З того часу, як «Ізраїль» намагається окупувати землі Палестини, не припиняється розмова про його намір анексувати частини Західного берегу, які перебувають під окупацією з 1976 р., зокрема, мова йде про сільськогосподарські землі.
Палестинська національна адміністрація (ПНА) робить заяви, проводить заходи на знак незгоди з анексією, і це на тлі того, що саме ПНА підписує договори з «Ізраїлем», тим самим визнаючи легітимність і законність його окупації 78% палестинських земель. Сьогодні ПНА намагається зробити так, щоб протистояння обмежилось питанням анексії 8% палестинських земель, ніби решта земель можуть залишатись під контролем «Ізраїлю».
Те, що робить ПНА в останній час, лише підтверджує її змову проти Палестини, підтверджує її прагнення вирішити палестинське питання на користь «Ізраїлю». Адже сьогодні питання про законність окупації не є предметом обговорення і оскарження ПНА у «Ізраїлю», хоча окуповані у 1948 р. території складають 78% земель від усієї території Палестини. Аналогічним чином виглядає питання про існування єврейських поселень, зокрема — про крупні поселення на Західному березі річки Йордан; тепер і це питання не є основною проблемою у ПНА.
Особливо це розуміється на тлі новин про згоду ПНА визнати єврейські поселення в обмін на повернення частини окупованих земель. Усе це буде відповідати угоді Бейліна–Абу Мазена і угоді Ольмерта–Аббаса. Більше того, саме ПНА полегшила розширення поселень за рахунок відведення землі сіоністам через продаж руками брокерів, торговців землею, і навіть керівництва ПНА. Таким чином, концентрування усієї інформаційної боротьби і галасу навколо решти крихт земель Палестини — це введення в оману людей про те, що єдиним конфліктом, який залишився, є саме питання протистояння анексії. Усе це — змова і цілеспрямована дезінформація з боку ПНА. Проект анексії — не єдина змова проти Палестини, це продовження низки змов, які тривають з часів початку окупації. З самого початку окупації «Ізраїль» не припиняє будувати і розширяти свої поселення.
ПНА, незважаючи на усі отримані потиличники і ляпаси від Америки, не припиняє говорити про те, що переговори і угоди з «Ізраїлем» є рішенням проблеми Палестини. Жодного разу ПНА не сказала,що необхідно повернути проблему у меж хукмів Ісламу, жодного разу ПНА не вимагала від Умми та її армій звільнити Палестину. ПНА залишалась прихильником підступних рішень колоніальних держав, щоб підштовхнути «Ізраїль» повернутись до переговорів і компромісних рішень. У ці дні ПНА сподівається, що Європа і Англія зможуть усадити «Ізраїль» за стіл переговорів і підштовхнути до прийняття остаточного рішення у межах «Дві держави для двох народів».
ПНА та її лідери чудово усвідомлюють, що є рукою, яка забезпечує безпеку окупації і діє в ім’я стратегічних інтересів «Ізраїлю». Останні заяви Махмуда Аббаса і Саіба Ереката були нічим іншим, як пилом у вічі мусульман. Більше того, коли Саіб Ерекат говорив, що у випадку анексії Правого берегу саме прем’єр-міністр «Ізраїлю» Нетаньяху буде відповідати за збір сміття у Рафаху, Єрусалимі і Хевроні, насправді цим він описав діяльність ПНА, а не «Ізраїлю», бо саме ПНА займається збором сміття у цих містах на протязі тривалого часу. Незважаючи на свою роль у якості сміттярів, лідери ПНА продовжують чіплятись за владу і вичавлювати дивіденди від продажу Благословенної землі Палестини. «Ізраїль» добре розуміє сутність ПНА, тому продовжує закріпляти свої позиції на окупованих землях.
ПНА продовжує цілеспрямовано вводити в оману людей, адже вона прагне підштовхнути мусульман визнати окупацію Благословенних земель Палестини, а отож, на кону повинне стояти питання розбіжності кордонів і низки деталей, а не питання існування «Ізраїлю» на землях Палестини. Позиція ПНА штовхає людей на взаємодії з окупаційними силами з позиці слабкого, у якого немає ані сили, ані міці.
З урахуванням цього влада ПНА ввела низку заходів під приводом коронавірусу, бо метою було спричинити тиск на народ, примусити людей переживати за свій заробіток. На думку ПНА, саме питання заробітку повинно підштовхнути людей до здачі своїх земель окупанту. Відволікання людей на питання про заробіток, на думку влади, повинно віддалити їх від правильної позиції у питанні Палестини. Але ж рішення палестинського питання полягає у прошенні допомоги від Умми та її армій встановити Другий Праведний Халіфат, який і звільнить Благословенну Палестину.
Що стосується галасу з боку ПНА та її тілорухів, то це пускання пилу у вічі і відволікання від суті наявного конфлікту. Також цим галасом ПНА намагається приховати свою нездатність у турботі про справи людей під час пандемії коронавірусу.
Адже той, хто дійсно відкидає окупацію, повинен відкрито і однозначно заявити, що Палестина — це земля мусульман, яку окупували сіоністи, а отож, немає місця переговорам і угодам з ними, а отож, немає різниці між окупованими землями у 1948 р. і в 1976 р., як і немає різниці між землями, на яких побудовані єврейські поселення, і землями, де планується їх побудова. Той, хто дійсно відкидає окупацію, повинен звернутись до армій мусульман і почати вимагати від них негайної мобілізації для звільнення усіх земель Палестини. Рішенням цього питання не повинні займатись ООН, рада Безпеки і колоніальні держави, оскільки вони лише закріплять позиції «Ізраїлю» на окупованих територіях.
Газета «Ар-Рая»
Бахір Саліх
Член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Палестині
17 Зуль-када 1441 р.х.
08.07.2020 р.