كَيْلٍ مَعْلُومٍ، وَوَزْنٍ مَعْلُومٍ، إِلَى أَجَلٍ مَعْلُومٍ

«Коли Посланець Аллаха (с.а.с.) прибув у Медину, серед людей було прийнято за плоди розплачуватись за рік чи за два уперед, і він сказав: «Нехай той, хто стане платити за фініки заздалегідь, платить за відому міру, відому вагу і визначить заздалегідь строк» (Муслім).

Передається від Абдуррахмана ібн Абза і Абдуллаха ібн Убай Авфі:

كُنَّا نُصِيبُ الْمَغَانِمَ مَعَ رَسُولِ اللَّهِ، صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، فَكَانَ يَأْتِينَا أَنْبَاطٌ مِنْ أَنْبَاطِ الشَّامِ فَنُسْلِفُهُمْ فِي الْحِنْطَةِ وَالشَّعِيرِ وَالزَّبِيبِ إِلَى أَجَلٍ مُسَمًّى، قَالَ: قُلْتُ أَكَانَ لَهُمْ زَرْعٌ أَوْ لَمْ يَكُنْ لَهُمْ زَرْعٌ؟ قَالَا : مَا كُنَّا نَسْأَلُهُمْ عَنْ ذَلِكَ

«Ми набували трофеї разом з Посланцем Аллаха (с.а.с.), і до нас приходили набатеі Шаму, і ми платили їм за пшеницю та ізюм заздалегідь і до заздалегідь оговореного строку. Я спитав про те, чи був у них врожай. Вони відповіли: «Ми не питали їх про це» (Бухарі).

У другому ріваяті:

إِنَّا كُنَّا نُسْلِفُ عَلَى عَهْدِ رَسُولِ اللَّهِ، صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، وَأَبِي بَكْرٍ، وَعُمَرَ فِي الْحِنْطَةِ وَالشَّعِيرِ وَالتَّمْرِ وَالزَّبِيبِ إِلَى قَوْمٍ مَا هُوَ عِنْدَهُمْ

«В епоху Посланця Аллаха (с.а.с.), Абу Бакра і Умара ми давали оплату за пшеницю, фініки та ізюм людям, у яких їх не було в наявності» (Абу Давуд).

Усі ці хадіси служать явним доводом дозволеності «ас-Салям». Проте, щодо яких речей дозволено платити заздалегідь, а щодо яких не дозволено — на це ясно вказується у хадісах та Іджма (одностайності сподвижників), тому що «ас-Салям» — це продаж того, чого немає у наявності, і того, що не вважається власністю, а в основі це заборонено. Текстом виключається питання «ас-Салям», і заборона стосується інших речей крім нього. Тому необхідно для дозволу оплати за яку-небудь річ заздалегідь, щоб на неї була окрема вказівка. Повертаючись до текстів, ми бачимо, що «ас-Салям» дозволена в усіх речах, які відміряються (макіль),зважуються (маузун) і обчислюються (мадуд). Що стосується дозволеності у речах, які відміряються  і зважуються, то це підтверджується хадісом Ібн Аббаса, що Пророк (с.а.с.) сказав:

مَنْ أسلَفَ في تَمْرٍ فَلْيُسْلِفْ فِي كَيْلٍ مَعْلُومٍ، وَوَزْنٍ مَعْلُومٍ، إِلَى أَجَلٍ مَعْلُومٍ

«Нехай той, хто тане платити за фініки заздалегідь, платить відому ціну за відому вагу і визначить заздалегідь строк».

В іншій версії цього хадісу від Ібн Аббаса говориться, що Пророк (с.а.с.) сказав:

مَنْ أَسْلَفَ فِي شَيْءٍ فَفِي كَيْلٍ مَعْلُومٍ وَوَزْنٍ مَعْلُومٍ إِلَى أَجَلٍ مَعْلُومٍ

«Нехай той, хто буде платити за що-небудь заздалегідь, платить за відому міру, відому вагу і визначить заздалегідь строк» (Бухарі).

Це вказує на те, що гроші, які сплачуються заздалегідь, повинні стосуватись того, що відмірюється і зважується. Що стосується того, щоб обчислюється, то існує Іджма (одностайність сподвижників) на дозволеність угоди «ас-Салям» за продукти харчування. Ця Іджма походить від Ібн аль-Мунзіра. Передає Бухарі: «Нам розповів Шуба: «Мені передав Мухаммад або Абдуллах ібн Абі аль-Маджалід, сказавши:

اِخْتَلَفَ عَبْدُ اللَّهِ بْنُ شَدَّادِ بْنِ الْهَادِ وَأَبُو بُرْدَةَ فِي السَّلَفِ، فَبَعَثُونِي إِلَى ابْنِ أَبِي أَوْفَى، رَضِىَ اللهُ عَنْهُ، فَسَأَلْتُهُ فَقَالَ: إِنَّا كُنَّا نُسْلِفُ عَلَى عَهْدِ رَسُولِ اللَّهِ، صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، وَأَبِي بَكْرٍ وَعُمَرَ، فِي الْحِنْطَةِ، وَالشَّعِيرِ وَالزَّبِيبِ، وَالتَّمْرِ

«Між Абдуллахом ібн Шаддадом ібн аль-Хадом і Абу Бурда виникла розбіжність відносно «ас-Салаф» (те ж саме, що й «ас-Салям»), і вони відправили мене до Ібн Абу Авфі (р.а.); я спитав його, і він відповів: «Ми платили заздалегідь за пшеницю, ізюм і фініки у часи Пророка (с.а.с.), Абу Бакра і Умара».

Це вказує на дозволеність угоди «ас-Салям» за продукти харчування. Невід’ємною стороною продуктів харчування є те, що вони або знаходяться у певній кількості, або у певній вазі, або у певному розмірі, тому закон про продукти харчування пов’язаний саме з цими критеріями. Так само як ріба аль-Фадль (вид лихварства), при якому відбувається обмін одним і тим же товаром різної кількості, але з надбавкою) заборонена у будь-яких мірах, будь то вага, розмір або кількість, так само і дозволеність угоди «ас-Салям» з продуктами харчування стосується будь-яких мір, будь то вага, розмір або кількість. У хадісі приводиться вказівка на дозволеність «ас-Салям» відносно речей, які відмірюються і зважуються, але не згадуються ті, які обчислюються. А Іджма відносно дозволеності «ас-Салям» щодо продуктів харчування вводить те, що обчислюється, в угоду «ас-Салям».

Є обов’язковим, що товари, за які відбувається оплата заздалегідь, були точного опису наприклад, «сирійська пшениця», «іракські фініки», «єгипетський хлопок», «індійський шовк» і «турецький інжир». Також треба, щоб вони були точної ваги і міри, як са Шаму, іракський ратль (429 гр.), кілограм і літр. Тобто необхідно, щоб міра і вага були відомими і визначеними» (кінець цитати).

Таким чином, угода «ас-Салям» дозволена лише щодо речей, які відміряються, зважуються і обчислюються.

2) Що стосується того, як визначити речі, які відміряються, зважуються і обчислюються, то тут необхідно зрозуміти, до якої категорії вони відносяться: речі місалій (ті, які мають аналог зі схожими якостями), речі киямій (ті, що не мають аналогів зі схожими якостями).

Речі місалій — це речі, які купуються і продаються як мадуд (товар, який продається поштучно), маузун (товар, який виміряється вагою) і макіль (товар,який вимірюється  сосудами, кіпами, метрами, ліктями і т.д.). Саме у подібних речах дозволяється укласти угоду «ас-Салям». Окрім цитати із книги «Ісламська особистість», II том, ми б хотіли навести цитату із книги «Равдатут-Талібін», автор — імам ан-Нававі: «Більш правильним буде другий пункт, але більш красиво буде сказати: «Місалій — це речі, які вимірюються мірою і вагою». Відносно них дозволяється укладати угоду «ас-Салям».

Речі киямій — які не купуються і не продаються як мадуд, маузун і макіль. Наприклад, дома. Адже кожен дім продається з урахуванням ґрунту, якості споруди, розташування близькості і дальності від ринків, магазинів і т.д. З урахуванням сказаного продаж непобудованих домів неможливо віднести до угоди «ас-Салям», бо дім не є тим, що продається у якості мадуда, маузуна і макіля, і не відноситься до речей місалій.

Отож, продаж непобудованих будинків не відноситься до «ас-Салям», і до неї (продажу) не можна застосувати докази розділу «ас-Салям». Тому докази про заборону продажу речей, якими не володієш, продовжують застосовуватись до продажу непобудованих домів.

Угода «аль-Істісна»:

Слово «аль-Істісна» у мові означає «попросити виготовити що-небудь», також говориться: «Такий-то наказав виготовити для нього двері». Дивіться тлумачні арабські словники «Лісан аль-Араб», «Ас-Сахах», «Таджуль-Арус». Таким чином, слово «аль-Істісна» означає «попросити виготовити що-небудь». Отож, замовник приходить до виробника і просить виготовити йому певну річ, при цьому вони домовляються про ціну і те, яким чином будуть передані гроші. Усе це робиться іще до того, як виробник розпочне замовлення. На подібний вид торгівлі не поширюється заборона щодо продажу речей, якими не володієш.

Доказом цього служить те, що згадано у книзі «Економічна система»: «Це виробництво людиною якої-небудь промислової речі, наприклад, контейнера чи автомобіля, на замовлення іншій людині. Дане виготовлення є дозволеним згідно Сунні. Посланець  Аллаха (с.а.с) попросив виготовити йому печатку. Приводиться, що Анас (р.а.) сказав: «Пророк замовив для себе печатку». Приводить Бухарі від Абдуллаха ібн Умара (р.а.), що Пророк (с.а.с.) попросив виготовити йому печатку із золота. Також він (с.а.с.) замовив виготовити йому мінбар. Приводить Бухарі від Сахля, що Посланець Аллаха (с.а.с.) відправив до якоїсь жінки посланця передати такі слова:

أَنْ مُرِي غُلَامَكِ النَّجَّارَ يَعْمَلُ لِي أَعْوَاداً أَجْلِسُ عَلَيْهِنَّ

«Накажи своєму сину тесляру, щоб він зробив для мене стілець, на якому я буду сидіти».

Також у часи Посланця Аллаха (с.а.с.) самі люди замовляли виготовлення різноманітних виробів, на що він (с.а.с.) не говорив ані слова, що вказує на його згоду з роботами на замовлення. Мовчазна згода Посланця Аллаха (с.а.с.), подібно його висловлюванню, є шаріатським доказом. Предметом договору є виготовляєма на замовлення річ, тобто печатка, мінбар, шафа, автомобіль і т.д. В усіх випадках виготовлення входить у категорію купівлі-продажу, а не в категорію найма. Проте якщо хтось принесе робочому необроблену сировину і замовить виготовити йому певну річ, то це вже буде вважатись наймом.

У будь-якому суспільстві для будь-якого народу та умми промисловість складає одну із найважливіших основ економічного життя. Раніше промисловість була обмежена лише ручною роботою. З часом людина почала використовувати пар для приведення до дії машин, і потихеньку виробничі станки почали займати місце ручної промисловості. З появою нових винаходів і відкриттів у промисловості відбулась дуже велика революція. Природним результатом цього було те, що на арені виробництва також відбулись великі просування. Таким чином, промисловість стала однією із основ економічного життя.

Закони відносно заводів і фабрик, які займаються ручними роботами чи працюючих на станках, входять або у закони про компанії, або у закони відносно найму, або у закони відносно купівлі-продажу, а також у закони відносно зовнішньої торгівлі. Можна побудувати завод однією людиною, але це малоймовірно. В основному завод будується за рахунок декількох людей, які об’єднались для його будівництва. У такому випадку на них поширюються закони відносно ісламських компаній.

Що стосується робіт на заводі, як, наприклад, адміністративні і виробничі роботи, то до них застосовуються закони найму відносно найманого робітника, а на збут продукції заводу застосовуються закони відносно купівлі-продажу і зовнішньої торгівлі, які забороняють усі прояви підробки, обману, монополії і котирування, а також інші закони торгових угод. Що ж стосується замовлень заводам на виробництво продукції у малій або більшій кількості, то на них запроваджуються закони Шаріату відносно робіт на замовлення у плані обов’язку і відповідальності» (кінець цитати).

Відносно самої угоди «аль-Істісна» серед факіхів є розбіжність. Одні із них фокусують свою увагу на матеріалах, із яких виробляється та чи інша річ, щоб вони застосовувались у виробництві згідно з вимогами спеціалістів. При цьому вони не акцентують свою увагу на виготовляємому продукті виробництва. Тобто для них неважливо, чи є продукт виробництва із речей місалій чи кіямій, як, наприклад, бронежилет, танк, шафа, автомобіль.

Отож, шаріатський хукм приділяє особливу увагу матеріалам, із яких буде виготовлена на замовлення та чи інша річ; матеріали повинні бути відомі спеціалістам виробництва. Іншими словами, матеріали повинні відноситись до матеріалів виробництва. Враховуючи перелічене, стає очевидним, що «аль-Істісна» не відноситься до розділу «ас-Салям», більше того, «аль-Істісна» є окремим видом торгівлі. Укладається цей вид торгового договору до того, як з’явиться сам продукт виробництва.

Так ханбаліти і ханафіти (з деякими між ними відмінностями) говорять, що «аль-Істісна» не відноситься до «ас-Салям». «Із слів ханбалітів стає зрозумілим, що «аль-Істісна» — це продаж товару, якого немає в наявності у продавця, але не по принципу угоди «ас-Салям». Тому необхідно звернутись до торгівлі та її умовам, коли мова заходить про покупку і виробництво» (книга «Кашшаф аль-кіна ан мутун аль-ікна»).

Проте, серед ханафітів є деяка розбіжність. Так, деякі із низ не відносять «аль-Істісна» до розділу «ас-Салям», вважаючи його окремим видом торгівлі. «Якщо хтось скаже комусь із числа виробників:«Зроби мені таку-то річ за стільки-то динарів». І якщо виробник погодиться з цим, то угода про роботи на замовлення вважається укладеною. Такою є думка ханафітів» (книга «Аль-Мабсут», автор — Сарахсі).

Інші ж віднесли «аль-Істісна» до розділу «ас-Салям», але з відмінністю у часі: «Аль-Істісна» має сильну схожість з «ас-Салям». Відстрочка в угоді «ас-Салям» є тим, що описується у самому борзі, що у черговий раз підтверджує позицію ханафітів, які розглядають «аль-Істісна» у межах «ас-Салям». Те ж саме зробили малікіти і шафіїти (тобто віднесли «аль-Істісна» до «ас-Салям»). Проте, «ас-Салям» — більше широке явище, тому воно охоплює «аль-Істісна» та інші види угод, тоді як «аль-Істісна» обмежено лише тим, що обумовлено у виробництві. В угоді «ас-Салям» у якості умови оговорюється негайна оплата, у той час як в угоді «аль-Істісна» негайна оплата не є умовою (цього дотримується більша частина ханафітів)» (у книгах «Фатх аль-Кадір»,«Бадаі ас-санаі фі тартібаш-Шараі», «Аль-Мабсут»).

«Малікіти і шафіїти віднесли «аль-Істісна» до «ас-Салям». Тому, коли заходить мова про набуття речей, які не відносяться до виробництва, то визначення «аль-Істісна» і його хукми беруться від «ас-Салям» (книга «Равдатут-Талібін», «Аль-Мухаззаб»).

Із усього приведеного стає зрозумілим, що угода «аль-Істісна» (неважливо, чи сфокусована увага на матеріалі виробництва чи на самому продукті виробництва) не може бути застосована до будівництва. Причина цього полягає у тому, що лексична одиниця значення (хакікалюгавія) і обумовлена одиниця значення (хакікаурфія) слова «виробництво» не поширюються на споруди.

У зв’язку з чим до споруд, у яких відсутній фундамент, стіни і стеля (тобто відсутні ознаки будови) застосовується заборона на продаж того, чим не володієш. Отож, заборонено по Шаріату укладати угоду про купівлю непобудованого будинку.

Це те, чому я більше віддаю перевагу, проте Аллаху відомо краще!


5 Рабі ус-сані 1441 р.х.
02.12.2019 р.

Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, задані на його сторінці у «Фейсбуку» «Фікх»