Відміна субсидій та обтяження людей податками в Марокко

Марокко
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Відміна субсидій та обтяження людей податками слугує для відшкодування того, що розкрали та продовжують розкрадати корупціонери
Не погоджуйтесь з цим

З першого лютого, як і було  проголошено раніше марокканським міністерством по громадським справам та управлінню, ціна бензину зросла до 12.75 дірхамів, тобто літр бензину подорожчав на 0.73 дірхами, а ціна мазуту зросла до 5742.72 дірхамів за тонну, подорожчав на 798.3 дірхами. Це відбулось у результаті відміни урядом субсидування цих двох видів пального. Окрім цього, уряд проголосив, що ціна на дизпаливо також буде поступово зростати пропорційно зниженню об’єму субсидій, і в жовтні буде складати 9.89 дірхамів за літр.


Уряд аргументує скасування субсидій та виправдовує ці неодноразові збільшення цін реформою компенсаційного фонду, щоб скоротити дефіцит бюджету, нібито обтяженого «субсидіями!», які він виділяє для цих матеріалів.  

Проте швидкий погляд на комбінацію цін, випущену Міністерством енергетики, гірничодобувної промисловості, водяних ресурсів та оточуючого середовища, на період з 15/01 по 30/01/2014 року, показує, що з кожного літру бензину держава отримує 3.76 дірхами у якості внутрішнього споживацького податку (TIC) та 1.17 дірхами як податку на додану вартість (TVA), а з одного літру дизпаливо 2.42 дірхами  (TIC) та один дірхам (TVA). Ці податки складають біля 40% від продажної вартості цих видів палива. Віднімаючи розмір субсидій (у сумі 0.80 дірхамів на бензин та 2.15 дірхами на дизельне паливо) із податків, введених для кожного виду палива, бачимо, що держава отримує різницю на користь казни у розмірі 4.13 дірхаму з кожного літру бензину та 1.27 дірхаму з кожного літру дизпалива.
   
Газета «L'Economiste» опублікувала 16/09/2013 вивчення, суть якого полягає в тому, що у 2012 році марокканський уряд зібрав з пальних матеріалів податків (TIC) на суму біля 13.1 млрд. дірхамів та податків (TVA) на суму 11.4 млрд. дірхамів, тобто у сукупній сумі 24.5 млрд. дірхамів. Як після цього держава може стверджувати про те, що вона підтримує цей сектор, тоді як обкладає його майже 40% - им податком та отримує з нього усі ці податкові суми, які щорічно збільшуються зі збільшенням споживання та попиту на них?  

Знаючи, що субсидії на нафтові продукти у 2013 році досягли приблизно 21.10 млрд. дірхамів, із яких 77% були виділені на дизпаливо та бензин (згідно даним доповіді компенсаційного фону за січень 2014 року, http://www.cdc.gov.ma/index.php/activite/statistiques), переконуємося у тому, що податки, які стягуються державою з нафтових продуктів, перевищують об'єм субсидій, що на них виділяються, як і знов переконуємось у тому, що уряд бреше людям, щоб оплатити з їх кишень дії корупціонерів.    

З самого початку держава стверджувала, що метою створення компенсаційного фонду є захист соціальної драбини шляхом підтримки купівельної спроможності осіб з обмеженими прибутками. Проте результати практичної діяльності цього фонду виявились далекими від заявленої мети його утворення. Головним чином він надав шанс, причому без усілякого контролю, крупним кампаніям отримувати фантастичні прибутки як самих крупних споживачів субсидованих товарів. Колишній міністр громадських справ Наджіб Буліф говорить: «Більше 80% субсидій скеровуються не по призначенню». Результати цього фонду стали для Марокко катастрофічними, на десятиріччя обтяживши країну сотнями мільярдів дірхамів. При цьому фонд вільно витрачає засоби не по призначенню, які, обходячи бідних, потрапляють до кишень багатих людей. Компенсаційний фонд, який несе відповідальність за щорічне витрачання 50 млрд. дірхамів, опублікував 11/12/2013 доповідь, що шокує, про хід своєї діяльності. У ній виявляється наявність крупних порушень (ліквідація деяких програм субсидування без будь-яких документів, що обґрунтовують,  слабкий людський та технічний потенціал, відсутність оновленої інформації, нездатність відновити свої збори…). Для читача не складе великої праці для розуміння того, що особи, які заснували цей фонд, заснували його з тією метою, щоб він став просто іще одним засобом розкрадання державних грошей та однією з форм їх економічної ренти. І ось сьогодні держава визнає помилковість своєї колишньої політики та готується до подальшої відміни субсидій та введення високих податків на не субсидовані товари. При цьому нема ніяких намірів притягти до відповідальності тих, хто приймав рішення про створення компенсаційного фонду, не кажучи вже про тих, хто,  скориставшись цим фондом, розбагатіли за рахунок засобів людей та їх праці.   

Мотивом для перегляду ідеї субсидування послугували бюджетні проблеми, а не порушення компенсаційного фону, незважаючи на їх численність. Тому ми бачимо, що уряд вдається до скасування субсидій з метою скорочення витрат і при цьому зберігає податки, підвищуючи деякі із них для збільшення зборів. Уряд, проводячи цю «реформістську»  лінію по вимозі Всесвітнього банку та Міжнародного валютного фону, здійснює дві заборонені у шаріаті справи:      

1. Отримання засобів не по праву, оскільки в Ісламі заборонений збір податків. У часи Пророка (мир йому та благословення) одна жінка із племені бану Гаміда скоїла перелюбство, після чого покаялась і, прийшовши до Пророка, стала просити у нього очищення шляхом застосування до неї покарання. Передається від Бурайди (нехай буде задоволений ним Аллах), що стосовно цієї жінки Посланець Аллаха (мир йому та благословення) сказав: «Клянусь Тим, у Чиїй длані моя душа, вона покаялась таким покаянням, що якщо б збирач податків покаявся так само щиро, то йому були б відпущені гріхи» (хадіс приводиться у Мусліма). Формулювання хадісу ясно виражає величезність гріха того, хто стягує податки, тобто вводить не шаріатські податки. Посланець Аллаха (мир йому та благословення) сказав: «Не увійде до раю збирач податків» (передав аль-Хакім та визначив йог достовірним (сахіх) згідно умовам Мусліма). Якщо б т.з. «ісламський» уряд у Марокко скасував податки на паливо (це 40%), то відбулося б значне зниження цін, ріст споживання та оздоровлення економіки, не кажучи вже про стан при відміні усіх податків та використанні урядом тільки дозволеного йому Аллахом майна. У ресурсах, які Аллах встановив дозволеними для уряду, є достатність, і уряду варто подумати про природні багатства країни, які розкрадаються впливовими особами та закордонними кампаніями, де маються величезні блага.
    
2. Витрачання засобів не по призначенню, оскільки уряд не витрачає їх на турботу про справи людей. Мільярдні податки, які уряд стягує із засобів бідних людей та середнього класу, використовуються для подолання бюджетного дефіциту та погашення кредитних відсотків. Податки, відсоткові кредити та корупціонери, які посягають на державні гроші та майно, - це продукт порочної капіталістичної політики.  Дефіцит бюджету пояснюється різницею між прибутками та витратами. Для скорочення дефіциту необхідно, по-перше, утворити стимулюючі умови для економічної діяльності, після чого здійснювати контроль на тим, щоб у державну казну поступав кожний належний дірхам та кожний дірхам витрачався із неї по своєму призначенню. Дії держави, скеровані на збільшення субсидій, не зможуть вирішити проблему дефіциту, тому що це стосується лише невеликого аспекту однієї із двох частин рівняння. Якщо б уряд мас серйозні наміри у своєму прагненні скоротити дефіцит бюджету, то належним чином взявся би за те, щоб повернути уммі багатства країни, що розкрадаються, шляхом стабільної заборони для т.з. еліти – як місцевої так і закордонної -  володіти нафтою, газом, фосфатами, золотими, срібними та іншими родовищами, тому що усе це є громадською власністю усіх мусульман. Прибуток від цієї власності повинен розподілятися усім мусульманам без винятку. Після цього уряд не повинен був говорити «давайте припинимо суперечки, забудемо минуле та почнемо з чистого листа», а повинен був боротися з корупцією в області операційних витрат, скорочувати різницю заробітних плат, запобігати економічній та політичній ренті, повертати викрадені засоби та боротися з розкраданням громадської власності.          
         
Звертаючись до людей, хочемо сказати:

Таким є положення з субсидіями з моменту їх появи і таким воно буде у майбутньому. Не погоджуйтесь з розкраданням багатств вашої країни, з замахуванням на ваше майно та зі спустошенням ваших кишень через податки для компенсування того, що розкрадається у державі.

Знайте, що рішення не буде досягнуто через дотримання рекомендацій Міжнародного валютного фону та директив Всесвітнього банку, як не буде досягнуто завдяки економічній політиці ринку, яка диктується цими структурами та головним чином проголошує про лібералізацію цін та розширення приватизаційної політики. Істинне рішення буде досягнуто завдяки суворому дотриманню релігії Аллаха та встановленню другого праведного Халіфату за методом пророцтва, яке, керуючи людьми на основі законів Аллаха, забезпечує їх основні потреби та сприяє вдоволенню ними своїх другорядних потреб у чесноті. Посланець Аллаха (мир йому та благословення) сказав: «Кожний із вас пастух та кожний із вас відповідальний за свою паству. Правитель є пастухом і несе відповідальність за свою паству».     

Ми закликаємо вас до цього блага, щоб ви приєднались до нас з метою спільної праці по поверненню шаріату нашого Господа у реальне життя, щоб досягти щастя в обох світах.   


Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір Марокко
№ 01/1435 г.х.
Середа, 05 Рабіъ ас-сані 1435 р.х.
05/02/2014