Жителі Іраку! У жодному разі не обманюйтесь словами колонізатора!

Ірак
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Останні дні у ЗМІ і на різноманітних Інтернет - сайтах поширюються новини, пов’язані з відеороликами, на яких можна побачити американські війська у місті Фаллуджа, у провінції Анбар, а також в інших містах різних провінцій, таких як Салахуддін, Ніневія та Ербіль.

Посольство США у Багдаді також підтвердило присутність 5200 американських солдатів в Іраку. У свою чергу, офіційний представник іракського штабу військових операцій у Багдалі виступив зі спростуванням цієї інформації, заявивши, що «командуючий військовими операціями у Багдаді генерал-майор Джаліл Рабій спростовує повідомлення, які поширюються ЗМІ та Інтернет - сайтами про якесь поширення озброєних сил Америки в іракських містах», додавши, що «ці повідомлення недостовірні», після чого закликав тих, хто «поширює ці відомості, підтверджувати їх документально, а не поширювати їх у виді чуток». У свою чергу, член Ради провінції Анбар Ід Аммаш аль-Карбулі у неділю заявив, що американські війська в Іраку базуються відповідно з угодами про безпеку, укладеними «з метою навчання іракських військових і надання їм допомоги у логістиці».

Також, згідно іншим повідомленням, причиною збільшення та підсилення американської військової присутності в Іраку, а також висунення американських військ у міста країни було бажання припинити іранський вплив і блокувати 67 іранських угрупувань найманців, роззброїти їх та заарештувати лідерів. Це призвело до хвилі гніву,погроз та обіцянок розправи з боку лідерів даних угрупувань на адресу тих, хто прийняв дане рішення. З іншого боку, сунітські сили привітали дії американських військових, бачачи у цьому позбавлення від гегемонії Ірану та його найманців над собою, над Іраком, структурами його армії, над його ресурсами і майном. Через це колишній прем’єр-міністр Хайдер аль-Абаді у програмі «Коротке слово» на каналі «RT» заявив, що здивований погрозами різноманітних угрупувань на адресу американських військ в Іраку, додавши: «Вони публічно засуджують, але потайки допомагають (американським військам)».

Ми ж, зі свого боку повинні роз’яснити, з чим насправді пов’язані ці події:

1. Присутність військ США в усьому регіоні, а не лише в Іраку, пов’язано з боротьбою за контроль над зонами впливу, щоб мати можливість розпоряджатись ресурсами мусульман, грабувати їх нафту і захищати свої інтереси. Коли Америка говорить, що прийшла в Ірак для захисту міжнародного закону та допомоги слабкому перед сильним, то відверто бреше. Як і усі інші держави, Америка діє згідно методу Макіавеллі, тобто ззовні показує себе гуманною, морально піднесеною та справедливою, але насправді її не цікавить нічого, окрім власних інтересів, заради яких вона і переступить і гуманність, і мораль, і справедливість.

2. З тієї миті, як Америка прийшла на землі Іраку, вона ступає по ньому упевненою ходою, добиваючись своїх стратегічних цілей у регіоні, одним із найважливіших із яких є заново розкреслити карту кордонів Сайкс–Піко, покінчити зі старими кордонами і окреслити нові, перевівши формат місцевих країн із слабких регіональних в іще більш слабкі сектантські, які ворогують між собою та послаблюють один одного. Америка перебирає час від часу механізми побудови таких держав, залишаючи колишні і знаходячи нові способи, можливо, згідно поточним подіям. Проте, незважаючи на відмінність механізмів або способів, її головна мета, заради якої вона прийшла в Ірак, незмінна. Заяви американських чиновників та їх раптові візити в Ірак вказують на те, що змінюючі один одного іракські уряди так і не змогли реалізувати американські плани у країні, через що Америка вимушена шукати багато виправдань особистому втручанню у внутрішні проблеми Іраку, такі як корупція, розруха, зубожіння, погане функціонування сфери послуг, кумівство, розкрадання громадського майна, тіньова торгівля зброєю, поширення бандитських угрупувань і послаблення структур безпеки.

3. Зовнішні американсько-іранські відносини виглядають ворожими, проте вони не відображають їх справжніх відносин, взаємовигідних для інтересів обох держав. Пересічні політики вважають, що Іран ворожий до Америки, і фантазують про якесь бажання Америки нанести удар по Ірану і послабити його через допомогу найманим бандам. Проте багато політичних фактів вказує на те, що Іран та Америка мають куди більш тісні відносини між собою. Про це також свідчить історія їх відносин, починаючи з революції Хомейні і по сьогоднішній день: показові протиріччя між Іраном та Америкою у ЗМІ не заважають їм співпрацювати. Недоречно говорити, що Іран грає якусь самостійну роль у регіоні, тому що усі його дії ведуться у координації з Америкою. Іран знає свою істинну роль, знає кордони дозволеного і не перетинає їх, навіть якщо іноді і підвищує голос на Америку, щоб у черговий раз ввести людей в оману і приховати свою істинну сутність. З цієї причини Америка бачить в іранському режимі хорошого для себе слугу, у т.ч. навіть вищі політичні кола у США вважають, що краще зберегти нині діючий іранський режим, аніж замінити його на новий.

І наостаннє ми хочемо сказати жителям Іраку: «У жодному разі не обманюйтесь словам окупанта  його агентів та вихованців, які забули або хочуть забути слова Всевишнього:

يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا لَا تَتَّخِذُوا الْيَهُودَ وَالنَّصَارَىٰ أَوْلِيَاءَ ۘبَعْضُهُمْأَوْلِيَاءُ بَعْضٍ ۚوَمَنيَتَوَلَّهُممِّنكُمْفَإِنَّهُمِنْهُمْ ۗإِنَّاللَّـهَلَايَهْدِيالْقَوْمَالظَّالِمِينَ

«О ті, які увірували! Не вважайте іудеїв та християн своїми помічниками та друзями, оскільки вони допомагають один одному. Якщо хто-небудь із вас вважає їх своїми помічниками та друзями, то він сам є одним із них. Воістину, Аллах не веде прямим шляхом несправедливих людей» (5:51).

Слідування шляху невірних, прийняття їх ідей як своїх, виправдання їх, обрання їх своїми друзями, помічниками та союзниками, укладання з ними домовленостей та угод — усе це накликало лиха на Ірак і позбавило його колишнього статусу, зробивши його лідером лише у корупції, відсталості, відсутності безпеки, стабільності та мінімальних послуг. Згідно Шаріату, ми повинні відкинути усі проекти невірних окупантів, як і повинні використати усі узаконені Шаріатом засоби для боротьби з їх планами, щоб вигнати окупанта з усіма його прибічниками. Цього можна добитися, якщо докладати усіх зусиль для відновлення ісламського образу життя шляхом побудови держави Праведного Халіфату за методом пророцтва, який покінчить з усіма мріями невірних та їх помічників і поширить справедливість і благо не лише серед мусульман, але й усього людства. Цей день не за горами! Сказав Всевишній:

الَّذِينَ إِن مَّكَّنَّاهُمْ فِي الْأَرْضِ أَقَامُوا الصَّلَاةَ وَآتَوُا الزَّكَاةَ وَأَمَرُوا بِالْمَعْرُوفِ وَنَهَوْا عَنِ الْمُنكَرِ ۗوَلِلَّـهِعَاقِبَةُالْأُمُورِ

«Якщо Ми обдаруємо їх владою на землі, вони будуть робити намаз, сплачувати закят, веліти робити схвалюване і забороняти засуджуване. А завершення усіх справ — у Аллаха» (22:41)».

 

Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір в Іраку
№ 01/1440
Вівторок, 23 Джумада аль-уля 1440р.х.
29.01.2019 р.