Америка і НАТО — колоніальні партнери

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Міністри оборони країн-членів НАТО на зустрічі у четвер 15 лютого за вимогою США дали старт підготовці місії по навчанню та консультуванню сил в Іраку.

Міністр оборони США Джеймс Меттіс відправив у січні листа у штаб-квартиру НАТО з закликом почати офіційну місію блоку в Іраку, яка б припускала постійну або напівпостійну наявність там військ НАТО. Генсек НАТО Йенс Столтенберг заявив, що місія не буде бойовою, а буде носити учбовий характер для того, щоб підвищити ефективність іракських сил і створити передову військову структуру. На засіданні міністрів оборони було підкреслено, що тривала підготовка іракських сил перешкоджає поверненню бойових дій. Генсек НАТО заявив:

«Уроки, вилучені із Іраку,довели, що ранній ухід може примусити повторно відправити бойові сили, тому ми повинні залишитись там стільки, скільки необхідно, щоб не повторити помилки».

Очікується, що про запуск місії буде об’явлено на саміті альянсу у липні. Місія включає у себе підготовку офіцерів, створення військової академії, навчання військовій медицині, протидія саморобним вибуховим пристроям; також підкреслюється, що місія не відправить військовослужбовців для бойових задач.

У справжній час НАТО має обмежену учбову місію у Багдаде, зважаючи на незгоду деяких членів альянсу з вимогою Вашингтона про розширення військової місії в Іраку через побоювання відкрити «другий Афганістан», місія в якому триває більше 10 років. Американський тиск є частиною вимоги Трампа, і вона полягає у тому, щоб західна коаліція вийшла за межі свої основної задачі по захисту своїх територій і надала підтримку у стримуванні ісламських бойовиків. У травні минулого року на саміті у Брюсселі Трамп попередив своїх союзників, що якщо Європа не збільшить протидію терористам, то будуть нові атаки. Також колишній президент США Барак Обама добивався великої ролі північноатлантичного альянсу на Близькому Сході, де Америка вважає, що тривалий досвід НАТО в Афганістані дає велику можливість для відновлення іракських сил після повернення земель, контрольованих ІД.

«Сполучені Штати на ролі НАТО в Іраку на довгостроковій основі», — сказав один високопосадовий дипломат альянсу на умовах анонімності. «Це вкрай підозріло, як другий Афганістан», — дав він,зазначаючи, що союзники добре пам’ятають критику Трампа під час його кампанії у 2016 році, що альянс застарів, тому що не займається тероризмом.

Що стосується іракської сторони, то інформаційне бюро іракського прем’єр-міністра у своїй заяві від 23 січня 2018 року повідомляє, що аль-Абаді провів телефонну розмову з генсеком НАТО, де сторони обговорили прискорення підготовки іракських сил. А також вони обговорили розробку нової програми навчання піхоти, розвідки та інших видів військ з нарощуванням потенціалу міністерства оборони. Примітно, що офіційні особи НАТО заявили «Reuters» про труднощі досягнення американських вимог, хоча у них є підтримка та схвалення аль-Абаді; вони посилались на високу вартість зарубіжних місій та ризик для життя солдатів, що не треба зупинятись на цьому, але необхідно визначити розмір сил в Іраку, їх фінансування, захист, а також визначити держави, які будуть у їх складі. Також вони підкреслили, що НАТО не може діяти навіть під тиском США, доки Багдад не надасть офіційне прохання до НАТО, що малоймовірно через очікувані вибори та напружену політичну обстановку у країні.

Через тиск,спричинюваний американською адміністрацією на НАТО, стає ясно, що Америка не бажає заходити у регіон одна; вона бажає, щоб Європа увійшла разом з нею, але під американським командуванням і керівництвом. Таким чином, Америка хоче уникнути великих витрат на роль мирового «поліцейського» і не спровокувати світ і народи проти себе ; вона продовжує нав’язувати свій вплив усім з мінімальними та моральними витратами. Військова стратегія США по створенню швидкої та ефективної сили реагування, перерозподіл та концентрація сил у південно-західних та південно-східних районах, як і спроба вивести НАТО із військової у політичну організацію показує, що НАТО стало інструментом Америки.

План Трампа вимагає залишитись в Іраку на невизначені строки і поставити Європу у скрутний стан під приводом загрози з боку «терористів», які знаходяться в Іраку, а також для участі європейців у відновленні Іраку. Усе це відкриває двері для американської окупації. Америка чудово усвідомлює, що їй необхідно роз’єднати народ Іраку та посіяти серед нього розбіжності, що дасть їй можливість залишитись там і продовжити свою присутність під різними приводами — «забезпечення захисту» та «запобігання повернення терористів». У такому положенні Вашингтон отримає повний доступ до Іраку та його водним та нафтовим багатствам.

Після усього, що відбувається, ми повинні розглядати кожен союз по безпеці, кожні переговори з військовими союзами, на кшталт цих спільних навчань, військових баз і т.д.,неприйнятними, оскільки це вважається допомогою невірним у їх боротьбі проти мусульман. Військові союзи зайняли землі мусульман під приводом вчень та угод по безпеці, таких як оренда портів, військових баз та аеродромів, і це має величезний негативний вплив на життя мусульман, їх кров та недоторканість. Таким чином,країни невірних мають повну владу над землями мусульман, а мусульмани, у свою чергу, втрачають свій суверенітет і панування над своєю землею. А це є забороненим по Шаріату, тому що неможна надавати невіруючим владу над віруючими. Всевишній Аллах сказав:

وَلَنْ يَجْعَلَ اللَّهُ لِلْكَافِرِينَ عَلَى الْمُؤْمِنِينَ سَبِيلاً

«Аллах не відкриє невіруючим шляху проти віруючих» (4:141).

Суверенітет держави — це її здатність діяти по своїй волі і вибору, покладаючись на свою владу як у внутрішніх, так і у зовнішніх справах. Кожне упущення у питання суверенітету впливає на існування держави як держави; також може бути необхідність у війні для збереження та захисту суверенітету держави. Із цього слідує, що державний суверенітет є найважливішим політичним питанням. Вивчаючи це питання, ми знайшли, що мусульманські вчені, як у наш час, так і раніше, ставили умову, що безпека «Дар уль-Іслям» забезпечується лише мусульманами. Тобто, суверенітет держави, її зовнішня та внутрішня безпека забезпечуються виключно мусульманами.

Виникає питання: з ким буде воювати Америка та її союзники, у той час як правителі в мусульман — її агенти? Чому вони воюють з країною, яка і так знаходиться під їх контролем? Відповідь у тому, що вони чудово розуміють, що встановлені ними режими рано чи пізно падуть, це лише питання часу, тому вони готують свою військову агресію проти народу. Коли Всевишній Аллах надасть милість Своїм рабам і дарує їм Другий Праведний Халіфат, правління у якому здійснюється за методом пророцтва, тоді буде зруйнована барикада, якою захищаються невірні. Роль же цієї барикади виконують правителі, лицеміри, мислителі, обмануті західною просвітою, і тирани, які правлять вигаданою світською системою, а їх інтереси сходяться з інтересами західного колонізатора.


Газета «Ар-Рая»
Алі Бадрі — Ірак
21.02.2018