Ліван

Трагічні події у таборі Айн аль-Хільва причиняють багато болю нашому народу, особливо на тлі того, що Хізб ут-Тахрір багаторазово попереджав про недозволенність проливати мусульманську кров, вбивати не по праву і навіть скеровувати зброю у бік свого брата!

Минуло два тижні з катастрофічного вибуху, який потряс столицю Бейрута 8 квітня 2020 року, і в Лівані почалась безрозсудна міжнародна активність на міжнародному і регіональному політичних рівнях, виражена квапливим візитом — через два дні після вибуху — французького президента Емманюеля Макрона.

На тлі безладних арештів, що проводяться без будь-якого натяку на привід і яких-небудь «законних» підстав, на тлі змагальних настроїв всередині представників влади, що полягають у тому, хто більше із них порушить права мусульман, з наступним наданням своїх звітів хазяїну — Америці.

Прес-реліз

Поза усіляких сумнівів, ми раді загибелі будь-якої військового чи ідейного панування над нами з боку невірного колонізатора в будь-якій країні мусульман, не важливо, будь то в Лівані чи не в Лівані, незалежно від того, хто колонізатор — Франція, Британія чи Америка — захопивший вплив в мусульманській країні напряму чи за допомогою агентів...

Президент, прем’єр-міністр та міністр закордонних справ Лівану надали теплий прийом кандидату у президенти Франції від правих радикалів Марін Лє Пєн, що відома своєю ворожістю до Ісламу, яка, наприклад, у 2010 році порівняла колективні п’ятничні молитви у мусульман на вулицях з нацистською окупацією Франції.

Делегація Центрального відділу по зовнішнім зв’язкам Хізб ут-Тахрір у Лівані, включаючи д-ра Саліха Саляма та д-ра Салахуддіна Адада, відвідала колишнього міністра внутрішніх справ Лівану Марвана Шарбеля та обговорила з ним події на місцевій та регіональній політичній арені.

بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَٰنِ الرَّحِيمِ

Шанувальники ліванської держави і ті, хто спекулює на неї, відсвяткували вчора (22.11.2016) так званий «день незалежності». Багато присутніх прийшли на свято через удавання і лицемірство, демонструючи свою лояльність і відданість до «єдиної національної приналежності».