Україна і відновлення боротьби за позиції на міжнародній арені 1 ч.

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Приклад подій і конфліктів міжнародного рівня, які відбуваються сьогодні в Україні, на території якої наддержави і регіональні держави ведуть свою боротьбу, може повторитись в майбутньому в низці інших країн, готових до подібному сценарію, наприклад, на Тайвані і в Північній Кореї, або в інших країнах, як є сусідами Росії і потрапляють в зону російської політики після розпаду СРСР.

Ці конфлікти і події невідокремлювані від подій і конфліктів глобального рівня, які відбуваються між наддержавами заради гегемонії і домінування, зокрема — Америки, яка бажає, щоб її влада на світовій арені максимально зберігалась.

Звичайно ж, у майбутньому ці конфлікти не обмежаться тільки територією України або якої-небудь іншої країни, а поширяться куди далі, тому що вони пов’язані зі зміненням кордонів держав. Америка намагається закріпити свій міжнародний вплив усіма силами, усією своєю політичною, економічною і військовою вагою. Для того, щоб зрозуміти усе це, необхідно вивчити, що означає поняття «національна держава» сьогодні, особливо на пострадянському просторі.

Сучасне міжнародне положення у світі ми бачимо таким: є держава,яка є світовим лідером, а є інші держави,які конкурують з нею за це лідерство. Їх відносини між собою формують увесь образ світової системи, бо вони є державами, які мають найбільший вплив. Це означає, що необхідно розуміти дані держави, розуміти те, як вони впливають на міжнародну політику, розуміти їх зв’язок між собою, їх проекти і політичні дії, особливо якщо ми говоримо про світового лідера, який бажає у будь-який спосіб зберегти своє світове панування. Одночасно треба розуміти конкуруючі з ним держави. Також треба розуміти, як усі вони будують відносини з рештою держав, будь то їх союзниками,або сателітами, або повністю підкореними їм країнами.

Усе це впливає на природу міжнародних відносин і формує міжнародне положення, привівши його до зміненню. Міжнародне положення або структура відносин між найсильнішими державами світу не можуть бути статичними назавжди. Ці відносини знаходяться у стані постійних змін, і кожна їх фаза триває недовго. Саме так відбулось у той день, коли розпався СРСР: услід за ним розпався і табір держав Варшавського договору. Але буває і так, що для кристалізації і остаточного формування деякого міжнародного положення може вимагатись тривалий час, на протязі якого будуть відбуватись війни і низка безперервних конфліктів. Саме так відбулось у першій половині ХХ сторіччя, після чого пройшла Друга світова війна, поки, нарешті, не встановились дві глобальні сили: США і СРСР. Дещо подібне, до речі, ми спостерігаємо на міжнародній арені і сьогодні. Таким є стислий огляд концепції міжнародного положення і структури міжнародних відносин.

Міжнародний конфлікт і формування міжнародних відносин тривають із сторіччя в сторіччя, постійно змінюючись. Наприклад, на початку цього тисячоліття вони вже відрізняються від того, якими були в кінці минулого. За цей час багато держав змінили свої політичні кордони, тому що піддавались зміненню міжнародної ситуації. Одночасно з цим змінюються і системи правління в даних державах, змінюються їх сили і здатність впливати на інші держави, вони можуть слабшати і втрачати колишню здатність спричиняти вплив на міжнародній арені. Але зараз ми поговоримо про один із періодів, в якому відбувається низка конфліктів, а також про структуру найсильніших держав і образ їх впливу на світ.

Період, про який ми говоримо — пострадянський. Ми поговоримо про змінення на міжнародній арені і про те, що змінилось з миті падіння СРСР. Потім ми перейдемо до розгляду питання України як яскравої точки відліку початку змінень старого міжнародного укладу у бік нового міжнародного укладу, до якому можуть додатись і побочні події, привівши до появи нового міжнародного положення на усій світовій арені у найближчому майбутньому.

Після Другої світової війни міжнародна ситуація отримала нову постать, і нові гравці вийшли як найсильніші держави: Америка — лідер Північноатлантичного альянсу, і СРСР — лідер країн Варшавського договору. Так тривало до 1991 р., після чого Організація Варшавського договору перестала існувати, або перестав існувати Східний табір і розпався СРСР як друга світова сила на міжнародній арені. Після цього Америка стала одноосібним гегемоном у світі (або майже таким), що дозволило їй самостійно малювати світову політику і кордони інших держав, а також надавати рішучий прямий вплив на найсуттєвіші світові проблеми. Після розпаду Організації Варшавського договору Америка піднеслась до такої міри, що підім’яла під себе увесь світ, примусивши його стежити за собою у військовому, економічному і політичному планах, через що міжнародні і регіональні проблеми почали вирішуватись тільки з її відома.

Вона повела увесь світ туди, куди захотіла. Наприклад, вона втрутила увесь світ у війну в Іраку, в Афганістані, в Сербії, в Кореї та інших країнах. Америка не обмежилась тим, що підім’яла під себе слабкі держави, але пішла далі і почала намагатись підкорити своїй волі сильні і крупні держави, такі як Китай і Росія, примушуючи їх підписувати військові і політичні угоди під принизливими для них умовами, як, наприклад, договір про ракети і скорочення кількості ядерних боєголовок, або вирішуючи питання з Тайванем в Південно-Китайському морі так, як їй вигідно.

Нав’язуючи усім свою волю і стаючи самодержавним світовим гегемоном, Америка опиралась на свою політичну, військову і економічну перевагу, на численність території свого впливу і агентів. Несправедливість і зарозумілість Америки охопили увесь світ, що привело навіть інші крупні держави до занепокоєння і невдоволення, особливо через гегемонію Америки на світових ринках збуту і в сфері життєво важливих товарів, таких як нафта.

Перш ніж ми згадаємо метод усунення несправедливості, нав’язаною Америкою усьому світу, треба трохи розглянути міжнародні проблеми, які виникли з її подачі після розпаду СРСР. Америка нав’язала ці проблеми усім наддержавам, щоб залишатись світовим гегемоном і одночасно боротись усіма засобами проти кожного, хто захоче звільнитись з-під її гегемонії.

1. Америка намагається зберегти гегемонію свого долара, утверджуючи його як головну світову валюту, примушуючи усі країни світу визнавати головування долара і проводити в доларах найголовніші торгові угоди, особливо угоди з нафтою і контракти з крупними компаніями.

2. Америка намагається не допустити зближення держав і заважає їм укладати союзи. Так вона усіма силами намагається розділяти внутрішню єдність ЄС, припиняти присікати співпрацю Китаю і Росії або Північної Кореї і Китаю.

3. Америка нав’язує свою глобальну економічну гегемонію над життєво важливими товарами і намагається монополізувати глобальні ринки, особливо ринки нафти, електроніки, медичної і фармацевтичної промисловості.

4. Америка перешкоджає спробам народів звільнись із рабства, нав’язаного їм їх правителями, працюючими у якості агентів Америки у багатьох країнах світу, особливо в ісламських регіонах.

5. Америка створює і розташовує військові бази у багатьох куточках світу, усе одно, будь то на території інших наддержав або на території слабких держав, як, наприклад, ракетні бази США в Європі і військові бази в державах, які отримали незалежність після розпаду СРСР.

6. Америка генерує економічні кризи світового масштабу — завдаючи удари по глобальним ринкам агентів і велетенських корпорацій там і тут — з метою зруйнувати економіку цілих держав, щоб примусити їх звертатись за допомогою до Америки, а та з барського плеча її б їм надала.

7. Америка здійснює акти залякування і втягує світ у війни, які служать інтересам американської політики, як це трапилось в Афганістані і Іраку.

8. Америка вводить економічні санкції проти держави, чия політика явно чи приховано суперечить політиці США, як, наприклад, санкції проти Ірану раніше і зараз, або санкції проти Північної Кореї, або санкції проти Росії з нещодавніх пір з причини її повстання проти політики США в Україні.

Такими є приклади дій Америки, за допомогою яких вона намагається зберегти свою політичну владу і гегемонію у світі. У той же час вона намагається придушити будь-який підйом чи повстання проти своєї політики гегемонії. Чи підкорились усі наддержави політиці США? Чи зігнули вони спини перед Америкою у пошуках її довольства? Чи погодились вони нести на собі економічний і політичний тягар, який вона покладає? Або ж світ почав бунтувати проти її політики примушення, авторитаризму і поневолення?

Далі буде …

 

Газета «Ар-Рая»
Ахмад Табіб — Єрусалим
13 Шабана 1443 р.х.
16.03.2022 р.