Про дитину віровідступника (муртадда)

Відповіді Аміра
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

(Відповідь на питання від Рафіка Ахмада Абу Джафара)

Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!

Шейх, у мене є питання, на яке я сподіваюсь отримати відповідь:

В одному хадісі повідомляється, що у Пророка ﷺ спитали про дитину віровідступника (муртадда), і він ﷺ відповів: «Вони у Вогні». Згідно іншій версії, Посланець Аллаха ﷺ відповів: «Вони та їх батько у Вогні». Але в іншому хадісі Посланець Аллаха ﷺ сказав:

رُفِعَ الْقَلَمُ عَنْ ثَلاَثَةٍ: ... وَعَنِ الصَّبِىِّ حَتَّى يَكْبَرَ

«Піднято перо від трьох: <…> і від дитини, поки вона не досягне зрілості» (Ібн Маджа).

Хіба ці хадіси не суперечать один одному?

Відповідь: Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.

1 — В книзі «Проект конституції», стаття 7, пишеться:

«Що стосується пункту «в» даній статті, то Іслам встановив певні закони у відношенні віровідступництва. Із їх числа — необхідність вбивства того, хто остаточно і безповоротно відкинув Іслам. Доказом цьому служать слова Посланця Аллаха ﷺ:

مَنْ بَدَّلَ دِينَهُ فَاقْتُلُوهُ

«Того, хто змінив релігію, того вбийте» (передав Бухарі від Ібн Аббаса).

<…>

Це стосувалось самого віровідступника . А що стосується його дітей, які були народжені поза Ісламом? Тобто, якщо мусульманин, який зрікся від Ісламу і не був вбитий при цьому, залишився при своїй новій релігії, наприклад, в християнстві, іудаїзмі чи многобожжі, і, залишаючись в такому положенні, у нього народились діти, то ці діти, народженні в християнстві, іудаїзмі, або многобожжі, чи вважаються віровідступниками, і з ними треба будувати відносини як з віровідступниками, або ж їх треба відносити до послідовників тієї релігії, при якій вони були народжені? Відповіддю на дане питання служить наступне. Діти віровідступника, які були народжені до його відступництва, однозначно вважаються мусульманами. Якщо вони послідують за своїми батьками в цьому питанні і так само зречуться, то з ними вчиняють як з віровідступниками. Якщо ж діти були народжені після його зречення від Ісламу від невіруючої жінки, або від такої ж жінки, яка зреклася від Ісламу, то ці діти будуть вважатись невірними, а не віровідступниками. Таким чином, з ними будуть будуватись взаємовідносини як з послідовниками тієї релігії, при якій вони були народжені. Кожен, хто народився у віровідступника після того, як він став невірним, від невіруючої дружини або від такої ж дружини-віровідступниці, вважається невірним, тому що він народився від невіруючих батьків. Якщо його батьки стали іудеями або християнами, тобто тих, хто відноситься до людей Писання, до таких дітей, відповідно, і ставлення буде як до людей Писання. Якщо ж батьки стали многобожниками, то і з їх дітьми будуть будуватись відповідні взаємовідносини як з многобожниками. У якості доводу вищесказаному наводиться від Ібн Масуда:

أَنَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ لَمَّا أَرَادَ قَتْلَ أَبِيكَ (عقبة بن أبي معيط) قَالَ مَنْ لِلصِّبْيَةِ قَالَ النَّارُ

«Коли Пророк захотів вбити твого батька (Укбу ібн Абу Муайта), останній спитав: «Хто буде доглядати за дітьми?», — на що Пророк відповів: «Вогонь» (передали і сказали, що даний хадіс — достовірний (сахіх), Абу Давуд і аль-Хакім; аз-Захабі погодився з ними).

В передачі від ад-Дарукъутні говориться:

النَّارُ لَهُمْ وَلِأَبِيهِمْ

«Вогонь для них і для їх батька».

Наводиться в «Сахіх» Бухарі в розділі «Джихад» від Ібн Аббаса, далі — від Сааба ібн Джассама:

مَرَّ بِيَ النَّبِيُّ، صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، بِالأَبْوَاءِ — أَوْ بِوَدَّانَ — وَسُئِلَ عَنْ أَهْلِ الدَّارِ، يُبَيَّتُونَ مِنْ الْمُشْرِكِينَ فَيُصَابُ مِنْ نِسَائِهِمْ وَذَرَارِيِّهِمْ، قَالَ، صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: هُمْ مِنْهُمْ

«(Одного разу) у Пророка , який проходив повз мене в Абві (чи в Ваддані), спитали: «Чи припустимо нападати на сплячих многобожників, якщо в результаті цього можуть постраждати їх жінки і діти?», — на що він відповів: «Вони належать до їх числу».

Таким чином, кожен, хто народився від невіруючих батьків, вважається кяфіром, і рішення (хукм) у відношенні нього — таке ж, як і у відношенні решти невіруючих. Ґрунтуючись на вищесказаному, до тих, хто відступив від Ісламу і згодом обернувся в певні неісламські групи, такі як друзи, бахіати, кадіаніти (ахмадія), не ставляться як до віровідступників, оскільки не вони особисто залишали Іслам,щоб до них ставились як до муртадів. Навпаки, віровідступниками є їх пращури, а вони вже були народжені від невіруючих батьків. Звідси їх треба вважати невірними і ставитись відповідно до цього. Також з причини того, що вони зреклись не на користь однієї із небесних релігій, не ставши людьми Писання, тобто вони не прийняли ані християнство, ані іудаїзм, до них застосовується ставлення як до многобожників. Наприклад, мусульманам не дозволена їх їжа — м’ясо, а також не дозволяється мусульманам одружуватись на їх жінках . Адже немусульмани можуть бути людьми Писання, або не людьми Писання (тобто многобожниками), третього не дано. У зв’язку з цим в передачі від Хасана ібн Мухаммада ібн аль-Ханафії Посланець ﷺ сказав про вогнепоклонника,який переселився (зробив хіджру), наступне:

فَمَنْ أَسْلَمَ قُبِلَ مِنْهُ، وَمَنْ لَمْ يُسْلِمْ ضُرِبَتْ عَلَيْهِ الجِزْيَةُ، غَيْرَ نَاكِحِي نِسَائِهِمْ وَلاَ آكِلِي ذَبَائِحِهِمْ

«Той, хто стане мусульманином, від того приймається. А той, хто не прийме Іслам, на нього покладається джизья, на їх жінках не одружуються і не їдять від них м’ясо» (аль-Хафіз в книзі «Ад-Дірая» сказав, що хадіс вивів Абдураззак і Ібн Абу Шайба, хадіс мурсаль, с хорошим ланцюжком передачі).

Що ж стосується нащадків віровідступників, які згодом стали християнами, як це, наприклад, обстоїть з династією Шіхабів в Лівані, де їх пращури були мусульманами,які зреклись від Ісламу і стали християнами, а їх потомство вже було народжено в християнстві, то з такими людьми та до них подібних будуються взаємовідносини як з людьми Писання».

Звідси стає ясно, що з дітьми, народженими в родині невірних, обходяться з урахуванням релігії їх батьків, якщо тільки вони не прийняли Іслам.

2 — Ми вже публікували 22.07.2011 відповідь на подібне питання. Там говорилось:

«Немає протиріч. Перший говорить про маленьких дітей невірних, якщо вони померли, будучи в невір’ї. Кожна дитина, народжена невірними вважаться невірною. Рішення про неї гласить, що вона невірна, як про це говориться в хадісах Ібн Масуда і Ібн Аббаса, як ви згадали в питанні. Звичайно, це якщо вони померли, залишаючись в невір’ї до досягнення зрілості і обернення в Іслам.

<…>

Що стосується хадіса Абу Дауда, то він стосується тільки мусульман. Відповідальність за виконання законів Шаріату лягає на маленького мусульманина тільки по досягненню статевої зрілості . Так само ж справа обстоїть зі сплячим, поки він не прокинеться, і божевільним, поки до ньому не повернеться розум».

Таким чином, немає протиріч між двома хадісами».

3 — До Вашого відома, є деякі думки, згідно до яких рішення про невір’я дітей стосується тільки цього світу, а в Останньому житті їх рішення — у Аллаха. Серед цих думок:

а) Нававі в книзі «Шарх Сахіх Муслім» пише: «В цьому світі рішення по дітям невірних — таке ж, як і рішення по їх батькам. Існує три думки відносно долі дитини в останньому житті, яка загинула до віку зрілості. Перша думка гласить, що вона опиниться в Раю. Друга — опиниться у Пеклі. Третя думка гласить, що по ним не винесено одне рішення (див. книгу «Шарх аль-Хатіб аля Матн Абу Шуджа»)».

б) Шаукані в книзі «Найль аль-автар» у главі «До кого із батьків відноситься дитина в невір’ї, кому підкоряється в Ісламі, і що говориться у відношенні дитини-мутамаййіз (розрізняючий, але не досягший статевої зрілості)» пише: «Повідомляється від Абу Хурайри, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

مَا مِنْ مَوْلُودٍ إِلَّا يُولَدُ عَلَى الْفِطْرَةِ فَأَبَوَاهُ يُهَوِّدَانِهِ أَوْ يُنَصِّرَانِهِ أَوْ يُمَجِّسَانِهِ كَمَا تُنْتَجُ الْبَهِيمَةُ بَهِيمَةً جَمْعَاءَ هَلْ تُحِسُّونَ فِيهَا مِنْ جَدْعَاءَ ؟ ثُمَّ يَقُول أَبُو هُرَيْرَة رَضِي الله عَنهُ ﴿ فطْرَة الله الَّتِي فطر النَّاس عَلَيْهَا ﴾ الْآيَة

«Кожне немовля народжується не інакше, як в своєму природному стані (фітра), а (вже потім) його батьки роблять із нього іудея, християнина чи вогнепоклонника. Так само ж і тварини з’являються на світ цілими (не понівеченими): хіба знайдеш серед них кого-небудь з відрізаним вухом?!». А потім Абу Хурайра (р.а.) прочитав (аят): «Такою є вроджена якість, з якою Аллах створив людей» (30:30)» (хадіс узгоджений).

В іншій узгодженій версії є продовження:

يَا رَسُولَ اللَّهِ أَفَرَأَيْت مَنْ يَمُوتُ مِنْهُمْ وَهُوَ صَغِيرٌ؟ قَالَ: اللَّهُ أَعْلَمُ بِمَا كَانُوا عَامِلِينَ

«Люди спитали: «О, Посланець Аллаха, а що ти скажеш про того, хто помер в дитячому віці?». Він сказав: «Аллах знає про те, що вони робили б».

Хадіс Абу Хурайри вказує на те, що діти невірних при народженні вважаються в Ісламі, і колись яка-небудь дитина буде знайдена на території Ісламу без батьків, з нею будуть обходитись як з мусульманином, оскільки іудеєм, християнином чи вогнепоклонником вона могла вважатись тільки з причини батьків. Якщо ж батьків немає, тоді вона залишається в тому стані, в якому була народжена, тобто в Ісламі.

Слова «Аллах знає про те, що вони робили б» вказують на те, що у Аллаха не прийнято одне рішення по усім невірним, якщо вони померли дітьми, а швидше, це залежить від дій, які вони зробили б, якщо б залишились живі».

Виходячи із усього цього, ми схиляємось до того, що сказали в 1 і 2 пункті.

 

Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
14 Рабі ус-сані 1444 р.х.
08.11.2022 р.

Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, задані на його сторінці в «Фейсбук» на тему «Фікх»