Президент Башир! Звільнення Палестини має потребу у щирій політичній волі, у якої слова пов’язані зі вчинками!

Судан
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Президент Судану Умар Башир, звертаючись до громадськості у м. Голед на півночі Судану 17.12.2017, заявив: «Усі молоді юнаки та дівчата Судану готові захищати Палестину... у зв’язку з подіями, що сталися, ми питаємо у американського президента Дональда Трампа: «Хто дав тобі право віддавати Єрусалим євреям?».

У контексті цього звернення управляючий службою безпеки та розвідки Судану Мухаммад Ата Мауля заявив про «підготовку сил для реалізації рішення президента Умара Башира захистити Єрусалим та надати допомогу арабським та ісламським народам».

З дня окупації Палестини у 1948 р. Ісламська Умма вислухала багато подібних порожніх заяв, що промовляються у той час, коли вороги знущаються над честю мусульман та окупують їх землі, а коли справа доходить до діла, то ми не бачимо у вчинках наших правителів того, чим задоволені Аллах та його Посланець (с.а.с.). Умма вже сита порожніми заявами. Якщо президент Башир хоче довести свої слова на ділі, то чому він не втілює їх по сей день? Ось, наприклад, голова служби безпеки своєю заявою розвіяв останні сумніви про готовність армії. Що заважає прийняти відповідне рішення? Чому ми вислуховуємо помпезні промови, з якими немає справ? До чого ці розмови про відкриття учбових військових таборів, у той час як у нас вже є армія, яка по факту воює в Ємені? Що більш пріоритетне та правдиве: тренувати наших синів для відправки воювати за Палестину або відправити вже навчену та оснащену армію? Яка війна більш обов’язкова для участі у ній — війна в Ємені або війна у Палестині для захисту священної землі рібата та джихада?

Президент чудово усвідомлює, що він не може мобілізувати жодного солдату, допоки йому не накаже ООН або Америка. Тому він відмахнувся від Палестини, через що дух слабкості, поразки та відчаю поселився у серцях мусульман, тому що їх правителі зайняли принижену позицію, яка заслуговує лише засудження, зневаги та відкинення!

Коли існував Халіфат, позиція халіфів була сильною та ясною, вони не зволікали з наданням допомоги Уммі. Так, наприклад, халіф Муатасім, дізнавшись, що правитель римлян викрав мусульманку вона волає до нього по допомогу: «О Муатасім! О Іслам!», — одразу ж відповів на її заклик: «Ось я перед тобою!». За лічені години він мобілізував армію і вибіг із палацу з криками: «У дорогу! У дорогу!». Так само і Харун ар-Рашид, відправляючи листа римському правителю Текфуру, написав про нього: «Від Харуна, повелителя усіх віруючих, Текфуру, римському псу! Я прочитав твого листа, а моя відповідь ти побачиш перш, ніж почуєш. Салям». Також Абдуль-Хамід II, відповідаючи євреям на їх спробу купити у нього Палестину, сказав: «Нехай євреї притримають свої гроші,бо якщо колись держава Халіфат буде розідрана, то вони зможуть забрати собі Палестину безкоштовно. Але поки я живий, то нехай краще мене порубають мечем, аніж я побачу Палестину відірваною від Ісламської Держави. Цього не буде. Я не можу погодитись з розчленуванням наших тіл, поки ми живі».

Ми, Хізб ут-Тахрір у Судані, звертаємо до тебе, президенте, і вимагаємо від тебе звіту згідно твоїм же заявам. Ми наказуємо тобі схвалене та закликаємо вчиняти правильно. Якщо ти правдивий у своїх словах, то доведи їх справами! Ти у змозі допомогти благословенній Палестині одним наказом, якщо, нарешті, відкинеш національні кордони, встановлені колонізатором з метою розділення та роз’єднання Умми. Ти у змозі надати допомогу благословенній Палестині, якщо порвеш зв’язок з колонізаторами із Америки та тими, хто з нею, якщо ти відмовишся від колонізаторських інститутів, які скували країни мусульман при подачі ООН та інших подібних до неї організацій. Ти у змозі надати допомогу благословенній землі Палестини, якщо ти об’явиш про Праведний Халіфат за методом пророцтва, який почне згуртовувати Умму, активізує її можливості та втілить у життя обіцянку Пророка Мухаммада (с.а.с.). Без цього усі твої слова будуть усього лише пилом, кинути у наші очі, іще однією порожньою заявою, які використовують правителі мусульман кожного разу при загостренні проблем Умми з того дня, як рухнув Османський Халіфат. Умма хоче бачити ваші справи!

Сказав Всевишній:

قُلِ انتَظِرُواْ إِنَّا مُنتَظِرُونَ

«Скажи: «Зачекайте, і ми теж зачекаємо» (6:158).

Ібрахім Усман (Абу Халіл)
Офіційний представник Хізб ут-Тахрір у Судані
Середа, 2 Рабі ус-сані 1439 р.х.
20/12/2017 р.