В соціальних мережах («Facebook» і «Twitter») є велика кількість відеороликів про те, як на людей в Судані коять напади як фізично, так і ображанням, як їх машини закидаються камінням, як групи людей віднімають в інших телефони, гроші , погрожуючи при цьому зброєю.
Подібні пригоди наочно показують зростаюче відчуття людьми кризи, в яку занурилась країна. Головною проблемою цієї кризи виступає відсутність безпеки , що вважається основною потребою суспільства. В розповсюджуваних роликах найбільшу увагу притягують групи юнаків не старше п’ятнадцяти років, які блокують вулиці, закидають камінням людей і автомобілі.
Що стосується останньої заяви прем’єр-міністра Судану, то вона викликає лише розчарування, оскілки він не може запропонувати рішення цієї проблеми. Він лише констатує ситуацію, яка загрожує ввергнути країну в хаос і громадянську війну. Остання загрожує країні розколом у зв’язку з ситуацію, яка погіршується у сфері безпеки. Адже сьогодні замість протестів за перетворення по країні поширилися грабування, мародерство, залякування людей, вбивства, насильство у відношенні жінок. Прем’єр-міністр закликав революціонерів взяти участь у відновленні безпеки, оскільки саме прибічники колишнього режиму (за його словами) стоять за жахливими подіями і роздробленням компонентів революції. Якщо б ми спробували знайти щось корисне в його промові, то не знайшли б нічого. Сьогодні немає виправдання тим, хто сидить в кріслах влади , хто розповідає людям про втрату безпеки через змову колишнього режиму, хто закликає людей взяти участь у підтримці безпеки. Адже виникає природне питання: а в чому тоді полягає роль цього уряду?
Ці дні показали, що нинішній уряд Судану нічим не відрізняється від колишнього режиму, оскільки йому байдуже, від чого люди страждають: чи страждають вони від бідності, голоду чи відсутності безпеки. Останній час уряд був зайнятий нагадуванням людям про те, що він був сформований завдяки міжнародній волі і регіональній турботі, які забезпечили його необхідним фінансуванням, підтримкою з боку ЗМІ і розробили вимагаємі від нього цілі. Враховуючи усе це, можна сміливо сказати, що нинішній уряд Судану не представляє інтереси революціонерів, більше того, жертви з боку народу були марні.
Сьогодні стало явним те, що колись було прихованим, сьогодні стало очевидним, що нинішній уряду Судану — це частина змови проти Умми. І тут немає необхідності наводити які-небудь приклади. Погляньте на уряд: він не здатен забезпечити своїх громадян миром і безпекою, його не хвилює благополуччя людей, йому нецікаво збереження життів, оскільки він зайнятий реалізацією ілюзій і змов колишнього режиму. Колишній режим не пішов би з політичної арени, якщо б міг продовжити своє існування. Але ж Іслам приписав держав турботу про своїх громадян, оскільки вона у відповіді за них. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
فَالْإِمَامُ الَّذِي عَلَى النَّاسِ رَاعٍ وَهُوَ مَسْئُولٌ عَنْ رَعِيَّتِهِ
«Імам — попечитель над людьми, і він несе відповідальність за своїх підопічних».
Держава повинна забезпечити основні потреби як людини, так і суспільства. До потреб індивіда відносяться їжа, одяг і житло. До потреб суспільства — безпека, охорона здоров’я і освіта. Варто зазначити, що безпека стоїть на першому місці. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مَنْ أَصْبَحَ مِنْكُمْ آمِنًا فِي سِرْبِهِ، مُعَافًى فِي جَسَدِهِ، عِنْدَهُ قُوتُ يَوْمِهِ، فَكَأَنَّمَا حِيزَتْ لَهُ الدُّنْيَا
«Хто зустрів ранок в своєму домі в безпеці, в здоров’ї і з їжею на один день, той як нібито оволодів цим світом». Гарантія безпеки — це один із найважливіших обов’язків правителя в Ісламі. Посланець Аллаха ﷺ наочно показав нам, що означає піклуватись про безпеку громадян. Передається від Анаса:
كَانَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَحْسَنَ النَّاسِ وَأَشْجَعَ النَّاسِ وَلَقَدْ فَزِعَ أَهْلُ المَدِينَةِ لَيْلَةً فَخَرَجُوا نَحْوَ الصَّوْتِ فَاسْتَقْبَلَهُمُ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَقَدْ اسْتَبْرَأَ الخَبَرَ وَهُوَ عَلَى فَرَسٍ لِأَبِي طَلْحَةَ عُرْيٍ وَفِي عُنُقِهِ السَّيْفُ وَهُوَ يَقُولُ لَمْ تُرَاعُوا لَمْ تُرَاعُوا ثُمَّ قَالَ وَجَدْنَاهُ بَحْراً أَوْ قَالَ إِنَّهُ لَبَحْرٌ
«Пророк ﷺ був кращим і найсміливішим із людей. Одного разу вночі жителі Медини злякались шуму і пішли в його напрямку. Назустріч до них назад вже рухався Пророк ﷺ, який дізнався, в чому справа. Він їхав на неосідланому коні Абу Тальхи з мечем, перекинутим через плече, говорячи: «Не бійтесь! Не бійтесь!». А потім він сказав: «Ми виявили, що цей кінь [має невичерпну енергію і жвавість] моря». (Передавач, сумніваючись, додав) «або як моря». Даний хадіс вказує на те, що правитель повинен прагнути піклуватись про своїх підданих.
Проте після того, як Ісламська Держава була зруйнована, мусульмани усього світу осиротіли. Сьогодні наше життя не варте і ламаного гроша, оскільки над нами запроваджуються світські системи і закони. Ми повинні розуміти, що немає блага в демократії та її цінностях, вона не витікає із нашої акиди, вона не захищає ані нашу честь, ані наші життя!
Мусульмани повинні зрозуміти, що сила Умми, її велич і слава полягають в Ісламі і його акиді, а також в ступені прихильності до релігії. Безпека і стабільність не повернуться до нас, поки ми не повернемось до нашої релігії, адже Аллах сказав:
الَّذِينَ آمَنُوا وَلَمْ يَلْبِسُوا إِيمَانَهُم بِظُلْمٍ أُولَٰئِكَ لَهُمُ الْأَمْنُ وَهُم مُّهْتَدُونَ
«Ті,які увірували і не увібрали свій іман в несправедливість, перебувають у безпеці , і вони слідують прямим шляхом» (6:82).
Якщо люди підкоряться Шаріату Аллаха, будуть запроваджувати його закони і встановлять Другий Праведний Халіфат, тоді їм буде гарантована повна безпека, їх майну, честі і життю.
Газета «Ар-Рая»
Гадат Абдуль-Джаббар (Умму Аваб)
19 Зуль-када 1442 р.х.
30.06.2021 р.