Нинішній прем’єр-міністр Борис Джонсон переміг на довгострокових парламентських виборах у Великобританії, які відбулись 12 грудня 2019р. Консервативна партія отримала переконливу перемогу, зміцнивши свої позиції у парламенті.
Це означає, що можна передбачити, чи буде більшість голосувати за вихід Британії із Європейського Союзу — питання, яке довгий час розділяє країну.
Незважаючи на страждання, які на протязі тривалого часу Консервативна партія завдає народу, на її політику затягування поясів, презирство до бідних і позбавлення їх належних побутово-комунальних послуг, тим не менш, більшість вдалась до Консервативної партії у надії на зміни. Передвиборча кампанія Консервативної партії мала дві лінії: перша полягала у тому, що вона єдина здатна скасувати Брексіт (вихід Британії із ЄС); друга лінія: брехня навколо опозиційних партій.
Говорячи про першу, то Консервативна партія провалила вихід Британії із Європейського Союзу тому, що у самій партії існує розкол з цього питання. Це стало причиною позбавлення двох прем’єр-міністрів своїх портфелів. Сам Борис Джонсон, який став прем’єр-міністром у липні цього року, пропустив два крайніх строки, встановлених для Брексіта, а також багато разів був викритий у брехні до публіки.
Тим часом консерватори набули успіху у винайденні брехні навколо опозиції, що спричинило істотний негативний вплив на прибічників і голоси Лейбористської партії. Так Лейбористська партія наразилась на критику з боку правих ЗМІВ за те, що у її рядах були члени, які розділяють антисемітські погляди,і, незважаючи на присутність півмільйону членів у цій партії, дуже маленька частина із них публікувала в Інтернеті свої коментарі навколо євреїв. Ці публікації на протязі використовувались ЗМІ проти лідера лейбористів Джеремі Корбіна.
Як підсумок лейбористи втратили 60 крісел у парламенті, 50 із яких пішли на користь консерваторів. Велика кількість парламентаріїв зізналось після виборів у засобах масової інформації про те, що на очікуваних виборах вони мають намір повернутись у Лейбористську партію і перейшли до консерваторів лише через свою підтримку Брексіта.
Для початку одна із некомерційних організацій проаналізувала фальшиві новини, які просувають три основні політичні партії Британії за допомогою соціально-медійних ресурсів у перші чотири дні грудня. Як з’ясувалось, біля 90% брехливої інформації у «Facebook» оплачено консерваторами. Брехня і іще більше брехні були стратегією Консервативної партії. Велика кількість мусульманських активістів і вчених проголосила участь у виборах обов’язковою. Багато хто обговорювали ситуацію з точки зору того, що ми потребуємо участі у виборах для захисту своїх інтересів і зменшення шкоди. Ряд мусульман закликав голосувати за Лейбористську партію і прибрати консерваторів із парламенту.
При цьому усього лише зверхній погляд на політичну ситуацію у Великобританії ясно показує, що мусульмани тут знаходяться у меншості, нездатній хоч якось вплинути на вибори. А останні два десятиріччя демонструють те, що політика у відношенні мусульман незмінна, хто б не був при владі — лейбористи чи ж консерватори. Лейбористи — ті, хто дуже охоче підтримують питання сексменшин, і вони ж підняли питання на порядок денний про небажання мусульман інтегруватись, яке підхопили консерватори.
У справжній час Консервативна партія має більшість у парламенті і виступає проти виходу Великобританії із Європейського Союзу, тому що це послабить країну. Хоча Борис Джонсон зможе через парламент укласти угоду, тим не менш, це буде усього лише угодою про вихід із ЄС, а очікується іще багато переговорів, які іще навіть не починались, складаних і заплутаних, що стосуються відносин між Великобританією та Європейським Союзом — головним торговим партнером країни.
Усі світова економіка залежить від виходу Великобританії із Європейського Союзу; у Великобританії не буде можливості впливати на правила і нові угоди, які встановить Союз, тим не менш, вона продовжить залежати від усього, що здійснить ЄС. Британські політики скаржаться на те, що Британія слабка і не може вплинути на Європейський Союз і на його імміграційну політику, хоча насправді Англія має потребу в усіх цих обставинах через скорочення чисельності свого населення. Більшість людей переконається у тому, що політичні проблеми залишились на місці навіть після Брексіту.
Багато хто можуть вважати, що результати нинішніх парламентських виборів — це початок кінця, але у дійсності попереду чекає іще довгий шлях з великою кількістю невирішених проблем. Тим не менш, Брексіт — це дуже зручний спосіб почати обговорювати виклики, які стоять перед нами.
Газета «Ар-Рая»
Аднан Хан
18.12.2019