У столиці Саудівського королівства з 22 по 24 листопада 2017 року відбулась Друга Ер-Ріядська конференція з метою остаточного формування сирійської опозиції та визначення переговорної делегації, яка візьме участь у Восьмій Женевській зустрічі 28-го числа того ж місяця.
Стала помітною сутичка між геополітичними силами з питання персоналізації опозиції, сформованої у коридорах посольств та кабінетах зовнішньої розвідки, для того, щоб вона могла представляти революцію всупереч вимогам народу Шаму. Ці персони представляють собою держави, які надали для них трибуну, таку як платформа Ер-Ріяда, Каїру або Москви, а також це люди, які возомнили себе незалежними представниками. Завдяки запрошенню цих персон до участі у конференції сталося скорочення осіб, наданих Туреччиною та Катаром. І це сталося, незважаючи на те, що 90% цих персон, які зібрались в Ер-Ріяді, знаходяться у розпорядженні Америки, яка керує ними напряму або за допомогою свої агентів із держав, втягнутих у сирійську революцію. Причому навіть сіоністське утворення має долю у цій опозиції для гарантій своєї безпеки. Отож,ця опозиція не має нічого спільного з сирійським народом або його революцією.
Сполучені Штати Америки, які нарешті добились формування цієї опозиції, щоб приховати безчинства злочинного проамериканського режиму, хочуть зберегти свій вплив у Сирії. Для цього вони запропонували та здійснили реформування режиму, який стоїть на варті давнішого державного утворення родини Асадів шляхом нав’язування політичного рішення, яке брехливо стверджує, що революція дала свої плоди.
Ці конференції були свого роду поличними пастками, де готувались змови проти сирійської революції та обирались маріонеткові лідери, зв’язані з Америкою та Заходом, які не мали нічого спільного з революцією та народом Сирії. Ці «лідери» не відчувають ані найменшого відчуття тих страждань, які переживають сирійці. І сьогоднішня Ер-Ріядська конференція №2 стала кульмінацією цих змов по ствердженню персон, які зрадили мучеників та жертви сирійського народу і погодились зі світським режимом на чолі з агентом, який веде люту війну проти Ісламу та мусульман.
Друга Ер-Ріядська конференція зібрала платформи, опозиційні сили та персони, відібрані правлячим режимом та росіянами, та об’єднала їх з Сирійською національною коаліцією та Вищим комітетом по переговорам для формування необхідного відсоткового співвідношення, яке зможе анулювати будь-яке рішення, що закликає до скинення режиму, і для нав’язування американсько-ірансько-російського бачення по захисту режиму та формального політичного переходу, який збереже від усіляких змінень військові апарати та служби безпеки цього режиму, а також склад його політичних та адміністративних інститутів, як внутрішніх, так і зовнішніх.
Найбільш значущими рішеннями Ер-Ріядської конференції №2 стали пункти, які стосуються уходу Асада. У підсумковій заяві цей пункт був викладений у неоднозначному формулюванні, розрахованій на наївних прибічників переговорів, і згідно з баченням Москви та Ірану з приводу того, що Асад залишається президентом під час перехідного періоду та має право балотуватись на наступних президентських виборах. По суті, це знімає з нього усі звинувачення у військових злочинах проти мирного населення та робить його ухід межею бажаного та очікуваним досягненням!
Куди більшу небезпечним, аніж перебування Асада на посту президента у перехідному періоді, є подальше існування централізованої поліцейської держави, яка служить заслоном проти будь-якого просунення у напрямку ісламського правління.
Друга Ер-Ріядська конференція та попередній до неї конференції були направлені на розмиття та ліквідацію цілей революції, а також нав’язування її результатів ручної опозиції, яка зв’язана з Америкою та її агентами у регіоні. Усе це вказує на те, що побудова цієї опозиції є такою ж міцною, як побудова режимів правління у мусульманських країнах і уся структура міжнародних відносин цих підневільних та залежних режимів.
Ця сформування опозиція та режим є одним спектром агентів Америки, яких вона утримує для того, щоб за допомогою них вирішувати долю сирійського народу, встановити йому нову конституцію та новий режим, які будуть працювати в інтересах Америки. Саме для цього було розроблено політичне рішення, яке передбачає формування керівництва, яке фактично буде лобіювати інтереси клієнтів Америки та її найманців із числа росіян, іранців, саудійців та турок.
Опозиція, яка з’явилась внаслідок Другої Ер-Ріядскої конференції, не може вважатись керівництвом навіть у секулярному демократичному розумінні,оскілки політичне керівництво — це те керівництво, яке народ приймає на підґрунті політичного проекту та виборчої програми і надає йому право представляти себе. Проте у мусульманських країнах політичне керівництво створюється у коридорах посольств та кабінетах розвідувальних служб закордонних держав, щоб таким чином нова влада служила інструментом досягнення інтересів цих держав замість інтересів власного народу та усієї Умми.
Що стосується відставки Ріада Хіджаба та тих, хто з ним, то, швидше за усе, їм відвели роль резервних гравців, запасного варіанту, щоб скористатись ними у вирішальний момент, який може виникнути на наступному етапі, а також у наступних зміненнях, де буде вимагатись продемонструвати їх в образі «чесної опозиції». Це нагадує нам той маневр сирійського режиму з Фаруком аш-Шари у ролі свого резервного гравця, руки якого не були обагрені кров’ю народу. Вірно, це — гра возведення маріонеткових лідерів та нав’язування їх повсталим народам, щоб повернути останніх у межі міжнародного світопорядку з метою захисту інтересів та впливу колоніалізму у мусульманських країнах і щоб не дозволити мусульманам встановити державу на основі Ісламу. Так колонізатори застосовують ігри до усіх революцій і до зміни президентів у мусульманських країнах.
Шановні мусульмани!
Не дозволяйте обдурити себе цими конференціями та заходами з усіма нав’язуваними на них лідерами.
В Ісламі керівництво формується на шаріатській основі, а саме — на підґрунті прихильності політичного керівництва пророцькому шляху та тій формі, за допомогою якої Пророк Мухаммад ﷺ отримав керівництво від народу (Умми). І це здійснюється за допомогою пропонування Ісламській Уммі заснованого на ісламському світогляді політичного проекту, який представляє собою ідеологічне та політичне рішення, яке гарантує стабільність і систему, що здатні вирішувати усі проблеми людей. Умма сама обирає своє керівництво шляхом усвідомлення та переконаного прийняття запропонованого їй політичного проекту. Умма сама ввіряє своє керівництво тому, хто закликає її до правильного проекту, який відповідає природі Ісламської Умми та переконує її розум.
Так, таким є ісламський метод формування керівництва та побудови держави та майбутнього народу. І даний метод був продиктований Божественним одкровенням та втілений самим Посланцем Аллаха ﷺ. Цьому методу слідували мусульмани у затишку правління Халіфату на протязі тринадцяти сторіч.
Сьогодні єдиним шляхом звільнення та порятунку жителів Шаму (та усіх мусульман у цілому) від злощасних та прозахідних режимів є прийняття ісламського проекту та слідування його методу встановлення власної держави за допомогою надання політичного керівництва на основі ясного проекту, який витікає із доктрини та релігії Умми.
Мухаммад Саід аль-Хамуд
29.11.2017