Невідомі і підозрілі автори розповсюджують сповнене наклепом на Хізб ут-Тахрір повідомлення

Ліван
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا إِنْ جَاءَكُمْ فَاسِقٌ بِنَبَإٍ فَتَبَيَّنُوا أَنْ تُصِيبُوا قَوْمًا بِجَهَالَةٍ فَتُصْبِحُوا عَلَى مَا فَعَلْتُمْ نَادِمِينَ

«О ті, які увірували! Якщо нечестивець принесе вам звістку, то довідайтеся, щоб не вразити за незнанням невинних людей, а не то ви будете жалкувати про скоєне» (49:6)

Ми звертаємося до кожного мусульманина, який прагне до благочестя і ревно ставиться до своєї віри, своєї Умми і своїх братів:

Деякі підозрілі сторони, які замислюють зло проти Ісламу і мусульман і працюють над тим, щоб заважати просуванню ісламського політичного проекту, взялися розповсюджувати брехливе і наклепницьке повідомлення. На перший погляд здається, що це повідомлення знайомить з партією Хізб ут-Тахрір, однак його істинна мета — спроба спотворити образ Хізб ут-Тахрір і розповсюдити про нього хибне уявлення. Ті, хто стоїть за цим повідомленням, роблять це з причини розуміння степеню впливу Хізб ут-Тахрір на розповсюдження ісламського політичного проекту, що збіглося за часом з благословенною революцію ісламської Умми, яка передвіщає відродження шаріатського панування і повернення Уммою віднятої у неї влади. Ті, хто знайомий з партією Хізб ут-Тахрір, знають, що вона несе лише чистий Іслам і відкидає усіляку внесену ззовні ідею, особливо з боку західної  культури, впливу якої піддалися багато політичних рухів. Ті, хто знайомий з цією партією, знають, що вона спрямовує усі свої можливості і сили в русло відродження ісламського образу життя шляхом встановлення держави Халіфату за методом пророкування. Сьогодні, коли лідери революції звертаються до різних сторін, знаходячись у пошуках ісламського політичного проекту для очікуваної на землях Шаму держави, вони не знаходять іншого політичного проекту окрім того, який підготований партією Хізб ут-Тахрір і представлений нею у проекті конституції Халіфату, а також у групі книг, які детально роз'яснюють системи цієї держави.

Брехливість цього повідомлення настільки очевидна, що ледве знайомі з Хізб ут-Тахрір люди зрозуміли усю брехню і наклеп, які містилися в ньому. Ми вдячні нашим братам, які за своєю ініціативою поспішили зв'язатися з нами, засуджуючи це брехливе повідомлення і вимагаючи відповідної роз'яснювальної реакції. На жаль, знайшлися і такі наївні з числа мусульман, які підхопили це повідомлення і перевидали його текст, не думаючи про заборону наклепу з боку мусульманина у відношенні свого брата, тоді як Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: «Достатньо буде шкоди тій людині, яка принижує свого брата мусульманина, і для кожного мусульманина повинні бути недоторканими життя, майно і честь іншого мусульманина!». Усіх, хто за невіглаством або без лихого умислу сприяв розповсюдженню цього повідомлення, ми закликаємо виправити свою помилку, оприлюднивши дану нашу відповідь, щоб загладити свою провину, по-перше, перед Всевишнім Аллахом, а по-друге, перед своїми братами єдиновірцями.

Начинене різного роду наклепом повідомлення приписує партії Хізб ут-Тахрір абсолютно неправдиві думки і погляди, які позбавлені будь-якого доказу з самої літератури Хізб ут-Тахрір. Одного цього вже достатньо, щоб показати усю брехливість написаного у повідомленні матеріалу. Ми вимагаємо, щоб той, хто написав це повідомлення і запустив його в інформаційні засоби, публічно показав себе, якщо вважає себе правдивим у своїх претензіях. Ми вимагаємо також, щоб він обґрунтував ці свої претензії доводами з книг і прокламацій партії, які підписані нею. Зі свого боку до даної своєї заяви ми прикладемо письмове повідомлення, у якому максимально коротко спростуємо увесь це наклеп по окремості, підкріплюючи свою відповідь  текстами з книг самої партії.


Ахмад аль-Касас
Голова Інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір Ліван
№ H.T.L. 35/03
П'ятниця, 2 Рабі уль-авваль 1435 р.х.
03.01.2014

 


 

 


بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَنِ الرَّحِيمِ
Обґрунтування брехливості вигаданого проти Хізб ут-Тахрір повідомлення

Перша брехня: Партія нехтує духовними речами і розглядає їх ідейним чином, кажучи: «У людини немає духовних прагнень і фізичних бажань. У неї є необхідні для задоволення потреби та інстинкти. Якщо ці органічні потреби і інстинкти задовольняються згідно з системою Аллаха, то це задовольняння відбувається на основі духу. Якщо ж вони задовольняються безладно чи згідно з системою, яка не виходить від Аллаха, то це буде чисто матеріальним задоволенням, яке веде людину до нещастя».

Цілком очевидно, що сам текст з просвітництва партії, на який посилається автор цієї брехні, спростовує його твердження. У тексті говориться про те, що поведінка людини повинна регулюватися духом, тобто вона повинна будуватися на розумінні зв'язку зі Всевишнім Аллахом. Хізб ут-Тахрір розуміє термін “дух” у даному випадку як усвідомлення зв'язку з Аллахом, що обов'язково виникає у мусульманина внаслідок його віри у Всевишнього Аллаха. Приведемо один із текстів партії стосовної цієї теми: «Опорою носіїв заклику повинна бути виключно віра у Всевишнього Аллаха і їх діяльність повинна концентруватися чітко на цій вірі. Саме віра в Аллаха є запорукою успішності заклику. Віра в Аллаха зобов'язує наявність справжньої надії на Аллаха і звернення до Нього за допомогою, адже лише Він Один відає про потаємне. Він дає успіх носіям заклику і вказує їм істинний шлях. Тому необхідна сила віри, досконалість надії на Аллаха і постійність у проханні від Нього допомоги» («Концепція Хізб ут-Тахрір»).

Друга брехня: Вона стосується могильних мук і появи антихриста.

Хізб ут-Тахрір вважає, що повідомлення про могильні муки і антихриста містяться у пророцькій сунні і є достовірними (сахіх) повідомленнями. Хізб ут-Тахрір говорить про обов'язковість утвердження їх істинності, а мусульманин, який заперечує їх, без сумніву є грішником. Члени Хізб ут-Тахрір як і інші мусульмани поклоняються Всевишньому Аллаху за допомогою відомої молитви Пророка (мир йому і благословіння), у якій говориться: «О Аллах, я прибігаю до Твого захисту від мук в могилі». При цьому Хізб ут-Тахрір не вважає того, хто заперечує ці повідомлення невірним, оскільки вони не досягають степеню категоричного переконання, як Коран і сунна мутаватір. Це не є виключно думкою Хізб ут-Тахрір. Це розповсюджуване проти Хізб ут-Тахрір обвинувачення основане на давньому наклепі в його адресу, сенс якого полягає в тому, що він не приймає хадіси хабар ахад і не керується їх змістом. Але це — чистий наклеп. У третьому томі книги “Ісламська особистість” говориться наступне: «Посланець (мир йому і благословіння) посилав окремих сподвижників у країни, щоб вони вели заклик до Ісламу, навчали законам шаріату і передавали хадіси. Наприклад, Муаз був відправлений ним у Ємен. Якщо б керування повідомленням однієї людини не було обов'язковим для мусульман, то Посланець (мир йому і благословіння) не обмежився б відправленням окремих сподвижників, а  відправляв би їх групами. Сподвижники (нехай буде вдоволений ними Аллах) були одностайні у розумінні обов'язковості керування хабар ахадом». У першому томі книги “Ісламська особистість” говориться: «Той, хто заперечує ахад, не називається невірним, але не можна називати таке повідомлення брехнею, оскільки якщо б допускалося називати його брехнею, то це допускалося б у відношенні усіх шаріатських азконів, отриманих з ймовірних доказів. Жоден з мусульман не говорив про дозволеність такого».

Третя брехня: Лідери Хізб ут-Тахрір вважають непотрібним займатися тим, що називається “наказувати схвалюване і забороняти засуджуване” (амр біль-маруф і нахй аніль-мункар), оскільки це, за їх думкою, створює труднощі для нинішньої проміжної діяльності, не кажучи вже про те, що амр біль-маруф і нахй аніль-мункар відноситься до задач ісламської держави.

Це безсумнівна брехня. Тут ми приведемо уривки з прокламації, яка була випущена партією 01.07.1989 року і підписана нею, під назвою: “Осуд засуджуваних і заборонених справ є обов'язком, а застосування матеріальної сили для їх усунення пов'язане з можливістю”. У цій прокламації зокрема говориться: «Амр біль-маруф і нахй аніль-мункар у будь-якому випадку є обов'язком мусульман, незалежно від того — існує держава ісламського Халіфату або ні, живуть мусульмани при ісламському правлінні або правлінні невір'я». У ній також говориться: “Засуджувана (заборонена) дія може відбуватися з боку індивідів, груп або держави. Ті, хто веде діяльність по засудженню такої дії і її усунення — це держава, індивіди і групи”.

Четверта брехня: Їх зосередження на інтелектуальних і політичних аспектах. Ігнорування ідейно-виховальних сторін, а також надання розуму надмірної значущості у побудуванні особистості і в ідеологічних аспектах.

Автор припускає, що інтелектуальні аспекти — це дещо інше, ніж ідеологічні аспекти, що вказує на його необізнаність у значеннях фраз і термінів. Найголовніша інтелектуальна сторона, про яку дбає Хізб ут-Тахрір — це ісламська акида як основа всього Ісламу і основа особистості мусульманина. Всевишній Аллах сказав:

كَذَلِكَ نُفَصِّلُ الآيَاتِ لِقَوْمٍ يَتَفَكَّرُونَ

«Так Ми роз'яснюємо знамення для людей розмірковуючих» (10:24).

Про розум Всевишній Аллах сказав:

إِنَّ فِي ذَلِكَ لآيَاتٍ لِقَوْمٍ يَعْقِلُونَ

«Воістину, в цьому знамення для людей розуміючих» (13:4).

Всевишній Аллах засуджує тих, хто не розуміють. Безперечно, розум слугує об'єктом доручень і інструментом розуміння текстів.

Стосовно побудування особистості Хізб ут-Тахрір вважає, що людина, яка має ісламський менталітет і ісламську психіку, є ісламською особистістю. Нижче приведемо витяги  перших сторінок першого тому книги “Ісламська особистість”: «Таким чином, Іслам формує ісламську особистість на основі ісламської акиди. Дякуючи ісламській акиді формується менталітет людини і дякуючи їй формується її психіка. Ісламський менталітет — це такий менталітет, який мислить на основі Ісламу. Ісламська психіка — це така психіка, усі схильності якої будуються на основі Ісламу». У цьому питанні Хізб ут-Тахрір посилається на слова Посланця (мир йому і благословіння): «Не буде людина віруючою, доки її бажання не досягнуть гармонії з тим, що принесено мною».

П'ята брехня: У своєму прагненні приходу до влади шляхом талаб нусра (прохання про допомогу) Хізб ут-Тахрір спирається на зовнішні фактори, де можуть статися неочікувані труднощі.

Талаб нусра, яку визнає Хізб ут-Тахрір — це допомога з боку мусульман, які володіють силою і впливом, які впевнені в його проекті по відродженню ісламського образу життя шляхом встановлення держави Халіфат. Мусульмани, які володіють силою і впливом — це наприклад армійські офіцери, які потенційно можуть виступити проти правителя і забрати у ньому владу на користь Халіфату. Ними можуть бути також сьогоднішні лідери озброєної революції у Сирії. Усі вони ніяк не можуть називатися “зовнішніми факторами”, адже є мусульманами цієї Умми. Термін “нусра” і його значення Хізб ут-Тахрір взяв з Корану і сунни. Після того як медінські племена Аус і Хазрадж, відповівши на заклик Посланця (мир йому і благословіння), надали допомогу Ісламу і його Пророку, Всевишній Аллах назвав їх “ансарами”.

Шоста брехня: Людина, яка знайомиться з думками партії думає, що першорядною турботою є прихід до влади. Вона помічає, що партія обмежується лиш деякими цілями Ісламу.

Першорядна турбота партії, заради якої її було утворено — це відродження ісламського образу життя. Відродження ісламського образу життя неможливе без практичної реалізації Ісламу. При цьому повномасштабна і всебічна практична реалізація Ісламу нездійсненна без існування ісламської держави. Тому питання про створення держави Халіфат займає більшу частину діяльності Хізб ут-Тахрір, що слугує якісним і великим кроком до відродження ісламського образу життя. Таким чином, встановлення Халіфату не може бути “обмеженістю деякими цілями Ісламу, виключаючи інші”, як про це стверджується в повідомленні. Встановлення Халіфату — це єдиний практичний шаріатський шлях для повної і всебічної реалізації Ісламу. Незрозуміло, як можна розглядати таке питання як часткову ціль?!

Брехня сьома: Уявлення про те, що етап просвітництва перенесе їх до етапу взаємодії і потім до етапу отримання влади. Це суперечить закону Аллаха у випробуванні божественних закликів, як і суперечить реальності, яка загрожує тисячами перешкод і труднощами.

Це висловлювання спотворює висловлювання партії і вириває слова із загального контексту. У результаті дослідження життя Посланця ( мир йому і благословіння) Хізб ут-Тахрір зробив висновок у тому, що діяльність по зміненню суспільства вимагає від групового згуртування, яке діє для здійснення змін, руху у трьох згаданих етапах. Але для кожного з цих етапів існують свої задачі, свої труднощі і перешкоди, які Хізб ут-Тахрір побачив іще до початку своєї діяльності, після чого практично відчув їх на собі і продовжує відчувати їх по сьогоднішній день. Будь-який, хто хоче ознайомитися з літературою партії стосовно цього питання може знайти відповідні матеріали у її книгах і прокламаціях.

Брехня восьма: Питання знімків і зображень з оголеними людьми.

У книзі “Система покарань” говориться: «Кожний, хто друкує, продає або купує з метою продажу, розповсюдження або демонстрації будь-яких знімків, фотографій, малюнків або зображень, які ведуть до аморальності і падіння моральності, карається позбавленням волі на термін до шести місяців». У книзі “Система Ісламу” міститься наступний текст: «Наприклад  картина (малюнок, (фото)знімок, портрет, фігура) є однією з великої кількості форм цивілізації. При цьому західна культура розглядає картину оголеної жінки, у якої видно усі частини її тіла, формою цивілізації, яка відповідає поглядам цієї культури про жінку. Тому західна людина вважає таку картину витвором мистецтва (якщо вона відповідає певним умовам) і пишається нею як формою цивілізації. Між тим ця форма знаходиться у суперечності з культурою Ісламу. Вона суперечить поглядам Ісламу про жінку, яка є честю, яку необхідно берегти. Тому подібні знімки заборонені, адже вони збуджують інстинкт роду і ведуть до морального хаосу».

Брехня дев'ята: Дозвіл цілувати чужу (не є махрам) жінку з бажанням або без нього.

У книзі “Соціальна система в Ісламі” (одна з книг Хізб у-Тахрір) говориться: «Поцілунок чоловіком чужої жінки і чужою жінкою чоловіка будь-то з бажанням або без, є забороненим, навіть якщо поцілунок відбувається у формі привітання людини, яка повернулася з якоїсь подорожі. Подібні поцілунки між молодими людьми можуть слугувати переддвер'ям для перелюбства».

Брехня десята: Висловлювання Хізб ут-Тахрір про дозволеність носіння жінкою перуки і штанів.

У тій же книзі, “Соціальна система в Ісламі”, в розділі про доручення Ісламу для жінки в громадському житті говориться: «Жінці забороняється табаррудж(незвичне вбрання). Таким чином, усілякі незвичні прикраси, які привертають увагу чоловіків і показують принади жінки, відносяться до табаррудж, якщо жінка з'являється в них у громадському житті або у приватному житті перед чужими чоловіками. Прикладами табаррудж можуть бути аромат парфумів, нанесення на обличчя фарби, носіння перуки без хустки, носіння штанів без джильбабу при виході у громадське життя».

Одинадцята брехня: Висловлювання Хізб ут-Тахрір про дозволеність того, щоб невірний був керівником у мусульманській державі.

Дана брехня, вигадана проти Хізб ут-Тахрір, чиєю проблемою є встановлення держави Халіфат, настільки безглузда, що її неможливо серйозно сприймати. Але, не дивлячись на це, приведемо зміст 31-ої статті проекту конституції держави Халіфат, яка підготована партією: «Стаття 31: Нижченаведені сім умов пред'являються особі, призначуваній на посаду халіфа:

1. Чоловік.
2. Мусульманин.
3. Вільний.
4. Повнолітній.
5. Перебуває в здоровому глузді.
6. Справедливий.
7. Здатний виконувати свої обов'язки».

Ці умови є обов'язковими не лише для халіфа, але і для кожного, хто займає будь-яку посаду у правлінні. У поясненні до 43-ої статті стосовно помічника халіфа говориться: «Він повинний бути мусульманином, оскільки Всевишній Аллах сказав:

وَلَنْ يَجْعَلَ اللَّهُ لِلْكَافِرِينَ عَلَى الْمُؤْمِنِينَ سَبِيلا
«Аллах не встановлює для невіруючих шлях проти віруючих» (4:141).

Таким чином, забороняється, щоб невірний був правителем над мусульманами, оскільки влада і правління — це найбільший шлях проти мусульман. Наприклад, Хізб ут-Тахрір часто звертався у своїх прокламаціях до мусульман Лівану з роз'ясненнями про заборону того, щоб їх правитель був християнином.

Дванадцята брехня:  Висловлювання Хізб ут-Тахрір про дозволеність битви під стягом маріонетки-агента, здійснюючи план якоїсь невірної держави, якщо цей бій ведеться з невірними.

Це уривчасті слова, які вирвані з цілого тексту, який належить Хізб ут-Тахрір, у якому говориться по обов'язковість битви з невірними у випадку вчинення ними агресії проти мусульманських країн, навіть якщо країни знаходяться під правлінням правителя-агента, якою є нинішня реальність більшості мусульманських країн. Не можна бути бездіяльними, наприклад, у відношенні єврейських або американських військ, дозволяючи їм займати і знищувати мусульманські землі, залишаючи битву під приводом того, що правителі мусульманських країн є ворожими агентами і не правлять на основі законів Ісламу.

Тринадцята брехня: Висловлювання Хізб ут-Тахрір про дозволеність виплати джиз’ї невірній державі з боку ісламської держави.

Це питання у визнаних книгах по ісламському фікху в усіх мазхабах, де розглянуті положення з вимушеними договорами. В основі цього питання лежать дії Посланця Аллаха (мир йому і благословіння) у день Битви з союзними племенами, який запропонував племені Гатафан третину дарів Медини за умови, що вони вийдуть зі складу союзних військ і відстороняться від битви з мусульманами. Ця угода майже була підписана, якщо б не заперечення Саад ібн Муаза і Саад ібн Убади (нехай буде вдоволений ними Аллах). Ібн Кудама у книзі «аль-Мугні» пише: «Якщо він (правитель) укладе з ними мирний договір з умовою виплати їм певного майна, то імам Ахмад, наприклад, сказав про забороненість цього згідно з мазхабом аш-Шафії, адже в цьому є приниження для мусульман. Але це стосується звичайного положення, коли відсутня необхідність. У випадку ж коли існує необхідність, а саме побоювання загибелі чи полонення, то це дозволено, оскільки полонений може викупати самого себе і те ж саме стосується даного положення. Не дивлячись на те, що у виплаті полоненим викупу присутнє приниження, однак, це дозволяється, щоб уникнути іще більшого приниження, а саме вбивства і полонення дітей, виходом чого стане їх невір'я».

Чотирнадцята брехня: Висловлювання Хізб ут-Тахрір про те, що водні шляхи, у тому числі Суецький канал, є спільними шляхами, прохід через які не можна забороняти будь якому морському судну.

Це питання у спотвореному вигляді приведено деякими авторами статей про партію, де складається уявлення про те, що Суецький канал є міжнародним водним шляхом, а не власністю Єгипту, який не може забороняти міжнародним судам проходити через цей канал. Насправді ж Хізб ут-Тахрір веде мову в цьому питанні про громадську власність як надбання усіх індивідів народу, а не про інтернаціоналізацію водних шляхів. У книзі Хізб ут-Тахрір “Майно в державі Халіфат”, наприклад, говориться: «Відповідно, моря, ріки, озера, затоки, протоки і громадські канали, як наприклад Суецький канал, а також громадські площі і мечеті, усі вони є громадською власністю, яка належить усім індивідам народу».

П'ятнадцята брехня: Висловлювання Хізб ут-Тахрір про тюремне ув'язнення терміном на десять років для того, хто одружився на одній зі своїх довічно заборонених для одруження з ним (махрам) жінок.
Хоча серед деяких факіхів і існує думка про незастосування покарання-хадд у відношенні того, хто одружився на одній зі своїх довічно заборонених жінок, однак, Хізб ут-Тахрір не говорить таке. У Хізб ут-Тахрір існує думка стосовно тимчасово заборонених жінок і це звісно інше питання. У книзі Хізб ут-Тахрір “Система покарань” є наступний текст: «Той, хто одружився на тимчасово забороненій для нього жінці, як наприклад, на сестрі дружини, тітці дружини (з боку матері чи батька), знаючи про цю заборону, карається бичуванням і тюремним покаранням терміном до трьох років». Незастосування покарання-хадд у цьому положенні відоме серед факіхів, але це не є думкою Хізб ут-Тахрір.

Що стосується інших питань, які є у цьому брехливому повідомленні, то вони настільки безглузді, що немає навіть сенсу відповідати на них. Наприклад, стосовно обрядів поклоніння Хізб ут-Тахрір не приймає якийсь визначений іджтіхад, і, отже, не зобов'язує своїх членів слідувати у цьому певному іджтіхаду. Відповідно, мова стосовно фетви Хізб ут-Тахрір про зняття обов'язковості роблення намазу з космонавту в космосі, а також знятті обов'язковості роблення намазу і дотримання посту з жителів полюсів, є безглуздою мовою. І взагалі, хіба у Хізб ут-Тахрір є члени в космосі і на полюсах, щоб він міг зобов'язувати їх дотримуватися такої фетви?!

Ми просимо Всевишнього Аллаха звернути в погибель підступи тих, хто замислює зло і привести їх самих до безнадійності; об'єднати нас із нашими братами в істині; згуртувати серця віруючих і осоромити ненависників, які будують проти них свої підступи.

وَلا يَحِيقُ الْمَكْرُ السَّيِّئُ إِلا بِأَهْلِهِ

«Але лихе хитрування оточує (або вражає) лише тих, хто творить зло» (35:43).