Хізб ут-Тахрір — це ашарізм?

Відповіді Аміра
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: Ассаляму алейкум, дорогий шейх! Моє питання полягає в наступному: чи дотримується Хізб ут-Тахрір у питаннях акиди ашарітського толку, або ж він має власні погляди? Заздалегідь дякую за відповідь.

Відповідь:

Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху. Щоб отримати відповідь на це питання, необхідно прояснити наступне:

По-перше — що представляє собою Хізб ут-Тахрір:

1 — В своїх книгах він пише: «Хізб ут-Тахрір — це політична партія, ідеологією якої є Іслам, а діяльністю — політика. Хізб веде свою діяльність серед Умми і разом з нею, щоб та сприйняла Іслам своєю доленосною проблемою, щоб повести її до встановлення Халіфату і відновлення правління по законам Аллаха. Хізб ут-Тахрір — це політичне згуртування. Хізб не є духовним згуртуванням, як і не є науковою, просвітницькою чи благодійною організацією. Ісламська ідея є духом для тіла Хізба, його ядром і душею». Згідно цьому визначенню, Хізб ут-Тахрір не є ані розумовою течією, ані теологічним мазхабом, ані школою фікху. Хізб ут-Тахрір — це політична партія, яка стоїть на боці інтересів Умми, захищає їх і працює над тим, щоб утвердити Іслам на землі і зберегти його після утвердження. Хізб вірить в ісламську акиду, а кожного, хто так само вірить в неї, вважає своїм братом. Аллах говорить:

إِنَّمَا الْمُؤْمِنُونَ إِخْوَةٌ

«Воістину, віруючі — брати» (49:10).

А щодо кожної відмінності зі своїми братами Хізб вступає в обговорення найкращим чином.

2 — Хізб ут-Тахрір утвердив (табанні) у себе деякі ідеї, положення і погляди, включаючи книги і публікації, які необхідні йому для виконання своєї задачі. Проте він не досліджував кожне питання і кожну ідею і не утверджував у себе певну думку по багатьом питанням, особливо по питанням переконання (акида) і поклоніння (ібадат), тому що в цьому немає необхідності для продовження своєї діяльності у якості політичної партії, яка прагне підняти Умму і встановити державу Халіфат, а також зосередити думки і почуття. Наприклад, Хізб утвердив у себе певну думку по питанню непогрішності пророків і посланців і по питанню іджтіхаду Пророка (с.а.с.) через вплив цих питань на законодавче розуміння. Але він не утвердив певну думку по багатьом іншим питанням, в які занурились вчені науки калям.

3 — Хізб схильний силі доказів, і це видно із того, що він постійно переглядає свою просвіту і усе, що було утверджено, опираючись на силу доказів. Відповідно, іноді він вносить виправлення в свої книги. Він не продовжує дотримуватись якої-небудь думки, якщо його докази виявились слабкими, а докази протилежної думки — сильними. Він залишає думку зі слабкими доказами і приймає думку з більш сильними. Це простежується в усіх виправленнях і доповненнях, внесених в книги Хізба. Також прихильність Хізба силі доказу видна тоді, коли він час від часу проводить повний огляд своїх книг.

По-друге — деякі мусульмани, згадуючи розумові школи і мазхаби, які розрізняються по другорядним питанням акиди і науки калям, називають їх конкретними іменами, наприклад, говорять «ашарізм» у відношенні школи імама аль-Ашарі, або «матурідізм» у відношенні школи імама аль-Матуріді, а також салафізм та інше. І ці мусульмани називають їх думки «акидою», говорячи: «ашарітська акида», «матурідітська акида», «салафітська акида» і так далі. Навіть певні записи і книги вчених вони називають «акидою», наприклад, «Аль-Акида ат-Тахавійя», згідно книзі імама Тахаві, або «Аль-Акида аль-Васітия» згідно книзі імама Ібн Таймії. Насправді, використання терміна «акида» для позначення усього цього є некоректним і недоречним, а також створює плутанину і розбіжності серед мусульман.

Позиція мазхабів по другорядним питанням акиди — це не сама акида. Акида тільки одна — ісламська, встановлена в Шаріаті незаперечними доказами. І в ісламській акиді неприпустимі розбіжності. Відповідно, не існує таких понять, як «ашарітська акида», «салафітська акида» або «акида тахавійя», а існує тільки ісламська акида, яка об’єднує усіх мусульман скрізь з їх різними мазхабами і поглядами. Серед розумових течій і шкіл, таких як ашарізм, матурідізм, салафізм та інших, існують різні думки по другорядними питанням, а не по самій ісламській акиді. І по цим питанням у кожної групи є своя думка, яка не виходить за межі ісламської акиди.

По-третє — метод, якого дотримується Хізб при утвердженні у себе ідей, положень і думок, полягає в тому, щоб прийняти їх згідно силі доказу, незалежно від того, чи є докази розумовими (аклій) чи переданими (наклій), і не звертаючи увагу на те, хто першим висловив їх. Тому у деяких питаннях акиди Хізб ут-Тахрір утвердив у себе думки, які раніше висловили ашаріти, а в деяких інших питаннях утвердив думки, які раніше висловили інші. По шаріатським питанням Хізб вивчав думки як відомих шкіл фікха, так і інших, не обмежуючись якою-небудь конкретною школою. Тому неможна сказати, що Хізб дотримується я, наприклад, шафіїтського мазхабу або ханафітського. Як і неможна сказати, що він ашарітського толку, або матурідітського, або салафітського, або мутазілітського.

І неможна сказати, що Хізб — це школа думки або школа хадісу. Хізб — це політична партія, ідеологією якого є Іслам. Він приймає думку згідно силі доказу, і після ретельного вивчення утверджує його в своїх книгах, незалежно від того, хто раніше висловив цю думку. Серед думок Хізба ви можете знайти те, що раніше висловили ашаріти, салафіти та інші школи. Але він прийняв ці думки тільки згідно силі доказу, а не дотримуючись лінії чи підходу однієї із цих шкіл. Хізб не зосереджується на розбіжностях, які мали місце між мусульманами у минулому, а вважає усіх їх однією Уммою, незважаючи на різні течії і погляди. Він закликає усіх мусульман приєднатись до його діяльності, щоб встановити Шаріат, нести послання Ісламу і об’єднати Умму під стягом Ісламського Халіфату.

 

Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
17 Зуль-хіджа 1442 р.х.
27.07.2021 р.