Коментар до статі «Непідходящий час для використання ісламського досвіду»

Судан
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Шановний брате, доктор Абдуль-Латіф Мухаммад Саід!

Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятух!

У Вашій статті «Непідходящий час для використання ісламського досвіду» у газеті «Al-Jarida» (10.09.2019) Ви пишете: «Ми не згодні зі словами нашого брата Ібрахіма Усмана: «Судану потрібні не лише компетентні люди, але й політична ідея, здатна вирішувати проблеми, справлятись з кризами, задіяти наявний потенціал країни, піклуватись про справи людей, створювати їм гідне і спокійне. Проте це можливо здійснити лише під затишком системи Ісламу. Адже лише його закони базуються на турботі про справи людей».

Звертаючись до брату Ібрахіму Усману, ми хотіли б сказати, що сьогодні погляди скеровані до пошуків нового досвіду. Думаю, він чув про заклики до світськості і гасла про невдалий ісламський досвід у Судані. Тому сьогодні немає сенсу посилатись на який-небудь ісламський досвід. Даний аспект треба залишити на період після пост перехідного етапу» (кінець цитати).

По-перше, хотів би виразити Вам вдячність дорогий брате за те, що Ви торкнулись наших ідей про Іслам і Халіфат у той час, коли розмови про Іслам та його державу фактично стали злочином в антиісламських ЗМІ. При цьому дані ЗМІ прикидаються, що є ворогами колишнього режиму.

По-друге, сьогоднішній досвід в особі перехідного уряду не є чимось новим. Навпаки, це процес колишнього режиму у нових обличчях, з деякими відмінностями, але в основі це колишній режим до мозку кісток. Іншими словами, це повернення колишньої капіталістичної системи. А якщо хтось сподівається, що результат буде відрізнятись від поточного положення речей, то це марево і самообман.

По-третє, світськість — це і є секуляризм. Колишній режим був, але з бородою. А новий секуляризм не ховається за бороду, він представ у своєму істинному обличчі. Якщо ж світськість подається як альтернатива військовим, то це розраховано на людей.

По-четверте, усім відомо, що колишній режим навіть дня не правив на основі Ісламу, він лише піднімав ісламські гасла. Сам же він вчиняв врозріз з Шаріатом, тому це неможна назвати ісламським досвідом. Те, що зазнало невдачу у правлінні, не є системою Ісламу! Невдачі зазнали так звані «ісламісти», які піднімали ісламські гасла, але втілювали закони секуляризму.

І на завершення хотів би додати, що система Іслам — це не досвід, бо досвід притаманний світським системам. Причина цього полягає у тому, що світські системи — це продукт обмеженого розуму, який схильний впливу оточуючого середовища. Розум людини не знає, що набуде завтра і у якій землі наступить строк його життя. Система Ісламу — це система Халіфату, і годі! Закони, запроваджувані у Халіфаті, виводяться із Корану і Сунни. Керуватись цими законами є фардом для кожного мусульманина. Тому ми не можемо чекати навіть один день, що вже говорити про трьох роках перехідного етапу! Адже Всевишній сказав:

وَمَا كَانَ لِمُؤۡمِنٖ وَلَا مُؤۡمِنَةٍ إِذَا قَضَى ٱللَّهُ وَرَسُولُهُۥٓ أَمۡرًا أَن يَكُونَ لَهُمُ ٱلۡخِيَرَةُ مِنۡ أَمۡرِهِمۡۗ وَمَن يَعۡصِ ٱللَّهَ وَرَسُولَهُۥ فَقَدۡ ضَلَّ ضَلَٰلٗا مُّبِينٗا

«Для віруючого чоловіка і віруючої жінки немає вибору при прийнятті ними рішення, якщо Аллах і Його Посланець вже прийняли рішення. А хто ослухається Аллаха і Його Посланця, той впав в очевидну оману» (33:36).

І Посланець (с.а.с.) сказав наступне:

وَمَنْ مَاتَ وَلَيْسَ فِي عُنُقِهِ بَيْعَةٌ مَاتَ مِيتَةً جَاهِلِيَّةً

«Той, хто помер, не маючи на шиї присяги, той помер смертю часів невігластва»(Муслім).

 

 

Ібрахім Усман (Абу Халіль)
Офіційний представник Хізб ут-Тахрір у Судані
№ H/T/S/03/1441
Вівторок, 11 Мухаррама 1441 р.х.
10.09.2019 р.