«Той із вас, кого застане цей місяць (Рамадан), повинен поститися» (2:185)

Сирія
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

بسم الله الرحمن الرحيم

З іменем Аллаха – Милостивого, Милосердного

فَمَنْ شَهِدَ مِنْكُمُ الشَّهْرَ فَلْيَصُمْهُ

«Той із вас, кого застане цей місяць (Рамадан), повинен поститися» (2:185)

Усього декілька днів відділяють Ісламську Умму від священного місяця Рамадан – від місяця великого блага, місяця милосердя, прощення та звільнення від вогню Пекла. Хвала Аллаху, який обдарував нас подібним місяцем. Це той місяць, в якому досі Умма прагне об’єднатись стосовно початку посту і дня свята, оскільки це є практичним проявом єдності мусульман. Але протягом багатьох років жадібні правителі позбавляють Умму цього блага, закладаючи насіння розколу серед мусульман навіть у питаннях посту та свят. Питання бачення молодого Місяця вони зробили залежним від політичних кордонів, накреслених невірними. «Придворні вчені» ж почали потурати їм, проявляючи толерантність.

О мусульмани!

Мусульмани часів Посланця Аллаха (с.а.с.) та праведних халіфів починали місяць посту та закінчували його в один день згідно з велінням Аллаха та Сунною Посланця (с.а.с.) з тих самих пір, як пост став обов’язковим:

فَمَنْ شَهِدَ مِنْكُمُ الشَّهْرَ فَلْيَصُمْهُ

«Той із вас, кого застане цей місяць (Рамадан), повинен поститися» (2:185).

Посланець Аллаха (с.а.с.) на практиці показав слідування цьому питанню з усіх боків, у тому числі – і у визначення початку місяця Рамадан. Пророк Мухаммад (с.а.с.) сказав:

صوموا لرؤيته وأفطروا لرؤيته، فإن غُبِّيَ عليكم فأكملوا عدّة شعبان ثلاثين

«Постіться, побачивши його, і припиняйте поститися, побачивши його, а якщо ж він буде прихований від вас, до доведіть число (днів) місяця Шаъбан до тридцяти» (Бухарі).

У цьому та подібних хадісах Посланець Аллаха (с.а.с.) наказує мусульманам починати пост місяця Рамадан з баченням молодого місяця. Звернення у хадісі несе загальний зміст, тому що адресоване множині людей в має на увазі усіх мусульман: «Постіться… припиняйте поститись».

Сунна не вимагає від кожного мусульманина побачити молодий місяць особисто, щоб почати поститися. Навпаки, бачення молодого місяця одним мусульманином є достатнім для усіх мусульман, як це було передано від Ібн Аббаса (р.а.):

جَاءَ أَعْرَابِيٌّ إِلَى النَّبِيِّ ﷺ، فَقَالَ: إِنِّي رَأَيْتُ الْهِلَالَ - يَعْنِي هِلَالَ رَمَضَانَ -، فَقَالَ: «أَتَشْهَدُ أَنْ لَا إِلَهَ إِلَّا اللَّهُ؟» قَالَ: نَعَمْ، قَالَ: «أَتَشْهَدُ أَنَّ مُحَمَّدًا رَسُولُ اللَّهِ؟» قَالَ: نَعَمْ، قَالَ: «يَا بِلَالُ أَذِّنْ فِي النَّاسِ أَنْ يَصُومُوا غَدًا»

«Один бедуїн прийшов до Пророка (с.а.с.) і сказав: «Я бачив молодий місяць (тобто новий Місяць місяця Рамадан)». Він (с.а.с.) спитав: «Чи свідчиш ти, що нема гідного поклоніння окрім Аллаха?». Той відповів: «Так». Він (с.а.с.) спитав: «Чи свідчиш ти, що Мухаммад – Посланець Аллаха?». Той відповів: «Так». Тоді Пророк (с.а.с.) сказав: «Білял! Проголоси людям про те, що вони повинні поститися завтра»» (Хакім).

Потім же, згідно до Сунни, бачення молодого місяця в одній країні стає причиною для початку посту в іншій. Нема переваги одного мусульманина іншому, однієї країни – іншій. Передається від груп ансарів:

غُمَّ علينا هلال شوّال فأصبحنا صياماً، فجاء ركب من آخر النهار فشهدوا عند النبي ﷺ أنهم رأوا الهلال بالأمس، فأمرهم رسول الله ﷺ أن يفطروا ثُمَّ يخرجوا لعيدهم من الغد

«Молодий Місяць місяця Шавваль став прихованим для нас, і ми залишились тими, хто поститься. Наприкінці дня прийшли вершники, які засвідчили біля Пророка (с.а.с.) про те, що учора бачили молодий місяць. Потім Посланець Аллаха (с.а.с.) наказав мусульманам розговлятися і вийти наступного дня на святкову молитву» (Ахмад).

Посланець Аллаха (с.а.с.) обмежився свідоцтвом групи мусульман, які прибули у Медину, навіть не спитавши у них про те, із якої країни вони прибули, і велів жителям Медини діяти згідно побаченому їх братами. Цим самим Посланець Аллаха (с.а.с.) розтлумачив веління Аллаха. Пост Рамадану є обов’язковим для кожного мусульманина. І мусульмани починають пост з бачення молодого місяця згідно до шаріатських умов та критеріїв, навіть якщо бачив його один лише мусульманин із будь-якої країни. До цього схиляється більшість вчених, в такою є думка усіх мазхабів, існуючих з часів Пророка (с.а.с.) по сьогодні.

О мусульмани!

Деякі факіхи схилились до особливостей розбіжностей регіонів та поясів проживання мусульман, прийнявши наступний хадіс:

أنّ أم الفضل بعثته إلى معاوية بالشام، فقال: فقَدِمتُ الشامَ فقضيتُ حاجَتَها واستُهل عليّ رمضان وأنا بالشام فرأيت الهلال ليلة الجمعة، ثم قدمت المدينة في آخر الشهر، فسألني عبد الله بن عباس، ثم ذكر الهلال، فقال: متى رأيتم الهلال؟ فقلت رأيناه ليلة الجمعة، فقال: أنت رأيته؟ فقلت: نعم، ورآه الناس وصاموا وصام معاوية، فقال لكنّا رأيناه ليلة السبت فلا نزال نكمل ثلاثين أو نراه، فقلت: ألا تكتفي برؤية معاوية وصيامه؟ فقال: لا، هكذا أمرنا رسول الله ﷺ

Передають зі слів Курайба, що одного разу Умм аль-Фадль бінт аль-Харіс послала його до Муавії у Шам. Курайб сказав: «Прибувши до Шаму, я виконав те, що їй було потрібно, і у той час , коли я знаходився (там), почався Рамадан. Я побачив молодий місяць у ніч (з четверга) на п’ятницю, у Медину ж я повернувся наприкінці місяця. Абдуллах ібн Аббас почав розпитувати мене, а потім згадав про молодий місяць і спитав: «Коли ви побачили молодий місяць?». Я сказав: «Ми побачили його у ніч (з четверга) на п’ятницю». Він спитав: «Ти сам бачив його?». Я сказав: «Так, і (інші) люди (також) бачили його, (після чого почали) поститися, як і Муавія». (Абдуллах) сказав: «А ми побачили його у ніч (з п’ятниці) на суботу и будемо продовжувати поститися, доки не сплине тридцять (днів), або доки ми не побачимо (молодий місяць)». Я спитав: «Хіба ти не задовольнишься тим, що побачив Муавія та и (тривалістю) його посту?» Він сказав: «Ні, (бо вчиняти) так велів нам Посланець Аллаха (с.а.с.)»» (Насаі).

Аде багато хто з вчених не прийняли цей ріваят, оскільки вважали це думкою Ібн Аббаса (р.а.). А, як відомо, іджтіхад не може брати перевагу над Кораном та сунною. Тим більше, даний іджтіхад суперечить тим хадісам, де Пророк (с.а.с.) приймав свідоцтва подорожніх, які прибули у Медину поз її меж, у тому – і хадісу, згаданому вище. Серед тих, хто прийняв цю думку, виникло багато протиріч стосовно розмірів регіонів та відстані між ними. Звичайно, припустимо було дотримуватись розбіжності поясів, ідучи за думкою Ібн Аббаса або через повідомлення між поясами у той час. Проте це неприпустимо пов’язувати з політичними кордонами, накресленими невірними.

До уваги береться лише зриме бачення молодого місяця безпосередньо очима. Астрономічні ж розрахунки без підтвердження щодо бачення місяця не беруться до уваги. До того ж, астрономічні розрахунки не мають жодного стосунку до посту та розговінню, оскільки шаріатською причиною для посту та розговіння є бачення місяця вживу, згідно до хадісу:

إذا رأيتموه فصوموا، وإذا رأيتموه فأفطروا، فإن غُمَّ عليكم فاقدروا له

«Коли побачите його (новий місяць), то постіться, і також, коли побачите його, то припиняйте пост. Якщо ж він буде прихований від вас, то відраховуйте його» (Бухарі).

Слова «якщо ж він буде прихований від вас» означають «прихований хмарами» або яким-небудь іншим чином від ваших очей. А слова «то відраховуйте його» мають на увазі не астрономічні розрахунки, а те, що Посланець Аллаха (с.а.с.) розтлумачив в іншому хадісі:

فإن غُمَّ عليكم فأكملوا العدّة ثلاثين

«Якщо ю буде прихований від вас, то відрахуйте до тридцяти» (Бухарі).

О мусульмани!

Об’єднання дня посту неможливо без об’єднання мусульманських країн шляхом встановлення Праведної держави Халіфат за метолом пророцтва, яке об’єднає мусульман.

Ми просимо Всевишнього Аллаха прийняти покірність мусульман та позбавити їх, а також мусульман Шаму від страждань, зробити цей місяць Рамадан побідоносним місяцем для Умми шляхом встановлення релігії Аллаха та здійсненням благої звістки Посланця Аллаха (с.а.с.) щодо побудови Праведного Халіфату за методом пророцтва , а також просимо піднести Іслам та мусульман.

 

Хізб ут-Тахрір – Сирія
20 Ша’бану 1437 р.х.
27 травня 2016 р.