З миті розвалу Халіфату руками Англії у 1924 році мусульманський світ переживає втрати та роз’єднаність, які кидають Умму із боку у бік. Мусульмани втратили свої права та волю, а їх землі були розграбовані у них же на очах.
Дане занепадницьке положення триває десятки років, хоча до цього, на протязі сторіч, Умма жила у величі та честі, відправляючи ціле військо заради порятунку лише однієї мусульманки, і вимушувала здригатись престоли від гніву мусульман, стуку копит та звуку ударів мечів.
Так, на жаль, нинішнє положення мусульман істотно різниться з колишнім, і виною цьому став розвал Халіфату руками огидної Англії.
Побажавши скасувати Османський Халіфат, Англія вдалася до заходів розкладу його зсередини, послаблюючи дух ісламської ідеї серед мусульман, забруднюючи багато їх ідей та методів, а також підкупаючи совість деяких мусульман, щоб реалізувати свою мету за допомогою них.
На цьому Англія не зупинилась, тому що знала, що мусульмани повернуть собі Халіфат, оскільки яскрава історія Умми буде постійно викликати у них бажання жити так само, як їх пращури. Тоді Лондон встановив у кожному із мусульманських регіонів режими, метою яких стало перешкоджання ідеї державності та виконання усього, що їм нав’язується Заходом, не переходячи за межі вказівок імперських держав.
Ці режими почали виконувати роль сторожових псів, щоб запобігти відродженню Умми. Вони вдались до різноманітних видів способів та методів проти мусульман, таким як перешкоджання рухам, запобігання відхилення від їх точки зору та міркувань на тему звільнення Умми. Коїлись репресії, залякування, затримання та заточення у в’язниці з боку цих режимів у відношенні багатьох синів Ісламської Умми. У результаті усього цього широкий прошарок мусульман був заляканий та піддав перевагу не прагнути до яких-небудь змін.
Також маріонетковими режимами були вжиті заходи відволікання уваги Ісламської Умми, щоб не дати з’явитись інтелектуальному простору, який би вимушував замислитись щодо положення мусульман, що в Уммі зберігався тільки лише стан, сприятливий для реалізації бажань та інтересів їх господ на Заході. Вони довели свої народи до зубожіння та утиснули їх умови проживання.
Ворогами Ісламу було витрачено багато засобів, щоб не допустити ствердження законів Аллаха на Землі,оскільки Ісламська Держава виступає захисником честі, майні, життя та прав мусульман.
З дозволу Аллаха, підступи ворогів обернуться проти них самих, а засоби, витрачені ними на шкоду Ісламу, принесуть гору їм же у їх дома.
Після десятиріч гніту правителів, у якому жили мусульмани, довіряючи безбожному Заходу та його приспішникам, Умма повстала проти своїх катів, бідності,зубожіння та агентів-ставлеників. Оскільки ідея мусульман не була доведена до кристалізації,а їх цілі та вимоги не були ясними, безбожний Захід зміг поглинути та обмежити цей рух, доки він знов не відновиться.
Проте ситуація у Шамі відрізняється від того, що відбувається в інших мусульманських регіонах. Сирійський режим перейшов усі кордони жорстокості. Результатом цього стала революція, яка відрізнялась від решти інших революцій у мусульманському світі, оскільки вона висунула вимогу про встановлення Халіфату за методом пророцтва. Проте усе таки, по спливанню деякого часу, ця революція не мала інших відмінностей від попередніх повстань у своїх вимогах. Але можна сказати, що сирійська революція по часу дозрівала швидше решти інших. Тому Захід чекав зручного моменту і готувався до того, щоб покінчити з нею.
Він не залишив без уваги жодної можливості, жодного інструменту, що не скористатись ним. І у нього усе склалось по задуманому сценарію, якщо б тільки не народна підтримка на користь Ісламу та його дотримання, незважаючи на усі переживаємі ним страждання та лиха. Усе, до чого вдались вороги Аллаха та їх усі плани, що реалізуються усілякими безрідними людьми; усі ті скоєні ними злочини; усе, що було сказано про способи відволікання від революції, і те, що вона зазнала від їх рук за увесь цей час — усе це можна назвати вступом перед подіями, які сьогодні кояться у Гуті: вбивства, руйнування, різанина, тотальний страх, голод, нестача в усьому життєво необхідному, картини злочинів, від виду яких кров застигає у жилах.
І дня не минає у Гуті,щоб не були скоєні які-небудь звірські злочини, про які сумлінно продовжують замовчувати зацікавлені сторони, вороже налаштовані проти мусульман та релігії Аллаха. Це ті події,свідками яких стали жителі Гути — табору мусульман у день кровопролитної битви.
З іншого боку, армії маріонеткових режимів віддали перевагу гробовій мовчанці та дію лише для упокорення мусульман, які вийшли проти гніту та порочності.
Зіставляючи, з одного боку, війська, що вийшли на порятунок однієї мусульманки або допомоги мусульманам, і з іншого боку — армії, які мовчки спостерігають за тим,що відбувається, та діють лише в інтересах ворога, напрошується висновок: усе, що пережила або переживає Умма, є наслідком розпаду держави Халіфат, у тому числі, ця очевидна різниця між військовими силами, які мобілізуються за вимогою повелінь Ісламу, щоб покласти край несправедливості у відношенні рабів Аллаха, і силами, що мобілізуються по вказівці тиранів, бажаючих завадити велінням Аллаха здійснитись.
Таким є положення жителів Гути. Їх метою є не просто намір покласти край несправедливості, утисканням та гніту, що коїться на їх адресу. Вони бажають покінчити з тиранією проти усіх мусульман. Вони чекають лише допомоги, а не простого спостереження глядачів. На їх боці — Аллах, і лише на Нього вони сподіваються.
О народ Гути! Аллах обрав вас та ваші землі, як обрав вашого Пророка ﷺ із племені Курайш. Вашою платою за це є встановлення держави, яка буде піклуватись про вас. Аллах випробував вас втратами та кровопролиттям так само, як і вашого Посланця ﷺ — репресіями, побиттями, приниженнями та ізоляцією. Проявляйте терпіння та очікуйте здійснення волі Аллаха,і тоді ви розділите участь свого Пророка ﷺ, коли до нього прийшла допомога та перемога від Аллаха. Будьте терплячими та стійкими та бійтесь Аллаха, можливо, ви набудете успіху.
Газета«Ар-Рая»
Абдо ад-Далі (Абу аль-Мунзір)
07.03.2018