Обман з конференцією у Сочі

Але враховуючи те, що повстанські угрупування відмовились брати у ній участь, а також відмова від цього з боку де Містури, Москва заявила про рішення відкласти її проведення, незважаючи на те, що російське міністерств закордонних справ до цього вже видало запрошення 33 сторонам відвідати конференцію у запланований час. Америка видала ясну заяву про те, що Москва не здатна самостійно просунути рішення питання по Сирії, у підтвердження чого у кулуарах саміту країн АТЕС, що відбувся у В’єтнамі 11.11.2017, Лавров заявив, що конференція у Сочі відкладається на невизначений час, тому що зрозумів, що Америка вказує на її передчасність. Потім Лавров та Тіллерсон під час спільного виступу заявили, що Женева є інстанцією формування політичного рішення по Сирії згідно доповіді Ради Безпеки ООН, тобто Росія не у змозі самостійно виробити рішення по Сирії.

Тим не менш, Путін, який знов прагне стати президентом на виборах 2018 р., захотів дати своїм виборцям політичну перемогу, надавши рішення по Сирії, яке виправдало б величезні витрати, понесені Росією у сирійській військовій кампанії. На зустрічі з президентами Туреччини та Ірану 22.11.2017 Путин почав наполягати на необхідності підписання угоди по політичному врегулюванню конфлікту у Сирії. Перший заступник голови Комітету Ради Федерації по міжнародним справам Володимир Джабаров заявив, що саміт «розгляне, зокрема, заяви США по Сирії, для того, щоб запропонувати єдину позицію відносно цієї проблеми».

Таким чином, Москва почала підготовку координації дій з Іраном та Туреччиною. Заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Богданов 23.12.2017 заявив, що конференція по «національному діалогу», запланована на кінець січня 2018 р. у Сочі, побачить формування конституційного комітету, тим самим вказуючи на те, що списки запрошених сторін будуть формуватись у консультації з Туреччиною та Іраном.

27.12.2017 спецпредставник Росії по сирійському питанню Олександр Лаврентьєв заявив, що рішення проблеми Сирії у жодному випадку не терпить зволікань, вказуючи на необхідність скоріше провести конференцію національного сирійського діалогу у Сочі. Ця позиція вказує на квапливе бажання Путіна зірвати плоди свого озброєного втручання у Сирію.

Російська позиція штовхнула Трампа до того, що той зробив ясні заяви з приводу Сирії, із яких розуміється, що насправді саме Вашингтон є тим, хто дійсно вирішує питання по Сирії. Держсекретар США Рекс Тіллерсон детально висловився з приводу цього у Стенфордському університеті 11.01.2018, окресливши кордони та цілі американської політики у Сирії. Його виступ співпав з рішенням Пентагону створити там тридцятитисячну групу військ, метою якої стане захист кордонів та боротьба з організацією «ІДІЛ».

У межах конференції, яка відбулась у столиці Франції Парижі 23.01.2018, на який обговорювалось питання переслідування та притягнення до відповіді осіб, що винні у використанні хімічної зброї у Сирії, такі країни, як Америка, Британія, Франція, КСА та Йорданія, утвердили «документи», зібрані Вашингтоном за два тижні до цього. Ці документи були надані на розгляд де Містурі 25.01.2018 (деталі документу ви зможете знайти на сайті каналу «Аль-Маядін»).

У цих «документах» детально перераховані ступені перехідного етапу у Сирії, механізми конституційних поправок та виборчого процесу, повноваження президента і нового уряду, прописана необхідність зберегти структури безпеки, і усе це — під егідою прямого мандату ООН, а якщо б не явний сором та непристойність, то цей проект був би введений одразу відкрито під мандатом США. Позиція Америки показала,хто насправді стоїть «над» конференцією у Сочі. Насправді, Америка не бажала ткнути Путіна обличчям у бруд, чому і дозволила йому провести конференцію у Сочі у межах «пропагандистської кампанії», що служить у благо виборчій. Більше того, Америка навіть благословила цю конференцію, дозволивши де Містурі бути присутнім на ній. Хоча де Мистура і не брав участь на засіданні відкриття конференції, тим не менш, він висунув умови під час її проведення, як про це передає газета «Близький Схід», заявивши про необхідність створити «конституційний комітет, визначити його інстанцію та механізм роботи з де Містурою та Женевською конвенцією, проведеною під егідою ООН».

Таким чином, конференція завершилась заявою, у якій було сказано: «Ми домовились про створення конституційного комітету, зібраного з членів делегації Сирійської Арабської Республіки та делегації від опозиції з метою проведення конституційних реформ, скерованих на політичне врегулювання під егідою ООН згідно з резолюцією Ради Безпеки №2254». У заяві не було сказано про основну суть проблеми, як, наприклад, про роль ООН, про те, хто буде формувати владу, про звіт відповідальних за порушення прав та використання хімічної зброї, за присутність закордонних озброєних сил у Сирії і т.д. Ніхто не знає, коли і як зустрінуться більше 1300 людей для обговорення цієї резолюції, про приготування якої поквапився виступити Богданов іще у грудні 2017 р., але по факту не було зроблено у цьому напрямку нічого, окрім підписання!

Що ж стосується приниженої вистави, розіграної делегацією від опозиції, яка здійняла галас у знак протесу проти того, щоб бути присутніми на конференції під прапором сирійського режиму, то ці опозиціонери хотіли показати таким жестом, що вважають подібні суперечки доленосними та виправдовуючими їх зрадництво, що тягнеться іще з Женеви. У Сочі вони хотіли так виправдатись, покинувши конференцію. Але заява міністерства закордонних справ Туреччини викрила брехню та лицемірство опозиції, тому що Анкара заявила про отримання нею повноважень вести переговори замість відсутньої опозиції від її імені, після чого Анкара отримала 50 місць для опозиції у конституційному комітеті, про створення якого було сказано в остаточній заяві конференції «національного сирійського діалогу». Згідно остаточній заяві, конституційний комітет буде складатись із 150 людей, а отож, доля, яку отримала Анкара, включаючи переговори Москві, Каїрі та Ер-Ріяді, складає третину.

Із історії людства відомо, що якщо конфлікти закінчуються політичним рішенням, то це буде відображати рівень співвідношення переможця до переможеного. Найнебезпечніше, що міститься у сочинській резолюції — це створення конституційного комітету, що прокладає шлях до «політичного » рішення по Сирії, закладеному іще у Женеві. Росія вступає з цією резолюцією, намагаючись приховати від очей людей те, що у той же час вона проливає кров, розриває тіла людей на частини, застосовує хімічну зброю, наносить десятки авіаударів по м. Саракіб і при цьому заявляє про мир на конференції у Сочі.

Основне питання залишається таким же, яким і було: коли Умма почне приймати свої рішення та позбудеться від ілюзій, наводимих перед її очима невірними колонізаторами, що приховують від нас своє зло та плетуть підступи роти Умми вдень та вночі, у чому їм допомагають правителі мусульман, починаючи від мулл у Тегерані з їх «Днем Єрусалиму», і закінчуючи тим, хто намагається виставити себе якимось другим Ертогрулом, тільки вже в Анкарі, а також лідери повстанських угрупувань, що продаються та купуються за долари, і навіть лідери угрупувань, які позиціонують себе носіями ісламського стягу і при цьому їм вдається втілювати у життя астанинські рішення — інколи за допомогою Туреччини, інколи напряму?!

Газета «Ар-Рая»
Д-р УсманБаххаш
Голова Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
21 Джумада аль-уля 1439 г.х.
07.02.2018 р.