Катастрофічний вибух виявив ущербність положення Лівану!

Ліван
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Минуло два тижні з катастрофічного вибуху, який потряс столицю Бейрута 8 квітня 2020 року, і в Лівані почалась безрозсудна міжнародна активність на міжнародному і регіональному політичних рівнях, виражена квапливим візитом — через два дні після вибуху — французького президента Емманюеля Макрона.

За яким послідувала телефонна розмова між американським президентом і президентом Лівану Мішелем Ауном, а далі відбулись візити заступника держсекретаря США Девіда Хейла, віце-президента Туреччини Фуада Актая і міністра закордонних справ Ірану Мухаммада Джавада Заріфа.

Ця політична активність після вибуху виявила головний девіз нинішніх міжнародних і регіональних політичних сил: «Використовуй будь-який випадок!». Сьогоднішні наддержави докладають усіх зусиль, якщо навіть не для створення цієї пригоди, то, принаймні для використання її у своїх інтересах.

Це політична несталість крупних країн. Якщо вони самі не організовують захід, то вони працюють над тим, щоб інвестувати у нього.

Франція, мріючи про повернення свого колишнього політичного впливу в Лівані, помчалась в Ліван в надії вилучити вигоду із цієї пригоди як у 2005 році скористалась вбивством Рафіка Харірі. Адже тоді Європі у цілому, і Франції — зокрема, вдалось спричинити тиск і вимусити вивести військовий контингент і розвідувальні служби сирійського режиму із Лівану.

Можливо, вибух, який станеться у цьому році, стане шансом для того, щоб спричинити деякий тиск на вплив сирійського і іранського режимів в проіранській партії «Хізбалла», особливо якщо врахувати турбулентне положення зовнішньої політики США через нещодавні наслідки пандемії коронавірусу і расизму. По усі видимості, Франція вважає сьогоднішнє положення Америки вельми схожим з тим положенням, коли Америка опинилась під час своєї військової інтервенції в Іраку без усілякого узгодження з ООН та Європою.

Америка має найбільший вплив у Лівані. Саме вона на протязі довгих років вибудовувала у Лівані архітектуру таких державних інститутів, як президентство, уряді і парламент. Свій вплив у Лівані Америка запроваджувала за допомогою таких регіональних політичних сил, як Саудівська Аравія, Сирія та Іран. Іноді вона підсилювала одних і принижала решту інших, щоб ці маріонеткові сили змагались між собою. Потім,у бажаний нею час, Америка усаджувала усіх за один круглий стіл, а інколи — з опонентами із числа проєвропейських агентів в Ліван, щоб ті розподіляли між собою пиріг Лівану згідно з домовленістю хазяїв.

По усі видимості, Америка сьогодні намагається переглянути роль Ірану, щоб тому було можливо йти в ногу з новою американською політикою у регіоні та у світі у цілому. Ми бачимо, як Америка підсилює свій тиск на Іран, щоб добитися підписання ядерної угоди в однобічному порядку. Можливо це відобразиться на Лівані у виді змінення ролі «Хізбалли», щоб відповідати новій американській політиці у регіоні та угоді, підписаної хазяями даної проіранської партії у Тегерані.

Отож, інтереси безбожного колоніального Заходу в лиці Америки і Франції зійшлись. Остання вирішила провести те, чого не може дозволити собі Америка, а саме — відкриту зустріч з усіма ліванськими партіями за одним столом, і об’єднати погляди відносно нового уряду, що формується із корумпованого правлячого класу і порочної політичної еліти. Франція пропонує сформувати уряд національної єдності, а Америка — нейтральний уряд. Сторони погодились переглянути корумповані схеми і адміністративну архітектуру країни, беручи до уваги нафтогазові родовища на середземноморському шельфі поблизу ліванського узбережжя.

Що стосується пустослів’я Макрона — змінити систему і прийняти новий політичний пакт,— то безглуздо очікувати від цих слів чого-небудь суттєвого. Із практики зовнішньої політики Франції ми бачимо, що французькі політики люблять грати на публіку і демонструвати свою величність, навіть якщо не віртуозно проводити політичні маневри. У більшості випадків Франція говорить багато і гучно, а на ділі від цього толку мало. Франція обслуговує інтереси інших держав більше, аніж свої,як про це говориться у відомому прислів’ї, яке висміює цю політику: «Британія б’ється до останнього французького солдата». Більше того, Франція прагне надати деякого політичного блиску своїй присутності у сторічну річницю заснування ліванської державності, яка була намічена на 1вересня 2020 року, адже вона вважає Ліван і інші свої старі колонії культурною спадщиною франкофонії.

Проте при усьому цьому не варто упускати із виду роль слуг і жандармів Америки в регіоні — Туреччини і Ірану, які поквапились запропонувати їй свої послуги у Лівані, щоб показати існування регіональних ролей, які Франція не зможе обійти. Про це відкрито заявила Туреччина вустами свого президента Ердогана,який назвав Францію колонізатором, про що так само непрямо натякнув Іран словами свого міністра закордонних справ Мухаммада Джавада Заріфа, який заявив про неприпустимість шантажу Лівану в обмін на якусь незначну допомогу.

Що стосується пересунення французьких, британських та американських військових підрозділів у регіоні Східного Середземномор’я (зокрема — поблизу ліванського узбережжя) для надання допомоги і проведення рятувальних робіт, то, можливо, деякі цілі усього цього були озвучені у твіті французького президента Макрона: «Я говорив з президентом США Дональдом Трампом про ситуацію у Східному Середземномор’ї, Лівії і Лівані. Ми ж розділяємо ті ж погляди. Мир і безпека у регіоні відповідають нашим загальним інтересам, і ми будемо їх відстоювати». Як видно, основні частини військового контингенту сконцентровані на військовій базі на грецькій стороні Кіпру. До них же приєднались декілька літаків сіоністського утворення.

О, постраждалий народ Лівану!

Очікувалось, що вибухова хвиля вдарить по центрам цих політиків і не дозволить їм залишитись на своїх постах і години через сором і страх перед народом. Проте, як бачите, на жаль, усі вони на своїх колишніх постах,особливо — лідери усіляких можливих партій, які є польовими командирами і представниками етноконфесійного розділу, які привели країну до небувалої корупції, яких світ не бачив. Немає сумнівів у тому, що ця корупційна влада і адміністрація порту несуть відповідальність за вибух у Бейруті.

Але, незважаючи на це, міжнародна активність з боку Америки, Франції та їх агентів вимагає від цієї ж корупційної влади сформувати який-небудь уряд із представників того ж корупційного класу. Ці хазяї забороняють проводити будь-які змінення, навіть якщо це — безглузді поправки,як, наприклад, розпуск палати представників чи довгострокові парламентські вибори. І варто було прем’єр-міністру Діабу запропонувати провести довгострокові вибори, як одразу його уряд подав у відставку. Причому не через два місяці, як запропонував Діаб, а через два дні після його промови, оскільки це не влаштовує заокеанських хазяїв та їх агентів їх у Лівані!

О, постраждалий народ Лівану!

Стряхніть пил вибуху зі своїх плечей, а разом з ним — і бруд цього корумпованого політичного класу. Не приймайте ніякого рішення,яке передбачає повторну участь цих людей при владі. Хізб ут-Тахрір в Лівані вимагає від вас цього, бажаючи прибрати завісу косметичних рішень з ваших очей і осяяти вам шлях кардинальних змінень, який долучить Ліван до Благословенного Шаму — світовому центру віруючих людей —і до божественної системи, яка буде безпощадно піддавати звіт корупціонерів, ким би він не був. Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

أَيُّهَا النَّاسُ إِنَّمَا أَهْلَكَ الَّذِينَ قَبْلَكُمْ أَنَّهُمْ كَانُوا إِذَا سَرَقَ فِيهِمْ الشَّرِيفُ تَرَكُوهُ وَإِذَا سَرَقَ فِيهِمْ الضَّعِيفُ أَقَامُوا عَلَيْهِ الْحَدَّ وَ أَيْمُ اللهِ لَوْ أَنَّ فَاطِمَةَ بِنْتَ مُحَمَّدٍ سَرَقَتْ لَقَطَعْتُ يَدَهَا

«О, люди! Тих, які жили до вас, згубило те, що коли крадіжку серед них скоював шляхетний, вони не чіпали його, коли ж скоював її слабкий, то вони застосовували до нього встановлене покарання. Клянусь Аллахом, якщо б украла Фатіма, донька Мухаммада, то я неодмінно відрубав би руку і їй!».

Хізб ут-Тахрір закликає вас до божественної політичної системи,яка робить керівну посаду при владі відповідальністю, а не привілеєм. Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

ما مِن رجُلٍ يَلي أمرَ عشرةٍ فما فوقَ ذلك؛ إلَّا أتاه اللهُ - عزَّ وجلَّ - مَغلولا يومَ القيامةِ يدُه إلى عنقِه: فكَّه برُّه، أو أوبقَه إثـمُهُ: أوَّلُها ملامةٌ، وأوسطُها ندامةٌ، وآخرُها خزيٌ يومَ القيامةِ

«Якщо чоловік на цьому світі був обраний на чолі десятьох і вище людей, Аллах зв’яже його руки до горлянки у День Суду. Тільки його благочестя (скоєне ним добро) розв’яже його руки, а гріхи — погублять його. Спочатку буде докір, потім послідує розкаяння і завершиться ганьбою у день Воскресіння».

Хізб ут-Тахрір закликає вас до божественної економічної системи, яка забороняє лихварство, що проголошує війну Аллаху і Його Посланцю (с.а.с.). Всевишній Аллах говорить:

يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا اتَّقُوا اللَّهَ وَذَرُوا مَا بَقِيَ مِنَ الرِّبَا إِنْ كُنتُمْ مُؤْمِنِينَ فَإِنْ لَمْ تَفْعَلُوا فَأْذَنُوا بِحَرْبٍ مِنَ اللَّهِ وَرَسُولِهِ

«О ті,які увірували! Бійтесь Аллаха і не беріть решту частини лихви, якщо тільки ви є віруючими. Але якщо ви не зробите цього, то знайте, що Аллах і Його Посланець об’являють вам війну. А якщо ви розкаєтесь, то вам залишиться ваш початковий капітал. Ви не вчините несправедливо, і з вами не вчинять несправедливо» (2:279).

Хізб ут-Тахрір у Лівані знов звертається до вас з закликом приєднатись до спільної діяльності на шляху корінних змінень, які гарантують повернення Лівану до його джерел — до статусу ісламської землі у складі держави Халіфат за методом пророцтва, в якому мусульмани і немусульмани жили у мирі і злагоді без усіляких обтяжуючих криз, заборгованостей, вбивств і руйнувань, як це обстоїть у мороці сьогоднішніх правлячих режимів. Всевишній Аллах говорить:

أَلَمْ يَأْنِ لِلَّذِينَ آمَنُوا أَن تَخْشَعَ قُلُوبُهُمْ لِذِكْرِ اللَّهِ وَمَا نَزَلَ مِنَ الْحَقِّ وَلَا يَكُونُوا كَالَّذِينَ أُوتُوا الْكِتَابَ مِن قَبْلُ فَطَالَ عَلَيْهِمُ الْأَمَدُ فَقَسَتْ قُلُوبُهُمْ وَكَثِيرٌ مِّنْهُمْ فَاسِقُونَ

«Хіба не настав час для того, щоб серця віруючих змирились при згадуванні Аллаха і того, що ниспослано із істини, і щоб не уподібнювались вони тим, яким Писання було даровано раніше, чиї серця по черствішали по спливанню тривалого часу і багато хто із них є нечестивцями?» (57:16).

 

29 Зуль-хіджа 1442 р.х
19.08.2020 р.
Хізб ут-Тахрір
Ліван