Найбільша брехня в історії полягає у тому, що ваша держава – шаріатська та править тим, що ниспослав Аллах!!!

Саудівська Аравія
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

На своїй сторінці у Twitter Іса аль-Гейт, член Шури Садовської Аравії, заявив: «Халіфат є найбільшою брехнею в історії Ісламу». Член Шури у зв’язку з цим також засуджував «виховання у родинах, проповіді у мечетях та роботу ЗМІ …».

За його думкою, «Халіфат після Праведного Халіфату був просто суворим , деспотичним царством Омейядів та Аббасидів, потім – османською окупацією, а сьогодні – «ДАІШ»». І якщо б він не боявся гніву Умми, то він висказав би свою отруйну думку і про праведний Халіфат, об’єднавшись з секуляристами у мусульманських країнах, які своїми зрадницькими публікаціями можуть лише нашкодити Ісламу, історії та культурі Умми.

Вони знищили та викривили історію Умми, втілюючи те, що хочуть їх хазяї-сходознавці. Член цієї Шури захотів втрутитись у навчальну програму у наших школах, більше того – він хоче викривити її та говорити нашим дітям, що Халіфат – це найбільша брехня в історії. Он попросив імамів та проповідників мечетей перестати згадувати про подвиги Халіфату, перестати говорити про Харуна ар-Рашида, Муътасіма, Умара ібн Абдуль-Азіза. Він почав вимагати, щоб вони припинили згадувати про переможців монголів, Кутузі та Бейбарсі, про визволителя Єрусалима Салахудіна аль-Айюбі та про інших великих лідерів держави Халіфат.

Шановний Іса! Найбільшою брехнею в історії є те, що Ваша держава нібито є шаріатською і править тим, що ниспослав Аллах. Також найбільшою брехнею є ця Ваша Рада (Шура), яка не має нічого спільного з Ісламом, окрім своєї назви. Це – формальна Рада, яка не має жодних повноважень, Рада для прикрашення вашого режиму, за винятком того, що їй дозволяється робити деякі пропозиції, які розглядаються радою міністрів, не кажучи вже про те, що ці Рада – другорядна і така, що не обирається Уммою.

Ну а те, що Ваша держава – шаріатська, то цей дійсно найбільша та нахабна брехня в історії, і на якийсь час вам вдавалось дурити людей, проте зараз це стало ясно людям, а навчальні програми, проповідники у мечетях та брехливі ЗМІ не врятують Вас. Ваша система стала на кшталт карточного будиночка, який дуже скоро розвалиться. Це – лише питання часу, а потім встановиться система Халіфату, яка є системою правління в Ісламі, яку Аллах обрав для цієї Умми.
 
Ми говоримо г-ну Ісі: так, Халіфат після епохи Праведного Халіфату перетворився на суворе царство в епоху Омейядів, Аббасидів та Османів, але ви не сказали, до якої держави Ви відносите вашу королівську систему, до суворого королівства або деспотичної держави?! Може бути Ви вважаєте Ваше королівство Праведним Халіфатом на основі метода аль-Сауда?! Посланець Аллаха (с.а.с.) перелічив етапи, які пройде Ісламська Умма. Пророцтво пройшло, потім був Халіфат на основі метода пророцтва, потім був період суворої монархії, який завершився з розпадом Османської держави, на руїнах якого невірний Захід побудував ці зла у мусульманських країнах, у числі яких – и Ваша держава, яка воювала проти Османської держави за допомогою англійців, виступаючи проти халіфа мусульман, і воювало з мусульманами під приводом того, що вони роблять нововведення (бідъа) та ширк. Так ця Ваша держава пролила кров мусульман та замахнулась на заборонене.

Прочитав саудійську історичну книгу Ібн Ганнама, який вів хроніку битв Ібн Сауда, ми знаходимо, що він описує ці битви як джихад, який здійснювали прибічники єдинобожжя проти нібито невірних та многобожників. Умма страждає від Вашої системи, яка винайшла єресь, що ніколи не існувала і історії Ісламу, а саме – коли вона утворила дві влади, одна із яких для урядових та політичних справ знаходилась у руках Ибн Сауда, а друга для фетв та Шаріату – у руках Ібн Абд аль-Ваххаба. І я не відкрию для Вас таємницю, якщо скажу, що ця Ваша держава протягом тривалого часу змогла обдурювати людей у країні Двох Святинь та за її межами ілюзіями про те, що ця Ваша держава – шаріатська та керується тим, що ниспослав Аллах. У цьому Вам також допомагали сусідні держави та політики та прийняли секуляризм у його найгіршій формі. Також Вам допомогло те, що Сауди втілювали ісламську систему покарання, і незважаючи на те, що втілювали вони її частково, змішано та неправильно, їм усе ж таки вдалось обдурити простаків, які думали, що вони судять по Ісламу.

Ми не будемо захищати зараз Халіфат Омейядів, Аббасидів та Османів, яких Ви описали як окупаційну владу, тому що держава, до якої ми прагнемо, – це держав Халіфат на основі метода пророцтва. Це та держава, яка є останньою епохою Умми, переліченої Посланцем Аллаха (с.а.с.), яка, звичайно ж, іще не існує, і це – не Ваша брехлива, міфічна держава. Проте, незважаючи на Вашу брехню, мусульмани не зріклися своєї славетної історії, якою вони пишаються в усьому світі. Вони пишаються тим, що їх держава була маяком усього світу, сонцем, яке осяювало куточки усього світу. На Сході та заході вороги тисячі разів прораховували , перш ніж зробити щось проти Ісламської Держави.

Король Франції, звертаючись до халіфа мусульман у Стамбулі, підписував свого листа, кажучи: «Ваш покірний слуга». У той же час вони дуже добре знали, що були порушення та відхилення, зокрема, у питання байату, Шури та вибору Халіфа, проте у цій державі не було інших законів, окрім законів Ісламу, ані в економіці, ані у міжнародних відносинах, ані в інших сферах. І як тут можна порівнювати Вашу державу з тією державою Халіфат?! Це – несправедливе порівняння, коли Ви порівнюєте Халіфат з суворим королівством, тому що султан Абдуль-Хамід у той час, коли Османський Халіфат був у найважчому стані, зміг протистояти сіоністським планам у Палестині, проте зараз Палестина, під час Вашого правління, руйнується та знищується разом з мусульманами. Що Ви зробили для Палестини? Нічого, окрім ініціативи приниження та ганьби, яку Ви називаєте «арабською ініціативою», де Ви визнаєте єврейську країну – країну узурпатора, Ви визнаєте та надаєте законності її присутності та окупації Палестини. Чи Не для того, щоб євреї були задоволені Вами та відмовились від деяких узурпованих ними земель у 1967 році, Ви визнали їх? Що Ви робите у відповідь на заклики та крики матерів, загиблих мусульман, вдів та сиріт у Сирії?! Ми не чуємо, щоб хтось із родин загиблих людей у Сирії, Бірмі, Іраку або у будь-якій іншій мусульманській країні, яка постраждала від Ваших друзів, кликав би Вас по допомогу. Тоді скажіть, як Вас можна порівняти з Муътасімом?!

Що ж стосується Вашого заклику, г-н Іса, поглянути на історію, про яку Ви говорите, що вона заповнена протиріччями Корану та Сунні, і заклику розглянути ідеї сучасних вчених, то це хороший та необхідний заклик при наявності щирості та істинної волі. Іншими словами , мотивацією для цього повинно бути догодити Аллаху та Його Посланцю (с.а.с.), а не пошук вдоволення Заходу, або нападки та викривлення історії Умми, або видалення хадісів, які говорять про обов’язковість Халіфату в якості системи правління. Я нагадаю деякі із цих хадісів, може бути, Ви зрозумієте, що це питання не пов’язане з тим, чи є Халіфат Омейядів, Аббасидів або Османів Халіфатом, або це – сувора монархія? Проблема полягає у тому, що Халіфат є обов’язком (фардом), і працювати для відновлення ісламського способу життя шляхом встановлення Халіфату є обов’язком мусульман, і недбалість та пасивність у цьому питанні є великим гріхом, за який Судного дня уготоване покарання. І того дня не допоможе ані багатство, ані сини, ані король, ані султан.

Цей хадіс передав Муслім від Нафіъ, що Абдуллах ібн Умар сказав: «Я чув, як Посланець Аллаха (с.а.с.) говорив: «Той, хто вийде із підкорення (правителю), у День воскресіння зустріне Аллаха, не маючи жодних доводів (у своє виправдання), а той, хто помре, не присягнувши (правителю у том, що буде підкорятись йому (не дасть байат)), помре на кшталт тому, як помирали у часи джахілії»». А байат дається лише халіфу і нікому більше. І тому кожний мусульманин повинен дати присягу (байат) халіфу, до встановлення якого кожен мусульманин повинен прагнути та працювати для цього. Передає Муслім від Абу Хазіма, сказавши: «Я провів разом з Абу Хурайрою, нехай буде задоволений ним Аллах, п’ять років, і я чув, як він (одного разу) сказав, що Пророк (с.а.с.) сказав: «(Раніше) ізраїльтянами правили пророки, і кожного разу, як помирав один пророк, його місце займав інший. (Якщо ж казати про мене, то) воістину, після мене пророків не буде, але буде багато халіфів». (Люди) спитали: «Що ж ти накажеш нам?». Він сказав: «Будьте вірні (кожному) першому (із тих, кому принесуть присягу) та дотримуйтесь їх прав, адже, воістину, Аллах спитає з них за усе те, що Він підкорив їм»». Передається від Мусліма, що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав: «Нехай той, хто присягне правителю, вдарить з ним по рукам, проявить по відношенню до нього щирість серцем та повинується (цьому правителю), наскільки зможе, якщо ж з’явиться хтось інший і стане боротись з (першим за владу), відрубайте цьому другому голову!».

Таким чином, наказ підкорятись Імаму, наказ про його встановлення, наказ воювати з тими, хто хоче скинути Імама, є къаріною, яка стверджує обов’язок роботи для встановлення одного халіфа.

И сподвижники, нехай буде задоволений ними Аллах, були одностайні у необхідності встановлення халіфа – наступника Посланця Аллаха (с.а.с) після його смерті, і були одностайні у встановленні халіфом Абу Бакра, потім Умара та Усмана після смерті кожного з них. Також їх одностайність у питанні встановлення халіфу підтверджується у тому, що вони одностайно затримали поховання Посланця Аллаха (с.а.с.) після його смерті та зайнялись вибором його наступника, незважаючи на те, що поховання померлого одразу після його смерті є обов’язком, і тим, хто повинен займатися підготовкою поховання, забороняється займатись чимось іншим, доки вони не поховають тіло померлого. Поховання Посланця Аллаха (с.а.с.) затрималось на дві ночі з одностайною згодою усіх сподвижників, ніхто не заперечував це, у той час як вони мали можливість поховати тіло Пророка (с.а.с.). Таким чином, одностайністю сподвижників було те, що необхідно зайнятися вибором халіфа, а потім – похованням Пророка (с.а.с), а так могло було бути через те, що вибір халіфа є більш важливішим обов’язком, аніж поховання Пророка (с.а.с.). І тому одностайність сподвижників є явним та сильним доказом того, що вибір халіфа є важливим обов’язком.

 Тепер чи відмовитесь Ви від цієї системи, яка винайдена аль-Саудом, та чи приєднаєтесь до гучного поклику Умми, яка вимагає встановлення Праведного Халіфату на основі метода пророцтва, який, як Вам стало ясно, є обов’язком?! Більше того, цей обов’язок є вінцем усіх фардів!

وَسَارِعُوا إِلَى مَغْفِرَةٍ مِنْ رَبِّكُمْ وَجَنَّةٍ عَرْضُهَا السَّمَاوَاتُ وَالأرْضُ أُعِدَّتْ لِلْمُتَّقِينَ

«Прагніть до прощення вашого Господа та Раю, ширина якого дорівнює небесам та землі, уготованого для богобоязливих» (03:133)


Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абдулла аль-Шаріф – країна Двох Святинь
25 Рамадану 1437
30.06.2016