Прем’єр-міністр Малайзії Махатхир Мухаммад закликав до проведення конференції у столиці своєї держави, куди, як очікувалось, повинні були приїхати делегації п’яти основних держав: самої Малайзії, потім Туреччини, Катара, Індонезії і Пакистану.
Мета конференції — пролити світло на проблеми мусульманських країн і виробити для них рішення. Проте через тиск, спричинений Саудівською Аравією, Індонезія і Пакистан відмовились брати в ній участь.
Офіційними цілями конференції , проведеної у столиці Малайзії Куала-Лумпур з 18 по 21 грудня, стали:
1. Пошук рішення нових проблем, з якими стикнулись мусульманські країни.
2. Загальне покращення положення мусульман у їх країнах.
3. Зібрання ісламських вчених і мислителів з усього світу для оживлення ісламської цивілізації.
Це вже друга подібна конференція, на якій були присутніми біля 400 представників із 53 країн. Перша була проведена у 2014 р.
У чому істина суть конференції і чи отримає вона хоч який-небудь успіх , або її спіткає та ж поразка, яка спіткала тисячі подібних конференцій, проведених як в Малайзії, так і в інших країнах світу? Чи спіткає цю конференцію та ж поразка, яка спікала «Організацію ісламської співпраці», «Рух неприєднання», « Лігу арабських держав» та інші міжнародні організації в ісламському світі, які заявляли , що вони здатні вирішити проблеми Умми? Чи досягли успіху колишні конференції і міждержавні організації у тому, щоб правильно визначити і вирішити проблеми Ісламської Умми? Чи мають потребу мусульмани у нікудишніх самітах, на яких лише стрясається повітря? Або ж ці конференції переслідують не офіційні, а отож, приховані цілі? І взагалі, якою є їх політична реальність?
Реальне положення держав — як учасників та засновників конференції — є показником їх здатності досягти хоч скільки-небудь значущих реформ у мусульманських країнах або вирішити їх проблеми. Усі держави-учасники конференції не мають чи майже не мають ніякої політичної волі, тому що вони — або повні маріонетки на кшталт Катара, або ж сателіти на кшталт Малайзії та Туреччини. Як вони збираються у такому випадку підсилитись до ступеня, необхідного для протидії закордонному впливу?
Окрім того, ми не бачимо, щоб ці держави, які заявляють про намір вирішувати проблеми ісламського світу, хоча б раз спробували вирішити щоб дійсно значуще і по-справжньому допомогти мусульманам Палестини, Кашміру, Іраку, Сирії, Чечні, Афганістану, Бірми, Боснії, Сомалі і т.д. Та й як вони могли внести свою лепту у рішення проблем ісламських народів, якщо завжди були причиною їх лих, лише підсилюючи страждання мусульман в інтересах своїх хазяїв - колонізаторів. Прикладом тому служить режим Пакистану (нехай навіть він не взяв участь у конференції ) у «рішенні » проблеми Кашміру та Афганістану, або режими Ірану і Туреччини, які приклали руку до знищення Сирії, або режим Катара та інші подібні держави, які звикли завжди стоять осторонь і «заклопотано спостерігати» за смертями тисяч мусульман, не говорячи вже про держави, які увійшли у торгову співпрацю з сіоністським утворенням напряму чи косвенно.
Хіба Ердоган не сказав, що проблема з уйгурами є внутрішньою справою Китаю, прибувши туди з візитом у цьому році?
Враховуючи усе це, свідомий мусульманин не буде в омані відносно подібних конференцій і спитає себе: «Які істинні цілі переслідуються даними конференціями?».
1. Може, їх проводять, щоб цим приховати нездатність держав займатись своїми прямими обов’язками і вирішувати нагальні проблеми мусульман, а також небажання відправляти свої армії для захисту Умми від нападок колонізаторів?
2. Може, вони тим самим бажають роздобути собі підтримку мусульман по усьому світу, що ті врешті решт не вимагали від них відновлення ісламського образу життя під правлінням єдиної Ісламської Держави?
3. Може, вони хочуть лише ззовні виставити свою конференцію ісламською, а насправді збирають навколо себе різні рухи , партії і приватних осіб із числа вчених і мислителів, які мають вагу в ісламському світі, щоб потім усе це зібрання об’явити «поміркованим» і як підсумок не вирішувати ніяких проблем під тим приводом, що «радикальне» рішення буде суперечити інтересам Умми, про що почне запевняти це саме «помірковане» зібрання людей?
Необхідно розглянути усі ці та інші приховані, неофіційні цілі конференції у Куала-Лумпур і викрити їх. Наші країни вже по горло ситі марними конференціями , після яких ми бачили лише зло і розруху, на кшталт «Конференції про протидії тероризму», після якої була об’явлена військова операція «Буря рішучості».
Газета «Ар-Рая»
д-р Фардж Мамдух
6 Джумада аль-уля 1441 р.х.
01.01.2020 р.