До і після чемпіонату світу по футболу 2022 року в Катарі люди стверджували, що такий масовий збір вболівальників і туристів з усього світу, включаючи команди гравців з технічним і адміністративним персоналом, є чудовою можливістю ознайомити немусульман з Ісламом.
Катарська держава витратила на цю розвагу 220 мільярдів доларів, а у звітах вказувалось, що припускаємий прибуток складе усього 9 мільярдів доларів. Так виглядає порожнє витрачання майна Умми, коли Іслам відсторонений від влади і життя. Катар не обмежився цим, будучи вимушеним дотримуватись стандартів міжнародного туризму, але ж відомо, що невірні не схильні релігії і здатні скоїти будь-який вид розпусти. І де це відбувається? На ісламській землі, якою колись правили благородні сподвижники, піднісши стяг істини! Наскільки ж усе суперечило атмосфері Ісламу, що навіть підліток-мусульманин заперечив тому, що відбувається в Катарі: «Присутні тут зануряться у вогонь Пекла». Його коментар є відголоском глибокої віри Умми і поширення покори і богобоязливості перед Аллахом, які не приймають розпусти, перелюбства, нетрадиційної сексуальної орієнтації, наготи, спиртного, змішування статей та інших заборон.
Ствердження деяких людей про те, що такий метод, де немусульмани чують азан, Коран і проповідників, сприяє поширенню Ісламу, є лише балаканиною. Більше того, це вказує на нестачу розуміння Ісламу, який забороняє гидоту і засуджуване, бо Іслам наказує дотримуватись правильного методу його поширення, а саме — здійснити запровадження влади Ісламу, де люди будуть жити під затишком справедливості і чистоти Ісламу, де життя буде сприятливим, а не поганим, як сьогодні в Катарі. До того ж думка про те, що розпуста розташовується поруч з послухом, мечеть — поруч з церквою, брехня — поруч з істиною, і усе це підкріплено законом, є західною ідеєю невір’я, а не ісламською. Сам Захід закликає до такої ідеї, а режими мусульманських країн, починаючи з Туреччини, Лівану, Катару та ін., хизуються цим.
Виведення людей із мороку невігластва до світлу Ісламу є обов’язком, який наша Умма не запроваджує на протязі довгих років, а Іслам має свій шаріатський метод запровадження цього обов’язку, який неможна порушувати . Всевишній Аллах сказав:
لَقَدْ كَانَ لَكُمْ فِي رَسُولِ اللَّهِ أُسْوَةٌ حَسَنَةٌ لِمَنْ كَانَ يَرْجُو اللَّهَ وَالْيَوْمَ الْآخِرَ وَذَكَرَ اللَّهَ كَثِيراً
«В Посланці Аллаха був чудовий приклад для вас, для тих, хто сподівається на Аллаха і Останній день і багато поминає Аллаха» (33:21).
Посланець ﷺ сказав:
مَنْ عَمِلَ عَمَلاً لَيْسَ عَلَيْهِ أَمْرُنَا فَهُوَ رَدٌّ
«Хто зробить діяння, на яке не було нашої вказівки, то воно буде відкинуто».
Посланець Аллаха ﷺ разом з благородними сподвижниками здійснили обов’язковість донесення Ісламу у якості послання усьому світу. Всевишній Аллах обдарував нашу Умму великою перевагою, надавши їй право свідчення (в Судний День) перед іншими народами, а для виконання такої відповідальності Аллах наділив Умму якістю справедливості і переваги, щоб ми могли свідчити перед людьми, адже свідок неодмінно повинен володіти якістю справедливості. Всевишній сказав:
وَكَذَلِكَ جَعَلْنَاكُمْ أُمَّةً وَسَطاً لِّتَكُونُواْ شُهَدَاءَ عَلَى النَّاسِ وَيَكُونَ الرَّسُولُ عَلَيْكُمْ شَهِيداً
«Ми зробили вас відмінною Уммою, щоб ви свідчили щодо усього людства, а Посланець свідчив про вас самих» (2:143).
Попередні пророки не мали свідків у справі донесення ними релігії до своїх народів, тому Умма Мухаммада ﷺ буде свідчити і про них в тому числі, бо має таку особливість, адже наша Умма утвердила істинність Корану і підтвердила донесення пророками своїх послань від їх Господа. При наявності такого свідчення народи, які не увірували в ниспослане ним Писання, заслуговують на покарання. Такою є істинна справедливість, звідси необхідно наявність свідчення для правомірного покарання. Всевишній сказав:
وَمَا كُنَّا مُعَذِّبِينَ حَتَّى نَبْعَثَ رَسُولاً
«Ми ніколи не карали людей, не відправивши до них Посланця» (17:15).
Посланець Аллаха ﷺ є останнім Пророком, а місія обов’язковості донесення послання залишилась, отож, ми так само входимо в слова Всевишнього:
حَتَّى نَبْعَثَ رَسُولاً
«не відправивши до них Посланця».
Таким чином, донесення заклику повинно тривати навіть після повернення Посланця ﷺ до Аллаху. Згадаємо відповідь Рібіа ібн Аміра (р.а.) на питання полководця армії персів Рустума: «Хто ви і що вас привело?», — на що Рібіа відповів: «Аллах направив нас для того, щоб ми вивели людей від поклоніння іншим людям до поклонінню Творцю, щоб вивести із тиранії релігій до справедливості Ісламу, вивести із тісняви цього життя до його широти і широти Подальшого життя».
Ми є Уммою, посланою Всевишнім Аллахом для поширення Ісламу, і хто прийме Іслам — то це краще для нього, а хто ж відмовиться — то це обернеться для нього ганьбою, і ми станемо свідками проти нього, наділеними таким правом від Аллаха. Проте для виконання даної справи Шаріат встановив чіткий регламент, за межі якого неможна виходити, бо нам велено відкрити території і встановити там справедливе правління Ісламу, щоб люди побачили його обряди, справедливість і благо, за допомогою чого увійдуть у релігію Аллаха масово.
Посланець Аллаха ﷺ сумував через смерть невірного, який не прийняв Іслам, і навіть Всевишній в сурі «Печера» сказав про це достоїнство, коли Мустафа ﷺ непокоївся:
فَلَعَلَّكَ بَاخِعٌ نَفْسَكَ عَلَىٰ آثَارِهِمْ إِنْ لَمْ يُؤْمِنُوا بِهَٰذَا الْحَدِيثِ أَسَفًا
«Ти можеш погубити себе від скорботи по їх слідам (сумуючи від того, що вони відвертаються від істини), якщо вони не увірують в цю оповідь» (18:6).
Посланець ﷺ ледве не згубив себе від занепокоєння за тих, хто не увірував, а його ﷺ аклія і нафсія повинна бути такою ж і у нас. Сьогодні у світі живе 6 мільярдів невірних,яких ми повинні закликати до Ісламу найкращим чином, що повинно стати нашою головною справою життя. Всевишній сказав:
هُوَ الَّذِي أَرْسَلَ رَسُولَهُ بِالْهُدَى وَدِينِ الْحَقِّ لِيُظْهِرَهُ عَلَى الدِّينِ كُلِّهِ وَكَفَى بِاللَّهِ شَهِيداً
«Він відправив Свого Посланця з вірним керівництвом і істинною релігією, щоб піднести її над рештою інших релігій, навіть якщо це ненависно многобожникам» (9:33).
Коди ідеологічні держави поширюють свою ідеологію, то це природно. Так бувший на ту мить президентом США Клінтон, вступаючи на посаду, заявив: «Моєю місією є поширення демократії і капіталізму у світі». А Джордж Буш-молодший, почавши окупацію Афганістану, заявив: «Вони хочуть змінити наш образ життя». Отож, вони мають місію, але вона є оманливою, а наша діяльність донесення Послання світу є обов’язком (фард), але вона, на жаль, відсутня!
Причиною відсутності запровадження Ісламу є те, що основною діяльністю існуючих сьогодні режимів мусульманських країн є не поширення Ісламу, а поширення капіталізму і світськості. У якості прикладу розглянемо одну подію, яка трапилась декілька років назад. Директор каналу «Аль-Джазіра» Вадах Ханфар, коли ведучі на каналі жінки були одягнуті по Шаріату, був звільнений із керівництва каналу. Цей канал як і раніше поширює секуляризм і нормалізацію відносин з єврейським утворенням, транслюючи отруту Заходу по фальшивому мас-медіа із Катара і надаючи сил єврейському утворенню в нанесенні удару по мусульманам. Інший приклад — коли були нанесені удари з бази «Ас-Сайлія» по Іраку та іншим мусульманським країнам, і таке положення повсюдно пов’язано з мусульманами, які не поширюють Іслам у світі і надають підтримку невірному колонізатору. Як сказав колишній король Саудівської Аравії Абдуллах, виявляється: «Місією саудітів є підняття добробуту саудівського народу!».
Обов’язок донесення Ісламу не запроваджується з причини відсутності держави, а шаріатське правило гласить: «Те, без чого не здійснюється ваджиб, так само є ваджибом». Місією режимів в мусульманських країнах сьогодні не є донесення Ісламу, адже якщо б це було так, то вони не були ані королівською державою, ані монархією, ані республіканською демократією, ані військовою диктатурою. Навпаки, держава, яку зруйнували невірні колонізатори після її заснування Посланцем ﷺ разом з благородними сподвижниками, є державою Праведного Халіфату за методом пророцтва. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
إِنَّ اللَّهَ زَوَى لِي الْأَرْضَ فَرَأَيْتُ مَشَارِقَهَا وَمَغَارِبَهَا وَإِنَّ أُمَّتِي سَيَبْلُغُ مُلْكُهَا مَا زُوِيَ لِي مِنْهَا
«Аллах показав мені усю землю від сходу до заходу. Володіння моєї Умми охоплять усе, що мені було показано». Також він ﷺ сказав:
لَيَبْلُغَنَّ هَذَا الْأَمْرُ مَا بَلَغَ اللَّيْلُ وَالنَّهَارُ وَلَا يَتْرُكُ اللَّهُ بَيْتَ مَدَرٍ وَلَا وَبَرٍ إِلَّا أَدْخَلَهُ اللَّهُ هَذَا الدِّينَ بِعِزِّ عَزِيزٍ أَوْ بِذُلِّ ذَلِيلٍ عِزّاً يُعِزُّ اللَّهُ بِهِ الْإِسْلَامَ وَذُلّاً يُذِلُّ اللَّهُ بِهِ الْكُفْرَ
«Ця справа неодмінно пошириться скрізь, де день змінюється ніччю, і Аллах не залишить житло, будь воно із глини чи шкіри, в яке він не введе цю релігію за допомогою величі могутнього чи приниженням низького — величчю, якою Аллах звеличить Іслам, і приниженням, яким Аллах принизить невір’я».
Газета «Ар-Рая»
Абдуллах Абдуррахман Танділі
4 Джумада ас-сані 1444р.х.
28 грудня 2022 р.