Той, хто звертає увагу на історію глобальних економічних криз, які сталися у минулому та нинішньому сторіччі, бачить, що їх причиною слугує атмосфера майбутньої війни або підсумки минулої, або політична атмосфера, що загрожує війною.
Буде правильним сказати, що капіталістична система є істинною причиною виникнення криз в усіх їх проявах, тому що капіталізм постійно ризикує у будь-яку мить спалахнути кризою, бо він базується на порочній основі та керується такими ж порочними законами. Тим не менш, війни, їх наслідки, напружена атмосфера, загрози війни між державами, які накопичують сили одна проти одної, — усе це лише додає сухого сіна у тліючий попіл... Криза 1929 р., відома в історії як «Велика депресія», природним чином вийшла із підсумків Першої світової війни, скорочень тисяч робочих місць та закриттів цілої низки галузей важкої промисловості, що потім привело до агонії фондового ринку на Уолл-стріт у т.з. «чорний вівторок». Руйнівні наслідки цієї кризи були величезні.
Те ж саме можна сказати відносно кризи 2008 р., відомої як «Іпотечна криза». Істинною причиною її виникнення стали підсумки війни в Іраку та Афганістані, які вилились у величезні економічні втрати для Америки, які досягнули 4,79 трлн. доларів згідно доповіді Уотсонського інституту по міжнародним та громадським справам, який є філіалом Університету Брауна. Доповідь охопила часовий проміжок з подій 11 вересня 2001 р. аж до 2016 р., і, згідно цій доповіді, економічна криза продовжує мати місце, її полум’я не згасло і її зло не завершено...
Сьогодні увесь світ стоїть біля воріт нової кризи через нове напруження атмосфери, а також з причини політичного суперництва двох велетнів: Америки та Китаю. Кожна із цих держав загрожує іншій. Відповідно, ця криза зачепить найрізноманітніші сфери життя суспільства. У першу чергу постраждає фінансовий ринок, тому що він слугує деяким барометром, на який швидко впливає будь-яка напружена атмосфера, будь вона політична або військова. І Китай і Америка сьогодні намагаються використати кризу з Північною Кореєю у своїх політично-економічних цілях. Америка використовує загрози, які посилаються Північною Кореєю, і по мірі її загроз Америка усе більше поширює свої військові сили навколо Китаю, тим самим стискаючи його і не даючи вийти його впливу за межі регіону. Окрім того, Америка одночасно з вищевказаною метою прагне поширити свій вплив у таких державах регіону, як Індія, Китай, Росія та Японія, нав’язати усе більше економічних санкцій Північній Кореї при повній згоді міжнародної спільноти та вводить певні торгові санкції проти Китаю, особливо використовуючи у цьому митні тарифи. Іншими словами, Америка використовує атмосферу кризи для припинення прагнень Китаю колонізувати Тихий Океан, вводячи для цього проти нього санкції так само, як і проти Північної Кореї.
Щоб продемонструвати свою рішучість, Америка відправила до берегів Кореї велетенські авіаносці у супроводі трьох ракетних крейсерів та підводних човнів, як і відправила ракетний есмінець у Південно-Китайське море, привівши у режим бойової готовності тисячі своїх солдатів, розквартированих на військових базах навколо Китаю — у Південній Кореї та Японії. Що стосується Китаю, то він використовує кризу з Північною Кореєю в іншому напрямку, а саме — намагаючись підірвати престиж Америки та втерти їй носа на міжнародній арені, тому що Північна Корея — маленька держава, позбавлена багатьох можливостей, — загрожує Америці, а вона не може з цим справитись. Китай бажає мінімізувати загрози, які виходять від Північної Кореї, на свою адресу, щоб та перестала створювати загрози для нього. Одночасно з цим Китай підбурює інші держави проти Америки через її пиху та постійні втручання у внутрішні справи інших держав. Так, наприклад, Китай відправив тисячі своїх солдатів — у якості виклику Америці — на кордон з Північною Кореєю...
Питання про прямий військовий конфлікт ядерних держав, звичайно ж, не стоїть на порядку денному, але політичне та економічне суперництво між ними сьогодні особливо загострено, і воно не менш небезпечне, аніж безпосередня війна. Правда полягає у тому, що спостерігаючий за реальністю економічного конфлікту між Китаєм та Америкою бачить, як цей конфлікт багатогранно виражається у різноманітних сферах... Китай — це економічний велетень, який суперничає з Америкою, особливо, якщо врахувати зростаючі темпи його росту, а обсяг китайської зовнішньої торгівлі настільки великий, що китайський товар вже напряму увійшов в Америку, яка споживає біля 25% китайського експорту. Організація економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) у своїй доповіді від 13.12.2015 попереджає про те, що «у майбутньому Китай займе місце США на міжнародній арені як найбільш розвинена економічна держава 2016 року, враховуючи його темпи росту». Також Китай є і військовим велетнем, нехай і слабше Америки, проте, тим не менш, він теж є крупною державою, з якою доводиться рахуватись тисячу разів. У минулі десятиріччя, маючи політичну та економічну перевагу у світі, Америка змогла стримати амбіції ЄС, що прагнув набути дієвої економічної потужності, яка здатна вплинути на гегемонію США. Америка змогла розхитати самі основи ЄС, підбурюючи Британію вийти із нього. Таким чином Америка покінчила з амбіціями Європи набути якоїсь політичної єдності у майбутньому — так само,як до цього змогла покінчити з амбіціями СРСР на політичному та економічному рівнях, використовуючи міжнародні пастки, політику гонки озброєнь та інші політичні методи...
Сьогодні Китай з усіх сил намагається звільнитись з-під американського економічного контролю, а Америка, у свою чергу, намагається стримати Китай, тому що якщо Китай набуде економічної самостійності, то правлінню американського долара у світі прийде кінець, а саму Америку чекає економічна катастрофа. Якщо так трапиться, то крок за кроком Китай стане дійовою фігурою на міжнародній арені, будучи здатним конкурувати з Америкою, почне формувати міжнародну політику і врешті решт знищить США.
Раніше Китай вже неодноразово намагався вийти з-під залежності від долара, і по сей день він не припиняє своїх спроб. Питання про створення світової валюти, здатної замінити долар, вже піднімалось багато разів, останній із яких був на саміті G-20 у Туреччині у 2015 р. Тоді президент Китаю Сі Цзіньпін закликав на наступному саміті G-20 у Китаї у 2016 р. підняти це питання на відкритий розгляд та зламати торгові бар’єри, нав’язані різноманітним державам. Китай намагається використати кризу у відносинах між Кореями для реалізації своїх політичних планів, які полягають у тому, щоб налаштувати загальносвітову думку проти Америки відносно її політики у Кореї і одночасно закликає світ допомогти йому звільнитися з-під контролю США. Інформаційне агентство «Рейтер» 14.04.2017 згадало заяву міністра закордонних справ Китаю Ван И про початок мирного врегулювання та ядерного роззброєння корейського півострову, коли він сказав:
«Положення на Корейському півострові не вирішиться військовим чином. Будь-яка сторона, яка підпитує ситуацію у Північній Кореї, повинна нести історичну відповідальність за це».
Тим не менш, Америка, застосовуючи свою міжнародну вагу, маючи політичний та економічний контроль на міжнародній арені, широку мережу впливу, користуючись підтримкою низки держав, розташованих навколо Китаю, таких як Японія, Індія, Пакистан, Росія та Південна Корея, працює над тим, щоб розвіяти мрії Китаю, не даючи розвитися його політичним амбіціям. І дійсно вона набуває успіху у цьому по сей день настільки, що Китай по факту не може розжати її лещата. Для цього Америка використовує наступні способи:
1. Америка використовує політику залякувань та провокацій у відношенні Китаю, особливо на тлі проблеми з Північною Кореєю. Америка відправляє Китаю чітке послання, яке полягає у тому, що вона здатна у будь-який момент взяти під свій контроль будь-яку подію на Корейському півострові, як і у китайських морях і навколо них.
2. Вона нав’язує економічні окови Китаю, загрожуючи ввести санкції по відношенню до його торгівлі у США або підняти мито на китайські товари.
3. Америка веде гонку у військовій та економічній областях, щоб виснажити китайську економіку так само, як до цього вона виснажила економіку СРСР.
4. Америка вже підвищила облікову ФРС, що спонукало Китай підняти мито зі свого боку, а це привело до значних втрат у комерційній сфері.
5. Китай вліз у програму гонки озброєнь, він відправляє війська за межі своєї країни і несе великі витрати у цьому напрямку, що так само веде до виснаження його економіки.
На тлі не маючої кінця іпотечної кризи, що почалася іще у 2008 р.,світова економіка стоїть сьогодні перед новим сплеском кризи, особливо якщо врахувати, що Америка страждає від внутрішніх економічних проблем настільки, що була вимушена підняти планку верхньої межі державного боргу до 20 трлн. доларів к 30.10.2015, а рівень безробіття к 2016 р. досяг відмітки у 7,5%. Америка і так страждала від міжнародних проблем, а з приходом Трампа вона стикнулась і з новими внутрішніми проблемами. Першим, хто відчує наслідки усього цього, стане фінансовий ринок, що у дійсності і трапилось декілька тижнів назад, коли США стали загрожувати застосуванням сили проти Кореї. Ми вже бачили, як відреагували фінансові ринки на погрозу Північної Кореї на початку серпня 2017 р. пустити ракету по американському острову Гуам у Тихому океані. Тут же індекс Dow Jones Industrial Average упав на 75,62 пункти, що дорівнює 0,34%. Так само і курс долара став падати, — незважаючи на підвищення ставок, — а ціна на золото, навпаки, зросла відносно долара. Врешті решт усі фінансові ринки пережили шок.
Сучасні крупні держави принесли у цей світ одні лиха та війни, бідність та позбавлення з причини своєї жадібної політики, побудованої на любові до грошей та до їх примноження, нібито це — кращий шлях у житті, навіть якщо він приведе до загибелі увесь світ.
Врятувати світ від політики руйнувань та вбивств, від економічних потрясінь допоможе наступне:
1. Правляча система, заснована на справедливості та милості, а не на жадібності та самолюбстві.
2. Існування ідеологічної держави, яка несе ідеологію справедливості, здатної загрожувати Америці, її злу та політиці колонізації цілих народів.
3. Створення справедливої міжнародної системи, що виконує роль інстанції для держав і народів, здатної відновлювати права та усувати несправедливість, здатної вистояти перед обличчям пихатості Америки та випрацювати загальносвітову думку про цю систему серед держав.
4. Скасування нині існуючих несправедливих міжнародних інститутів на кшталт ООН та його філіалів, які використовуються Америкою для поневолення світу.
5. Введення здорової грошової системи, яка не буде спиратися на переваги деяких держав та на їх гегемонію у світі, як це робить зараз долар. Ні,ця система буде мати опору, яку не розхитають ігри держав. Цією системою є золота система, яка несе цінність у собі самій як товар та готівковий предмет обміну.
У такий спосіб світ може позбутися кошмарів та зла, в яких він живе сьогодні, як в економічному плані, так і у політичному, а також від війн, що ведуться виключно заради користі та інтересів... Ми просимо Аллаха надати милість для Ісламської Умми, у першу чергу надавши їй таку систему, щоб вона змогла понести її далі у світ як послання добра усім народам, позбавляючи їх від зла капіталістичної системи та держав, які втілюють її... Амінь, о Господь світів!
Газета «Ар-Рая»
Хамд Табіб
21 Мухаррама 1439 р.х.
11.10.2017 р.