Східная Африка

Делегація від Хізб ут-Тахрір Східна Африка надсилає листа верховному комісарові Пакистану у межах розгорнутої Хізб ут-Тахрір кампанії: «Негайно визвольте Навіда Бута»

У вівторок 08.04.2014 делегація від Хізб ут-Тахрір/Східна Африка, очолювана Масудом Мселлемом, заступником офіційного представника Хізб ут-Тахрір/Східна Африка, надіслала листа верховному комісарові Пакистану (Дар ес-Салам) у якості одного з етапів розгорнутої Хізбом світової кампанії під назвою «Визвольте Навіда Бута». Делегація зустрілася з адміністративним і консульським аташе, паном Мухаммадом Імраном. На нього було покладено обов’язок передачі листа, за авторством Хізб ут-Тахрір/Пакистан. Нижче йде текст цього листа:

Ось вже два тижні минуло з того часу, як востаннє бачили нашого 42-річного брата, що має проблеми  психікою, Хемеда Саліма, батька чотирьох дочок.

Після арешту поліцією під час вбивств у мечеті Масджид Мусса у неділю 2 лютого 2014 року, родина Хемеда, знаходячись у тяжкому становищі, відвідала лікарні та поліцейські ділянки, але досі їм нічого не відомо про долю свого близького. Прикро те, що поліція не у змозі пояснити перед судом місцезнаходження Хемеда! Що більш образливо, вони безсоромно заявляють, що Хемед втік з під варти, й не пояснюють подробиці!

Хізб ут-Тахрір у Східній Африці вкрай засмучений отриманими новинами про раптову пожежу, що знищила студію Радіо «Нур Fm» у Занзібарі. Подія сталася вночі, у вівторок 8 квітня 2014 року, у результаті короткого замикання.

Дане лихо стало причиною отримання травм репортером Абубакаром Факіхом, який, знаходячись на верхніх поверхах, вирішив зістрибнути униз з метою порятунку свого життя. На даний момент репортер госпіталізований до лікарні Мназі Ммоджа. Також катастрофа завдала шкоди радіостанції, що працювала для мільйонів слухачів.

Ісламський рух Хізб ут-Тахрір у Східній Африці найрішучіше засуджує незаконні дії поліцейських підрозділів у мечеті Муса Мадженго в Момбасі, а також відкриття вогню по віруючих. Ми засмучені цією зловісною дією, яка привела до вбивства декількох мусульман і поранення багатьох інших, а також взяття деяких під варту. Ми молимо Аллаха (с.в.т.) помилувати загиблих і дати терпіння родинам, що постраждали від цього нещастя.
Далі, ми хочемо заявитити наступне:

Хізб ут-Тахрір у Східній Африці вкрай засмучений вбивством Шейха Абубакара Шаріфа, друге ім’я якого було «Макабурі», та його соратника Хафідха Бахеро. Ми рішуче засуджуємо це жорстоке вбивство, яке викрило безжалісність вбивць. Ми просимо Аллаха (с.в.т.) дарувати терплячість їх родинам у цьому житті та поселити Абубакара та Хафідха у Раю. Окрім цього, ми хотіли б згадати наступне: Вбивство наших братів та інших вчених до них вказує не тільки на боягузтво вбивць, але й на їх злобне прагнення знищити мусульман та примусити замовкнути мусульманських носіїв заклику у справі поширення Ісламу, у його істинному та повноцінному ідеологічному контексті.

Нещодавно в уряді Танзанії були проведені перестановки, в результаті яких були призначені нові міністри та їх помічники. Це збіглося з призначенням міністрів на спорожнілі вакансії, які звільнилися після відставок внаслідок скандалу навколо міністерства охорони природи минулого місяцю. Ми, Хізб ут-Тахрір у Східній Африці бажаємо прояснити наступні моменти:  

وَإِذَا تَوَلَّى سَعَى فِي الأَرْضِ لِيُفْسِدَ فِيهَا وَيُهْلِكَ الْحَرْثَ وَالنَّسْلَ وَاللَّهُ لاَ يُحِبُّ الْفَسَادَ  وَإِذَا تَوَلَّى سَعَى فِي الأَرْضِ لِيُفْسِدَ فِيهَا وَيُهْلِكَ الْحَرْثَ وَالنَّسْلَ وَاللَّهُ لاَ يُحِبُّ الْفَسَادَ

“Коли він уходить, то починає поширювати нечестя на землі, знищувати посіви та губити потомство. Але адже Аллах не любить нечестя”. (2:205)

Тур американського президента Обами у деякі африканські країни, який завершився у Танзанії, викликав обговорення серед багатьох, особливо серед мислителів. Деякі дотримувались ствердження, що подорож несе в собі втіху, успіх та блага гуманітарної допомоги та розвитку бізнесу цим країнам та Африці у цілому.

12 грудня 2013 р. Кенія відмічає 50 років т.з. «незалежності» від Британії. Дане свято проводиться за рахунок нецільового використання мільйонів із громадських грошей, а також на тлі страждань пацієнтів у лікарнях у зв’язку зі страйком працівників медичних закладів. Безперечно, усе це вказує, що ці 50 років заслуговують скорботи, а не урочистостей!