По спливанню дев’яти років Сирійської революції усе більше набирають обертів обговорення навколо політичного рішення конфлікту.
Міжнародні геополітичні сили, які приймають участь у сирійській проблемі, майже усі сходяться до цього рішення, навіть злочинний режим правління і світська опозиція вимагають прийняття цього рішення і виконання викладених у ньому пунктів. Так що ж це за рішення? Чи передбачає воно інтереси усіх? Чи є альтернатива?
Той, хто стежить за проблемою Сирійської революції, бачить, що перше міжнародне втручання у процеси трапилось на Женевській конференції влітку 2012 року, де були встановленні пункти політичного рішення, розробленого Америкою з метою виправлення наявної ситуації у Сирії. Одними з важливих пунктів явилось збереження двох державних інститутів — озброєних сил і служби безпеки,— незважаючи на усі злочини, скоєні ними до і під час революції, як і збереження боротьби з тероризмом.
Насправді, конструктори цього рішення усі свої зусилля скерували на уведення революції від наміченої цілі, а саме — скинення злочинного режиму, і переправили події у бік боротьби з пресловутим тероризмом, який використали у першу чергу проти повстанських загонів і кожного, хто намагається вийти із проамериканського курсу. Іншим важливим пунктом стало формування спільного перехідного уряду із представників кривавого режиму з його світською опозицією, утвореної у коридорах міжнародної розвідки.
Досить звернути увагу на усі конференції і зустрічі, а також на міжнародні військові втручання у Сирію, щоб зрозуміти і упевнитись у тому, що усі ці дії скеровані на здійснення американського політичного рішення. Наприклад, коли Росія втрутилась у Сирію у 2015 році, Путін сказав: «Не може бути іншого способу рішення сирійської кризи, окрім ефективного підсилення урядових структур і надання їм допомоги у боротьбі з тероризмом». При цьому він вказав на необхідність закликати сторони «до позитивного діалогу з продуктивною опозицією» і до проведення реформ. На усіх зустрічах між Туреччиною, Росією та Іраном голови цих держав одностайно заявляють про необхідність політичних переговорів і масштабного припинення вогню у Сирії з метою досягнення політичного рішення нинішній сирійській кризі.
Як ми вже говорили раніше в усіх своїх публікаціях, Америка є автором даного політичного рішення. Вона розробила і визначила пункти цього рішення, а решта держав працюють виключно над реалізацією і захистом цього проекту. Хоча бажане поки не досягнуто, тим не менш, сторони на кожному етапі створюють сприятливу атмосферу для просунення реалізації цього рішення. Ми чуємо час від часу про конституційний комітет, його засідання і роботу. Далі ми перестаємо чути звістки про цей комітет, а замість цього починаємо слухати про якийсь вищий переговорний комітет і його переговорах з правлячим режимом. Потім і цей комітет втрачається із виду, а на зміну приходить щось нове, і так далі. Ми вважаємо, що ці дії скеровані на створення атмосфери, сприятливої для того, щоб громадська думка прийняла ідею переговорів з правлячим режимом за одним круглим столом.
Ми повинні розуміти, що бажане Америкою політичне рішення, яке було закладено в основу Женевських угод і підкріплено подальшими різноманітними конференціями, скеровано на збереження злочинного режиму і закріплення його основних інститутів. Для цього Америка дозволила Росії втрутитись і захистити злочинний режим Асада, а також направила Туреччину і Іран у Сирію, щоб провести переговори і конференції. Врешті решт, усе це призвело до того, що ми маємо сьогодні, а саме — скорочення територій, контрольованих революціонерами, і передача більшої частини звільнених земель назад в руки злочинного режиму у Сирії, незважаючи на слабкість останнього.
Якщо реальність політичного рішення передбачає, як ми помітили, реанімацію колишнього злочинного режиму під новим ім’ям, то на представниках Сирійської революції лежить обов’язок відкинути це рішення і не слідувати йому. Більше того, революціонери повинні докласти усіх своїх сил, щоб зірвати і звести нанівець цю велику змову. Адже здійснення цього рішення покладе край революції і зробить величезні жертви революції марними. У зв’язку з цим, для того, що відкинути це рішення, необхідно прийняти чіткий альтернативний проект, який ми могли б здійснити, дотримуючись істинних і початкових цілей революції. Нам необхідно ясно усвідомлювати свої ідеали і робити конкретні практичні кроки, які допоможуть революції позбутися від цього злочинного режиму та усіх його прибічників і хазяїв.
Єдиний варіант правильної альтернативи знаходиться поза рамок цієї геополітичної системи, оскільки вже доведена її причетність до змови проти Шаму і сирійського народу. Тому необхідно перестати покладати надії на існуючі сьогодні у світі держави,адже кожна із них або брала участь у війні проти нас, або відмовилась допомогти нам добитися перемоги, або брехливо заявила про нашу дружбу, а потім нанесла удар нам в спину і підвела нас до загибелі. Не говорячи вже про те, що революція показала нам, що прив’язаність до цих держав — це лихо для нас, що остаточно дискредитувало їх.
Таким чином, єдиною альтернативою є звернення до Всевишнього Аллаха, як словом, так і ділом. Необхідно розірвати усі зв’язки з іншими, окрім Всевишнього Аллаха і триматись тільки за міцну вервь Аллаха. Усього цього можливо досягти тільки шляхом дотримання приписів Всевишнього Аллаха і відмови від будь-яких підозрілих зв’язків. Мусульмани повинні відкинути усі конференції,які роблять марними зусилля і жертви революції. Нам необхідно об’єднати свої ряди і довіритись Всевишньому Аллаху, послідкувавши за тим, хто довів свою чесність, живучи правдою. Для цього нам треба прийняти проект, який допоможе нам знайти вдоволення Аллаха і вивести мусульман із принизливого положення до колишньої слави і перемоги. Воістину, це проект «Праведного Халіфату за методом пророцтва», про який сповіщав нам Посланець Аллаха ﷺ у своєму хадісі:
ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ
«Потім буде Халіфат за методом пророцтва».
Представник інформаційного відділу Хізб ут-Тахрір у Сирії — Мунір Насир
Газета «Ар-Рая»
7 Мухаррама 1442 р.х
26.08.2020