Використання частин тіл, органів і кісток тварин

Відповіді Аміра
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Адресований Ахмаду аль-Хатибу

Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!

Іменем Аллаха, мир і благословення Посланцю Аллаха, його родині і сподвижникам!

Я помітив, що в деяких магазинах продаються чотки, намиста, браслети та інші товари, виготовлені із кісток тварин. У мене виникло питання, чи можна використовувати частини тіла і органи тварин?

Посланець Аллаха ﷺ сказав:

مَنْ يُرِدِ اللَّهُ بِهِ خَيْرًا يُفَقِّهْهُ فِي الدِّينِ

«Кому Аллах бажає блага, тому він дарує розуміння релігії» (Бухарі,71; Муслім,1037).

Нехай винагородить Аллах Вас благом і зміцнить нас на істині і діяльності по встановленню Праведного Халіфату!

Відповідь:

Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху!

Питання використання частин тіла і органів тварин має багато деталей з різними розходженнями у думках між ісламськими правовими школами — фікхі-мазхабами, і висновками мусульманських вчених — іджтіхадами улемів. У своїй відповіді я спробую стисло викласти їх наступним чином:

Перше: використання кісток (рогів, кликів, копит і кігтів)

1 — Кістки заколотої згідно з шаріатськими нормами придатної у їжу по Ісламу тварини:

Дозволяється використовувати кістки придатної у їжу по Шаріату тварини, якщо вона була заколота згідно з шаріатськими нормами,оскільки м’ясо такої тварини, заколотої згідно з шаріатськими нормами, є чистим, а отож, дозволяється користуватись м’ясом, кістками та іншими частинами такої тварини. У цьому питанні немає ніяких розбіжностей серед вчених. Мусульмани використовували м’ясо зарізаних ними тварин разом з кістками у приготуванні і вживанні їжі. Якщо б кістки цих тварин були нечистотами — наджас, — то мусульмани не робили б цього. Таке положення свідчить про те, що кістки цих тварин є чистими, а отож, дозволяється використовувати їх. Імам Бухарі передав від Ібн Аббаса (р.а.) наступне:

أَنَّ رَسُولَ اللَّهِ ﷺ أَكَلَ كَتِفَ شَاةٍ ثُمَّ صَلَّى وَلَمْ يَتَوَضَّأْ

«Посланець Аллаха ﷺ поїв лопатку барана, а потом помолився, не зробивши малого омовіння», —

а лопатка без кістки не буває.

2 — Кістки померлої придатної у їжу по Ісламу тварини:

Дозволена по Шаріату тварина може померти від удушшя або бути заколотою не згідно з шаріатськими нормами,як, наприклад, якщо буддист заколе тварину. В обох випадках ця тварина буде вважатись падаллю, яка підпадає під закони, пов’язані з мертвечиною. Серед ісламських вчених є різні думки відносно використання кісток цієї померлої тварини. Одні порахували кістки такої тварини нечистотами і заявили про заборонність їх використання. Цієї думки дотримується більшість вчених малікітської, шафіїтської, ханбалітської та інших правових фікхій шкіл. Інші, зокрема — вчені ханафітської правової школи, а також Ібн Сірін та Ібн Джарір порахували такі кістки чистими і заявили про дозволеність їх використання.

Я віддаю перевагу першій думці, яка вважає кістки померлої їстівної тварини нечистотами через його відповідності опису мертвечини, як про це сказано у Корані:

قَالَ مَنْ يُحْيِ الْعِظَامَ وَهِيَ رَمِيمٌ

«Він сказав: «Хто оживить кістки, які зітліли?» (36:78).

Вираз «оживить кістки» вказує на те, що кістки мертвечини теж є мертвечиною, а отож, не дозволяється користуватись ними через те, що вони є нечистотами. Окрім цього, у збірці хадісів Імама Бухарі «Ат-Таріх аль-Кабір» та імама Ібн Хіббана наводиться від Абдуллаха ібн Укайма:

لَا تَنْتَفِعُوا مِنَ الْمَيْتَةِ بِشَيْءٍ

«Не використовуйте із мертвечини нічого».

Шейх Альбані наводить цей хадіс у розділі достовірних хадісів із згадуванням правових і корисних аспектів. Він зазначає, що передатчики цього хадісу є людьми, які заслуговують на велику довіру. У версії від ібн Хіббана говориться:

لَا تَسْتَمْتِعُوا مِنَ الْمَيْتَةِ بشيء

«Нічим із мертвечини не користуйтесь».

Із хадісу ясно розуміється невдоволеність застосування мертвечини у будь-якому виді,а не тільки у їжу. При цьому немає іншого доказу, який виключає використання кісток.

3 — Ампутована кістка придатної у їжу по Ісламу тварини:

Під ампутованою кісткою розуміється твердий орган, відрізаний від живої тварини. Така кістка підпадає під закон мертвечини і вважається нечистотами, а отож, забороняється використовувати її. Підтвердженням тому служить оповідь, яка згадується аль-Хакімом у своїй збірці хадісів «Мустадрак» та іншими передавачами хадісів від Абу Вакіда аль-Лайсі: «У доісламському періоді часу люди відрізали верблюжий горб і баранячий курдюк на живій тварині, вживаючи їх їжу у якості сала. Коли Пророк Мухаммад ﷺ прибув у Медину, вони спитали його про це, і він сказав:

مَا قُطِعَ مِنَ الْبَهِيمَةِ وَهِيَ حَيَّةٌ فَهُوَ مَيِّتٌ

«Будь-яка частина, відрізана від живої тварини, є мертвечиною». Аль-Хакім сказав: «Це хадіс з достовірною передачею, який не був переданий двома шейхами». Аз-Захабі сказав, що даний хадіс — достовірний.

Під словом «сало» мається на увазі жир, який вилучають із організму тварини. Відповідно, ампутована кістка померлої тварини також вважається мертвечиною, адже вона є частиною померлої тварини, і її неможна використовувати.

4 — Кістки непридатних у їжу по Ісламу тварин:

У даному випадку мається на увазі кістки тварин, м’ясо яких Всевишній Аллах заборонив вживати у їжу. Це хижаки, слони, орли і тому подібне. Серед вчених маються розбіжності відносно використання ампутованих кісток цих тварин. Вчені звертають увагу на те, чи була тварина живою чи мертвою під час ампутації кістки, а також на те, як померла ця тварина — від удушшя чи заколювання. Існує багато інших нюансів і розбіжностей серед вчених по цьому питанню. Я віддаю перевагу думці про заборонність використання кісток непридатних у їжу тварин на підґрунті наступного:

а) Ампутована частина тіла тварини є мертвечиною, якщо у мить ампутації тварина іще була живою. Її неможна використовувати згідно хадісу:

مَا قُطِعَ مِنَ الْبَهِيمَةِ وَهِيَ حَيَّةٌ فَهُوَ مَيِّتٌ

«Будь-яка частина, відрізана від живої тварини, є мертвечиною».

б) Тварина, яка померла від удушшя, вважається такою ж мертвечиною, як і померла придатна у їжу тварина. Гірше того, померла непридатна у їжу тварина куди більш тяжка по своїй забороні, аніж померла придатна у їжу тварина. До такої тварини необхідно застосовувати хадіс:

لَا تَنْتَفِعُوا مِنَ الْمَيْتَةِ بِشَيْءٍ

«Не використовуйте із мертвечини нічого».

в) Непридатна у їжу тварина рівносильна мертвечині, навіть якщо її закололи,оскільки заколювання згідно з ісламськими нормами вважається дійсним тільки у відношенні придатних у їжу тварин. Отож, заколота непридатна у їжу тварина є мертвечиною, і з нею вчиняють згідно хадісу:

لَا تَنْتَفِعُوا مِنَ الْمَيْتَةِ بِشَيْءٍ

«Не використовуйте із мертвечини нічого».

5 — Кістки риб і мертвих морських тварин:

Дозволяється використовувати риб і мертвих морських тварин згідно хадісам. Від Ібн Маджи від Ібн Умара (р.а.) повідомляється, що Посланець Аллаха ﷺ говорив:

أُحِلَّتْ لَنَا مَيْتَتَانِ الْحُوتُ وَالْجَرَادُ

«Нам дозволяється два види мертвих тварин — мертва риба і мертва сарана».

Передав ат-Тірмізі у своїй збірці «Сунан» від аль-Мугіри ібн Абу Бурди, що він чув від Абу Хурайри, що якийсь чоловік спитав Посланця Аллаха ﷺ:

يَا رَسُولَ اللَّهِ، إِنَّا نَرْكَبُ الْبَحْرَ وَنَحْمِلُ مَعَنَا الْقَلِيلَ مِنْ الْمَاءِ فَإِنْ تَوَضَّأْنَا بِهِ عَطِشْنَا، أَفَنَتَوَضَّأُ مِنْ مَاءِ الْبَحْرِ؟ فَقَالَ رَسُولُ اللَّهِ ﷺ: هُوَ الطَّهُورُ مَاؤُهُ الْحِلُّ مَيْتَتُهُ

«О, Посланець Аллаха! Виходячи в море, ми беремо з собою трохи води. Якщо ж ми будемо робити нею омовіння, то будемо відчувати сильну спрагу. Чи можна робити омовіння морською водою?». Він сказав: «Морська вода — чиста і придатна для очищення, а померлих в ній тварин дозволяється вживати у їжу». Абу Іса сказав, що даний хадіс є надійним і достовірним.

Передав Бухарі у своїй збірці достовірних хадісів від Джабіра (р.а.):

غَزَوْنَا جَيْشَ الْخَبَطِ وَأُمِّرَ أَبُو عُبَيْدَةَ فَجُعْنَا جُوعاً شَدِيداً فَأَلْقَى الْبَحْرُ حُوتاً مَيِّتاً لَمْ نَرَ مِثْلَهُ يُقَالُ لَهُ الْعَنْبَرُ فَأَكَلْنَا مِنْهُ نِصْفَ شَهْرٍ فَأَخَذَ أَبُو عُبَيْدَةَ عَظْماً مِنْ عِظَامِهِ فَمَرَّ الرَّاكِبُ تَحْتَهُ فَأَخْبَرَنِي أَبُو الزُّبَيْرِ أَنَّهُ سَمِعَ جَابِراً يَقُولُ: قَالَ أَبُو عُبَيْدَةَ: كُلُوا، فَلَمَّا قَدِمْنَا الْمَدِينَةَ ذَكَرْنَا ذَلِكَ لِلنَّبِيِّ ﷺ فَقَالَ: «كُلُوا رِزْقاً أَخْرَجَهُ اللَّهُ، أَطْعِمُونَا إِنْ كَانَ مَعَكُمْ فَأَتَاهُ بَعْضُهُمْ فَأَكَلَهُ»

«Ми вирушили у військовий похід проти армії Хабта. На чолі нашого загону був призначений Абу Убайда (р.а.). Коли ми сильно зголодніли, море викинуло на берег небачену нами мертву рибу, яку називають кашалотом. Так ми харчувались ним півмісяця. Абу Убайда взяв якісь кості цієї риби і поклав під своє сідло, як розповідав Абу Зубайр зі слів Джабіра, і сказав: «Їжте». Коли ми прибули у Медину, ми розповіли про те, що трапилось, Пророку Мухаммаду ﷺ, на що він сказав: «Їжте прожиток, дарований Аллахом, і пригостіть нас ним, якщо у вас іще залишилось». Йому дали частину того, що було у них, і він поїв це».

Отож, мертві морські тварини є чистими і дозволяється використовувати їх, у т.ч. — їх кістки.

Друге: використання шкури

1 — Використання шкури заколотої згідно з шаріатськими нормами придатної у їжу по Ісламу тварини:

Дозволяється використовувати шкури придатних у їжу тварин, очищених згідно з шаріатськими нормами. Підтвердженням тому служить хадіс, переданий ан-Насаі у своїй збірці хадісів від Салама ібн аль-Мухаббіка, всякому говориться:

أَنَّ نَبِيَّ اللَّهِ ﷺ فِي غَزْوَةِ تَبُوكَ دَعَا بِمَاءٍ مِنْ عِنْدِ امْرَأَةٍ قَالَتْ: مَا عِنْدِي إِلَّا فِي قِرْبَةٍ لِي مَيْتَةٍ قَالَ: أَلَيْسَ قَدْ دَبَغْتِهَا؟ قَالَتْ: بَلَى، قَالَ: فَإِنَّ دِبَاغَهَا ذَكَاتُهَا

«Під час битви Табук Пророк Мухаммад ﷺ, проходячи повз селища, попросив води у його жителів, і одна жінка сказала: «О, Посланець Аллаха, вода є тільки у бурдюку, зробленому із шкури померлої тварини». Він спитав: «Хіба ти не видубила її?». Вона відповіла: «Так». Тоді він сказав: «Дублення очистить її» (Абу Давуд, ан-Насаі, Ахмад і аль-Хакім).

Як видно, Пророк Мухаммад ﷺ назвав дублення шкури мертвечини очищенням згідно з шаріатськими нормами у відношенні їстівних тварин, оскільки очищення згідно з шаріатськими нормами застосовується тільки у відношенні їстівних тварин. Отож, дозволяється використовувати шкуру їстівної тварини, заколотої згідно з шаріатськими нормами. І у цьому немає розходжень серед ісламських вчених.

2 — Шкура померлої придатної у їжу по Ісламу тварини:

Вчені розійшлись у думках відносно використання шкур померлої придатної у їжу по Ісламу тварини. Я віддаю перевагу дозволеності використання шкури такої тварини, незалежно від того, чи померло воно від удушшя чи іншим чином, тобто було вбито не за допомогою заколювання згідно з шаріатськими нормами,як, наприклад, якщо воно було заколото буддистом. Єдиною вимогою виступає дублення шкури, адже шкура мертвечини є нечистотами, а чистою робить її дублення. Доказом тому служить:

а) Ан-Насаі у своїй збірці хадісів від Салама ібн аль-Мухаббіка передає:

أَنَّ نَبِيَّ اللَّهِ ﷺ فِي غَزْوَةِ تَبُوكَ دَعَا بِمَاءٍ مِنْ عِنْدِ امْرَأَةٍ قَالَتْ: مَا عِنْدِي إِلَّا فِي قِرْبَةٍ لِي مَيْتَةٍ قَالَ: أَلَيْسَ قَدْ دَبَغْتِهَا؟ قَالَتْ: بَلَى، قَالَ: فَإِنَّ دِبَاغَهَا ذَكَاتُهَا

«Під час битви Табук Пророк Мухаммад ﷺ, проходячи повз селища, попросив води у його жителів, і одна жінка сказала: «О, Посланець Аллаха, вода є тільки у бурдюку, зробленому із шкури померлої тварини». Він спитав: «Хіба ти не видубила її?». Вона відповіла: «Так». Тоді він сказав: «Дублення очистило її» (Абу Давуд, ан-Насаі, Ахмад і аль-Хакім).

Із хадісу стає ясно, що дублення шкури померлої придатної у їжу по Ісламу тварини робить її чистою і придатною до використання, як про це говориться у вищезгаданому хадісі.

б) Вивів Ібн Хіббан у своїх збірках достовірних хадісів від аль-Аліі бінт Субай:

كَانَ لِي غَنْمٌ بأُحُدٍ فَوَقَعَ فِيهَا الْمَوْتُ فدخلتُ عَلَى مَيْمُونَةَ فَذَكَرْتُ ذَلِكَ لَهَا فَقَالَتْ لِي مَيْمُونَةُ: لَوْ أَخَذْتِ جُلُودَهَا فَانْتَفَعْتِ بِهَا؟ قَالَتْ: فَقُلْتُ: وَيَحِلُّ ذَلِكَ؟ قَالَتْ: نَعَمْ مَرَّ رَسُولُ اللَّهِ ﷺ على رِجَالٍ مِنْ قُرَيْشٍ يَجُرُّون شَاةً لَهُمْ مِثْلَ الْحِمَارِ فَقَالَ لَهُمْ رَسُولُ اللَّهِ ﷺ: لَوْ أَخَذْتُمْ إِهَابَهَا، قَالُوا: إِنَّهَا مَيْتَةٌ فَقَالَ رَسُولُ اللَّهِ ﷺ: يُطَهِّرُهَا الماء والقَرَظُ

«У мене були вівці, вони почали помирати, і я зайшла до Маймуни, дружини Пророка Мухаммада ﷺ, і розповіла їй про це. Маймуна сказала мені: «Ах, якщо б ти взяла їх шкури і використала їх». Я спитала: «А це дозволяється?» [Маймуна] відповіла: «Так. Одного разу повз Посланця Аллаха ﷺ проходили курайшити, які тягли овечу тушу ніби ослину. Посланець Аллаха ﷺ сказав їм: «Ви б взяли її шкуру». Йому відповіли: «Це мертвечина». Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Її очистить вода і караз».

Караз — це обробка шкір тварин вмочуванням в екстрактах кори дерев.

Імам Муслім наводить у своїй збірці хадіс Маймуни від Ібн Аббаса:

أُهْدِيَ لِمَوْلاَةٍ لَنَا شَاةٌ مِنَ الصَّدَقَةِ، فَمَاتَتْ، فَمَرَّ بِهَا النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيهِ وَسَلَّمَ، فَقَالَ: أَلاَ دَبَغْتُمْ إِهَابَهَا فَاسْتَمْتَعْتُمْ بِهِ

«Одного разу вільновіпущенниці подарували вівцю у якості милостині. Але через деякий час вівця померла. Пророк Мухаммад ﷺ, який проходив повз, спитав: «Чому ж ви не видубили і не використали її шкуру?».

в) Вивів ат-Тірмізі у своїй збірці хадісів «Сунан» від Ібн Аббаса, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

أَيُّمَا إِهَابٍ دُبِغَ فَقَدْ طَهُرَ

«Будь-яка шкура після дублення стає чистою». Абу Іса сказав, що даний хадіс є достовірним.

Дані докази ясно вказують на те,що дублення шкури померлої придатної у їжу по Ісламу тварини робить шкуру чистою і придатною для використання. Таким чином, шкура померлої такої тварини є винятком в забороні використання мертвечини, про яку говориться у словах Посланця Аллаха:

لَا تَنْتَفِعُوا مِنَ الْمَيْتَةِ بِشَيْءٍ

«Не використовуйте із мертвечини нічого».

3 — Шкури непридатних у їжу по Ісламу тварин:

Вчені розійшлись у думках відносно використання шкур тварин, м’ясо яких неможна по Ісламу вживати у їжу. Я віддаю перевагу у цьому питанні заборонності використання шкури усіх таких видів тварин на підґрунті того, що Пророк Мухаммад ﷺ заборонив використовувати мертвечину:

لَا تَنْتَفِعُوا مِنَ الْمَيْتَةِ بِشَيْءٍ

«Не використовуйте із мертвечини нічого».

Як правило, шкури тварин використовують після смерті тварини, а будь-яка мертвечина, у т.ч. і шкура, є нечистотами,оскільки слова Посланця Аллаха ﷺ«Ви б взяли її шкуру» і «Її очистить вода і караз» вказують на те, що шкури мертвечини — наджас.

Тут недоречно говорити про те, що шкури померлих непридатних у їжу по Ісламу тварин можна очистити за допомогою дублення у силу узагальненості слів Посланця Аллаха ﷺ«Будь-яка шкура після дублення стає чистою», а також слів «Ви б взяли її шкуру» і його відповіді на те, що вона — мертвечина(«Її очистить вода і караз»), і хадісу:«Одного разу нашій вільновідпущениці подарували вівцю у якості милостині, але через деякий час ця вівця померла. Пророк Мухаммад ﷺ, який проходив повз, спитав: «Чому ж ви не видубили і не використали її шкуру?». Так неможна стверджувати, адже, незважаючи на узагальненість хадісів відносно очищення шкури мертвечини за допомогою дублення, вони стосуються тільки шкури померлої придатної у їжу по Ісламу тварини, оскільки хадіси говорять про шкуру вівці. В іншому хадісі Пророка Мухаммада ﷺ говориться:

فَإِنَّ دِبَاغَهَا ذَكَاتُهَا

«Дублення очистило її».

Згідно ісламському правовому правилу «мафхумбіділялат-ут-танбіх», зміст хадісу вказує на те, що дублення рівнозначне шаріатській формі заклання, яке робить чистою тварину. При цьому необхідно звернути увагу на те, що шаріатська форма заклання тварини застосовується виключно до придатних у їжу по Ісламу тварин. Отож, очищення шкури за допомогою дублення застосовуване виключно до шкури померлої придатної у їжу тварини. Що стосується узагальненості слів, то вони обмежуються однією і тією ж темою — очищенням шкури тільки-но померлої придатної у їжу по Ісламу тварини, і нічого більше. Хадіси не стосуються шкір інших видів мертвечини. Отож, шкури померлої непридатної у їжу по Ісламу тварини є нечистотами. Вони не очищуються ані дубленням, ані іншими способами. Отож, користуватись ними заборонено.

4 — Шкіра риб, китів та інших морських тварин:

Дозволяється користуватись шкірами риб, китів та інших морських тварин згідно раніше згаданим хадісам, які ми привели у поясненні закону відносно використання кісток померлих морських тварин:

أُحِلَّتْ لَنَا مَيْتَتَانِ الْحُوتُ وَالْجَرَادُ

«Нам дозволяється два види померлих тварин — мертву рибу і мертву сарану»,

هُوَ الطَّهُورُ مَاؤُهُ الْحِلُّ مَيْتَتُهُ

«Морська вода чиста і придатна для очищення, а померлих в ній тварин дозволяється використовувати у їжу»,

كُلُوا رِزْقاً أَخْرَجَهُ اللَّهُ، أَطْعِمُونَا إِنْ كَانَ مَعَكُمْ فَأَتَاهُ بَعْضُهُمْ فَأَكَلَهُ

«Їжте прожиток, дарований Аллахом, і пригостіть нас ним, якщо у вас іще залишилось». Йому дали частину того що було у них, і він поїв це».

Ці хадіси охоплюють усі види морських тварин, у тому числі — їх кості, голки, шкіру і так далі, і вказують на їх чистоту і дозволеність використання.

Третє: постанова відносно використання частин тіла тварини для виготовлення намист, браслетів, чоток, посуду і тому подібного

Ґрунтуючись на згаданому вище поясненні, відповіддю на ваше питання про використання частина тіла і органів тварин при виготовленні намист, браслетів і чоток буде наступне: «У виготовленні згаданих Вами товарів дозволяється використовувати тільки дозволену до застосування тварину згідно з вищевикладеними вимогами. Якщо ж тварина є забороненою до застосування, то забороняється використовувати її частини при виготовленні будь-яких товарів, оскільки виготовлені із частин такої тварини товари будуть вважатись нечистотами, які заборонено використовувати. Отож, забороняється використовувати товари через те, що вони нечисті по Шаріату — наджас.

 

Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
5 Рабіус-сані 1442 р.х.
20.11.2020 р.

 

Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на фікхій питання, задані на його сторінці у «Фейсбук»