До початку 2018 року економічна криза у Судані почала усугублятись, внаслідок чого місцева валюта досягла самого низького курсу по відношенню до долару та іншим валютам. Вартість одного долара досягла більше сорока суданських фунтів.
Катастрофа полягала у прийнятому на поточний рік бюджеті, який більше аніж на 63% покладається на податки та митні збори, а решта частини — на відсоткові борги, що супроводжувалось ростом обмінного курсу долара з 6,9 до 18 фунтів. Уряд скасував субсидії та пшеницю та поклав цей тягар на торговців, внаслідок чого ціна за мішок муки (50 кг) зросла від 164 до 450 фунтів, а ціна шматка хліба досягла 1 фунта. Проте адже шматочком хліба не насититься навіть кішка, не говорячи вже про людину. Усе це привело до шаленого росту цін на усі товари та послуги. Ціни зросли у два, а то і у три рази. Кожен ремісник став піднімати ціни на свій товар, щоб поспівати за ринком. Усе ці відбилось на переважній більшості людей. Деякі вийшли на вулицю, протестуючи проти важких економічних умов, і в обмін на це отримали побиття, затримання та в’язниці.
Потім уряд застосував немічні рішення, щоб справитись з такою ситуацією, яка загрожує крахом держави. Він заблокував гроші людей у банках, відкривши їм доступ лише до малої їх частини у спробі збалансувати ліквідність банків, оскільки люди стали зберігати свої гроші у доларах після того, як держава надрукувала мільярди порожніх фунтів та вилила їх на ринок, що створило жахливу девальвацію місцевої валюти. Але, незважаючи на те, що зробив уряд, він не впливає на корні кризи. Ситуація усе іще не змінилась і навіть погіршується. Ціни продовжують зростати. Уряд, намагаючись стримати людей, став говорити про корупцію, а також про «жирних котів», не згадуючи конкретних імен та їх діяльності.
Потім, він став говорити про змінення, але це виразилось лише у зміні облич, а не у зміненні політики. Першим із цих змінень стало звільнення голови служби безпеки та розвідки Мухаммада Ати аль-Мавли та призначення Салаха Коша, який вже займав цей пост дев’ять років назад. Кош зняв з посад низку офіцерів безпеки та розвідки. За цим послідували чутки Інтернет - порталах «WhatsApp», «Facebook» і т.д. про те, що вони торгували доларами, цукром та іншими товарами. Другим зміненням стало зняття з посади заступника голови правлячої партії «Національний конгрес» та заступника помічника президента Ібрагіма Махмуда та призначення на його місце Фейсала Ібрахіма, який почав говорити про боротьбу з корупцією, а потім розповідати про погане виконання своїх обов’язків міністрами Уряду національної єдності.
Тим часом, голова держави та верховний головнокомандуючий озброєними силами Умар аль-Башир відправив у відставку начальника штаба ВС, а потім одних офіцерів армії відправив на пенсію та підвищив інших. Зміна міністрів буде тривати доти, доки не буде завершена повна картина змінень, про яку вони говорять. Проте очевидно, що це — усього лише зміна облич, а не змінення політики та основ держави. Це свого роду пил у вічі. Таким чином уряд хоче заспокоїти людей, хоча це не триватиме довго,тому що проблема — не у людях, а у методі управління державою та у жадібній та жорсткій капіталістичні системі, за яку тримається уряд. Досить згадати, що причиною цих лих стали рецепти Міжнародного валютного фонду (МВФ), заклопотаного лише відсотковим прибутком, що стягується з жителів Судану, яких Аллах наділив усілякими благами та багатствами.
Якщо б ці багатства використовувались на благо країни та її жителів, то Судан став би «житницею світу» насправді. Суданський борг у розмірі більше 50 млрд. дол., що в основі не перевищує і 10 млрд., вже у десятикратному розмірі був виплачений «міжнародним відсотковим фондам», які виснажують багатство країни, не залишаючи людям навіть крихт. Держава вимушена знов брати позику, покладаючись на заборонені по Ісламу мита (макс), податки та кишені людей, щоб витрачати на армію конституціоналістів, які прагнуть стати міністрами, та інших приближених осіб до уряду. Метою цих змінень є збереження аль-Башира при владі. Усі люди, яких він призначив на пости, вважаються найвідданішими йому, а ті, хто був звільнений, зберігали в собі багато питань з приводу їх лояльності до уряду. Аль-Башир нещодавніми зміненнями вбив двох зайців — тимчасово заспокоїв кризу, відволікаючи людей формальними зміненнями, а потім призначив на пости тих, на кого він буде покладатись на наступному етапі.
Необхідне змінення полягає у тому, щоб змінити основу держави,відмовившись від демократичної капіталістичної ідеології у правлінні, політиці та економіці, прийнявши ідеологію Великого Ісламу, який складається із законів Господа світів,у якому держава заснована на формулі «немає божества окрім Аллаха, і Мухаммад — Посланець Аллаха». Мусульманину присягають на те, що будуть підкорятися йому, доки той править на основі Книги Аллаха та Сунни Посланця ﷺ, і він стає халіфом та аміром мусульман, піклуючись про справи людей, проганяючи геть невірних колонізаторів, поклавши край лихварству, яке є війною проти Аллаха та Його Посланця ﷺ, та керуючи економікою держави на основі справедливих законів Ісламу. Тоді повернеться безпечне та спокійне життя у затишку Праведного Халіфату за методом пророцтва, яким задоволений Творець небес та землі. Ми ж станемо правителями та підопічними, виконуючи зобов’язання бути посередниками для народів, несучи Великий Іслам та його справедливі закони усьому світу. І немає іншого виходу із цих лих та криз.
Газета «Ар-Рая»
Ібрахім Усман Абу Халіль
Офіційний представник Хізб ут-Тахрір у Судані
07.03.2018