Мусульмани-рохінджа: між злочинами буддистів і несправедливістю Хасіни
Уряд Хасіни зачинив школи для дітей-рохінджа в таборах для біженців в Бангладеш і зруйнував більше 3000 магазинів, які належали мусульманам-рохінджа, в таборі для біженців в районі Кокс-Базар.
Зі свого боку, інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір в Бангладеш опублікував заяву, в якій говориться: «Злочинний режим в Бангладеш не дозволяє мусульманам-рохінджа бути самостійними, а швидше, хоче, щоб вони залежали виключно від іноземної допомоги за рахунок неї».
Далі зазначається: «Криза, пов’язана з біженцями-рохінджа, принесла уряду Бангладеш величезні фінансові вигоди у вигляді міжнародної допомоги і грантів. Але ж нинішні правителі думають лише про те, що заробити на кризах. Засудження західними державами гуманітарної кризи, пов’язаної з народністю рохінджа, не має ніякого сенсу, оскільки вони використовують кризу біженців-мусульман для досягнення своїх інтересів. Інші ж країни мовчки дозволяють цій кризі продовжуватись, тому що це створює привід для втручання в їх справи. У протилежному випадку, як прислуга Заходу наважилась зруйнувати засоби заробітку і навчальні заклади мусульман-рохінджа одразу після візиту спецпосланця ООН Тома Ендрюса, який попросив уряд Хасіни гарантувати безпеку і можливості для заробітку біженців?!».
Звертаючись до мусульман Бангладеш, Хізб ут-Тахрір пише: «Ми ніколи не зможемо зупинити страждання мусульман-рохінджа, якщо не позбавимось від світського режиму і існуючого політичного центру. Так скеровуйтесь же до встановленню Халіфату, адже немає іншого шляху, щоб врятувати людство від несправедливості секуляризму».
Організації громадянського суспільства та їх цілі
Більше п’ятнадцяти так званих «організацій громадянського суспільства» в Сирії направили лист президенту США Джо Байдену, скаржачись на те,що режим Асада продовжує коїти звірства. Підписанти листа зазначили: «Сирійці в цілому продовжують страждати від порушень прав людини, яким не видно кінця». В листі пропонувались кроки, які адміністрація Байдена повинна вжити, щоб показати, що Сполучені Штати як і раніше схильні до захисту прав людини в Сирії. Найбільш важливим кроком, як зазначається в листі, є призначення спецпосланця в Сирію, якому буде доручено добиватись політичного рішення згідно з резолюцією 2254 Ради Безпеки.
Зі свого боку, Радія Абдуллах написала коментар для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір, в якому зазначається: «З миті заснування метою цих організацій не була підтримку пригноблених мусульман, особливо жінок. Швидше, вони були створені для збереження гегемонії Заходу над ісламськими землями, тому вони вимагають «знайти політичні рішення, які відповідають резолюціям Ради Безпеки». Подібні організації — це один із інструментів Заходу для проникнення у суспільства і спричинення тиску на уряди, а також для зближення народів з Заходом і проведення своєї деструктивної політики в битві ідей між Заходом і Ісламською Уммою.
Існує прямий зв’язок організацій громадянського суспільства з зовнішніми силами,чим і пояснюється їх активізація. Коли люди дотримуються своєї релігії і закликають повернутись до неї, тоді ці організації стають більш активними і лютими, щоб протистояти ісламському пробудженню. Але вони представляють собою ніщо інше, як маленькі групи людей, залежні від зовнішніх сил, а їх мета полягає в тому, щоб спотворити і звузити релігію до розмірів західного уявлення. Так колонізатору буде легше перегородити шлях щирим закликаючим, бажаючим досягти звільнення. Але ці закликаючі, які об’єднались в партію «Хізб ут-Тахрір», обов’язково досягнуть своєї мети, з волі Аллаха, і встановлять Другий Праведний Халіфат, який покладе край іграм цих «громадянських суспільств» та їх західним хазяям».
Програма національної безпеки ставить Пакистан під контроль Заходу і прирікає економічну і політичну долю країни на загибель
Застерігаючи від Програми національної безпеки, яка була обнародувана 14 січня 2022 року, інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір в Пакистані підкреслює, що «вона ставить безпеку і економіку країни під залежність від міжнародної системи, яка працює згідно західним законам і інститутам».
Як зазначається в заяві: «Програма національної безпеки поглиблює економічне коріння колонізатора в країні. А це прирікає Пакистан на підкорення інтересам крупних колоніальних держав, таких як Китай, Америка, Росія, Великобританія і Франція. Інтеграція Пакистану в міжнародну систему відкриває шлях для отримання кредитів, які усугубляють і таке нелегке положення з величезними відсотковими боргами, які, до того ж, супроводжуються деструктивними умовами МВФ. Усе це породжує лише інфляцію, зубожіння, безробіття і невтішне майбутнє».
Звертаючись до мусульман Пакистану, стратегічним мислителям і, зокрема, озброєним силам, Хізб ут-Тахрір пише: «Ви повинні відкинути план, скерований на використання наших величезних ресурсів і можливостей в регіональних інтересах Америки. Візьміться за справу, яка приведе до незалежності Ісламської Умми від крупних колоніальних держав — встановіть Халіфат за методом пророцтва! Підтримайте партію «Хізб ут-Тахрір», щоб покласти край залежності від невірних, їх інститутів і законів. Аллах говорить:
وَلَيَنصُرَنَّ ٱللَّهُ مَن يَنصُرُهُۥٓۚ إِنَّ ٱللَّهَ لَقَوِيٌّ عَزِيزٌ ٤٠
«Аллах неодмінно допомагає тому, хто допомагає Йому. Воістину, Аллах — Всесильний, Могутній» (22:40).
Яку роль грає політичне керівництво в військових перемогах?
Коли візантійці осадили Абу Убайду Аміра ібн аль-Джарраха (р.а.) в Хомсі, він написав про це халіфу Умару ібн аль-Хаттабу (р.а.). Халіф же наказав аміру Куфи Сааду ібн Абу Ваккасу відправити в Хомс загін під командуванням Каакі ібн Амра на допомогу Абу Убайді. Також він наказав відправити загін під командуванням Іяда ібн Ганма в Джазіру (Ірак), яка допомагала візантійцям осаджувати Абу Убайду. Пізніше Джазіра буде завойована цим загоном і більше не зможе допомагати візантійцям проти мусульман.
Халіф Умар теж виступив з військами на допомогу Абу Убайді із Медини і розбив табір в Джабії, розташованої на рівнині Хауран. Як тільки джазирійці почули про наближення мусульманських армій, вони покинули візантійців в Хомсі і повернулись в Джазіру. Вичекавши слушної нагоди, Абу Убайда напав на візантійців і отримав перемогу за три дні до прибуття загону Каакі ібн Амра.
Із цих подій ми бачимо значущість політичного керівництва у військових перемогах. Тоді це керівництво було представлено в особі халіфа Умара, який приніс мусульманам перемогу над візантійцями. Отож, підкорення військового командування політичному керівництву — це шлях до перемоги.
Тепер поглянемо на нинішні події в Сирії. Скільки зусиль було витрачено, щоб скинути злочинний режим. Скільки людей пало шахідами в революції Шаму. Але гірше за усе те, що революція не досягла своїх цілей, а навпаки, почала відступати і втратила більшу частину звільнених територій. Причиною же послужило те, що військові командири не вибрали єдине свідоме політичне керівництво, яке володіло б божественним проектом і вірило в допомогу Аллаха. Аллах говорить:
يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُوٓاْ إِن تَنصُرُواْ ٱللَّهَ يَنصُرۡكُمۡ وَيُثَبِّتۡ أَقۡدَامَكُمۡ
«О ті, які увірували! Якщо ви допоможете Аллаху, то і Він допоможе вам і зміцнить ваші стопи» (47:7).