Яка альтернатива?!

Спочатку варто пам’ятати, що ми — мусульмани, і по милості Аллаха Він обрав нас у якості Своїх рабів. Він — той, хто дає рішення усім проблемам, тому ми повинні керуватись Його релігією і Його Шаріатом у вирішенні своїх проблем.

وَمَا كَانَ لِمُؤْمِنٍ وَلَا مُؤْمِنَةٍ إِذَا قَضَى اللَّهُ وَرَسُولُهُ أَمْراً أَن يَكُونَ لَهُمُ الْخِيَرَةُ مِنْ أَمْرِهِمْ وَمَن يَعْصِ اللَّهَ وَرَسُولَهُ فَقَدْ ضَلَّ ضَلَالاً مُّبِيناً

«Для віруючого чоловіка і віруючої жінки не має вибору при прийнятті ними рішення, якщо Аллах і Його Посланець вже прийняли рішення. А хто ослухається Аллаха і Його Посланця, той впав в очевидну оману» (33:36).

Таким чином, у нас немає вибору між рішеннями Шаріату і рішеннями розуму, і нам не дозволено виходити за межі цього, приймаючи рішення, які суперечать Шаріату і нашим поглядам. Тут також варто згадати, що Всемогутній Аллах зобов’язав нас жити в державі, яка управляється по Його законам, і заборонив нам жити в державах, що управляються системами невір’я. Всевишній Аллах зробив закони і рішення проблем залежними від Ісламської Держави. Він також зобов’язав нас відновити Ісламську Державу, якщо ця держава перестане існувати в житті (як сьогодні); для нас не буде дозволеним прийняття яких-небудь інших систем для життя окрім системи Ісламу.

Після того, як Ісламська Держава перестала існувати, природно, нами почали управляти вигадані людиною закони і системи, які приймали рішення і видавали закони, що суперечать Ісламу і його законам. Сьогодні усі існуючі держави в ісламських землях є агентами Заходу, управляються його політикою, усі політичні, економічні і інші рішення виходять від Заходу, який наповнив серця людей ворожістю і ненавистю до Ісламу і його народу. Оскільки більшість питань і рішень пов’язані з існуванням Ісламської Держави, якої немає, а домінуючим і головуючим є колоніалізм і його агенти, то наші проблеми і питання знаходяться у глухому куті без рішення чи через рішення, які диктує і встановлює Захід, а вони суперечать нашій релігії і служать запровадженню політики і планів злочинного Заходу.

Після того, як колоніальним країнам вдалось зруйнувати і розчленити Ісламську Державу, вони розкреслили життя мусульман в усіх його аспектах. Після того, як вони розділили землі мусульман, вони віддали благословенну Палестину сіоністам-окупантам, щоб ті утворили там свою державу. Після цього вони накреслили те, як повинні взаємодіяти правителі і організації мусульман з цим окупантом для того, щоб потім просто-напросто видворити звідти мусульман і визнати легітимність сіоністського утворення.

Колоніальні країни працювали над тим, щоб зробити палестинську проблему проблемою сугубо палестинського народу, відірвавши її від Ісламської Умми. Потім вони перетворили озброєну боротьбу проти окупації Палестини в стіл мирних переговорів, проводимих в конференц-залах цих жалюгідних міжнародних організацій, щоб мусульмани, плазуючи перед ними, йшли на поступки! В результаті цього деякі люди прийняли такий порочний сценарій, який накреслили мусульманам ці колоніальні країни відносно палестинської проблеми, що стало злом для нас, адже неприпустимо приймати подібний сценарій і слідувати йому.

Протилежна картина предстає перед нами, коли мова йде про те, що заборонено визнання окупації благословенної Палестини навіть в дюйм, як і заборонено слідування планам і рішенням невірного Заходу; але, на превеликий жаль, ми знаходимо, що хтось із числа Ісламської Умми з обуренням, подивом і розлюченістю питає: «А яка альтернативна?!». Одна із задач колоніальних країн у відношенні палестинського питання — це пошук влади, законодавчої ради і парламенту, які стануть проблемою для палестинського народу. Участь в подібній владі є злом і забороненою дією, і тут знов-таки знаходиться той із нас, хто питає з обуренням: «А яка альтернативна?!». Один із планів невірних — це завалити мусульманські країни лихварськими банками так, щоб мусульмани погрузли у відсотках, а коли говориш, що відсотки — це зло і вони заборонені, на жаль, знов знаходиться той, хто з обуренням питає: «А яка альтернативна?!».

Іслам розглядає усі сторони життя людини, в ньому є рішення на усі проблеми, а якщо ці рішення зникли, то наш обов’язок — повернути їх, і в жодному разі не дозволяється вирішувати ці проблеми тим шляхом, який суперечить закону Аллаха, прикриваючись відсутністю альтернативи, як це роблять деякі, при цьому виправдовуючи такі поняття, як перебування у підкоренні невірним і рух в ногу з часом. Отож, для будь-якого мусульманина є серйозним злочином приймати заборонені шляхи рішення проблем під приводом відсутності негайної альтернативи.

Напрошується питання: як мусульманин може свідчити про єдність Аллаха і про те, що Іслам — це істина, і в той же час питати про те, яка альтернатива у якості рішенні цьому злу і гріху, хоча Аллах ниспослав найкращі і найвеличніші закони і рішення?! Ці закони і рішення є основою,а усе, що окрім — брехня. В такому положенні саме питання «Яка альтернатива?!» є злом, воно не повинно виходити від мусульманина. Істина полягає в запровадженні тих рішень, з якими прийшов Іслам, і діяльності по поверненню держави Халіфат, яка здатна дієвим чином вирішити усі проблеми і питання Ісламської Умми і усього нещасного людства. Це і є гарант щасливого життя і рішення усіх проблем Ісламської Умми, і воно цілком заслуговує від нас жертвування найціннішим і найдорожчим на шляху його повернення за методом пророцтва.

Газета «Ар-Рая»
Атія Джабарін, Палестина
06.10.2021