На сайті «Middle east on line» 25 вересня 2011 року була оприлюднена стаття Абудль Азіза аль-Хаміса, у якій автор намагався донести до читача побоювання Заходу від активності ХТ, що зросла.
При прочитанні статті стають очевидними політичні переваги автора та обрана ним роль адвоката у захисті правомочності побоювань Заходу від держави Халіфат, що наближається. При цьому, стаття геть наповнена багатьма неточностями і, навіть, помилками, про які стисло можна сказати наступне:
1.Очевидно, автор не став себе переобтяжувати, щоб з’єднатися з одним з прес-офісів ХТ, що розташовані у Єгипті, Тунісі, Йорданії, Палестині, Лівані, Ємені, Судані, Туреччині, Пакистані, Бангладеш, Індонезії, Афганістані … Бо якщо б він це зробив, то для нього уявилась би зовсім інша картина, аніж та, про яку він написав у своїй статті, буцімто: «ХТ не дає можливості своїм лідерам виступати у ЗМІ, окрім як за рідким виключенням, і лише у Лондоні, оскільки там вони у безпеці від переслідувань».
2.Нема нічого дивного у тому, до чого призвело читання автором зведеної інформації від служб безпеки, на які він так часто посилається, нібито шабаби ХТ у Лондоні кажуть про «становлення Халіфату у британському замку Вендсор, усунення королеви та об’яві ісламського халіфа, який буде керувати Європою та сусідніми територіями». І це насправді було б гарним анекдотом, якщо б це, звичайно не було б наветом та брехнею, яку неможливо виправдати під приводом дослідження, хай, навіть, і найпоганішого.
Автор подає читачам острахи та побоювання західних спостерігачів та результати зведеної інформації служб безпеки про те, що колоніальна епоха Заходу близька до свого завершення. Що само за себе каже про те, що автор намагається пов’язати ХТ з тероризмом. Але цілком зрозуміло, що йому не вдалося прив’язати до ХТ жодну з насильницьких справ. Більше того, показавши свою нездатність протистояти вищому ідейно-політичному заклику ХТ, про прихильність до якого партія заявила з перших же днів свого заснування, прямуючи за методом пророцького заклику, що-небудь, автор не знайшов нічого іншого як навести цитати «спостерігачів» та агентів західних спецслужб , у яких вони попереджають від того, що участь у подібній організації стає передвісником для прийняття ісламською молоддю радикальних думок та приєднання до джихадських організацій. Так що ж представляє , власне кажучи, з себе це дослідження, коли у ньому нема нічого, окрім сліпого цитування статей західних розвідувальних установ та їх , так званих, фахівців?
3.Непоміченим не залишилось і те, що стаття «переобтяжена» різноманітними загрозами, острахами,побоюваннями, що наводить на думку, нібито автор і взагалі бажав не стільки знайти істину, скільки намагався налякати ісламськими думками ХТ, при цьому що є сили захищав Захід, західні думки та системи.
Хоча просвіта Ісламу, яку несе партія ХТ, і являє загрозу західній цивілізації та її поняттям, у той же час ця просвіта не несе жодної загрози західним народам. Більше того, за допомогою Ісламу відбудеться звільнення людства від несправедливості, зубожіння та проблем, які несе йому войовничо налаштований капіталізм.
4. Стосовно ж звинувачень хізба у тому, нібито його мета утопічна та нереальна, то це легко спростовується та відкидається поточними подіями в ісламському та арабському світі, повстаннями та революціями, коли частина режимів вже зруйнована, а на другу частину чекає така ж подібна до цього участь. І це ті режими, зміна яких або протистояння яким було неможливою річчю у нещодавньому минулому. Це вкотре зайвий раз доводить правильність того, до чого партія закликала протягом стількох років; зміни неминучі, як тільки люди знаходять правильний шлях для розвитку. І це є нічим іншим як відображенням хадісу, переданого Ахмадом, що прийде час становлення Халіфату за методом пророцтва, після періоду насильницького королівства, кінець якого ми зараз і спостерігаємо.
5.У статті згадаються побоювання про те, що «ХТ цілеспрямовано працює над проникненням до лав війська для подальшого його використання у перевороті проти діючих режимів». На що само по собі виникає питання: невже нас влаштовує те становище, коли війська мусульман перетворюються на інструменти у руках правителя-деспота, який працює над перетворенням наших країн у колонії, прислуговуючи тим самим своїм американо- європейським господам,та використовує їх у якості вбивць для свого ж власного народу? Невже ці війська не війська мусульман, головним та загальним завданням яких є захист мусульман, їх честі та земель від усіх, хто насмілиться на них замахнутися? Або ж це війська Обами, Камерону та Саркозі та їх мета – це захист іудеїв та переслідування Умми?
6.До того ж, стаття повна протиріч. Так, автор пише: «І, не дивлячись на те, що усі, хто має відношення до партії, кажуть про те, що їм вдарся притягти до своїх лав арабів, але джерела повідомляють про поразку у цьому плані». Але, далі, автор пише: «на конференції «Халіфат», яка відбулася в Індонезії, взяло участь більше 100 000 членів … у той час як на конференції у палестинській Бейрі взяло участь більше 12 000 членів». Тут варто також відзначити, що партія аніскільки не займається поповненням своїх лав, як це відбувається в інших рухах, оскільки усі сили кинуто на формування громадської думки на основі ідей Ісламу та його понять.
Далі подаються звинувачення у тому, що партія нібито занадто засекречена: «Засекреченість партії не дає можливості реально оцінити її силу та відслідковувати її роботу. У цьому плані ХТ, можливо, більше засекречена, аніж аль-Каіда». Ці слова абсолютно ідуть всупереч із дійсністю. Засекреченість, якщо і торкається деяких партійних членів, але це не перетинає сфери їх особистого життя. ХТ працює серед Умми та з Уммою. Члени ХТ відомі серед людей. Партія вдень та вночі відкрито каже про свою мету, їй нема чого приховувати. Прес-офіси ХТ розкидано по усьому світу, отож, вона проводить відкритий заклик и працю. І, мабуть, найбільш яскравим приклад тому є той обсяг роботи, який здійснюється сьогодні у Тунісі після падіння тирана Бен Алі, а також у Єгипті після падіння Мубарака. У подальшому, історія також розкриє те, що було приховано ЗМІ про ті славні та доблесні сторінки боротьби, що велася шабабами ХТ у країнах Перської затоки, Північної Африки, і, навіть, «ердоганівської» Туреччини, не кажучи вже про Середню Азію. Стосовно ж заяв автора про те, нібито «більшість членів партії проживають у південно-східній Азії», то тут ми позичимо лише того, щоб автор уникав зведеної інформації, яка підготовлена західними службами безпеки, та так званими «фахівцями», подібних до Аріеля Когена, щоб він зміг упевнитися у протилежному.
Невже не прийшов час для Умми визначитися, хто їй ворог , а хто друг. Усвідомити, нарешті, що може врятувати Умму та вивести її на шлях розвитку. Безперечно, це ісламська держава. Деякі з нас і досі вважають це нездійсненною мрією, у той час, як ворог наш бачить становлення подібної держави реальністю. Саме це мав на увазі Захід, коли екс-президент Америки Буш заявив, що мусульмани прагнуть «усунути усі помірковані уряди у регіоні та встановити фундаментальну ісламську імперію від Іспанії до Індонезії». І сьогодні через подібні статті ми чуємо злякані вигуки Заходу про те, що «деякі спостерігачі побоюються від повернення хізбу для більш серйозної гри, у світлі тієї концентрованої роботи, яка відбувається всередині військового керівництва для вербування нових союзників в ісламському світі. Зведена інформація західних спецслужб вказує на існування побоювань, що хізб готовий порушити сталий порядок всередині військових арабських інститутів».
Прийшов час для Умми стати до роботи разом з ХТ, щоб він повів її, високо здійнявши її прапор, до становлення ісламської держави, за допомогою якої до мусульман повернеться міць та справедливість, і Умма, нарешті, звільниться від головування західного та східного колоніалізму.
Усман Баххаш
Голова центрального інформаційного офісу ХТ
Центральний Інформаційний
офіс Хiзб ут-Тахрір
№ 34/1432h
Вівторок, 15 джумада вус-санi 1432 г.х.
18/05/2011