Ірак

Сьогодні мусульмани більше за усе потребують щирих правителів, які будуть служити інтересам Умми і позбавлять її від лих

У затишку гегемонії шиїтських партій у владі Іраку, викраденого у простого народу, партій, що не розуміють нічого у політиці і бажають тільки лише займати посади та грабувати громадське майно, депутати іракського парламенту раптом вирішили ввести реформи з приводу законів, які стосуються положення особистості.

Минуло три місяці з початку народного повстання в Іраку, темпи якого підсилились і розширились, охопивши усе прошарки населення, у тому числі, лікарів, інженерів, студентів, юристів, підприємців, володарів наукових ступенів, відставних офіцерів армії, а також деяких представників племен у центральних і південних провінціях.

У відповідь на заклики Масуда Барзані о п’ятниці 15.09.2017 парламент Іракського Курдистану об’явив про намір провести референдум про незалежність та створити курдську державу у північному Іраку під приводом права на самовизначення.

Народні протести, які підсилюються у Багдаді, центральних і південних мухафазах тривають вже другий місяць. Дані протести об’єднали вимоги розгніваних мас, тепер люди хочуть беззаперечного скасування усього політичного процесу.

Того дня, 3 березня 1924 р., що відповідає 28 Раджабу 1342 р.х., Мустафа Кемаль скоїв свій підступний злочин: він заявив про офіційне усунення системи Халіфату і про проголошення Туреччини світською республікою, а також про відмову від інших мусульманських країн, які підкорювались їй.

Останні дні у ЗМІ і на різноманітних Інтернет - сайтах поширюються новини, пов’язані з відеороликами, на яких можна побачити американські війська у місті Фаллуджа, у провінції Анбар, а також в інших містах різних провінцій, таких як Салахуддін, Ніневія та Ербіль.

Сьогодні у вівторок 1 липня 2014 року було проведено першу парламентську сесію розчарувань та невдач на тлі суворих заходів безпеки у столиці Багдад, яке включає в себе припинення робочого дню, перекриття деяких мостів, розташованих у безпосередній близькості від зеленої зони, щоб це засідання стало заявою про відкриття Ради законодавчого органу і можна було уникнути конституційного вакууму.