Ескалація напруженості між Єгиптом та Суданом

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

 

В останні дні напруженість між Єгиптом та Суданом навколо спірного регіону Халаіб (Трикутник Халаіб) стала зростати і дійшла до того, що міністр оборони Судану генерал Авад ібн Ауф 12 квітня, виступаючи перед парламентарями, охарактеризував дії єгипетських військових, які проводять ротацію у Халаібі, як «провокації суданської армії» (sudantribune.net).

Таким же чином трансляцію одним із єгипетських телеканалів п’ятничної молитви із мечетей у місті Халаібі багато хто оцінив як продовження провокаційних та не маючих прецедентів дій на адресу суданської сторони.

У свою чергу, видача суданською владою єгиптянам старше 18 лет (за винятком жінок) дозволу на в’їзд у Судан з території спірного трикутника (в’їзди та виїзди у регіон Халаіб заборонені та здійснюються за спеціальними пропусками як з єгипетської сторони , так і з суданської ), а також відвідання дружини колишнього еміра Катару Шейхі Мози суданських пірамід на півночі країни також сприйняті як провокації Судану проти Єгипту. В обох сторонах проблема та суперечки навколо трикутника Халаіб та міста Шалатейн (що невільно загруз у трикутнику своєю останньою (південною) вулицею) згадались знов, а напруга між країнами поповзла вгору.

Дане питання довгий час залишалось лише на рівні суперечки між низкою журналістів з обох сторін або між користувачами на сторінках соцмереж, але потім воно дійшло до рівня втручання урядів із заявами або конкретними діями — міністр закордонних справ Єгипту Самех Шукрі прибув до Судану та підписав зі своїм суданським колегою Ібрагімом Гандуром угоду «про взаємну повагу у медіапросторі» для того, щоб припинити будь-які зловживання на адресу один одного і не допускати ескалації напруги навколо кризи спірного регіону Халаіб та інших питань («Аль-Джазіра»).

По-перше, народи Судану та Єгипту — мусульмани, обидва були однією єдиною частиною (вілаятом) однієї єдиної країни — Ісламської Держави, і їх досі пов’язують узи братерства Ісламу, адже Аллах сказав:

إِنَّمَا ٱلۡمُؤۡمِنُونَ إِخۡوَةٞ

«Воістину, віруючі — брати» (49:10).

Посланець Аллаха ﷺ сказав:

الْمُسْلِمُ أَخُو الْمُسْلِمِ...

«Мусульманин — брат мусульманина».

А тому неприпустимо у конфліктних настроях звинувачувати усіх та вважати, що ображаннях та перепалках у ЗМІ та у соцмережах замішані обидва народи цілком; це — усього лише справа рук деяких зацікавлених людей.

По-друге, більше за усіх зацікавленою стороною у конфлікті між двома мусульманськими крайніми є невірний ворог. Він розпалює подібні жалюгідні чвари, штучно створює проблеми на підґрунті різноманітності людей — кольору шкіри, статі, племен та мазхабів — для того, щоб ловити рибу у мутній воді. Цим він добивається лояльності та повної прив’язаності до себе місцевих правителів, які, у свою чергу, знають про те, що не зможуть знаходитись при владі і дня без простягнутої їм мотузки колонізатора, що надає їм рішення проблем у регіонах (які він сам же і створює). Так правителі-агенти гарантують ворогам владу над своїми державами через західні організації та агентів, діючих «в інтересах прав людини», «заради врегулювання конфліктів» та під іншими приводами. Завдяки породженим ворогом конфліктам він забезпечує продаж своєї зброї обом протиборчим сторонам. Користуючись такою атмосферою , правителі штучно стають героями в очах народу, який згуртовується навколо них, забуваючи при цьому про свої страждання , погані умови життя та корумпованості влади . Але найстрашніше — те, що Умма стає усе більше розрізненою і ніби пір’ячко на вітру мечеться із рук у руки народів, які напали на неї.

По-третє, ідея родоплемінної приналежності, націоналізму — суще зло для мусульман, вона розбила їх на частини, позбавила мусульман єдності. Цю ідею використали вороги Умми, щоб послабити мусульман та отримати над ними владу — «розділяй та владарюй». Національно-патріотичні організації , які діють у мусульманських країнах, без будь-яких докорів совісті виконують усе, що обслуговує інтереси тих держав, кому вони підкорені, навіть якщо мова йде про розкол Умми та її територій.

По-четверте, проблема Халаіба, як і решта проблем Умми, викликана відсутністю Імама, який піклується, оберігає чистоту Ісламу та єдність мусульман. Посланець ﷺ сказав:

إِنَّ الإِمَامَ جُنَّةٌ، يُقَاتِلُ مِنْ وَرَائهِ وَيُتَّقَى بِهِ

«Імам — це щит, за яким б’ються і яким захищаються».

Втративши Імама, мусульманські землі стали розколоті, над ними осіли правителі, які проявляють до людей повну недбалість . Вони не здатні вирішити проблеми, що захлеснули мусульманські країни, тому що вони підневільні і навіть не обізнані щодо істинних рішеннях проблем, які надає ісламська ідеологія. Ці правителі покірно виконують директиви та змови колонізаторів проти мусульман. Вони коять нечестя, а не порядок,як сказав про це міністр закордонних справ Судану Ібрагім Гандур 13 квітня: «Відокремлення Південного Судану було змовою, з якою ми погодились . Те, що відбувається сьогодні — це результати даної змови. Вони понесуть усю відповідальність», — так він відреагував на заяви голови МЗС Росії Сергія Лаврова : «Адміністрація Барака Обами вирішила, що для того, щоб врегулювати проблему Судану, країну треба розділити на дві частини. Створили Південний Судан, причому активнішим образом просили нас допомогти заручитися згодою президента Омара аль-Башіра, якого США хочуть бачити у кримінальному суді , щоб він не чинив опір розділу Судану на дві країни». Або, наприклад, зрадницькі Кемп-Девідські угоди, які підписав колишній президент Єгипту Анвар Садат з окупаційним єврейським утворенням. Далі, сьогодні обидва режими в Єгипті та Судані надають притулки для опонентів один одного, що також створює атмосферу напруги, яку режими використовують у якості козирної карти, і кожна сторона намагається витягти для себе користь за рахунок конфлікту з іншою.

Ані для кого не секрет, що обидва режими у Судані та в Єгипті не у змозі вирішити більшість нагальних проблем, таких як економічна криза, падіння єгипетського та суданського фунтів, зростання рівня бідності, поширення хвороб, питання безпеки та інші . І це — враховуючи ті можливості, якими володіють режими тут, а що сказати про інші місця та режими, у яких навіть цього немає?!

Нинішня ескалація між двома країнами ясно вказує на необхідність існування однієї держави у мусульман, яка поверне їм єдність під одним прапором та правителем та убереже їх від фітни та негараздів. Народи Судану та Єгипту, що опинилися у перехресному вогні , повинні чітко усвідомлювати, що їх проблеми кардинально не вирішаться доти, доки не встановиться держава, яка виступить за них, об’єднає та пов’яже їх вузами Ісламу, застосує закони їх релігії, за допомогою яких мусульмани звеличать Шаріат їх Господа і заслужать Його вдоволення. Кризи залишаться далеко позаду, розпалювачі війн та політичні торгівці позбавляться усіх своїх можливостей — але усе це відбудеться тільки зі встановленням Праведного Халіфату за методом пророцтва, обіцянки Аллаха та благої звістки Його Посланця ﷺ. Тільки з ним мусульмани знов стануть тими, заради чого їх обрав Аллах — кращою общиною, веденою серед людей.

Мухаммад Джамі (Абу Айман)
Газета «Ар-Рая» № 127
29 Раджаба 1438р.х.
26 квітня 2017р.

 

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая

Головне меню