Правило незавдання шкоди, його зв’язок з коронавірусом і дистанціюванням в намазі

Відповіді Аміра
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

від Mokliss Amin

Питання: Ассаляму алейкум! Дорогий шейх, допоможіть розібратися в правилі «Не завдавай шкоди ані собі, ані іншим». Наскільки я розумію, питання пов’язане з тим, що згадується у книзі «Ісламська особистість», том третій. Чи пов’язано це правило тільки з речами, не поширюючись на дії людини? Якщо ні, то чи правильно відносити правило незавдання шкоди до коронавірусу і дистанціюватись в колективному намазі, ґрунтуючись на тому, що інфекція несе шкоду?

Відповідь:

Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху. Ми детально розглянули правило незавдання шкоди у книзі «Ісламська особистість»,том третій:

«Правило незавдання шкоди ділиться на дві частини. Перша частина — річ сама по собі може нести шкоду, і може бути, що Аллах нічого не сказав про обов’язковість виконання дії, про заборонність і про наявність вибору у людини. В такому випадку те, що вона несе шкоду, буде доказом її заборонності, тому що Аллах заборонив завдання шкоди. Шаріатське правило гласить: «В основі те, що несе шкоду, вважається заборонним».

Друга частина — Аллах може дозволити щось у загальній формі. Але у деяких випадках ця річ може нести шкоду. Тоді те, що ця річ сама несе шкоду чи стає причиною шкоди, є доказом її заборонності. Отож, Аллах заборонив із низки в основі дозволених речей те, що несе шкоду чи стає причиною шкоди. Таким чином, правило гласить: «Якщо яка-небудь в основі дозволена річ несе шкоду або стає причиною шкоди, тоді вона стає заборонною при тому, що загальне правило дозволеності залишається незмінним».

Доказом першого правила є слова Посланця Аллаха (с.а.с.):

لاَ ضَرَرَ وَلاَ ضِرَارَ فِي الإِسْلاَمِ

«В Ісламі заборонено завдавати шкоду собі та іншим». Хадіс наводить Табарані. У Абу Дауда наводиться хадіс із вуст Абу Сірми Маліка ібн Кайса аль-Ансарі, що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

مَنْ ضَارَّ أَضَرَّ اللَّهُ بِهِ وَمَنْ شَاقَّ شَاقَّ اللَّهُ عَلَيْهِ

«Хто завдає шкоду іншим, тому Аллах завдасть шкоду. Хто створює труднощі іншим, тому Аллах створить труднощі». Ці два хадіси вказують на те, що Аллах заборонив завдавати шкоду <…>

Доказом другого правила є наступний хадіс:

قَدْ كَانَ رَسُولُ اللَّهِ ﷺحِينَمَرَّبالْحِجْرِنَـزَلَهَاوَاسْتَقَىالنَّاسُمِنْبِئْرِهَافَلَمَّارَاحُواقَالَ رَسُولُ اللَّهِ ﷺ لَا تَشْرَبُوا مِنْ مَائِهَا شَيْئًا وَلَا تَتَوَضَّئُوا مِنْهُ لِلصَّلَاةِ وَمَا كَانَ مِنْ عَجِينٍ عَجَنْتُمُوهُ فَاعْلِفُوهُ الْإِبِلَ وَلَا تَأْكُلُوا مِنْهُ شَيْئًا وَلَا يَخْرُجَنَّ أَحَدٌ مِنْكُمْ إِلَّا وَمَعَهُ صَاحِبٌ لَهُ

«Проходячи повз містечка Хіджр, Посланець Аллаха (с.а.с.) велів зупинитись. Зупинившись, вони побачили як інші люди пили воду із колодязя. Коли ті люди пішли, Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав: «Не пийте воду із цього колодязя і не робіть нею омовіння. Якщо ви замісили тісто з водою із цього колодязя, то віддайте тісто верблюду, але самі не їжте. І нехай ніхто не виходить сьогодні в одиночку, а тільки разом зі своїм приятелем…». Хадіс наводиться в «Сірі» Ібн Хішама. У цьому хадісі Посланець Аллаха (с.а.с.) заборонив те, що в основі є дозволеним, тому що пити воду не заборонено в Ісламі. Проте Посланець Аллаха (с.а.с.) заборонив мусульманам пити воду із колодязя поблизу містечка Хіджр і заборонив робити цією водою омовіння.

Також в Ісламі чоловіку дозволено виходити вночі в одиночку, але Посланець Аллаха (с.а.с.) заборонив їм у цю ніч виходити по одному, а тільки з приятелем. Як з’ясувалось, він заборонив цю воду, оскільки дізнався, що вона несе шкоду, а також заборонив виходити в одиночку, тому що це могло привести до шкоди <…> Отож, наявність шкоди не робить заборонним те, що дозволив Шаріат. Наявність шкоди в якій-небудь дозволений речі робить заборонним саме цю річ в цій ситуації, а початкова дозволеність залишається незмінною. І тут немає різниці, йде мова про річ чи вчинок.

Вищевказане стосувалось того, коли річ несе шкоду в собі. Тепер поговоримо про те, коли річ стає причиною шкоди. Доказом буде наступний хадіс:

أَنَّ رَسُولَ اللَّهِ ﷺأَقَامَبِتَبُوكَبِضْعَعَشْرَةَ لَيْلَةً لَمْ يُجَاوِزْهَا ثـُمَّ انْصَرَفَ قَافِلاً إِلَى الْمَدِينَةِ وَكَانَ فِي الطَّرِيقِ مَاءٌ يَخْرُجُ مِنْ وَشَلٍ مَا يُرْوِي الرَاكِبَ وَالرَّاكِبَيْنِ وَالثَّلَاثَةَ بِوَادٍ يُقَالُ لَهُ وَادِي الْمُشَقَّقِ فَقَالَ رَسُولُ اللَّهِ ﷺمَنْسَبَقَنَا إِلَى ذَلِكَ الْوَادِي فَلَا يَسْتَقِيَنَّ مِنْهُ شَيْئاً حَتَّى نَأْتِيَهُ

«Посланець Аллаха (с.а.с.) знаходився в Табуку десять з гаком ночей, не виходячи за його межі. Потім він (с.а.с.) вирушив в Медину. На шляху в Медину в долині під назвою аль-Мушаккак знаходилось джерело, із якого потроху просочувалась вода, і її вистачало лише одному, двом або трьом вершникам. Посланець (с.а.с.) сказав: «Хто швидше нас досягне цієї долини, нехай не п’є воду, поки ми не прибудемо …». Хадіс наводиться у «Сірі» Ібн Хішама. Посланець Аллаха (с.а.с.) заборонив пити воду із цього джерела, тому що це могло стати причиною спраги в ісламській армії. Пророк (с.а.с.) прокляв тих двох людей, які попили із джерела, не дочекавшись армії. І це є доказом того, що пити із цього джерела було заборонено (харам).

З самого початку пити воду із джерела дозволено, і сама вода у цьому джерелі не несла в собі ніякої шкоди. Проте те, що деякі попили воду до приходу Посланця Аллаха (с.а.с.), який розподілив би її між усіма воїнами, призвело до того, що ісламські солдати позбавились ковтка води. Тобто це порушення заборони Посланця Аллаха (с.а.с.) стало причиною шкоди. Саме тому він і заборонив пити воду до свого приїзду <…>

Таким чином, якщо яка-небудь річ стає причиною шкоди, то вона стає заборонною по Шаріату. Насправді, вона забороняється лише в тій конкретній ситуації, стаючи тим, що буде причиною шкоди. Але початкова дозволеність залишається незмінною, будь то річ чи вчинок. В цих двох хадісах розглядається два випадки: перший — коли річ несе шкоду в собі, другий — коли річ стає причиною шкоди. Звідси витікає правило: «Кожна окрема річ, яка входить у число з самого початку дозволених, якщо несе шкоду в собі або стає причиною шкоди, забороняється, а загальна дозволеність залишається незмінною». Таке друге правило по питанню завдання шкоди». Кінець цитати із книги.

Розглядаючи питання завдання шкоди з обох сторін, стає ясно, що воно не застосовуване до Вашого питання про коронавірус, а саме — з точки зору дистанціювання тих, хто молиться в намазі. І тому є декілька причин:

1 — Що стосується першої частини правила, то вона вимагає відсутності тексту про обов’язковість здійснення дії, про заборонність і про наявність вибору. Якщо ж такий текст є, тоді необхідно розглядати питання тільки в рамках цього тексту, не переходячи до питання про завдання шкоди. Перша частина правила незастосовувана до питання дистанціювання в намазі, оскільки є текст про необхідність щільно змикати ряди. Інакше кажучи, є заборона на дистанціювання тих, хто молиться, в колективному намазі. Тому до Вашого питання неможна застосувати першу частину правила про завдання шкоди.

2 — Що стосується другої частини правила, то її застосовують тоді, коли дія з самого початку є дозволеною, щоб можна було заборонити її в якій-небудь конкретній ситуації. Тексти ж говорять про обов’язковість або бажаність змикання рядів в намазі, а не про дозволеність. Отож, друга частина правила незастосовувана до питання про дистанціювання в намазі з причини шкоди.

3 — Таким чином, правило про завдання школи незастосовуване до Вашого питання. Вивчаючи безпосередньо шаріатське рішення про намаз в мечеті з точки зору змикання рідів, ми знаходимо, що Посланець Аллаха (с.а.с.) зобов’язав робити п’ятничний намаз і дозволив хворому пропускати його здійснення в мечеті. Ось ці хадіси:

а) Для початку скажемо, що п’ятничний намаз в мечеті є обов’язковим, оскільки Аллах говорить:

يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آَمَنُوا إِذَا نُودِيَ لِلصَّلَاةِ مِنْ يَوْمِ الْجُمُعَةِ فَاسْعَوْا إِلَى ذِكْرِ اللَّهِ وَذَرُوا الْبَيْعَ ذَلِكُمْ خَيْرٌ لَكُمْ إِنْ كُنْتُمْ تَعْلَمُونَ

«О ті, які увірували! Коли закликають на намаз в п’ятничний день, то скеровуйтесь до поминання Аллаха і залиште торгівлю. Так буде краще для вас, якщо б ви тільки знали» (62:9).

У цьому аяті Аллах наказує навіть залишити дозволену торгівлю і поквапитись на п’ятничний намаз, що служить категоричною вказівкою обов’язковості цього намазу.

б) Що стосується того, що хворий може не іти на п’ятничний намаз, то Хакім наводить від Абу Муси (р.а.), що Пророк (с.а.с.) сказав:

الْجُمُعَةُ حَقٌّ وَاجِبٌ عَلَى كُلِّ مُسْلِمٍ فِي جَمَاعَةٍ إِلَّا أَرْبَعَةً: عَبْدٌ مَمْلُوكٌ، أَوْ امْرَأَةٌ، أَوْ صَبِيٌّ، أَوْ مَرِيضٌ

«П’ятничний намаз є правом Аллаха і обов’язком кожного мусульманина в общині, за винятком чотирьох — раба, жінки, дитини і хворого». Хакім сказав: «Цей хадіс вважається сахіх по умовам двох шейхів, але вони не вивели його». Насаі наводить від Ібн Умара (р.а.), від матері правовірних Хафси (р.а.), що Пророк (с.а.с) сказав:

رَوَاحُ الْجُمُعَةِ وَاجِبٌ عَلَى كُلِّ مُحْتَلِمٍ

«Виконання п’ятничного намазу обов’язкове для кожного повнолітнього мусульманина».

4 — Що стосується змикання рядів в намазі, то текст ясно наказує щільно стояти один до одного. Вивів Муслім у своєму «Сахіх» від Джабіра ібн Самура (р.а.), що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

أَلَا تَصُفُّونَ كَمَا تَصُفُّ الْمَلَائِكَةُ عِنْدَ رَبِّهَا؟فَقُلْنَا يَا رَسُولَ اللهِ، وَكَيْفَ تَصُفُّ الْمَلَائِكَةُ عِنْدَ رَبِّهَا؟ قَالَ: يُتِمُّونَ الصُّفُوفَ الْأُوَلَ وَيَتَرَاصُّونَ فِي الصَّفِّ

«Чому ви не шикуєтесь у ряди так, як роблять це янголи перед своїм Господом?».Ми спитали: «О,Посланець Аллаха, а як янголи шикуються перед своїм Господом?», — і він сказав: «Вони заповнюють перші ряди,щільно змикаючи їх».

Ахмад вивів від Абдуллаха ібн Умара (р.а.), що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

أَقِيمُوا الصُّفُوفَ فَإِنَّمَا تَصُفُّونَ بِصُفُوفِ الْمَلَائِكَةِ وَحَاذُوا بَيْنَ الْمَنَاكِبِ وَسُدُّوا الْخَلَلَ وَلِينُوا فِي أَيْدِي إِخْوَانِكُمْ وَلَا تَذَرُوا فُرُجَاتٍ لِلشَّيْطَانِ وَمَنْ وَصَلَ صَفّاً وَصَلَهُ اللَّهُ تَبَارَكَ وَتَعَالَى وَمَنْ قَطَعَ صَفّاً قَطَعَهُ اللَّهُ

«Вирівнюйте ряди так, як це роблять янголи, стійте пліч-о-пліч і заповнюйте порожні місця. Будьте м’якими до ваших братів і не залишайте проміжків для шайтана! Того,хто об’єднає ряд, Аллах винагородить, а з тим, хто розірве ряд, розірве Аллах».

5 — Раніше ми вже публікували декілька відповідей по цій темі. Наведемо деякі цитати із двох таких відповідей. Перша була опублікована 17 Шавваля 1441р.х, що відповідає 08.06.2020р., і в ній говорилось: «По-друге, якщо влада мусульманських країн мусульман тримати дистанцію під час п’ятничного і колективного намазів через страх зараження навіть тоді, коли немає симптомів хвороби, то вона отримує за це великий гріх, адже дистанція в намазі є бідаатом. Причина цього полягає у тому, що таке дистанціювання суперечить тому,як повинні виглядати ряди тих, хто молиться по Шаріату. Як повинні виглядати ряди тих, хто молиться, було роз’яснено Посланцем (с.а.с.) у наступних хадісах <…>

По-третє, не говориться, що інфекційна хвороба є шаріатським виправданням (узром), яке дозволяє дистанціюватись в намазі. Причина цього полягає в тому, що інфекційна хвороба є шаріатським виправданням (узром) для того, щоб не ходити в мечеть, а не виправданням для того, щоб дистанціюватись в намазі. Адже у часи Посланця Аллаха (с.а.с.) так само були інфекційні захворювання (чума), і немає від нього (с.а.с.) повідомлень про те, що хворий на чуму ходив в мечеть і дистанціювався від іншого, хто молиться, в намазі на два метри. Навпаки, хвора людина має шаріатський узр (виправдання) для того, що робити намаз вдома<…> Тобто люди, хворі на інфекційне захворювання, не змішуються зі здоровими і отримують повноцінне лікування. Що стосується здорового чоловіка, то він, як і раніше, продовжує ходити в мечеть, робити п’ятничні і колективні намази, як і в звичайний час, без якого-небудь дистанціювання». Кінець цитати із першої відповіді.

Друга відповідь була опублікована 14.10.2020, і в ній говорилось: «Із усього вищевикладеного стає зрозумілим, що п’ятничний намаз є фардом айн і має свій порядок (метод) здійснення, свої стовпи (аркани), умови правильності (шурут ас-сіхха), щільність рядів — про усе це нам роз’яснив Посланець (с.а.с.). Якщо держава забороняє проведення п’ятничного намазу або перешкоджає його проведенню згідно з Шаріатом, то великий гріх лягає на її плечі.

П’ятничний намаз — фард айн, а отож, кожен мусульманин повинен прагнути здійснити його так, як цього вимагає Шаріат, не упускаючи нічого із стовпів, умов правильності, згуртованості рядів п’ятничного намазу. Якщо ж мусульманин не в змозі через фізичні перешкоди чи несправедливість правителя здійснити намаз належним чином, тобто чоловіка примушують скоїти бідаат у виді дистанціювання в намазі, а чоловік не може перешкодити цьому, то нехай він робить те, що може, а гріх ляже на несправедливого правителя.

Наводиться від Абу Хурайри, що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

وَإِذَا أَمَرْتُكُمْ بِأَمْرٍ فَأْتُوا مِنْهُ مَا اسْتَطَعْتُمْ

«Коли я велю вам зробити справу, робіть із цього те, що зможете» (Бухарі, Муслім). Якщо мусульманин може здійснити п’ятничний намаз, стоячи щільно в ряду, тоді він повинен це зробити, оскільки дистанціювання в намазі буде для нього бідаатом до тих пір, поки мусульманин може уникнути його здійснення. Але якщо він не може уникнути цього через дії влади, то робить намаз так, як може. Імам ан-Нававі (помер у 676 р.х.)у своїй книзі «Аль-Мінхаджшархусахіх Муслім ібн аль-Хаджадж», пояснюючи цей хадіс по версії Мусліма, сказав: «Передається від Абу Хурайри, що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

فإذا أَمَرْتُكُمْ بِشَيْءٍ فَأْتُوا مِنْهُ مَا اسْتَطَعْتُمْ

«Коли я велю вам зробити щось, робіть із цього те, що зможете». У цьому хадісі міститься одне із найважливіших правил Ісламу і стислі, але вичерпні по змісту слова, які були ниспослані Посланцю. (с.а.с.). Хадіс містить в собі величезну кількість хукмів, зокрема — хукми намазу. Якщо чоловік не зможе виконувати деякі стовпи намазу або деякі умови, то він повинен виконати решту іншого ». Кінець цитати із другої відповіді.

Сподіваюсь, цього пояснення щодо здійснення п’ятничного намазу досить. І на завершення, здорові люди роблять обов’язковий п’ятничний намаз, а хворий вправі не відвідувати його, а якщо його хвороба заразна, тоді тим більше не треба цього робити. І в цілях обережності і турботи про людей державі по п’ятницям треба розміщати медичні пункти поруч з мечетями на випадок виникнення надзвичайних ситуацій.

Що стосується заданого питання про правило завдання шкоди, а саме — чи пов’язано воно з річчю чи вчинком, то треба розуміти, що правило має дві частини, як ми і навели із книги «Ісламська особистість»,том третій. І там приходить речення «І немає різниці, йде мова про річ чи вчинок».

 

Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
9 Шавваля 1442 р.х.
21.05.2021р.

Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, задані на його сторінці «Фейсбук» на тему «Фікх»