14 квітня 2018 р. у Тунісі стартувала муніципальна виборча кампанія за можливість обиратись на 2074 посад.
Особливість цих виборів у тому, що після скинення Зіна аль-Абідіна Бена Алі вони проходять уперше, і очікується, що вони стануть переломним моментом у житті країни. На дану мить туніський парламент (Зібрання представників народу) працює над законопроектом, який дозволить розширити повноваження муніципалітетів, надавши їм більше незалежності у прийнятті рішень. Також ці вибори стануть свідками участі співробітників служб безпеки та військових у голосуванні. На ділянках, де буде проходити голосування співробітників безпеки та військових, вибори пройдуть 29 квітня 2018 р., у той час як виборці будуть голосувати 5–6 травня 2018. Оптимальна дата об’явлення результатів — 7 травня, а крайня — 9 травня.
Очікується, що новий закон (у справжній час він обговорюється у парламенті) допоможе муніципалітетам досягти більшої фінансової незалежності, адже на дану мить їх можливість складає 4% від державного бюджету. Для цього їм дозволять розширити джерела фінансування та складати бюджет, надавши їм керівні вказівки про механізми розподілення грошей. Новий закон також гарантує можливість підготовки та реалізації проектів розвитку, тим самим сприяючи створенню робочих місць та стимулюючи економічний ріст. Окрім розширення повноважень муніципалітетів, новий закон визначить принципи зв’язків муніципалітетів з іншими організаціями, такими як організації громадянського суспільства, державні органи та міжнародні комітети.
Очікувані вибори допоможуть політичним партіям зрозуміти, чи піде туніський виборець на очікувані парламентські та президентські вибори через рік. Тому політичні партії, такі як «Ан-Нахда» та «Воззвання Тунісу », які бажають добитися непоганих результатів на місцевих виборах, будуть підтримувати ініціативу по розширенню повноважень муніципалітетів, що дозволить гарантувати їм народну популярність, яка так необхідна для хороших результатів на парламентських виборах 2019 р. Що стосується партій, якій навряд чи досягнуть хороших результатів на місцевих виборах, таких як «Народний фронт», то вони спробують блокувати процес децентралізації та завадити роботі муніципальних рад шляхом накладання вето…
Спостерігачі вважають, що велика кількість виборчих списків створює небезпеку, адже це може викликати у виборця небажання іти на вибори,що стане плюсом лише для крупних партій. Останнє опитування показало, що число бажаючих взяти участь у виборах не перевищує третини виборців.
По мірі наближення виборів у жителів Тунісу перед очима починають оспливати спогади про виборчі кампанії 2014 г., коли партії проводили чудну пропагандистську діяльність, щ супроводжувалась звинуваченнями у підкупі виборців, у заманюванні їх грошима та подарунками. Не говорячи вже про незрозумілих спонсорах, адже, ймовірніше за усе, до цього доклали руки деякі закордонні посольства та володарі брудного капіталу, задачею яких було сформувати потрібну волю виборця. Якщо те, що відбувається сьогодні, буде продовжуватись таким же чином, то очікується зловживання і у цих виборчих кампаніях.
Французький посол Олів’є Пуаре Дарфур відвідав деякі виборчі комісії та провів зустріч з Центральною виборчою комісією, що викликало політичні суперечки та гнів серед активістів, які порахували це замахуванням на суверенітет країни. Низка активістів поставила питання щодо причин візиту посла, при цьому попереджуючи про недозволенність іноземцям втручатись в очікувані муніципальні вибори. Образ французького посла викликав хвилю глузувань на його адресу з боку журналістів та блогерів. Одні охарактеризували його «як у бочці затичка», інші як «французький генеральний резидент», який вийшов за рамки усіх дипломатичних обмежень та звичаїв.
Справа не обмежилась лише французьким послом. Голова незалежної вищої виборчої комісії Мухаммад ат-Талілі аль-Мансарі заявив, що ці зустрічі «пройшли також з послами Румунії, Америки та іншими. Ця процедура була спланована спільно з попередніми комісіями та з діючими керівниками комісії».
ЄС об’явив, що за запрошенням Незалежної вищої виборчої комісії направить делегацію із 80 людей для спостереження за муніципальними. Також Верховний представник ЄС по закордонним справам та політиці безпеки у Юнкера Федеріка Могеріні доручила члену Європейського парламенту Фабіо Массімо Кастальдо керувати цією делегацією.
Необхідно розуміти одну річ: доки Туніс жертвує своїм суверенітетом у благо ворогів; доки закордонні посли вільготно пересуваються по країні і доки перед ними відкриваються усі двері; доки воля правителів Тунісу паралізована та підкорена диктату Міжнародного валютного фонду; доки боротьба за владу у мусульманських країнах не вирішується шляхом вирів, а вирішується через підтримку ззовні та за допомогою сили, справжня баталія за владу та впливу у країні відбувається як за стінами закордонних посольств, так і на різного роду нарадах,у той час як вибори — усього лише прикриття, щоб надати легітимності рішенням Заходу, адже він любить підносити усе у красивій обгортці.
Вибори, якій відбулись після революції у Тунісі, були лише грою, влаштованою Заходом у рамках своєї культури, щоб ситуація не вийшла з-під його контролю. Нову конституцію Тунісу розробляло Зібрання народних представників Тунісу, проте усе це курирував єврей Ной Фельдман у присутності представників деяких впливових закордонних кампаній,які по сей день грабують країну. Коли депутати захотіли прийняти закон про політичну ізоляцію, сталися загадкові політичні вбивства, а керуюча верхівка парламенту була вимушена подати у відставку. Коли люди почали вимагати повернення своїх багатств, закордонні посольства прийшли у гнів, після чого почались залякування людей, у результаті жителів Тунісу поставили перед вибором: бути примушеними до невідомому або повернутись у свої дома.
Ці муніципальні вибори нічим від попередніх особливо відрізнятись не будуть, також очікується їх поразка, особливо у контексті:
— заплутаної та нестабільної політичної обстановки,
— бурхливого соціального руху, чиї ставки високі,
— відсутності росту та місцевого та регіонального розвитку при виснаженій та слабкій економіці, що перебуває під опікою МВФ.
Неможливо уявити, що мусульмани Тунісу підуть за політичним рішенням ззовні, ми очікуємо, що вони скеруються у бік політичного проекту Умми, реалізація та запровадження якого здійснюються за допомогою володарів сили. Володарі сили повинні встановити державу, влада у якій повністю належить мусульманам. А подібне може бути лише у державі, що володіє силою та авторитетом, яка у своїх рішеннях та політиці ґрунтується за пануванні Шаріату та владі Умми. Такою державою є Халіфат, правління у якому буде здійснюватись за методом пророцтва.
Газета «Ар-Рая»
Аль-Асад аль-Аджилій
Член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір у Тунісі
16 Шабана 1439 р.х.
02.05.2018 р.