Щоденно до нас доходять свідчення про приниженнях, глузування та презирство на адресу правителів мусульман з боку їх безбожних господ із країн Заходу.
Одним із останніх прикладів подібного цинізму, презирства та глузування є те, що сталося на зустрічі Ібн Сальмана з Трампом під час візиту першого в Америку 20.03.2018, де президент США дістав дошку з фотографіями завершених та очікуваних військових угод по продажу військової техніки у Королівство Саудівська Аравія. Сума кожної угоди обчислюється мільярдами. Потім Трамп звернувся до Ібн Сальману зі словами: «Ці суми для вас незначні. Саудівська Аравія — дуже багато країна і вона готова надати частину цього багатства нам». Потім він додав: «Ми збираємось повернути мільярди доларів у США», — а також він сказав: «Існує співпраця між США та Саудівською Аравією в області оборони», — вказавши, що Ер-Ріяд «оплачує більшу частину витрат на проект по обороні усього Близького Сходу».
Трамп у своїй промові у штаті Айова заявив: «До того, як я став президентом, Іран збирався захопити Близький Схід приблизно за 12 хвилин, вірно? Тепер вони намагаються вижити». Черговий раз вказуючи на те, щоб Саудівська Аравія виплатила гроші в обмін на захист з боку Америки, Трамп сказав: «Платіть, і ми вас захистимо». Якою ж була відповідь наслідного принца із династії Аль Сауд на ці приниження?! Чому він назвав це досягненням для себе та своєї країни?
Його відповідь була такою ж принизливою, як і те, що він зв’язав себе з безбожними господами на Заході, обірвавши свій зв’язок з Великим Аллахом. Він відповів: «Саудівська Аравія купує зброю у Сполучених Штатів і не бере її безкоштовно». Він додав: «На дану мить ми нічого не будемо платити за нашу безпеку, а відносини Саудівської Аравії з Трампом чудові та відмітні. Мені подобається працювати з президентом США. Варто сприймати похвалу і критику друзів безболісно!».
Питання, яке ми задаємо тут : що було б, якщо б подібні глузливі заяви зробив хто-небудь із критиків, письменників або журналістів у Саудівській Аравії, або за її межами, як це трапилось з Джамалом Хашоггі? Якою була б його доля ?! Це нагадує слова поета:
أسَدٌ عَلَيَّ في الْحُروبِ نَعَامَةٌ *** رَبْداءُ تَجْفُلُ مِنْ صَفِيرِ الصَّافِرِ
«Переді мною він лев, а на війні він страус,
І лише звук який почувши, втікає він зі страху»
І дійсно, усе обстоїть так, як сказано іще в одному творі:
مَنْ يَهُنْ يَسْهُلِ الْهَوَانُ عَلَيْهِ *** مَا لِجُرْحٍ بِمَيِّتٍ إِيلَامُ
«Жалюгідному принижуватись — не в тягар.
Адже мерці теж не відчувають болі».
Жаль, що правителі мусульманських країн не вилучають уроку із того, що трапилось і досі трапляється з подібними до них агентами Заходу. Наприклад:
— король Йорданії Абдуллах ібн Хусейн був вбитий на порозі мечеті аль-Акса у 1951році;
— саудівський король Фейсал ібн Абдуль-Азіз був застрелений своїм племінником, принцом Фейсалом ібн Мусаідом, у 1975 році;
— прем’єр-міністр Іраку Абдель Керім Касем був вбитий у 1963 році, а тіло регента Іраку Абд аль-Ілаха було розірвано і спалено на площі у 1958 році;
— шах Ірану Мухаммад Реза Пехлеві був скинутий у 1979 році. Він сидів на престолі і хизувався тим, що є вірним союзником Англії на Близькому Сході. А коли Америка запровадила свій вплив в Ірані через так звану «ісламську революцію» у 1979 році на чолі з Хомейні і скинула шаха, він втік із країни на літаку. У цю мить він сказав свої відомі слова, які повинні бути закарбовані в пам’ять про скинутих правителів: «Америка викидає мене із Ірану як мертве мишеня із пастки». Після цього увесь світ відкинув його, і не знайшлось жодної країни, яка б його приютила. Врешті решт він був прийнятий Єгиптом — розсадником несправедливих правителів-тиранів. Він залишався в Єгипті і не подавав голосу, доки не помер і не був похований там же.
Так буває з кожним правителем, який не дотримується ані своїх принципів, ані принципів народу. По суті, правитель — це вірний слуга свого народу, який дотримується тієї ж ідеології, що і його народ. Він служить своєму народу, захоплений його проблемами та охороняє своїх громадян більше, аніж себе, подібно Умару ібн аль-Хаттабу (р.а.), який сказав: «Клянусь Аллахом, я не буду ситий, доки не насититься кожен мусульманин у Медині», — а також: «Якщо б (під час мого правління) на узбережжі Євфрату померла загублена вівця, то я припустив би, що Всевишній Аллах спитає з мене за неї у День Воскресіння».
Приниження, що сталися і відбуваються, на адресу наслідного принца Саудівської Аравії викликані тим, що невірним відомо про те, що він не знаходить підтримки свого народу, релігії та ідеології. Його опора, як відомо Трампу та усьому світу, — це Америка, яка приводить правителів, на кшталт Ібн Сальмана, до влади і знімає їх, подібно непотрібному чоботу з ноги, а також видає вказівки згідно зі своїми інтересами, а не з інтересами жителів Саудівської Аравії. У часи правління Харуна ар-Рашида правитель Візантії Нікіфор надіслав листа аміру правовірних Харуну, у якому він не дав собі клопоту дотриматись етики звернення до халіфів. Харун ар-Рашид відправив йому у відповідь наступні слова: «Від Харуна, повелителя правовірних, до Нікіфору — візантійському псу. Я прочитав твого листа, о син невірної, і відповідь на нього ти побачиш, а не прочитаєш». Він висунув військо, початок якого був у Візантії, а кінець — у Багдаді, повернувши повагу до себе та своїй державі, а візантійський цар вибачився за свій тон і виплатив джизью у подвійному розмірі!
Єдиний шлях до поваги та пошани, якщо, звичайно, їм це цікаво, — це повернення в обійми свого народу і дія згідно законам Аллаха. Аллах сказав:
بَشِّرِ ٱلۡمُنَٰفِقِينَ بِأَنَّ لَهُمۡ عَذَابًا أَلِيمًا ١٣٨ ٱلَّذِينَ يَتَّخِذُونَ ٱلۡكَٰفِرِينَ أَوۡلِيَآءَ مِن دُونِ ٱلۡمُؤۡمِنِينَۚ أَيَبۡتَغُونَ عِندَهُمُ ٱلۡعِزَّةَ فَإِنَّ ٱلۡعِزَّةَ لِلَّهِ جَمِيعٗا
«Обрадуй звісткою про болісні страждання лицемірів, які беруть своїми помічниками та друзями невіруючих замість віруючих. Невже вони хочуть набути могутності з ними, якщо могутність цілком притаманна Аллаху?» (4:138,139),
يَقُولُونَ لَئِن رَّجَعۡنَآ إِلَى ٱلۡمَدِينَةِ لَيُخۡرِجَنَّ ٱلۡأَعَزُّ مِنۡهَا ٱلۡأَذَلَّۚ وَلِلَّهِ ٱلۡعِزَّةُ وَلِرَسُولِهِۦ وَلِلۡمُؤۡمِنِينَ وَلَٰكِنَّ ٱلۡمُنَٰفِقِينَ لَا يَعۡلَمُونَ
«Вони говорять: «Коли ми повернемось у Медину, то могутні серед нас неодмінно виженуть звідти презирливих». Могутність притаманна Аллаху, Його Посланцю та віруючим, але лицеміри не знають цього» (63:18),
مَن كَانَ يُرِيدُ ٱلۡعِزَّةَ فَلِلَّهِ ٱلۡعِزَّةُ جَمِيعًاۚ إِلَيۡهِ يَصۡعَدُ ٱلۡكَلِمُ ٱلطَّيِّبُ وَٱلۡعَمَلُ ٱلصَّٰلِحُ يَرۡفَعُهُۥۚ وَٱلَّذِينَ يَمۡكُرُونَ ٱلسَّئَِّاتِ لَهُمۡ عَذَابٞ شَدِيدٞۖ وَمَكۡرُ أُوْلَٰٓئِكَ هُوَ يَبُورُ
«Якщо хто жадає могутності, то адже могутність цілком належить Аллаху. До Нього підноситься прекрасне слово, і Він підносить праведне діяння (або праведне діяння підносить прекрасне слово; або праведне діяння підносить людину). А тим, які замислюють злодіяння, уготовані тяжкі муки, і їх замисли виявляться безуспішними» (35:10).
Газета «Ар-Рая»
Хамд Табіб — Єрусалим
8 Сафара 1440 р.х.
17.10.2018 р.
