Промова офіційного представника Хізб ут-Тахрір у Судані на конференції по Халіфату в Ель-Обейді

Судан
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Халіфат — втрачена держава Ісламу, відновлення якого — обов’язок мусульман

Халіфат — це ісламська держава і політичне керівництво для усіх мусульман у цьому світі, а також виконавча влада, яка практикує у житті норми Ісламу, несучи його послання шляхом давату і джихаду.

Система Халіфату відрізняється від усіх інших систем державного управління у світі, тому що заснована на ісламській акиді і піклується про внутрішні і зовнішні справи своїх громадян згідно шаріатським положенням. Право законодавства не належить ані халіфу, ані Уммі. Проте Умма обирає халіфа і приносить йому присягу на підкорення в обмін на те, що той буде правити ними, керуючись Книгою Аллаха, Сунною Його Посланця (с.а.с.), одностайною думкою сподвижників (іджма ас-сахаба) і порівнянням по аналогії (кияс), якщо є шаріатський мотив (іллят). Халіфат — це держава людей, і править цієї державою людина, навіть якщо вона у своєму правлінні керується лише законами Шаріату. Халіфат — це не релігійна і не теократична держава, у якій правління здійснюється «божими обранцями», як це відбувалось в Європі у Середні віки.

Встановлення Халіфату і призначення халіфа — це обов’язок (фард) усіх мусульман без винятку. І тут недоречно говорити про варіанти вибору. Нехтування цим обов’язком вважається одним із найбільших гріхів, тому що відсутність Халіфату тягне за собою скасування законів Шаріату, як це відбувається сьогодні. Всевишній Аллах говорить:

وَمَنْ لَمْ يَحْكُمْ بِمَا أَنْزَلَ اللَّهُ فَأُولَئِكَ هُمُ الظَّالِمُونَ

«Ті ж, які не приймають рішень згідно з тим, що ниспослав Аллах, є беззаконниками» (5:45).

На обов’язковість Халіфату вказує те, що Аллах наказав правити згідно тому, що було ниспослано. Аллах говорить:

فَاحْكُمْ بَيْنَهُمْ بِمَا أَنْزَلَ اللَّهُ وَلَا تَتَّبِعْ أَهْوَاءَهُمْ عَمَّا جَاءَكَ مِنَ الْحَقّ

«Суди між ними згідно тому, що ниспослав Аллах, і не потурай їх бажанням, ухиляючись від істини, яка явилась до тебе» (5:48).

Також Він сказав:

وَأَنِ احْكُمْ بَيْنَهُمْ بِمَا أَنْزَلَ اللَّهُ وَلَا تَتَّبِعْ أَهْوَاءَهُمْ وَاحْذَرْهُمْ أَنْ يَفْتِنُوكَ عَنْ بَعْضِ مَا أَنْزَلَ اللَّهُ إِلَيْكَ ۖ

«Суди між ними згідно тому, що ниспослав Аллах, не потурай їх бажанням і стережись їх, щоб вони не відвернули тебе від частини того, що ниспослав тобі Аллах» (5:49).

Посланець Аллаха (с.а.с.) роз’яснив, як на практиці здійснюється правління згідно тому, що ниспослав Аллах, сказавши:

كَانَتْ بَنُو إِسْرَائِيلَ تَسُوسُهُمُ الْأَنْبِيَاءُ كُلَّمَا هَلَكَ نَبِيٌّ خَلَفَهُ نَبِيٌّ وَإِنَّهُ لَا نَبِيَّ بَعْدِي وَسَتَكُونُ خُلَفَاءُ فَتَكْثُرُ قَالُوا فَمَا تَأْمُرُنَا؟ قَالَ فُوا بِبَيْعَةِ الْأَوَّلِ فَالْأَوَّلِ وَأَعْطُوهُمْ حَقَّهُمْ فَإِنَّ اللهَ سَائِلُهُمْ عَمَّا اسْتَرْعَاهُمْ

«Синами Ізраїля управляли пророки. Якщо помирав один пророк, йому на змін приходив інший. Після мене ж пророків не буде. У майбутньому з’являться халіфи, і їх буде багато». Сподвижники спитали: «Що ж ти нам накажеш?». Пророк (с.а.с.) відповів : «Дотримуйтесь присяги, даній першому із них, і віддавайте їм їх права. Воістину, Аллах спитає про те, що Він дав їм під відповідальність» (Муслім). Також Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

مَنْ خَلَعَ يَداً مِنْ طَاعَةٍ لَقِيَ اللهَ يَوْمَ الْقِيَامَةِ لَا حُجَّةَ لَهُ وَمَنْ مَاتَ وَلَيْسَ فِي عُنُقِهِ بَيْعَةٌ مَاتَ مِيتَةً جَاهِلِيَّةً

«Той, хто вийде із покори правителю, у День воскресіння зустріне Аллаха, не маючи ніяких доводів у своє виправдання, а той, хто помре, не присягнувши правителю у тому, що буде підкорятись йому, помре подібно тому, як помирали у часи джахілії» (Муслім).

Більше того, Пророк (с.а.с.) ясно сказав про необхідність збереження єдності Халіфату, вказавши, що кожен, хто буде прагнути до розколу держави, повинен бути вбитий. Він сказав:

مَنْ أَتَاكُمْ وَأَمْرُكُمْ جَمِيعٌ عَلَى رَجُلٍ وَاحِدٍ يُرِيدُ أَنْ يَشُقَّ عَصَاكُمْ أَوْ يُفَرِّقَ جَمَاعَتَكُمْ فَاقْتُلُوهُ

«Хто прийде до вас, коли ваша справа знаходиться у руках одного, бажаючи розколоти вас і посіяти розбрат між вашою общиною, — вбийте його» (Муслім).

Також він (с.а.с.) сказав:

إِذَا بُويِعَ لِخَلِيفَتَيْنِ فَاقْتُلُوا الْآخَرَ مِنْهُمَا

«Якщо буде дана присяга двом халіфам, то другого з них вбийте» (Муслім).

У мусульманина немає виправдання перед залишенням великого обов’язку по встановленню Халіфату, оскільки сьогодні немає того, хто застосував би закони Аллаха, навпаки, вони скасовані. Ми бачимо, як сьогодні порушуються заборони Аллаха, а невір’я стало при владі у мусульманських країнах, розділивши їх на частини, уронивши на землю стяг Ісламу і здійнявши над ними прапори Сайкса–Піко.

Ісламський Халіфат був першою державою у світі на протязі більше тринадцяти сторіч. Халіфат створив видатну цивілізацію, мірилом якої стали халяль і харам, дороговказним світлом — дотримання норм Шаріату, а прикладом — сіра Пророка (с.а.с.) і його сподвижників. Халіфат відкривав країни і поширював Вірне керівництво серед людей, розчиняючи у тиглі Ісламу цілі народи і нації. Мусульмани стали однією Уммою, в якій не було расизму чи етнічних конфліктів. Але це не викликало захоплення у невірних, які почали плести змови проти Ісламу і мусульман з першого дня, коли у Медині була заснована Перша Ісламська Держава. Ці змови продовжували підсилюватись по мірі того, як збільшувалась площа Ісламу.

Врешті решт 28 Раджаба 1342 року хіджри, що відповідає 3 березня 1924 року, вони змогли зруйнувати Ісламську Державу за допомогою деяких зрадників із числа турок і арабів. Вони зруйнували фортецю Ісламу, розірвали мусульманські країни, встановивши там свої закони і системи, спочатку управляючи ними самостійно, а потім передавши кермо влади своїм слугам. Так закони Аллаха зникли з усіх куточків землі. Тепер положення мусульман залишає бажати кращого — приниження після величі, невігластво після знання. Ісламська Умма стала найбільш відсталою у світі після того, як була лідером і керівником усіх народів.

Потім виник Хізб ут-Тахрір, і в Уммі почала циркулювати життєва сила, а відчуття болісної реальності почало спонукати вірних мусульман до дій. Але проклятий невірний стежить за усіма рухами і подіями в ісламському світі. Він прагне запобігти появі держави Ісламу, тому що точно знає, до чого це приведе. Тому невірний перешкоджає пробудженню Умми, а нинішні правителі і політичний центр, пов’язані з колонізатором, стали головними перешкодами на шляху змін. Ці режими, створені у мусульманських країнах, включаючи Судан, управляли людьми вогнем і мечем. А коли тиранічні режими зникли, на зміну до них прийшли так звані «демократичні» режими, щоб управляти по тій же методології, тобто згідно вигаданій системі.

В останнє десятиріччя народи мусульманських країн постали проти катів. Люди у Судані у третій раз постали проти тиранічних режимів, які правлять не по законам Аллаха. Але усім цим революціям не вистачало політичної свідомості. Тому нічого не змінилось ані у системі, яка ними управляє, ані у зарплатах людей, ані у їх житті. Змінився лише частково зовнішній вигляд влади і деякі обличчя у політиці. Що стосується самої світської системи, які відокремлює релігію від життя, то ця перешкода знаходиться на шляху до зникнення після того, як народи усвідомили, що увесь політичний центр не відповідає його сподіванням і ніколи не доб’ється підйому. Умма сьогодні очікує світанку своєї держави — Другого Праведного Халіфату за методом пророцтва.

Іще однією перешкодою є присутність політичних партій, які претендують на Іслам. Але коли вони прийшли до влади, почали правити тією ж самою світською системою, яка породжує лише несправедливість, приниження і відсталість. Люди узнали їх реальність, і тепер вони жадають справжнього світанку, який зробить Іслам основою їх життя.

Також перешкодою на шляху змін є придворні шейхи і лідери деяких ісламських рухів, які видають фетви про недопустимість повстання проти сьогоднішніх правителів і необхідності підкорення їм. Проте ця перешкода була подолана, і Умма у більшості мусульманських країн виступила проти тиранічних правителів і позбавила їх влади.

Серед людей є деякі висловлювання, які не піднімаються до рівня перешкод, але усе ж таки вони проникли у розуми. Наприклад, те, що ми слабкі і не в силах боротись проти Америки. Відповіддю на такий скептицизм є те, що перша держава Ісламу була створена Пророком (с.а.с.) у таких же самих умовах, в яких знаходимось ми: з одного боку — ворожнеча курайшитів, а з іншого — Персія і Рим. Необхідно пам’ятати, що перемога приходить лише від Аллаха, проте ми повинні показати Йому свою готовність. Всевишній Аллах говорить:

يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا إِنْ تَنْصُرُوا اللَّهَ يَنْصُرْكُمْ وَيُثَبِّتْ أَقْدَامَكُمْ

«О ті, які увірували! Якщо ви допоможете Аллаху, то і Він допоможе вам і утвердить ваші стопи» (47:7).

Також Він говорить:

وَمَا النَّصْرُ إِلَّا مِنْ عِنْدِ اللَّهِ إِنَّ اللَّهَ عَزِيزٌ حَكِيمٌ

«Перемога може бути лише від Аллаха. Воістину, Аллах — Могутній, Мудрий» (8:10).

Наша віра в Аллаха — вище будь-якої сили на землі. Що може зробити Америка та інші країни проти Могутнього, Сильного?! Ми упевнені у тому, що наша перемога над невірними не залежить від сили, спорядження чи кількості. Аллах не повелів нам підготувати стільки же, скільки приготували невіруючі, а швидше, приготувати те, що ми можемо. Всевишній говорить:

وَأَعِدُّوا لَهُمْ مَا اسْتَطَعْتُمْ مِنْ قُوَّةٍ وَمِنْ رِبَاطِ الْخَيْلِ تُرْهِبُونَ بِهِ عَدُوَّ اللَّهِ وَعَدُوَّكُمْ

«Приготуйте проти них скільки можете сили і бойових коней, щоб устрашити ворога Аллаха і вашого ворога» (8:60).

Деякі говорять, що хочуть Халіфату, але дорога, по якій ми йдемо до нього, дуже дальня, і її неможливо пройти. Ми відповімо їм: у першу чергу шлях встановлення Ісламської Держави є шаріатським методом, і не можна відхилятись від шляху, по якому йшов Посланець Аллаха (с.а.с.) у встановленні держави. Не дозволено іти іншим шляхом у поверненні Ісламу у суспільство, а ті, хто підуть, неодмінно зазнають поразки, і у кінці шляху на них чекає лише розчарування.

Що стосується шаріатського методу встановлення Халіфату, то він полягає у створенні партії, яка розуміє Іслам як ідею і метод. Потім ця партія вступає в ідейну і політичну боротьбу. В ідейній площині партія роз’яснює правильні ідеї і положення, показуючи непридатність нинішнього життя та її протиріччя з Ісламом. У політичній площині партія викриває змови невірних проти Умми, розкриває їх агентів із числа правителів мусульман, які продали свою релігію за копійки і утворили першу лінію оборони інтересів колонізатора у наших країнах. Потім партія вдається до пошуку допомоги (нусри) серед володарів сили і впливу.

На цій основі з’явився Хізб ут-Тахрір — єдина партія, яка працює в Уммі для відновлення ісламського образу життя, який був втрачений з падінням Халіфату. Тому діяльність партії сьогодні скерована на створення Праведного Халіфату. Для цієї діяльності партія підготувала конституцію, взяту із Книги Аллаха, Сунни Його Посланця (с.а.с.), одностайної згоди сподвижників (іджма ас-сахаба) і порівняння по аналогії (кияс).

Більше того, Хізб ут-Тахрір описав у своїх книгах державу, яку хоче встановити, детально роз’яснивши усе, що пов’язано з правлінням, політикою, економікою, соціальною системою, освітою та іншими сферами. Усі ці книги викладаються учням партії у халакатах і доступні для решти людей. Таким чином, жоден мусульманин сьогодні не має права ігнорувати діяльність по встановленню Халіфату до тих пір, поки Аллах не дасть перемогу, поки релігія не встановиться на землі, а справедливість восторжествує над тиранією і злом.

І на завершення, Халіфат — це не фантазії і не мрії, а, швидше, квітка життя. Халіфат був першою державою на протязі тринадцяти сторіч і знов стане таким. Аллах говорить:

وَعَدَ اللَّهُ الَّذِينَ آمَنُوا مِنْكُمْ وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ لَيَسْتَخْلِفَنَّهُمْ فِي الْأَرْضِ كَمَا اسْتَخْلَفَ الَّذِينَ مِنْ قَبْلِهِمْ وَلَيُمَكِّنَنَّ لَهُمْ دِينَهُمُ الَّذِي ارْتَضَى لَهُمْ وَلَيُبَدِّلَنَّهُمْ مِنْ بَعْدِ خَوْفِهِمْ أَمْناً يَعْبُدُونَنِي لَا يُشْرِكُونَ بِي شَيْئاً وَمَنْ كَفَرَ بَعْدَ ذَلِكَ فَأُولَئِكَ هُمُ الْفَاسِقُونَ

«Аллах обіцяв тим із вас, які увірували і робили праведні діяння, що Він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно тому, як Він зробив намісниками тих, хто був до них. Він неодмінно обдарує їх можливістю сповідувати їх релігію, яку Він схвалив для них, і змінить їх страх на безпеку. Вони поклоняються Мені і не долучають співтоваришів до Мене. Ті ж, які після цього відмовляться увірувати, є нечестивцями» (24:55).

Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав, що Халіфат повернеться після епохи зла і насильства, як про це передається у хадісі Ахмада:

تَكُونُ النُّبُوَّةُ فِيكُمْ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ يَرْفَعَهَا ثُمَّ تَكُونُ مُلْكاً عَاضّاً فَيَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ يَكُونَ ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا ثُمَّ تَكُونُ مُلْكاً جَبْرِيَّةً فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةً عَلَى مِنْهَاجِ نُبُوَّةٍثُمَّ سَكَتَ

«Пророцтво проіснує серед вас стільки, скільки побажає Аллах, а потім Всевишній Аллах забере його. Потім буде Халіфат за методом пророцтва, який триватиме стільки, скільки побажає Аллах, а потім Всевишній Аллах забере його. Потім буде несправедливе царство, яке триватиме стільки, скільки побажає Аллах, а потім Всевишній Аллах забере його. Потім буде царство тиранії, яке триватиме стільки, скільки побажає Аллах, а потім Всевишній Аллах забере його, після чого знов буде Халіфат за методом пророцтва». І потім він замовчав».

 


Ібрахім Усман Абу Халіль
Офіційний представник Хізб ут-Тахрір у Судані
№ H/T/S/ 36 / 1441
Субота, 5 Раджаб 1441 р.х.
29.02.2020 р.