Минають роки і десятиріччя, а ув’язнені із числа жителів Палестини продовжують відбувати свої строки у в’язницях єврейської окупаційної влади, маючи можливість лише там обіймати своїх дітей.
Вони відірвані від своїх родин і не можуть їх бачити, а також переносять різноманітні хвороби, не маючи медичного обслуговування. Єврейська окупаційна влада спеціально поширює серед них хвороби, а ув’язнені місяцями та роками сидять за стінами в’язниць, не маючи ніякої можливості розповісти про себе світу. У той же самий час єврейські відповідальні особи дотримуються абсолютної тиші з приводу того, що відбувається з ув’язненими . Замість цього тривають адміністративні арешти, які усе більше збільшують кількість ув’язнених. Після чого починаються побиття, тортури та вибивання визнань під різноманітними погрозами руками єврейських офіцерів та деяких продажних агентів, які спеціалізуються на проведенні подібних допитів, також відомих як т.з. «Асафір» (тобто птахи). Усе це та багато іншого — лише частина тієї муки, яка спіткала жителів Палестини та усіх навколо після її окупації.
Проблема з ув’язненими — насправді лише наслідок злочинів євреїв проти жителів Палестини, які захопили цю землю, не дають людям пересуватись по ній, вбивають та депортують їх з самої миті виникнення цього проклятого утворення. Так воно і буде тривати, доки йому не покладуть край.
Пригноблена своїми правителями, Умма страждає під багатьма ударами до такого ступеню, що вже інколи не помічає питання з ув’язненими, як і замахування євреїв на палестинських ув’язнених всередині в’язниць, або за їх межами у містах Західного берегу, сектору Газа і взагалі усієї Палестини.
Окупаційна «ізраїльська» влада поводить себе зухвало та провокаційно на адресу жителів Палестини. Тому що бачить, як правителі автономії кланяються їм та виконують усі їх розпорядження явно та приховано. Євреї бачать, як палестинська адміністрація надає їм повну безпеку, координуючи з ними усі свої дії.
Проблеми з ув’язненими не виникло б, якщо б не проблема окупації, якщо б місцева влада та уряд не оберігали сіоністське утворення , не забезпечували безпеку його кордонів, не говорячи вже про співпрацю з ним.
Тисячі ув’язнених в єврейських в’язницях об’явили голодовку у т.з. «день ув’язненого», що привело до погіршення стану здоров’я деяких із них.
Як і на усі проблеми, від яких страждає Умма, релігія Іслам надає вичерпне рішення. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
فَكّوُا العَانِي
«Звільніть ув’язненого (який перебуває у руках невірних)».
Обов’язком мусульман є звільнити палестинських ув’язнених, як і ваджібом є вести діяльність по звільненню самої Палестини, а це можливо тільки лише за допомогою військової сили, що знаходиться у розпорядженні Ісламської Умми.
І тому обмежуватись тільки лише розмовами про страждання ув’язнених та добиватись лише покращення їх утримання у в’язницях є великим гріхом по відношенню до них . Навпаки, необхідно вести діяльність по їх звільненню із застосуванням сили, із застосуванням військ мусульман, щоб звільнити їх повноцінним чином, як і усі палестинські землі.
У той же час якщо намагатись звільнити ув’язнених за допомогою переговорів, волаючи до «гуманності» та «співчуття» ката або сил зла та невір’я, таких як Америка та Європа, то врешті решт усі подібні спроби приведуть лише до іще більших страждань.
Усі ці міжнародні організації та форуми, що позиціонують себе вирішуючими дану проблему по справедливості, так і не допомогли пригнобленим і не зняли оков з заарештованих. Та й як вони знімуть ці окови, коли самі держави, які засновують ці міжнародні форуми, надають допомогу цьому сіоністському утворенню, самі створюють правлячі режими на наших землях та таємні в’язниці для утримання та катування будь-кого, хто надумає міркувати про боротьбу з Заходом та Америкою? Як можна сподіватись на Америку, коли вона вустами Обами обіцяла зачинити в’язницю у Гуантанамо і не виконала своєї обіцянки, і ця в’язниця продовжила функціонувати , звинувачуючи мусульман у тероризмі та злочинах, скоєних самою ж Америкою — першим помічником єврейського утворення?
Уряд палестинської автономії , який зайняв виключно ті позиції, якими задоволена Америка, ніколи не зможе звільнити ув’язнених, навіть якщо він і звільнив небагатьох із них, як це було раніше... Це був лише жест, узгоджений з Америкою та єврейським утворенням з метою підняття статусу автономії, щоб жителі Палестини і далі залишались бути слугами євреїв , а у подальшому — і захисниками їх безпеки.
Палестинська адміністрація брехливо стверджує про свою солідарність зі страйками ув’язнених і й той же самий час робить свій внесок у блокаду сектора Газа, шантажуючи ХАМАС усі більше і більше, щоб той уступав свої позиції перед реалізацією програм ОЗП («Організація звільнення Палестини») і перед підсиленням позицій ідеї палестинських переговорів, щедрою на різноманітного роду поступки та компроміси для євреїв.
Позови, які подаються палестинською владою та деякими організаціями, що заявляють про солідарність з заарештованими, ніколи не вирішать проблеми, а усього лише введуть суспільство у стан оманливого спокою — нібито вимога покращення утримання ув’язнених і є вихід із проблем, у той час як засуджені продовжують томитися у цих в’язницях роки та десятиріччя, а деякі — і довічно.
Істинна допомога ув’язненим полягає не у покращенні середи утримання, не у дозволі родичам навідувати їх і не у тому, щоб дозволити їм отримувати освіту у в’язниці. Істинне звільнення ув’язнених полягає у звільненні Палестини від скверни євреїв!!! Так і лише так ми зможемо покінчити з усіма наслідками єврейської окупації, у т.ч. — і вирішити питання з ув’язненими.
А тому вкрай чудно чекати допомоги від палестинських організацій , будь то національні або т.з «ісламські», у звільненні ув’язнених , тому що вони обмежують питання Палестини сугубо внутрішньою справою самих же її жителів і в основі не вимагають мобілізацій армій мусульман для усунення єврейського утворення як такого.
Ув’язнені не потребують солідарності, їм не потрібно лише покращення умов утримання! Це не знімає з них оков! Вони потребують звільнення та усунення самої можливості існування єврейського утворення , яке полонило їх .
Для того, щоб покінчити з цією проблемою раз і назавжди, треба мобілізувати армії Умми , а це неможливо у затишку нікчемної палестинської автономії або агентурних режимів в інших країнах мусульман. Така мобілізація можлива лише у державі Праведного Халіфату за методом пророцтва, здатного покінчити з муками палестинців та усіх сусідніх з ним народів методом усунення єврейського утворення та знищення усіх його слідів та злочинів.
Газета «Ар-Рая»
Хасан аль-Мадхун
Член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір у Палестині
6 Шаъбана 1438 р.х.
03.05.2017 р.