Асоціація випускників аль-Азхара займається підміною релігії

Єгипет
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Ісламська Умма ніколи не програвала перед зовнішнім ворогом. Якщо вона і програвала, то часто через дії внутрішніх зрадників, підкуплених Заходом і просякнутих його ідеями.

Ісламська Держава пала лише після того, як була відірвана від своїх власних ідей і акиди, з усіма витікаючими із неї законами, призначеними для їх застосування у реальному житті. До цього Захід прагнув довгі сотні років, бажаючи, щоб Умма позбавилась усілякої опори у житті і перестала становити із себе ту силу, якою була завжди.

На руїнах колишньої Ісламської Держави Захід заснував нові, дрібні держави і організації, залежні від нього, що іменуються ісламськими, прийнявшими ісламську постать, але позаду яких стоїть невірний Захід, який свідомо встановив їх заради знищення Ісламу та його ідей так, щоб Іслам більше ніколи не повернувся до правління і не став для мусульман образом життя, який би вони реалізували на державному рівні, спочатку для себе, а потім понесли б його усьому світу, після чого б цілі народи прийняли Іслам і увійшли б у склад Ісламської держави. Спочатку Захід взявся спотворювати образ Халіфату та Ісламу в очах своїх народів, перш ніж вдатися до їх спотворення в очах самих мусульман, бажаючих повернення ісламського правління.

Коли це було виконано, настала черга взятися за роботу усім цим організаціям, які отримали красиві назви на кшталт «Асоціації випускників аль-Азхара», щоб мати навколо себе ореол значущості, а люди їх визнали як вчених та релігійних дослідників, після чого визнавали їх брехню за правду, як, наприклад, те, що вони опублікували 13.12.2019 (https://azhargraduates.org/waag/?p=11769): «Немає ані у Благородному Корані, ані у пречистій пророцькій Сунні, ані у хадісах благородної Сіри того, що б вказувало на певну систему правління в Ісламі після смерті Посланця Аллаха (с.а.с.). Хто вивчав хадіси, які повествують про владу, не знайде, щоб вони вказували на систему правління. Замість цього він знайде, що Шаріат вказує лише на низку принципів, яки треба дотримуватись у правлінні, такі як справедливість, здатність правити і т.п. Це означає, що мусульмани ніколи не мали певної системи правління, про яку було б сказано у текстах Шаріату. Те, яку систему правління обрати, визначали обставини життя». Вони пишуть таке, нібито ніколи не читали слова Всевишнього у Корані:

وَأَنِ احْكُم بَيْنَهُم بِمَا أَنزَلَ اللَّهُ وَلَا تَتَّبِعْ أَهْوَاءَهُمْ وَاحْذَرْهُمْ أَن يَفْتِنُوكَ عَن بَعْضِ مَا أَنزَلَ اللَّهُ إِلَيْكَ

«Суди між ними згідно тому, що ниспослав Аллах, не потурай їх бажанням і стережись їх, щоб вони не відвернули тебе від частини того, що ниспослав тобі Аллах» (5:49).

Читали вони хоча б раз слова Пророка (с.а.с.):

كَانَتْ بَنُو إسْرَائِيلَ تَسُوسُهُمُ الأنْبِيَاءُ، كُلَّما هَلَكَ نَبِيٌّ خَلَفَهُ نَبِيٌّ، وإنَّه لا نَبِيَّ بَعْدِي، وَسَتَكُونُ خُلَفَاءُ فَتَكْثُرُ»، قالوا: فَما تَأْمُرُنَا؟ قالَ: «فُوا ببَيْعَةِ الأوَّلِ، فَالأوَّلِ، وَأَعْطُوهُمْ حَقَّهُمْ، فإنَّ اللَّهَ سَائِلُهُمْ عَمَّا اسْتَرْعَاهُمْ»

«Бану Ісраіль (політично) управлялись пророками. Кожного разу, коли помирав один пророк, на зміну йому приходив (новий). Після мене вже не буде пророка, але будуть халіфи, число яких почне зростати». Люди спитали: «Що ти нам накажеш?». Він відповів: «Присягайте першому, потім першому, і віддавайте їм їх права. Аллах спитає їх за їх паству»?!

Вони висловили те, чого не говорили колишні вчені ані перших, ані наступних поколінь, суперечачи їх думкам про підсумок подій під навісом Бану Саіда у Медині, із яких ми знаємо про одностайність сподвижників у питанні обов’язковості обрання халіфа... Ми не розуміємо, звідки вони взяли, нібито сподвижники вважали, що «халіф» і «Халіфат» мають лише лексичне значення, у той час як вчені як ранніх, так і пізніх поколінь надавали слову «Халіфат» значення «державного правління і повноцінної турботи про справи мусульман у питаннях релігії та буденного життя».

Автор книги «Аль-Ахкам ас-Султанія» Абу-ль-Хасан аль-Маварді дає у цій книзі таке визначення слову Халіфат: «Імамат — це намісництво (Халіфат) після часів пророцтва з метою захищати релігію і вести політичне управління у цьому світі». Імам Тафтазані у книзі «Макасідат-талібійн» пише: «Це державне управління у справах релігії і цього світу у якості намісництва (Халіфат) після Пророка (с.а.с.)». Подібне визначення цьому слову дають і інші вчені. Таким чином, чином,халіф — це захисник релігії і політичний управитель справами людей у цьому світі, який заміщає Пророка (с.а.с.) у правлінні, обираємий на цю посаду Уммою, щоб правити нею по законам Ісламу.

Потім вони згадали низку халіфів, які змінювали один одного, починаючи з Абу Бакра, сказавши, що кожного із них обирали люди, тим самим намагаючись провести аналогію між виборами халіфа і президента, заодно змішуючи такі поняття, як присяга і шура, з сучасними демократичними інститутами влади. Так, халіфи обирались людьми, які радились між собою відносно майбутньої кандидатури на пост і давали халіфу справжню присягу на послух і підкорення. Присяга обраному правителю є законом Шаріату, який повинні виконати мусульмани, адже лише після виконання цієї умови обраний правитель входить у законні повноваження. Присяга — це договір між правителем і підлеглими. Укладаючи цей договір, підлеглі зобов’язуються слухатись правителя і підкорятись йому, поки той править згідно Ісламу, бо з цієї миті він стає халіфом мусульман, обравши його самостійно і по власній волі.

Правитель, якому Умма не надала присяги, згідно Шаріату вважається узурпатором влади мусульман. Прикладами такої узурпації влади вважаються усі сучасні правителі мусульман без винятку. Ну а їх заява про те, нібито Муавія ібн Абу Суфьян привласнив владу і закріпив її за своєю династією, взагалі суперечить Шаріату. Халіфат не передається у спадок. Такі династії, як Омейяди, Аббасіди і навіть Османи не приходили до влади в обхід присяги Умми. Вони отримували присягу і виконували над людьми Шаріат, адже у протилежному випадку їх правління було б незаконним. Саме тому Ісламська Держава знаходилася під правлінням законних халіфів, починаючи з Муавії і закінчуючи останнім халіфом із династії Османів, бо усім їм давалась присяга Умми і вони запроваджували Шаріат.

Вони також заявили: «Деякі організації і джамаати сформували цілі релігійні партії, які борються за владу, вважаючи її головною ціллю із усіх цілей Шаріату. Вони сконцентрувались на ідеях Маудуді, Абдаль-Кадіра Ауда, Такиюддіна ан-Набхані, не визнаючи нікого іншого в усьому оточенні ісламських вчених, до того ж відколовшись від методології Ісламської Умми перших і наступних поколінь». Ми не розуміємо, про яке «оточення ісламських вчених» вони говорять і згідно яким критеріям вони оцінюю їх «вченість»?

Вчені, яких вони перечислили, не вступали у протиріччя з Шаріатом, як не вступали у протиріччя з поглядами перших і подальших поколінь. Навпаки, ця заява Асоціації випускників аль-Азхара суперечить Шаріату і ухиляється убік від висловлювань вчених та усієї Умми  — як перших, так і наступних поколінь. Те, що вони дозволяють собі говорити, не сказав жоден вчений, окрім сучасних «вчених», які продали свою релігію за жалюгідні гроші.

Ми ж, члени Хізб ут-Тахрір, прийнявши для себе погляди засновника нашої партії Такиюддіна ан-Набхані, нехай помилує його Аллах, — випускника аль-Азхара, найвидатнішого вченого свого часу, — зробили це, тому що бачимо, що ці думки — ісламські, чому є відповідні докази із Корану, Сунни, Іджма сподвижників і Кияса. Ми не боремось заради влади як самоцілі, а ведемо свою діяльність згідно методу Посланця Аллаха (с.а.с.) для досягнення правління і відновлення ісламського життя у затишку держави Праведного Халіфату за методом пророцтва. Цей метод виключає фізичну, озброєну боротьбу, а є ідейно-політичним, у кінці якого ведеться звернення по допомогу до тих, у кого є військова сила, достатня для встановлення Ісламської Держави, після чого люди на власні очі побачать, яким буває істинне ісламське правління.

Ми звертаємось до жителів Єгипту, до народу, вчених та армії, бажаючи сказати, що такою є ваш релігія, яку вам не дають встановити. Зрозумійте її правильно і надайте їй допомогу! Встановіть державу Ісламу, яка захистить вас і поверне вам ваші права! Не слухайтесь тих, хто продав свою релігію в угоду правителів, як і не слухайтесь тих, хто встановив їх, щоб ті вводили вас в оману, спотворювали вашу релігію і заважали врешті решт добитися змін.

Простягніть руки до Хізб ут-Тахрір — першопрохідцю, який ніколи вам не брехав, який завжди старався вам же у благо! Знайте, що немає вам іншого шляху до успіху, окрім як у Халіфаті, для встановлення якого старається Хізб і недопущення якого бажає Захід, усіляко заважаючи нашій діяльності і спотворюючи Іслам. Усе тому, що встановлення Халіфату означає кінець епохи грабування ваших багатств і насилля над вашою країною, яке тягнеться із покоління у покоління. Відрубайте руку грабіжнику і встановіть державу, яка захистить вас, поверне вам втрачену велич, благо і вдоволення вашого господа. О, Аллах! Наблизь час цієї держави! Зроби нас його воїнами, свідками його встановлення і шахідами!

يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا اسْتَجِيبُوا لِلَّـهِ وَلِلرَّسُولِ إِذَا دَعَاكُمْ لِمَا يُحْيِيكُمْ

«О ті, які увірували! Відповідайте Аллаху і Посланцю, коли він закликає вас до того, що дарує вам життя» (8:24).

 


Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір в Єгипті
№ 03/1441
Четвер, 22 Рабі ус-сані 1441 р.х.
19.12.2019 р.